Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   kn ಪ್ರಶ್ನೆಗಳು - ಭೂತಕಾಲ ೩

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

೮೬ [ಎಂಬತ್ತ ಆರು]

86 [Embatta āru]

ಪ್ರಶ್ನೆಗಳು - ಭೂತಕಾಲ ೩

[praśnegaḷu- bhūtakāla 3.]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Яку краватку ти носив? ನ-ನ- --ವ -ೈ--ರಿ--ದ-? ನ-ನ- ಯ-ವ ಟ- ಧರ-ಸ-ದ-? ನ-ನ- ಯ-ವ ಟ- ಧ-ಿ-ಿ-ೆ- -------------------- ನೀನು ಯಾವ ಟೈ ಧರಿಸಿದೆ? 0
Nī-- -āv- ṭ-- dh--is---? Nīnu yāva ṭai dhariside? N-n- y-v- ṭ-i d-a-i-i-e- ------------------------ Nīnu yāva ṭai dhariside?
Який автомобіль ти купив? ನೀನು-ಯಾ- ಕಾ-- -ರೀದ-ಸ---? ನ-ನ- ಯ-ವ ಕ-ರ- ಖರ-ದ-ಸ-ದ-? ನ-ನ- ಯ-ವ ಕ-ರ- ಖ-ೀ-ಿ-ಿ-ೆ- ------------------------ ನೀನು ಯಾವ ಕಾರ್ ಖರೀದಿಸಿದೆ? 0
N-----āv- kā- -h---disid-? Nīnu yāva kār kharīdiside? N-n- y-v- k-r k-a-ī-i-i-e- -------------------------- Nīnu yāva kār kharīdiside?
Яку газету ти передплатив? ನೀ-- ಯಾವ ------ೆ-- ಚ-ದಾದ-ರನ--ೆ? ನ-ನ- ಯ-ವ ಪತ-ರ-ಕ-ಗ- ಚ-ದ-ದ-ರನ-ದ-? ನ-ನ- ಯ-ವ ಪ-್-ಿ-ೆ-ೆ ಚ-ದ-ದ-ರ-ಾ-ೆ- ------------------------------- ನೀನು ಯಾವ ಪತ್ರಿಕೆಗೆ ಚಂದಾದಾರನಾದೆ? 0
N--- y--- ----ik--e --ndād-----de? Nīnu yāva patrikege candādāranāde? N-n- y-v- p-t-i-e-e c-n-ā-ā-a-ā-e- ---------------------------------- Nīnu yāva patrikege candādāranāde?
Кого ви бачили? ನೀ---ಯ-ರ--ನ- --ಡ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಯ-ರನ-ನ- ನ-ಡ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ನ-ಡ-ದ-ರ-? ---------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ನೋಡಿದಿರಿ? 0
Nī-u yā-a--u--ō--di-i? Nīvu yārannu nōḍidiri? N-v- y-r-n-u n-ḍ-d-r-? ---------------------- Nīvu yārannu nōḍidiri?
Кого Ви зустріли? ನ-ವ- ಯ-ರ-್ನ---ೇಟ--ಮಾಡ-ದಿ--? ನ-ವ- ಯ-ರನ-ನ- ಭ-ಟ- ಮ-ಡ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ಭ-ಟ- ಮ-ಡ-ದ-ರ-? --------------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ಭೇಟಿ ಮಾಡಿದಿರಿ? 0
Nī----ā-annu b--ṭ- -ā--d-r-? Nīvu yārannu bhēṭi māḍidiri? N-v- y-r-n-u b-ē-i m-ḍ-d-r-? ---------------------------- Nīvu yārannu bhēṭi māḍidiri?
Кого Ви пізнали? ನ-ವು--ಾ-ನ್-ು---ರ-ತ-ಸ-ದ-ರಿ? ನ-ವ- ಯ-ರನ-ನ- ಗ-ರ-ತ-ಸ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಯ-ರ-್-ು ಗ-ರ-ತ-ಸ-ದ-ರ-? -------------------------- ನೀವು ಯಾರನ್ನು ಗುರುತಿಸಿದಿರಿ? 0
N-v--yā-------ur--is--ir-? Nīvu yārannu gurutisidiri? N-v- y-r-n-u g-r-t-s-d-r-? -------------------------- Nīvu yārannu gurutisidiri?
Коли Ви встали? ನ-ವು ಎ-್-- --ತ್-ಿಗೆ-ಎ---ಿರ-? ನ-ವ- ಎಷ-ಟ- ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಎದ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಎ-್-ಿ-ಿ- ---------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಎದ್ದಿರಿ? 0
N-vu ---u-hot--g---ddi--? Nīvu eṣṭu hottige eddiri? N-v- e-ṭ- h-t-i-e e-d-r-? ------------------------- Nīvu eṣṭu hottige eddiri?
Коли Ви почали? ನೀವು-ಎ-------ತ--ಿಗ--ಪ-ರ-ರಂಭ--ಿ-ಿ--? ನ-ವ- ಎಷ-ಟ- ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಪ-ರ-ರ-ಭ-ಸ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಪ-ರ-ರ-ಭ-ಸ-ದ-ರ-? ----------------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಪ್ರಾರಂಭಿಸಿದಿರಿ? 0
N--u ---u--o-t-ge p-ār-m-h---d---? Nīvu eṣṭu hottige prārambhisidiri? N-v- e-ṭ- h-t-i-e p-ā-a-b-i-i-i-i- ---------------------------------- Nīvu eṣṭu hottige prārambhisidiri?
Коли Ви припинили? ನೀ-- ಎಷ-ಟ----ತ್---ೆ-ಮುಗಿಸಿದ---? ನ-ವ- ಎಷ-ಟ- ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಮ-ಗ-ಸ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ು ಹ-ತ-ತ-ಗ- ಮ-ಗ-ಸ-ದ-ರ-? ------------------------------- ನೀವು ಎಷ್ಟು ಹೊತ್ತಿಗೆ ಮುಗಿಸಿದಿರಿ? 0
Nīvu -ṣ----o---ge -u---i-i-i? Nīvu eṣṭu hottige mugisidiri? N-v- e-ṭ- h-t-i-e m-g-s-d-r-? ----------------------------- Nīvu eṣṭu hottige mugisidiri?
Чому Ви прокинулися? ನಿಮಗ--ಏಕೆ--ಚ್----ಯಿತ-? ನ-ಮಗ- ಏಕ- ಎಚ-ಚರವ-ಯ-ತ-? ನ-ಮ-ೆ ಏ-ೆ ಎ-್-ರ-ಾ-ಿ-ು- ---------------------- ನಿಮಗೆ ಏಕೆ ಎಚ್ಚರವಾಯಿತು? 0
Nimage --e---ca-av--i-u? Nimage ēke eccaravāyitu? N-m-g- ē-e e-c-r-v-y-t-? ------------------------ Nimage ēke eccaravāyitu?
Чому Ви стали вчителем? ನ-ವ- --- -ಧ್ಯ-ಪ--ಾ-ಿ-ಿ? ನ-ವ- ಏಕ- ಅಧ-ಯ-ಪಕರ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಏ-ೆ ಅ-್-ಾ-ಕ-ಾ-ಿ-ಿ- ----------------------- ನೀವು ಏಕೆ ಅಧ್ಯಾಪಕರಾದಿರಿ? 0
N--u-ē----dh----k---d---? Nīvu ēke adhyāpakarādiri? N-v- ē-e a-h-ā-a-a-ā-i-i- ------------------------- Nīvu ēke adhyāpakarādiri?
Чому Ви взяли таксі? ನೀ------ಾ-್-ಿಯನ--ು ಏಕೆ -ೆಗ-ದು-ೊಂ--ರಿ? ನ-ವ- ಟ-ಯ-ಕ-ಸ-ಯನ-ನ- ಏಕ- ತ-ಗ-ದ-ಕ--ಡ-ರ-? ನ-ವ- ಟ-ಯ-ಕ-ಸ-ಯ-್-ು ಏ-ೆ ತ-ಗ-ದ-ಕ-ಂ-ಿ-ಿ- ------------------------------------- ನೀವು ಟ್ಯಾಕ್ಸಿಯನ್ನು ಏಕೆ ತೆಗೆದುಕೊಂಡಿರಿ? 0
N-v- ṭ--ks--a-n---ke-t-g-d---ṇ--ri? Nīvu ṭyāksiyannu ēke tegedukoṇḍiri? N-v- ṭ-ā-s-y-n-u ē-e t-g-d-k-ṇ-i-i- ----------------------------------- Nīvu ṭyāksiyannu ēke tegedukoṇḍiri?
Звідки Ви прийшли? ನೀವ---ಲ-ಲಿಂದ --------ರ-? ನ-ವ- ಎಲ-ಲ--ದ ಬ-ದ-ದ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-ದ ಬ-ದ-ದ-ದ-ರ-? ------------------------ ನೀವು ಎಲ್ಲಿಂದ ಬಂದಿದ್ದೀರಿ? 0
N--u---li--a--and-d----? Nīvu ellinda bandiddīri? N-v- e-l-n-a b-n-i-d-r-? ------------------------ Nīvu ellinda bandiddīri?
Куди Ви ходили? ನ-ವ- ಎಲ್ಲ--- --ಗ---ದಿ-ಿ? ನ-ವ- ಎಲ-ಲ-ಗ- ಹ-ಗ-ದ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-ೆ ಹ-ಗ-ದ-ದ-ರ-? ------------------------ ನೀವು ಎಲ್ಲಿಗೆ ಹೋಗಿದ್ದಿರಿ? 0
N-vu--ll-------i-d---? Nīvu ellige hōgiddiri? N-v- e-l-g- h-g-d-i-i- ---------------------- Nīvu ellige hōgiddiri?
Де Ви були? ನೀ-ು ಎಲ-ಲಿ--ದಿರಿ? ನ-ವ- ಎಲ-ಲ-ದ-ದ-ರ-? ನ-ವ- ಎ-್-ಿ-್-ಿ-ಿ- ----------------- ನೀವು ಎಲ್ಲಿದ್ದಿರಿ? 0
Nī-u---l------? Nīvu elliddiri? N-v- e-l-d-i-i- --------------- Nīvu elliddiri?
Кому ти допоміг / допомогла? ನ----ಯಾರ----ಸ--ಯ ಮಾಡಿದೆ? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಸಹ-ಯ ಮ-ಡ-ದ-? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಸ-ಾ- ಮ-ಡ-ದ-? ------------------------ ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಸಹಾಯ ಮಾಡಿದೆ? 0
N-nu y-rig--s-hāya-māḍ-d-? Nīnu yārige sahāya māḍide? N-n- y-r-g- s-h-y- m-ḍ-d-? -------------------------- Nīnu yārige sahāya māḍide?
Кому ти написав / написала? ನೀ-- --ರಿಗ---ರ-ದೆ? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಬರ-ದ-? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಬ-ೆ-ೆ- ------------------ ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಬರೆದೆ? 0
Nī-u --ri-e b----e? Nīnu yārige barede? N-n- y-r-g- b-r-d-? ------------------- Nīnu yārige barede?
Кому ти відповів / відповіла? ನೀ-ು---ರಿಗ---ತ್ತ------ಟ-? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಉತ-ತರ ಕ-ಟ-ಟ-? ನ-ನ- ಯ-ರ-ಗ- ಉ-್-ರ ಕ-ಟ-ಟ-? ------------------------- ನೀನು ಯಾರಿಗೆ ಉತ್ತರ ಕೊಟ್ಟೆ? 0
N-nu ---i-e ut---a-k-ṭ--? Nīnu yārige uttara koṭṭe? N-n- y-r-g- u-t-r- k-ṭ-e- ------------------------- Nīnu yārige uttara koṭṭe?

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…