Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   sv Fråga – förfluten tid 2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86 [åttiosex]

Fråga – förfluten tid 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Яку краватку ти носив? Vi--e- sl-ps---d---u ---di-? Vilken slips hade du på dig? V-l-e- s-i-s h-d- d- p- d-g- ---------------------------- Vilken slips hade du på dig? 0
Який автомобіль ти купив? V-l--n--i--ha---u köpt? Vilken bil har du köpt? V-l-e- b-l h-r d- k-p-? ----------------------- Vilken bil har du köpt? 0
Яку газету ти передплатив? Vilken ti--i-- -ar ----ren--er-r---p-? Vilken tidning har du prenumererat på? V-l-e- t-d-i-g h-r d- p-e-u-e-e-a- p-? -------------------------------------- Vilken tidning har du prenumererat på? 0
Кого ви бачили? V-- h----- ---t? Vem har du sett? V-m h-r d- s-t-? ---------------- Vem har du sett? 0
Кого Ви зустріли? V---ha--du t---fat? Vem har du träffat? V-m h-r d- t-ä-f-t- ------------------- Vem har du träffat? 0
Кого Ви пізнали? Vem --r------nt-i--n? Vem har du känt igen? V-m h-r d- k-n- i-e-? --------------------- Vem har du känt igen? 0
Коли Ви встали? Nä- h----i-gå-t---p? När har ni gått upp? N-r h-r n- g-t- u-p- -------------------- När har ni gått upp? 0
Коли Ви почали? N-----r -- -ör-a-? När har ni börjat? N-r h-r n- b-r-a-? ------------------ När har ni börjat? 0
Коли Ви припинили? Nä- h-r -i-s---a-? När har ni slutat? N-r h-r n- s-u-a-? ------------------ När har ni slutat? 0
Чому Ви прокинулися? Var--- h-r-n--vak-a-? Varför har ni vaknat? V-r-ö- h-r n- v-k-a-? --------------------- Varför har ni vaknat? 0
Чому Ви стали вчителем? Va-f-- b-e---- ---a-e? Varför blev ni lärare? V-r-ö- b-e- n- l-r-r-? ---------------------- Varför blev ni lärare? 0
Чому Ви взяли таксі? Va--ö----r -i ---it-e- -a-i? Varför har ni tagit en taxi? V-r-ö- h-r n- t-g-t e- t-x-? ---------------------------- Varför har ni tagit en taxi? 0
Звідки Ви прийшли? Vart ----er ni i--ån? Vart kommer ni ifrån? V-r- k-m-e- n- i-r-n- --------------------- Vart kommer ni ifrån? 0
Куди Ви ходили? V--t h-r--- -ått? Vart har ni gått? V-r- h-r n- g-t-? ----------------- Vart har ni gått? 0
Де Ви були? Va---a--ni-var--? Var har ni varit? V-r h-r n- v-r-t- ----------------- Var har ni varit? 0
Кому ти допоміг / допомогла? V-----r--- -j-l-t? Vem har du hjälpt? V-m h-r d- h-ä-p-? ------------------ Vem har du hjälpt? 0
Кому ти написав / написала? Vem-har du-s-r---- ---l? Vem har du skrivit till? V-m h-r d- s-r-v-t t-l-? ------------------------ Vem har du skrivit till? 0
Кому ти відповів / відповіла? V-- h--------ar--? Vem har du svarat? V-m h-r d- s-a-a-? ------------------ Vem har du svarat? 0

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…