Slovníček fráz

sk V meste   »   uk У місті

25 [dvadsaťpäť]

V meste

V meste

25 [двадцять п’ять]

25 [dvadtsyatʹ pʺyatʹ]

У місті

[U misti]

Vyberte, ako chcete vidieť preklad:   
slovenčina ukrajinčina Prehrať Viac
Chcel by som ísť na železničnú stanicu. Я-х---в -и - -----а б на вокза-. Я хотів би / хотіла б на вокзал. Я х-т-в б- / х-т-л- б н- в-к-а-. -------------------------------- Я хотів би / хотіла б на вокзал. 0
Y- khoti- -y /---ot-l-----a---k---. YA khotiv by / khotila b na vokzal. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n- v-k-a-. ----------------------------------- YA khotiv by / khotila b na vokzal.
Chcel by som ísť na letisko. Я--о--в--и-/ х--і---б--о---ро--р--. Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Я х-т-в б- / х-т-л- б д- а-р-п-р-у- ----------------------------------- Я хотів би / хотіла б до аеропорту. 0
YA--ho--v-by-/-k--ti-a ---o aer--o--u. YA khotiv by / khotila b do aeroportu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b d- a-r-p-r-u- -------------------------------------- YA khotiv by / khotila b do aeroportu.
Chcel by som ísť do centra. Я хот-в------хо--ла ----це-т--мі--а. Я хотів би / хотіла б в центр міста. Я х-т-в б- / х-т-л- б в ц-н-р м-с-а- ------------------------------------ Я хотів би / хотіла б в центр міста. 0
YA-kh---v -- / kh-t--- ----t-e--r -i--a. YA khotiv by / khotila b v tsentr mista. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v t-e-t- m-s-a- ---------------------------------------- YA khotiv by / khotila b v tsentr mista.
Ako sa dostanem na železničnú stanicu? Я- д-ста-ис- -- в---а-? Як дістатися на вокзал? Я- д-с-а-и-я н- в-к-а-? ----------------------- Як дістатися на вокзал? 0
Ya- dist-tysya -a------l? Yak distatysya na vokzal? Y-k d-s-a-y-y- n- v-k-a-? ------------------------- Yak distatysya na vokzal?
Ako sa dostanem na letisko? Я--д-----и-- -о--е--п--ту? Як дістатися до аеропорту? Я- д-с-а-и-я д- а-р-п-р-у- -------------------------- Як дістатися до аеропорту? 0
Ya- -i-----s---d- a--o--r-u? Yak distatysya do aeroportu? Y-k d-s-a-y-y- d- a-r-p-r-u- ---------------------------- Yak distatysya do aeroportu?
Ako sa dostanem do centra? Як---с--ти-я до-це--р- міст-? Як дістатися до центру міста? Я- д-с-а-и-я д- ц-н-р- м-с-а- ----------------------------- Як дістатися до центру міста? 0
Ya---is---y-ya -----en-ru--ista? Yak distatysya do tsentru mista? Y-k d-s-a-y-y- d- t-e-t-u m-s-a- -------------------------------- Yak distatysya do tsentru mista?
Potrebujem taxík. Ме---п--ріб---т--сі. Мені потрібне таксі. М-н- п-т-і-н- т-к-і- -------------------- Мені потрібне таксі. 0
M-ni --tr-bn--taksi. Meni potribne taksi. M-n- p-t-i-n- t-k-i- -------------------- Meni potribne taksi.
Potrebujem mapu mesta. М-н- -отріб-а -а-а -----. Мені потрібна мапа міста. М-н- п-т-і-н- м-п- м-с-а- ------------------------- Мені потрібна мапа міста. 0
M--i potri--- --pa-mi-t-. Meni potribna mapa mista. M-n- p-t-i-n- m-p- m-s-a- ------------------------- Meni potribna mapa mista.
Potrebujem hotel. Мені-потрі--- --те-ь. Мені потрібен готель. М-н- п-т-і-е- г-т-л-. --------------------- Мені потрібен готель. 0
Men--p-tri-en-hote-ʹ. Meni potriben hotelʹ. M-n- p-t-i-e- h-t-l-. --------------------- Meni potriben hotelʹ.
Chcel by som si prenajať auto. Я----і--би-- ----л--б-н--н-ти -в--м-біл-. Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я х-т-в б- / х-т-л- б н-й-я-и а-т-м-б-л-. ----------------------------------------- Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. 0
YA-----i--by - ---til- b nay-----y -vto-o---ʹ. YA khotiv by / khotila b nay-nyaty avtomobilʹ. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n-y-n-a-y a-t-m-b-l-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b nay̆nyaty avtomobilʹ.
Tu je moja kreditná karta. Ос--м----реди-н--карт--. Ось моя кредитна картка. О-ь м-я к-е-и-н- к-р-к-. ------------------------ Ось моя кредитна картка. 0
O---moya-kr-dyt-- -a-t-a. Osʹ moya kredytna kartka. O-ʹ m-y- k-e-y-n- k-r-k-. ------------------------- Osʹ moya kredytna kartka.
Tu je môj vodičský preukaz. О-ь-м-ї-п--ва. Ось мої права. О-ь м-ї п-а-а- -------------- Ось мої права. 0
Osʹ-mo-̈ --a--. Osʹ moi- prava. O-ʹ m-i- p-a-a- --------------- Osʹ moï prava.
Čo všetko sa dá vidieť v meste? Що можна---л-н--и-в-м--ті? Що можна оглянути в місті? Щ- м-ж-а о-л-н-т- в м-с-і- -------------------------- Що можна оглянути в місті? 0
Sh--o mo-h-a-o---an--y-- -i-t-? Shcho mozhna ohlyanuty v misti? S-c-o m-z-n- o-l-a-u-y v m-s-i- ------------------------------- Shcho mozhna ohlyanuty v misti?
Choďte do starého mesta. Ідіт--в-с-а-----сто. Ідіть в старе місто. І-і-ь в с-а-е м-с-о- -------------------- Ідіть в старе місто. 0
I---ʹ-v ---r---i--o. Iditʹ v stare misto. I-i-ʹ v s-a-e m-s-o- -------------------- Iditʹ v stare misto.
Urobte si okružnú jazdu po meste. В--ь-і-ь--ча-т--в---с--рсі--д--м-с--. Візьміть участь в екскурсії до міста. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- м-с-а- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до міста. 0
Vizʹmit--uch-s-- --ek---r---̈ -o-m----. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do mista. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- m-s-a- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do mista.
Choďte do prístavu. Іді-- ---по-т-. Ідіть до порту. І-і-ь д- п-р-у- --------------- Ідіть до порту. 0
Idi-- ---p-rt-. Iditʹ do portu. I-i-ʹ d- p-r-u- --------------- Iditʹ do portu.
Urobte si okružnú jazdu po prístave. В-з-м-т-----с-ь ----с-у-сії-до----ту. Візьміть участь в екскурсії до порту. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- п-р-у- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до порту. 0
V---mitʹ -ch------ ek--ur-i----o -o-t-. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do portu. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- p-r-u- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do portu.
Aké pamätihodnosti sú tu ešte okrem toho? Які є-щ---и--ач---міс--? Які є ще визначні місця? Я-і є щ- в-з-а-н- м-с-я- ------------------------ Які є ще визначні місця? 0
Yaki--e shc-- ---nac-ni--i-tsya? Yaki ye shche vyznachni mistsya? Y-k- y- s-c-e v-z-a-h-i m-s-s-a- -------------------------------- Yaki ye shche vyznachni mistsya?

Stiahnuť MP3 (.zipované súbory)

Nenašlo sa žiadne video!

Slovanské jazyky

Slovanský jazyk je materinským jazykom pre 300 miliónov ľudí. Patrí k indoeurópskym jazykom. Existuje zhruba 20 slovanských jazykov. Najvýznamnejším z nich je ruština. Tú používa ako svoj materinský jazyk viac ako 150 miliónov ľudí. Po nej nasleduje poľština a ukrajinčina s viac než 50 miliónmi hovoriacich. Jazykoveda slovanské jazyky rozdeľuje na tieto skupiny: západoslovanské, východoslovanské a juhoslovanské jazyky. Medzi západoslovanské jazyky patrí poľština, čeština a slovenčina. Ruština, ukrajinčina a bieloruština sú východoslovanské jazyky. K juhoslovanským jazykom patrí srbčina, chorvátčina a bulharčina. Okrem toho existuje mnoho ďalších slovanských jazykov. Tými však hovorí relatívne málo ľudí. Slovanské jazyky majú spoločný prajazyk. Jednotlivé jazyky sa z neho vyvinuli relatívne neskoro. Sú teda mladšie než jazyky germánske a románske. Veľká časť slovnej zásoby slovanských jazykov je podobná. Je to tým, že sa od seba oddelili relatívne neskoro. Z vedeckého hľadiska sú slovanské jazyky konzervatívne. Znamená to, že obsahujú stále množstvo starých štruktúr. Iné indoeurópske jazyky tieto staré formy už stratili. Slovanské jazyky sú preto pre výskum veľmi zaujímavé. Z výskumu možno získať poznatky o predchádzajúcich jazykoch. Vedci dúfajú, že sa dostanú k počiatkom indoeurópskych jazykov. Charakteristickým znakom slovanských jazykov je málo samohlások. Okrem toho majú veľa znakov, ktoré sa v iných jazykoch nevyskytujú. S ich výslovnosťou majú preto často problémy predovšetkým Západoeurópania. Ale žiadny strach - všetko bude dobré! Poľsky: Wszystko będzie dobrze !