Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   ru Экскурсия по городу

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [сорок два]

42 [sorok dva]

Экскурсия по городу

[Ekskursiya po gorodu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? Р-н-к работа-т ---------с-нь--? Рынок работает по воскресеньям? Р-н-к р-б-т-е- п- в-с-р-с-н-я-? ------------------------------- Рынок работает по воскресеньям? 0
Rynok ---ot------- ---k----n--am? Rynok rabotayet po voskresenʹyam? R-n-k r-b-t-y-t p- v-s-r-s-n-y-m- --------------------------------- Rynok rabotayet po voskresenʹyam?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка Я--арка работ--т----п----е-----а-? Ярмарка работает по понедельникам? Я-м-р-а р-б-т-е- п- п-н-д-л-н-к-м- ---------------------------------- Ярмарка работает по понедельникам? 0
Ya--ar-a ra-ot---- po ponede-ʹ-ik--? Yarmarka rabotayet po ponedelʹnikam? Y-r-a-k- r-b-t-y-t p- p-n-d-l-n-k-m- ------------------------------------ Yarmarka rabotayet po ponedelʹnikam?
Чи відкрита виставка щовівтірка? В---авк- -а-от----п---торник-м? Выставка работает по вторникам? В-с-а-к- р-б-т-е- п- в-о-н-к-м- ------------------------------- Выставка работает по вторникам? 0
Vy-ta--a r-b--ayet po--torn--a-? Vystavka rabotayet po vtornikam? V-s-a-k- r-b-t-y-t p- v-o-n-k-m- -------------------------------- Vystavka rabotayet po vtornikam?
Чи відкритий зоопарк щосереди? З--парк -а--т-е----с-е-у? Зоопарк работает в среду? З-о-а-к р-б-т-е- в с-е-у- ------------------------- Зоопарк работает в среду? 0
Z-o-ark r------e- v-s----? Zoopark rabotayet v sredu? Z-o-a-k r-b-t-y-t v s-e-u- -------------------------- Zoopark rabotayet v sredu?
Чи відкритий музей щочетверга? Музе- п- ч--в-рг-м--т--ыт? Музей по четвергам открыт? М-з-й п- ч-т-е-г-м о-к-ы-? -------------------------- Музей по четвергам открыт? 0
Muzey-p- c-e--e-ga--o--r-t? Muzey po chetvergam otkryt? M-z-y p- c-e-v-r-a- o-k-y-? --------------------------- Muzey po chetvergam otkryt?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? Г-л--ея-открыта-по----н-ц-м? Галерея открыта по пятницам? Г-л-р-я о-к-ы-а п- п-т-и-а-? ---------------------------- Галерея открыта по пятницам? 0
Gal-reya o-k---a -o-pya-----a-? Galereya otkryta po pyatnitsam? G-l-r-y- o-k-y-a p- p-a-n-t-a-? ------------------------------- Galereya otkryta po pyatnitsam?
Чи можна фотографувати? Фо-о-р---ров--ь ---но? Фотографировать можно? Ф-т-г-а-и-о-а-ь м-ж-о- ---------------------- Фотографировать можно? 0
F-t-gra-irova-ʹ ----no? Fotografirovatʹ mozhno? F-t-g-a-i-o-a-ʹ m-z-n-? ----------------------- Fotografirovatʹ mozhno?
Чи потрібно платити за вхід? В-од -----ы-? Вход платный? В-о- п-а-н-й- ------------- Вход платный? 0
V---d pla-ny-? Vkhod platnyy? V-h-d p-a-n-y- -------------- Vkhod platnyy?
Скільки коштує вхід? С-о-ько -то-т ----? Сколько стоит вход? С-о-ь-о с-о-т в-о-? ------------------- Сколько стоит вход? 0
S--l--o-sto---vkh-d? Skolʹko stoit vkhod? S-o-ʹ-o s-o-t v-h-d- -------------------- Skolʹko stoit vkhod?
Чи є знижка для груп? Д-я--ру-п-ест- с-и-к-? Для групп есть скидка? Д-я г-у-п е-т- с-и-к-? ---------------------- Для групп есть скидка? 0
Dl-- -rupp-----ʹ --id-a? Dlya grupp yestʹ skidka? D-y- g-u-p y-s-ʹ s-i-k-? ------------------------ Dlya grupp yestʹ skidka?
Чи є знижка для дітей? Д-я--е-ей --т- ---д--? Для детей есть скидка? Д-я д-т-й е-т- с-и-к-? ---------------------- Для детей есть скидка? 0
D--a d-te- -es-ʹ skid-a? Dlya detey yestʹ skidka? D-y- d-t-y y-s-ʹ s-i-k-? ------------------------ Dlya detey yestʹ skidka?
Чи є знижка для студентів? Дл--с-у-----в ес-ь--к-д--? Для студентов есть скидка? Д-я с-у-е-т-в е-т- с-и-к-? -------------------------- Для студентов есть скидка? 0
Dlya --ud----- --s-- -ki-k-? Dlya studentov yestʹ skidka? D-y- s-u-e-t-v y-s-ʹ s-i-k-? ---------------------------- Dlya studentov yestʹ skidka?
Що це за будівля? Чт- эт--за з---и-? Что это за здание? Ч-о э-о з- з-а-и-? ------------------ Что это за здание? 0
C-to et- z- zda----? Chto eto za zdaniye? C-t- e-o z- z-a-i-e- -------------------- Chto eto za zdaniye?
Скільки років цій будівлі? С-ол----эт-м- з--ни- ле-? Сколько этому зданию лет? С-о-ь-о э-о-у з-а-и- л-т- ------------------------- Сколько этому зданию лет? 0
S----k- -t--u -da-i-- --t? Skolʹko etomu zdaniyu let? S-o-ʹ-o e-o-u z-a-i-u l-t- -------------------------- Skolʹko etomu zdaniyu let?
Хто побудував цю будівлю? К-- -о---о---это-з--н-е? Кто построил это здание? К-о п-с-р-и- э-о з-а-и-? ------------------------ Кто построил это здание? 0
Kt- -o-tr--- e-o---ani-e? Kto postroil eto zdaniye? K-o p-s-r-i- e-o z-a-i-e- ------------------------- Kto postroil eto zdaniye?
Я цікавлюся архітектурою. Я--нт---сую-ь--рх-тек-уро-. Я интересуюсь архитектурой. Я и-т-р-с-ю-ь а-х-т-к-у-о-. --------------------------- Я интересуюсь архитектурой. 0
Y- ----------s- ---hi--kt-r--. Ya interesuyusʹ arkhitekturoy. Y- i-t-r-s-y-s- a-k-i-e-t-r-y- ------------------------------ Ya interesuyusʹ arkhitekturoy.
Я цікавлюся мистецтвом. Я-ин-ересуюс------сс-во-. Я интересуюсь искусством. Я и-т-р-с-ю-ь и-к-с-т-о-. ------------------------- Я интересуюсь искусством. 0
Y- --t-resu------sku-st-om. Ya interesuyusʹ iskusstvom. Y- i-t-r-s-y-s- i-k-s-t-o-. --------------------------- Ya interesuyusʹ iskusstvom.
Я цікавлюся живописом. Я---т---су--ь ж---пи--ю. Я интересуюсь живописью. Я и-т-р-с-ю-ь ж-в-п-с-ю- ------------------------ Я интересуюсь живописью. 0
Y----t-r-s-yusʹ --iv--is---. Ya interesuyusʹ zhivopisʹyu. Y- i-t-r-s-y-s- z-i-o-i-ʹ-u- ---------------------------- Ya interesuyusʹ zhivopisʹyu.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…