Розмовник

uk Особи   »   zh 人称

1 [один]

Особи

Особи

1[一]

1 [Yī]

人称

[rénchēng]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Я 我我 我 我 - 我 0
-ǒ wǒ w- -- wǒ
я і ти 我-和 你 我 和 你 我 和 你 ----- 我 和 你 0
w- ---nǐ wǒ hé nǐ w- h- n- -------- wǒ hé nǐ
ми обидва / обидві 我们 两--俩 我们 两人/俩 我- 两-/- ------- 我们 两人/俩 0
w-m-n--i-n- ré-- --ǎ wǒmen liǎng rén/ liǎ w-m-n l-ǎ-g r-n- l-ǎ -------------------- wǒmen liǎng rén/ liǎ
Він 他他 他 他 - 他 0
t- tā t- -- tā
він і вона 他 --她 他 和 她 他 和 她 ----- 他 和 她 0
t---- -ā tā hé tā t- h- t- -------- tā hé tā
вони обидва / обидві 他- 两人/俩 他们 两人/俩 他- 两-/- ------- 他们 两人/俩 0
tā--n-liǎng ré-/-l-ǎ tāmen liǎng rén/ liǎ t-m-n l-ǎ-g r-n- l-ǎ -------------------- tāmen liǎng rén/ liǎ
Чоловік 男- 男人 男- -- 男人 0
nánr-n nánrén n-n-é- ------ nánrén
Жінка -人 女人 女- -- 女人 0
nǚ--n nǚrén n-r-n ----- nǚrén
Дитина -子 孩子 孩- -- 孩子 0
hái-i háizi h-i-i ----- háizi
сім’я 一个--庭 一个 家庭 一- 家- ----- 一个 家庭 0
yīg---i--íng yīgè jiātíng y-g- j-ā-í-g ------------ yīgè jiātíng
моя сім’я 我的 家庭-/我---人 我的 家庭 /我的 家人 我- 家- /-的 家- ------------ 我的 家庭 /我的 家人 0
wǒ-de---ā-íng- -ǒ -e-----én wǒ de jiātíng/ wǒ de jiārén w- d- j-ā-í-g- w- d- j-ā-é- --------------------------- wǒ de jiātíng/ wǒ de jiārén
Моя сім’я тут. 我的 家庭 - 这- 。 我的 家庭 在 这里 。 我- 家- 在 这- 。 ------------ 我的 家庭 在 这里 。 0
w-------ātíng zà--z----. wǒ de jiātíng zài zhèlǐ. w- d- j-ā-í-g z-i z-è-ǐ- ------------------------ wǒ de jiātíng zài zhèlǐ.
Я тут. 我 -----。 我 在 这里 。 我 在 这- 。 -------- 我 在 这里 。 0
W--z---zhèl-. Wǒ zài zhèlǐ. W- z-i z-è-ǐ- ------------- Wǒ zài zhèlǐ.
Ти тут. 你 --这--。 你 在 这里 。 你 在 这- 。 -------- 你 在 这里 。 0
Nǐ--à--z--l-. Nǐ zài zhèlǐ. N- z-i z-è-ǐ- ------------- Nǐ zài zhèlǐ.
Він тут і вона тут. 他 -----和 她 - -- 。 他 在 这里 和 她 在 这里 。 他 在 这- 和 她 在 这- 。 ----------------- 他 在 这里 和 她 在 这里 。 0
Tā-zài-zhèl------ā---i---è-ǐ. Tā zài zhèlǐ hé tā zài zhèlǐ. T- z-i z-è-ǐ h- t- z-i z-è-ǐ- ----------------------------- Tā zài zhèlǐ hé tā zài zhèlǐ.
Ми тут. 我们 在 -里 。 我们 在 这里 。 我- 在 这- 。 --------- 我们 在 这里 。 0
Wǒmen --i -hèlǐ. Wǒmen zài zhèlǐ. W-m-n z-i z-è-ǐ- ---------------- Wǒmen zài zhèlǐ.
Ви тут. 你们 在-这里 。 你们 在 这里 。 你- 在 这- 。 --------- 你们 在 这里 。 0
Nǐm-n---- z----. Nǐmen zài zhèlǐ. N-m-n z-i z-è-ǐ- ---------------- Nǐmen zài zhèlǐ.
Вони всі тут. 他--- 在--- 。 他们 都 在 这里 。 他- 都 在 这- 。 ----------- 他们 都 在 这里 。 0
Tā-----ō----i -h---. Tāmen dōu zài zhèlǐ. T-m-n d-u z-i z-è-ǐ- -------------------- Tāmen dōu zài zhèlǐ.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!