Fraseboek

af In die stad   »   uk У місті

25 [vyf en twintig]

In die stad

In die stad

25 [двадцять п’ять]

25 [dvadtsyatʹ pʺyatʹ]

У місті

[U misti]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Ek wil na die stasie toe gaan. Я-хо--в -- /--отіла-- н- в-к-ал. Я хотів би / хотіла б на вокзал. Я х-т-в б- / х-т-л- б н- в-к-а-. -------------------------------- Я хотів би / хотіла б на вокзал. 0
YA-kho-i------ -----l--b -a vo----. YA khotiv by / khotila b na vokzal. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n- v-k-a-. ----------------------------------- YA khotiv by / khotila b na vokzal.
Ek wil na die lughawe toe gaan. Я хот---б- / х----а---до --ро----у. Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Я х-т-в б- / х-т-л- б д- а-р-п-р-у- ----------------------------------- Я хотів би / хотіла б до аеропорту. 0
YA-khot-- -y /---o-i-a-b -o-a--opor--. YA khotiv by / khotila b do aeroportu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b d- a-r-p-r-u- -------------------------------------- YA khotiv by / khotila b do aeroportu.
Ek wil na die middestad toe gaan. Я---тів -и / -отіла б в ц-нтр м--т-. Я хотів би / хотіла б в центр міста. Я х-т-в б- / х-т-л- б в ц-н-р м-с-а- ------------------------------------ Я хотів би / хотіла б в центр міста. 0
Y----ot-- -- -------la-b-v-t--n-- -----. YA khotiv by / khotila b v tsentr mista. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v t-e-t- m-s-a- ---------------------------------------- YA khotiv by / khotila b v tsentr mista.
Hoe kom ek by die stasie? Я--д-с--т-ся--- -окз-л? Як дістатися на вокзал? Я- д-с-а-и-я н- в-к-а-? ----------------------- Як дістатися на вокзал? 0
Ya--dista-ys-a--a--o-z--? Yak distatysya na vokzal? Y-k d-s-a-y-y- n- v-k-a-? ------------------------- Yak distatysya na vokzal?
Hoe kom ek by die lughawe? Як д--та-ися до -е-о-о---? Як дістатися до аеропорту? Я- д-с-а-и-я д- а-р-п-р-у- -------------------------- Як дістатися до аеропорту? 0
Ya--d---a-ysy- -o-ae----rtu? Yak distatysya do aeroportu? Y-k d-s-a-y-y- d- a-r-p-r-u- ---------------------------- Yak distatysya do aeroportu?
Hoe kom ek by die middestad? Як -іст-т--- до-цент-у -іст-? Як дістатися до центру міста? Я- д-с-а-и-я д- ц-н-р- м-с-а- ----------------------------- Як дістатися до центру міста? 0
Y-k-d-sta-y-ya-d- t-e-tr- ----a? Yak distatysya do tsentru mista? Y-k d-s-a-y-y- d- t-e-t-u m-s-a- -------------------------------- Yak distatysya do tsentru mista?
Ek soek ’n taxi. М-н---о--і-не-та---. Мені потрібне таксі. М-н- п-т-і-н- т-к-і- -------------------- Мені потрібне таксі. 0
Me-i ---ri--- -a--i. Meni potribne taksi. M-n- p-t-i-n- t-k-i- -------------------- Meni potribne taksi.
Ek soek ’n stadskaart. М--і п---ібна-ма-а м--та. Мені потрібна мапа міста. М-н- п-т-і-н- м-п- м-с-а- ------------------------- Мені потрібна мапа міста. 0
Me-i---tr-b-a m--a --st-. Meni potribna mapa mista. M-n- p-t-i-n- m-p- m-s-a- ------------------------- Meni potribna mapa mista.
Ek soek ’n hotel. Мені ---ріб-- --те--. Мені потрібен готель. М-н- п-т-і-е- г-т-л-. --------------------- Мені потрібен готель. 0
M-ni pot--b----otelʹ. Meni potriben hotelʹ. M-n- p-t-i-e- h-t-l-. --------------------- Meni potriben hotelʹ.
Ek wil graag ’n motor huur. Я -о--в -и - ------ --най-яти--в-о-об---. Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я х-т-в б- / х-т-л- б н-й-я-и а-т-м-б-л-. ----------------------------------------- Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. 0
YA-kh-t-v by---khot--a - --y----t- -v--mobil-. YA khotiv by / khotila b nay-nyaty avtomobilʹ. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n-y-n-a-y a-t-m-b-l-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b nay̆nyaty avtomobilʹ.
Hier is my kredietkaart. О-ь -о--кред--на -а-тка. Ось моя кредитна картка. О-ь м-я к-е-и-н- к-р-к-. ------------------------ Ось моя кредитна картка. 0
Osʹ-m--a--red-t------t-a. Osʹ moya kredytna kartka. O-ʹ m-y- k-e-y-n- k-r-k-. ------------------------- Osʹ moya kredytna kartka.
Hier is my rybewys. О-ь--ої -ра--. Ось мої права. О-ь м-ї п-а-а- -------------- Ось мої права. 0
Os- -o----rava. Osʹ moi- prava. O-ʹ m-i- p-a-a- --------------- Osʹ moï prava.
Wat is daar te sien in die stad? Щ--м--на-ог---у-и - --ст-? Що можна оглянути в місті? Щ- м-ж-а о-л-н-т- в м-с-і- -------------------------- Що можна оглянути в місті? 0
S---o m----a-oh---n--y-- -is-i? Shcho mozhna ohlyanuty v misti? S-c-o m-z-n- o-l-a-u-y v m-s-i- ------------------------------- Shcho mozhna ohlyanuty v misti?
Gaan na die ou stad. Іді-ь-- --аре--іст-. Ідіть в старе місто. І-і-ь в с-а-е м-с-о- -------------------- Ідіть в старе місто. 0
I-i---v s--r- -isto. Iditʹ v stare misto. I-i-ʹ v s-a-e m-s-o- -------------------- Iditʹ v stare misto.
Gaan op ’n stadstoer. В-зь---ь--ча--ь---ек---рсії до-м--та. Візьміть участь в екскурсії до міста. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- м-с-а- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до міста. 0
V--ʹm-t--u--ast--- -k--ur-i-- d-----ta. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do mista. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- m-s-a- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do mista.
Gaan na die hawe. Ід--ь д- -орту. Ідіть до порту. І-і-ь д- п-р-у- --------------- Ідіть до порту. 0
Idi-------ort-. Iditʹ do portu. I-i-ʹ d- p-r-u- --------------- Iditʹ do portu.
Gaan op ’n hawetoer. В--ь--ть--час------к--урс-- -о----ту. Візьміть участь в екскурсії до порту. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- п-р-у- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до порту. 0
Vi-ʹmi-- u-ha-tʹ-v-e-s-ur---̈-d--p-rt-. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do portu. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- p-r-u- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do portu.
Watter ander besienswaardighede is daar nog? Я---- щ--в-зн-ч-і місця? Які є ще визначні місця? Я-і є щ- в-з-а-н- м-с-я- ------------------------ Які є ще визначні місця? 0
Y--i ---s--h- ---n----- m-s-s--? Yaki ye shche vyznachni mistsya? Y-k- y- s-c-e v-z-a-h-i m-s-s-a- -------------------------------- Yaki ye shche vyznachni mistsya?

Laai af MP3 (.zip lêers)

Geen video is gevind nie!

Slawiese tale

Slawiese tale is die moedertale van 300 miljoen mense. Die Slawiese tale tel onder die Indo-Europese tale. Daar is sowat 20 Slawiese tale. Die belangrikste onder hulle is Russies. Russies is die moedertaal van meer as 150 miljoen mense. Daarna volg Pools en Oekraïens met 50 miljoen sprekers elk. In taalkunde word die Slawiese tale in verskillende groepe verdeel. Daar is Wes-Slawiese, Oos-Slawiese en Suid-Slawiese tale. Die Wes-Slawiese tale is Pools, Tsjeggies en Slowaaks. Russies, Oekraïens en Belarussies is Oos-Slawiese tale. Die Suid-Slawiese tale is Serwies, Kroaties en Bulgaars. Afgesien van hulle is daar baie ander Slawiese tale. Maar hulle word deur relatief min mense gepraat. Die Slawiese tale het ’n gemeenskaplike oertaal. Die individuele tale het relatief laat daaruit ontstaan. Hulle is dus jonger as die Germaanse en Romaanse tale. Die grootste deel van die woordeskat in die Slawiese tale is soortgelyk. Dis omdat hulle nie tot relatief laat van mekaar geskei is nie. Uit ’n wetenskaplike oogpunt is die Slawiese tale konserwatief. Dit beteken hulle bevat nog baie ou strukture. Ander Indo-Europese tale het dié ou vorms verloor. As gevolg hiervan is dit baie interessant om Slawiese tale te bestudeer. Gevolgtrekkings kan oor vroeër tale gemaak word deur hulle na te vors. Navorsers hoop hulle kan só ’n spoor na Indo-Europese tale vind. Slawiese tale het kenmerkend min klinkers. Afgesien daarvan het hulle baie klanke wat nie in ander tale voorkom nie. Veral Wes-Europeërs sukkel dikwels met die uitspraak. Maar moenie bekommerd wees nie – alles sal regkom! In Pools: Wszystko będzie dobrze!