Եղա-ա-- -ատն-է:
Եղանակը վատն է:
Ե-ա-ա-ը վ-տ- է-
---------------
Եղանակը վատն է: 0 Yeg---a---vatn eYeghanaky vatn eY-g-a-a-y v-t- e----------------Yeghanaky vatn e
Ես -եմ --լ-ս,-որ-վհե----ղ--ակ- -ատ- է:
Ես չեմ գալիս, որովհետև եղանակը վատն է:
Ե- չ-մ գ-լ-ս- ո-ո-հ-տ- ե-ա-ա-ը վ-տ- է-
--------------------------------------
Ես չեմ գալիս, որովհետև եղանակը վատն է: 0 Yes -h-ye--g-lis, -oro-h-tev-y--hanaky--atn eYes ch’yem galis, vorovhetev yeghanaky vatn eY-s c-’-e- g-l-s- v-r-v-e-e- y-g-a-a-y v-t- e---------------------------------------------Yes ch’yem galis, vorovhetev yeghanaky vatn e
Ի--ո-- ---նա-գա---:
Ինչու՞ չէ նա գալիս:
Ի-չ-ւ- չ- ն- գ-լ-ս-
-------------------
Ինչու՞ չէ նա գալիս: 0 I--h--՞-c--e -a -alisInch’u՞ ch’e na galisI-c-’-՞ c-’- n- g-l-s---------------------Inch’u՞ ch’e na galis
Ն- չ--գ-լիս,-ո-ո-հ-տ--ն--հր-վ-րվա- չէ:
Նա չի գալիս, որովհետև նա հրավիրված չէ:
Ն- չ- գ-լ-ս- ո-ո-հ-տ- ն- հ-ա-ի-վ-ծ չ-:
--------------------------------------
Նա չի գալիս, որովհետև նա հրավիրված չէ: 0 N--ch-i-g--i-, -o--v-e-e---a hr-vi-va-- ch’eNa ch’i galis, vorovhetev na hravirvats ch’eN- c-’- g-l-s- v-r-v-e-e- n- h-a-i-v-t- c-’---------------------------------------------Na ch’i galis, vorovhetev na hravirvats ch’e
Ե--ժ----ակ--ո--ե-:
Ես ժամանակ չունեմ:
Ե- ժ-մ-ն-կ չ-ւ-ե-:
------------------
Ես ժամանակ չունեմ: 0 Ye----a-an-- ----nemYes zhamanak ch’unemY-s z-a-a-a- c-’-n-m--------------------Yes zhamanak ch’unem
Ե--պետ- է-------խ----:
Ես պետք է դեռ աշխատեմ:
Ե- պ-տ- է դ-ռ ա-խ-տ-մ-
----------------------
Ես պետք է դեռ աշխատեմ: 0 Y-------- - ---r --hkh--emYes petk’ e derr ashkhatemY-s p-t-’ e d-r- a-h-h-t-m--------------------------Yes petk’ e derr ashkhatem
Я не залишаюся, тому що я повинен / повинна ще працювати.
Ե---ե--մն------րով-ետև -- ---ք է ------խա-ե-:
Ես չեմ մնում, որովհետև ես պետք է դեռ աշխատեմ:
Ե- չ-մ մ-ո-մ- ո-ո-հ-տ- ե- պ-տ- է դ-ռ ա-խ-տ-մ-
---------------------------------------------
Ես չեմ մնում, որովհետև ես պետք է դեռ աշխատեմ: 0 Yes -h-----mnum- ------et-v---s pet-- ---e-r----k-atemYes ch’yem mnum, vorovhetev yes petk’ e derr ashkhatemY-s c-’-e- m-u-, v-r-v-e-e- y-s p-t-’ e d-r- a-h-h-t-m------------------------------------------------------Yes ch’yem mnum, vorovhetev yes petk’ e derr ashkhatem
Більше мов
Натисніть на прапор!
Я не залишаюся, тому що я повинен / повинна ще працювати.
Ես չեմ մնում, որովհետև ես պետք է դեռ աշխատեմ:
Yes ch’yem mnum, vorovhetev yes petk’ e derr ashkhatem
Ես-գ-ում --, որ--հե-և-----ն---- -:
Ես գնում եմ, որովհետև արդեն ուշ է:
Ե- գ-ո-մ ե-, ո-ո-հ-տ- ա-դ-ն ո-շ է-
----------------------------------
Ես գնում եմ, որովհետև արդեն ուշ է: 0 Yes -num--e-,-v-r-vh--e-----e---sh-eYes gnum yem, vorovhetev arden ush eY-s g-u- y-m- v-r-v-e-e- a-d-n u-h e------------------------------------Yes gnum yem, vorovhetev arden ush e
Коли ми вивчаємо іноземні мови, ми сприяємо нашому мозку.
Через навчання змінюється наше мислення.
Ми стаємо більш креативними та гнучкими.
Навіть складне мислення дається багатомовним легше.
Під час навчання тренується мозок.
Чим більше ми вчимося, тим краще він діє.
Хто вивчив багато мов, інші речі також вчить швидше.
Він може довше сконцентровано осмислювати тему.
Тому він швидше вирішує проблеми.
Багатомовні люди можуть також краще приймати рішення.
Але їх рішення також залежить від мов.
Мова, якою ми мислимо, впливає на наші рішення.
Психологи під час одного дослідження вивчили багато випробуваних.
Всі тест-особи були двомовними.
Поряд з рідною мовою, вони говорили ще й іншою мовою.
Випробувані повинні були відповісти на одне запитання.
У питанні мова йшла про вирішення однієї проблеми.
Випробувані повинні були при цьому зробити вибір між двома варіантами.
Один варіант був явно більш ризиковий, ніж другий.
Тест-особи повинні були відповідати на питання двома мовами.
І відповіді змінювалися, коли змінювалася мова!
Коли вони говорили своєю рідною мовою, випробувані вибирали ризик.
Але іноземною мовою вони робили вибір на користь більш безпечного варіанту.
Згідно цього експерименту випробувані повинні були також побитися об заклад.
В цьому ділі також виявилася явна відмінність.
Коли вони використовували іноземну мову, вони були більш розважливі.
Дослідники припускають, що в іноземних мовах ми більш концентровані.
Тому рішення ми приймаємо не емоційно, а раціонально…