Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   kn ನಗರದರ್ಶನ

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

೪೨ [ನಲವತ್ತೆರಡು]

42 [Nalavatteraḍu]

ನಗರದರ್ಶನ

[nagaradarśana.]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? ಭ-ನ-ವಾರ-ಂದ- ---ುಕ-್ಟೆಯ-್ಲ- ಅ-ಗಡ--ಳು-----ದಿರು-್-ವೆಯ-? ಭ-ನ-ವ-ರದ-ದ- ಮ-ರ-ಕಟ-ಟ-ಯಲ-ಲ- ಅ-ಗಡ-ಗಳ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತವ-ಯ-? ಭ-ನ-ವ-ರ-ಂ-ು ಮ-ರ-ಕ-್-ೆ-ಲ-ಲ- ಅ-ಗ-ಿ-ಳ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ---------------------------------------------------- ಭಾನುವಾರದಂದು ಮಾರುಕಟ್ಟೆಯಲ್ಲಿ ಅಂಗಡಿಗಳು ತೆರೆದಿರುತ್ತವೆಯೆ? 0
B--nuvā-ad-n-u --ruk-ṭṭey--li ------gaḷ---er--i-u-ta--ye? Bhānuvāradandu mārukaṭṭeyalli aṅgaḍigaḷu terediruttaveye? B-ā-u-ā-a-a-d- m-r-k-ṭ-e-a-l- a-g-ḍ-g-ḷ- t-r-d-r-t-a-e-e- --------------------------------------------------------- Bhānuvāradandu mārukaṭṭeyalli aṅgaḍigaḷu terediruttaveye?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка ಸೋ-ವ-ರ--ದ--ಉ-್ಸ- ತೆರೆ-ಿರುತ್ತ-ೆಯೆ? ಸ-ಮವ-ರದ-ದ- ಉತ-ಸವ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತದ-ಯ-? ಸ-ಮ-ಾ-ದ-ದ- ಉ-್-ವ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------- ಸೋಮವಾರದಂದು ಉತ್ಸವ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Sō-a-ārada--u u-s-va ter--i-utta--ye? Sōmavāradandu utsava terediruttadeye? S-m-v-r-d-n-u u-s-v- t-r-d-r-t-a-e-e- ------------------------------------- Sōmavāradandu utsava terediruttadeye?
Чи відкрита виставка щовівтірка? ಮ--ಳ---ದಂದು---್ತು------್ಶನ-ತ-ರೆ-ಿರುತ್-ದ--ೆ? ಮ-ಗಳವ-ರದ-ದ- ವಸ-ತ- ಪ-ರದರ-ಶನ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತದ-ಯ-? ಮ-ಗ-ವ-ರ-ಂ-ು ವ-್-ು ಪ-ರ-ರ-ಶ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------------- ಮಂಗಳವಾರದಂದು ವಸ್ತು ಪ್ರದರ್ಶನ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Maṅga---ā---a----v-s-u-p---a-śan- t-r-d-r-tt-de-e? Maṅgaḷavāradandu vastu pradarśana terediruttadeye? M-ṅ-a-a-ā-a-a-d- v-s-u p-a-a-ś-n- t-r-d-r-t-a-e-e- -------------------------------------------------- Maṅgaḷavāradandu vastu pradarśana terediruttadeye?
Чи відкритий зоопарк щосереди? ಮ--ಾ----ುಧ-ಾ--ಂದ- -ೆರ-----ತ್-ದೆ--? ಮ-ಗ-ಲಯ ಬ-ಧವ-ರದ-ದ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತದ-ಯ-? ಮ-ಗ-ಲ- ಬ-ಧ-ಾ-ದ-ದ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ---------------------------------- ಮೃಗಾಲಯ ಬುಧವಾರದಂದು ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Mr̥-ā-a-a-bu-ha-āra--n-- -e----r----d---? Mr-gālaya budhavāradandu terediruttadeye? M-̥-ā-a-a b-d-a-ā-a-a-d- t-r-d-r-t-a-e-e- ----------------------------------------- Mr̥gālaya budhavāradandu terediruttadeye?
Чи відкритий музей щочетверга? ವಸ್ತ-ಸಂಗ್----ಯ -ು----ರದಂದು-ತೆ-ೆದಿರ--್-ದೆಯ-? ವಸ-ತ-ಸ-ಗ-ರಹ-ಲಯ ಗ-ರ-ವ-ರದ-ದ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತದ-ಯ-? ವ-್-ು-ಂ-್-ಹ-ಲ- ಗ-ರ-ವ-ರ-ಂ-ು ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------------- ವಸ್ತುಸಂಗ್ರಹಾಲಯ ಗುರುವಾರದಂದು ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
V-s-us-ṅ-----------------a-an-u -ere----t---ey-? Vastusaṅgrahālaya guruvāradandu terediruttadeye? V-s-u-a-g-a-ā-a-a g-r-v-r-d-n-u t-r-d-r-t-a-e-e- ------------------------------------------------ Vastusaṅgrahālaya guruvāradandu terediruttadeye?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? ಶುಕ್ರವ-ರ-ಂ---ಚ-ತ್ರ---ೆ ತ-ರ-ದಿರ-----ೆ-ೆ? ಶ-ಕ-ರವ-ರದ-ದ- ಚ-ತ-ರಶ-ಲ- ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತದ-ಯ-? ಶ-ಕ-ರ-ಾ-ದ-ದ- ಚ-ತ-ರ-ಾ-ೆ ತ-ರ-ದ-ರ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------------- ಶುಕ್ರವಾರದಂದು ಚಿತ್ರಶಾಲೆ ತೆರೆದಿರುತ್ತದೆಯೆ? 0
Śukra--radan---ci----ā-e-ter---rutt-de--? Śukravāradandu citraśāle terediruttadeye? Ś-k-a-ā-a-a-d- c-t-a-ā-e t-r-d-r-t-a-e-e- ----------------------------------------- Śukravāradandu citraśāle terediruttadeye?
Чи можна фотографувати? ಇ--ಲಿ ಛ-ಯ----- ತ-ಗ-ಯಬಹ---? ಇಲ-ಲ- ಛ-ಯಚ-ತ-ರ ತ-ಗ-ಯಬಹ-ದ-? ಇ-್-ಿ ಛ-ಯ-ಿ-್- ತ-ಗ-ಯ-ಹ-ದ-? -------------------------- ಇಲ್ಲಿ ಛಾಯಚಿತ್ರ ತೆಗೆಯಬಹುದೆ? 0
Il-- -h--a-itr--t-gey-ba-ude? Illi chāyacitra tegeyabahude? I-l- c-ā-a-i-r- t-g-y-b-h-d-? ----------------------------- Illi chāyacitra tegeyabahude?
Чи потрібно платити за вхід? ಪ-ರ-ೇ-ಶ-ಲ್---ೊಡ---ೆ? ಪ-ರವ-ಶಶ-ಲ-ಕ ಕ-ಡಬ-ಕ-? ಪ-ರ-ೇ-ಶ-ಲ-ಕ ಕ-ಡ-ೇ-ೆ- -------------------- ಪ್ರವೇಶಶುಲ್ಕ ಕೊಡಬೇಕೆ? 0
P---ēśaśul-----ḍ-----? Pravēśaśulka koḍabēke? P-a-ē-a-u-k- k-ḍ-b-k-? ---------------------- Pravēśaśulka koḍabēke?
Скільки коштує вхід? ಪ---ೇ----್ಕ ಎ---ು? ಪ-ರವ-ಶಶ-ಲ-ಕ ಎಷ-ಟ-? ಪ-ರ-ೇ-ಶ-ಲ-ಕ ಎ-್-ು- ------------------ ಪ್ರವೇಶಶುಲ್ಕ ಎಷ್ಟು? 0
P-a-ē-aś-l-- -ṣṭu? Pravēśaśulka eṣṭu? P-a-ē-a-u-k- e-ṭ-? ------------------ Pravēśaśulka eṣṭu?
Чи є знижка для груп? ಗ--ಪ--ಲ್ಲ---ಂ-ರೆ--ಿ-------ೊರೆ--ತ------? ಗ--ಪ-ನಲ-ಲ- ಬ-ದರ- ರ-ಯ-ಯತ- ದ-ರ-ಯ-ತ-ತದ-ಯ-? ಗ-ಂ-ಿ-ಲ-ಲ- ಬ-ದ-ೆ ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- --------------------------------------- ಗುಂಪಿನಲ್ಲಿ ಬಂದರೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
Gump-n-ll- ---da-e ri-āyat----------adey-? Gumpinalli bandare riyāyati doreyuttadeye? G-m-i-a-l- b-n-a-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- ------------------------------------------ Gumpinalli bandare riyāyati doreyuttadeye?
Чи є знижка для дітей? ಚಿಕ-- ---ಕಳಿಗ- -ಿಯ-ಯ-ಿ-ದೊರೆ--ತ------? ಚ-ಕ-ಕ ಮಕ-ಕಳ-ಗ- ರ-ಯ-ಯತ- ದ-ರ-ಯ-ತ-ತದ-ಯ-? ಚ-ಕ-ಕ ಮ-್-ಳ-ಗ- ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- ------------------------------------- ಚಿಕ್ಕ ಮಕ್ಕಳಿಗೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
C---- ma--aḷ-g- r-y-yat--d-r---t---e--? Cikka makkaḷige riyāyati doreyuttadeye? C-k-a m-k-a-i-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- --------------------------------------- Cikka makkaḷige riyāyati doreyuttadeye?
Чи є знижка для студентів? ವಿದ್-ಾರ್--ಗಳ--- ರಿ-ಾ--- ದ---ಯುತ್ತ--ಯೆ? ವ-ದ-ಯ-ರ-ಥ-ಗಳ-ಗ- ರ-ಯ-ಯತ- ದ-ರ-ಯ-ತ-ತದ-ಯ-? ವ-ದ-ಯ-ರ-ಥ-ಗ-ಿ-ೆ ರ-ಯ-ಯ-ಿ ದ-ರ-ಯ-ತ-ತ-ೆ-ೆ- -------------------------------------- ವಿದ್ಯಾರ್ಥಿಗಳಿಗೆ ರಿಯಾಯತಿ ದೊರೆಯುತ್ತದೆಯೆ? 0
V----rt-i-aḷi----iy---ti -o-eyutt-dey-? Vidyārthigaḷige riyāyati doreyuttadeye? V-d-ā-t-i-a-i-e r-y-y-t- d-r-y-t-a-e-e- --------------------------------------- Vidyārthigaḷige riyāyati doreyuttadeye?
Що це за будівля? ಇ---ಯ-ವ--ಟ್-ಡ? ಇದ- ಯ-ವ ಕಟ-ಟಡ? ಇ-ು ಯ-ವ ಕ-್-ಡ- -------------- ಇದು ಯಾವ ಕಟ್ಟಡ? 0
I----ā-a k-ṭṭ---? Idu yāva kaṭṭaḍa? I-u y-v- k-ṭ-a-a- ----------------- Idu yāva kaṭṭaḍa?
Скільки років цій будівлі? ಇದ---ಷ್-----ೆ--ಕ-್--? ಇದ- ಎಷ-ಟ- ಹಳ-ಯ ಕಟ-ಟಡ? ಇ-ು ಎ-್-ು ಹ-ೆ- ಕ-್-ಡ- --------------------- ಇದು ಎಷ್ಟು ಹಳೆಯ ಕಟ್ಟಡ? 0
Id-----u haḷ-y--kaṭ--ḍa? Idu eṣṭu haḷeya kaṭṭaḍa? I-u e-ṭ- h-ḷ-y- k-ṭ-a-a- ------------------------ Idu eṣṭu haḷeya kaṭṭaḍa?
Хто побудував цю будівлю? ಈ ಕಟ-ಟ-ವನ-------ಟ-ದವರು --ರ-? ಈ ಕಟ-ಟಡವನ-ನ- ಕಟ-ಟ-ದವರ- ಯ-ರ-? ಈ ಕ-್-ಡ-ನ-ನ- ಕ-್-ಿ-ವ-ು ಯ-ರ-? ---------------------------- ಈ ಕಟ್ಟಡವನ್ನು ಕಟ್ಟಿದವರು ಯಾರು? 0
Ī--a-ṭaḍavan-u----ṭi-ava-- yā--? Ī kaṭṭaḍavannu kaṭṭidavaru yāru? Ī k-ṭ-a-a-a-n- k-ṭ-i-a-a-u y-r-? -------------------------------- Ī kaṭṭaḍavannu kaṭṭidavaru yāru?
Я цікавлюся архітектурою. ನನ----ಾಸ್ತ- -ಿಲ--ದ--ಲಿ--ಸಕ್-ಿ---ೆ. ನನಗ- ವ-ಸ-ತ- ಶ-ಲ-ಪದಲ-ಲ- ಆಸಕ-ತ- ಇದ-. ನ-ಗ- ವ-ಸ-ತ- ಶ-ಲ-ಪ-ಲ-ಲ- ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ---------------------------------- ನನಗೆ ವಾಸ್ತು ಶಿಲ್ಪದಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
Na-a-e v-st--ś-l-a----i-ās---i --e. Nanage vāstu śilpadalli āsakti ide. N-n-g- v-s-u ś-l-a-a-l- ā-a-t- i-e- ----------------------------------- Nanage vāstu śilpadalli āsakti ide.
Я цікавлюся мистецтвом. ನ-----ಲೆಯ---ಿ------ಿ--ದ-. ನನಗ- ಕಲ-ಯಲ-ಲ- ಆಸಕ-ತ- ಇದ-. ನ-ಗ- ಕ-ೆ-ಲ-ಲ- ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ------------------------- ನನಗೆ ಕಲೆಯಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
Nana-e-kaleya-l- ā-a--i --e. Nanage kaleyalli āsakti ide. N-n-g- k-l-y-l-i ā-a-t- i-e- ---------------------------- Nanage kaleyalli āsakti ide.
Я цікавлюся живописом. ನ--ೆ-ಚಿತ್-ಕಲ---್-ಿ--ಸ---ಿ ಇದೆ. ನನಗ- ಚ-ತ-ರಕಲ-ಯಲ-ಲ- ಆಸಕ-ತ- ಇದ-. ನ-ಗ- ಚ-ತ-ರ-ಲ-ಯ-್-ಿ ಆ-ಕ-ತ- ಇ-ೆ- ------------------------------ ನನಗೆ ಚಿತ್ರಕಲೆಯಲ್ಲಿ ಆಸಕ್ತಿ ಇದೆ. 0
N-na-e --t-akale-a-l- ā--kti i-e. Nanage citrakaleyalli āsakti ide. N-n-g- c-t-a-a-e-a-l- ā-a-t- i-e- --------------------------------- Nanage citrakaleyalli āsakti ide.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…