Розмовник

uk Особи   »   ad ЦIыфхэр

1 [один]

Особи

Особи

1 [зы]

1 [zy]

ЦIыфхэр

[CIyfhjer]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Я с- сэ с- -- сэ 0
sje sje s-e --- sje
я і ти с--р- о-рэ сэррэ оррэ с-р-э о-р- ---------- сэррэ оррэ 0
s--r--- --r-e sjerrje orrje s-e-r-e o-r-e ------------- sjerrje orrje
ми обидва / обидві т- т-тIо тэ титIо т- т-т-о -------- тэ титIо 0
t-e-ti--o tje titIo t-e t-t-o --------- tje titIo
Він а- --ъ-лъ--г-) ар (хъулъфыгъ) а- (-ъ-л-ф-г-) -------------- ар (хъулъфыгъ) 0
ar (h--f-g) ar (hulfyg) a- (-u-f-g- ----------- ar (hulfyg)
він і вона арр--(хъ-л-фыгъ--ар-э----ылъ-ыгъ) аррэ (хъулъфыгъ) аррэ (бзылъфыгъ) а-р- (-ъ-л-ф-г-) а-р- (-з-л-ф-г-) --------------------------------- аррэ (хъулъфыгъ) аррэ (бзылъфыгъ) 0
ar----(hul-y---ar--e (b--l---) arrje (hulfyg) arrje (bzylfyg) a-r-e (-u-f-g- a-r-e (-z-l-y-) ------------------------------ arrje (hulfyg) arrje (bzylfyg)
вони обидва / обидві а--р т-ури ахэр тIури а-э- т-у-и ---------- ахэр тIури 0
a-j-- t-u-i ahjer tIuri a-j-r t-u-i ----------- ahjer tIuri
Чоловік хъ-----гъ хъулъфыгъ х-у-ъ-ы-ъ --------- хъулъфыгъ 0
hu-fyg hulfyg h-l-y- ------ hulfyg
Жінка б--лъфыгъ бзылъфыгъ б-ы-ъ-ы-ъ --------- бзылъфыгъ 0
b-y-fyg bzylfyg b-y-f-g ------- bzylfyg
Дитина с-бый сабый с-б-й ----- сабый 0
sa-yj sabyj s-b-j ----- sabyj
сім’я ун--ъо унагъо у-а-ъ- ------ унагъо 0
u-ago unago u-a-o ----- unago
моя сім’я с-у-а-ъо сиунагъо с-у-а-ъ- -------- сиунагъо 0
s--n-go siunago s-u-a-o ------- siunago
Моя сім’я тут. С--на--о --- щ--. Сиунагъо мыщ щыI. С-у-а-ъ- м-щ щ-I- ----------------- Сиунагъо мыщ щыI. 0
S-u---o-m--hh s-h-I. Siunago myshh shhyI. S-u-a-o m-s-h s-h-I- -------------------- Siunago myshh shhyI.
Я тут. С- м-щ сы-ыI. Сэ мыщ сыщыI. С- м-щ с-щ-I- ------------- Сэ мыщ сыщыI. 0
S-e----h- s-shhyI. Sje myshh syshhyI. S-e m-s-h s-s-h-I- ------------------ Sje myshh syshhyI.
Ти тут. О-мыщ-ущ--. О мыщ ущыI. О м-щ у-ы-. ----------- О мыщ ущыI. 0
O----hh--shhy-. O myshh ushhyI. O m-s-h u-h-y-. --------------- O myshh ushhyI.
Він тут і вона тут. Ар--хъул--ыг-) м-- --- --I- ар (б-ы-ъ--г-)--ы- ---. Ар (хъулъфыгъ) мыщ щыI ыкIи ар (бзылъфыгъ) мыщ щыI. А- (-ъ-л-ф-г-) м-щ щ-I ы-I- а- (-з-л-ф-г-) м-щ щ-I- --------------------------------------------------- Ар (хъулъфыгъ) мыщ щыI ыкIи ар (бзылъфыгъ) мыщ щыI. 0
Ar (h-lf--- -ysh- ---y--y----a--(--y-f-g--m-s-h---hy-. Ar (hulfyg) myshh shhyI ykIi ar (bzylfyg) myshh shhyI. A- (-u-f-g- m-s-h s-h-I y-I- a- (-z-l-y-) m-s-h s-h-I- ------------------------------------------------------ Ar (hulfyg) myshh shhyI ykIi ar (bzylfyg) myshh shhyI.
Ми тут. Тэ --щ ты-ы-. Тэ мыщ тыщыI. Т- м-щ т-щ-I- ------------- Тэ мыщ тыщыI. 0
T-e--y-hh t-s--yI. Tje myshh tyshhyI. T-e m-s-h t-s-h-I- ------------------ Tje myshh tyshhyI.
Ви тут. Шъо мы- --у-ыI. Шъо мыщ шъущыI. Ш-о м-щ ш-у-ы-. --------------- Шъо мыщ шъущыI. 0
S-- ---h- sh-sh--I. Sho myshh shushhyI. S-o m-s-h s-u-h-y-. ------------------- Sho myshh shushhyI.
Вони всі тут. Ахэ---экI- --щ---I--. Ахэр зэкIэ мыщ щыIэх. А-э- з-к-э м-щ щ-I-х- --------------------- Ахэр зэкIэ мыщ щыIэх. 0
A---r-------------- -hhyI-e-. Ahjer zjekIje myshh shhyIjeh. A-j-r z-e-I-e m-s-h s-h-I-e-. ----------------------------- Ahjer zjekIje myshh shhyIjeh.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!