Որտե՞--- --տա-ա--ոստ-:
Որտե՞ղ է մոտակա փոստը:
Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- փ-ս-ը-
----------------------
Որտե՞ղ է մոտակա փոստը: 0 Vo-te--- - motaka-p-vostyVorte՞gh e motaka p’vostyV-r-e-g- e m-t-k- p-v-s-y-------------------------Vorte՞gh e motaka p’vosty
Մոտ-կ- -ո--ը -եռ---- -յ-տեղ--:
Մոտակա փոստը հեռու է այստեղից:
Մ-տ-կ- փ-ս-ը հ-ռ-ւ է ա-ս-ե-ի-:
------------------------------
Մոտակա փոստը հեռու է այստեղից: 0 Mot-k- ---osty -er-u e --s-e-hits’Motaka p’vosty herru e aysteghits’M-t-k- p-v-s-y h-r-u e a-s-e-h-t-’----------------------------------Motaka p’vosty herru e aysteghits’
Ո---------ոտ------ստ--կ--:
Որտե՞ղ է մոտակա փոստարկղը:
Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- փ-ս-ա-կ-ը-
--------------------------
Որտե՞ղ է մոտակա փոստարկղը: 0 V---e-gh - ----k---’--sta--ghyVorte՞gh e motaka p’vostarkghyV-r-e-g- e m-t-k- p-v-s-a-k-h-------------------------------Vorte՞gh e motaka p’vostarkghy
Ի-ձ մ---անի-----կ--ի--է հարկ----:
Ինձ մի քանի նամականիշ է հարկավոր:
Ի-ձ մ- ք-ն- ն-մ-կ-ն-շ է հ-ր-ա-ո-:
---------------------------------
Ինձ մի քանի նամականիշ է հարկավոր: 0 In-- -i-k-----na--ka---- --h-rka-orIndz mi k’ani namakanish e harkavorI-d- m- k-a-i n-m-k-n-s- e h-r-a-o------------------------------------Indz mi k’ani namakanish e harkavor
Մ- --ց--- և նամ-կ- -ամ-ր:
Մի բացիկի և նամակի համար:
Մ- բ-ց-կ- և ն-մ-կ- հ-մ-ր-
-------------------------
Մի բացիկի և նամակի համար: 0 M- ba-s’--i-y-----m-k-----arMi bats’iki yev namaki hamarM- b-t-’-k- y-v n-m-k- h-m-r----------------------------Mi bats’iki yev namaki hamar
Որ--՞ղ-է-մ-տա----ե-ա--սա--ի--:
Որտե՞ղ է մոտակա հեռախոսախցիկը:
Ո-տ-՞- է մ-տ-կ- հ-ռ-խ-ս-խ-ի-ը-
------------------------------
Որտե՞ղ է մոտակա հեռախոսախցիկը: 0 V-r-e--h-e-m-ta-a-h-r--khosakh--’ikyVorte՞gh e motaka herrakhosakhts’ikyV-r-e-g- e m-t-k- h-r-a-h-s-k-t-’-k-------------------------------------Vorte՞gh e motaka herrakhosakhts’iky
Գի---միշտ --ա-ված է:
Գիծը միշտ զբաղված է:
Գ-ծ- մ-շ- զ-ա-վ-ծ է-
--------------------
Գիծը միշտ զբաղված է: 0 G--sy---sht-z-a-hv-ts eGitsy misht zbaghvats eG-t-y m-s-t z-a-h-a-s e-----------------------Gitsy misht zbaghvats e
Դո--------- ս--բո---զրո-հավա---:
Դուք պետք է սկզբում զրո հավաքեք:
Դ-ւ- պ-տ- է ս-զ-ո-մ զ-ո հ-վ-ք-ք-
--------------------------------
Դուք պետք է սկզբում զրո հավաքեք: 0 Duk’-p-tk- - -kzb------ hav-----k’Duk’ petk’ e skzbum zro havak’yek’D-k- p-t-’ e s-z-u- z-o h-v-k-y-k-----------------------------------Duk’ petk’ e skzbum zro havak’yek’
У світі розмовляють багатьма різними мовами.
Але універсальної людської мови не існує.
Але як справи з нашою мімікою?
Чи мова емоцій універсальна?
Ні, тут також є відмінності!
Довго вважали, що всі люди однаково виражають почуття.
Мова міміки вважалася універсально зрозумілою.
Чарльз Дарвін вважав, що почуття для людей життєво важливі.
Тому вони повинні бути однаково зрозумілими в усіх культурах.
Але нові дослідження дійшли іншого висновку.
Вони показують, що в мові почуттів також є відмінності.
Це означає, на нашу міміку впливає наша культура.
Тому люди виявляють і інтерпретують почуття в усьому світі по різному.
Науковці розрізняють шість первинних емоцій.
Це радість, сум, лють, огида, страх і подив.
Але європейці мають іншу міміку, ніж азіати.
Також читають вони різні речі в одних і тих самих обличчях.
Це підтвердили різні експерименти.
При цьому тест-особам показували обличчя на комп’ютері.
Випробувані повинні були описати, що вони читали в обличчях.
Те, що результати відрізняються, має декілька причин.
Так, в деяких культурах почуття виражаються сильніше, ніж в інших.
Тому інтенсивність міміки зрозуміла не всюди однаково.
Також люди з різних культур звертають увагу на різні речі.
Азіати під в процесі читання облич концентруються на очах.
Європейці та американці, навпаки, дивляться також на вуста.
Але один вираз обличчя зрозумілий в усіх культурах правильно…
Це – добра посмішка!