Розмовник

uk Щось обґрунтовувати 1   »   hy giving reasons

75 [сімдесят п’ять]

Щось обґрунтовувати 1

Щось обґрунтовувати 1

75 [յոթանասունհինգ]

75 [yot’anasunhing]

giving reasons

[inch’ vor ban himnavorel 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Чому ви не приходите? Ինչ--՞ --ք --լի-: Ինչու՞ չեք գալիս: Ի-չ-ւ- չ-ք գ-լ-ս- ----------------- Ինչու՞ չեք գալիս: 0
Inc-’-՞ c--ye-- --l-s Inch’u՞ ch’yek’ galis I-c-’-՞ c-’-e-’ g-l-s --------------------- Inch’u՞ ch’yek’ galis
Погода дуже погана. Եղա-ա-- -ատն-է: Եղանակը վատն է: Ե-ա-ա-ը վ-տ- է- --------------- Եղանակը վատն է: 0
Yeg---a---vatn e Yeghanaky vatn e Y-g-a-a-y v-t- e ---------------- Yeghanaky vatn e
Я не прийду, тому що погода погана. Ես -եմ --լ-ս,-որ-վհե----ղ--ակ- -ատ- է: Ես չեմ գալիս, որովհետև եղանակը վատն է: Ե- չ-մ գ-լ-ս- ո-ո-հ-տ- ե-ա-ա-ը վ-տ- է- -------------------------------------- Ես չեմ գալիս, որովհետև եղանակը վատն է: 0
Yes -h-ye--g-lis, -oro-h-tev-y--hanaky--atn e Yes ch’yem galis, vorovhetev yeghanaky vatn e Y-s c-’-e- g-l-s- v-r-v-e-e- y-g-a-a-y v-t- e --------------------------------------------- Yes ch’yem galis, vorovhetev yeghanaky vatn e
Чому він не приходить? Ի--ո-- ---նա-գա---: Ինչու՞ չէ նա գալիս: Ի-չ-ւ- չ- ն- գ-լ-ս- ------------------- Ինչու՞ չէ նա գալիս: 0
I--h--՞-c--e -a -alis Inch’u՞ ch’e na galis I-c-’-՞ c-’- n- g-l-s --------------------- Inch’u՞ ch’e na galis
Він не запрошений. Ն----ա-ի--ա- չէ: Նա հրավիրված չէ: Ն- հ-ա-ի-վ-ծ չ-: ---------------- Նա հրավիրված չէ: 0
N------ir--t--ch-e Na hravirvats ch’e N- h-a-i-v-t- c-’- ------------------ Na hravirvats ch’e
Він не прийде, тому що він не запрошений. Ն- չ--գ-լիս,-ո-ո-հ-տ--ն--հր-վ-րվա- չէ: Նա չի գալիս, որովհետև նա հրավիրված չէ: Ն- չ- գ-լ-ս- ո-ո-հ-տ- ն- հ-ա-ի-վ-ծ չ-: -------------------------------------- Նա չի գալիս, որովհետև նա հրավիրված չէ: 0
N--ch-i-g--i-, -o--v-e-e---a hr-vi-va-- ch’e Na ch’i galis, vorovhetev na hravirvats ch’e N- c-’- g-l-s- v-r-v-e-e- n- h-a-i-v-t- c-’- -------------------------------------------- Na ch’i galis, vorovhetev na hravirvats ch’e
Чому ти не приходиш? Ի-չ--՞ չ-ս-գա--ս: Ինչու՞ չես գալիս: Ի-չ-ւ- չ-ս գ-լ-ս- ----------------- Ինչու՞ չես գալիս: 0
Inc------h’y-s --lis Inch’u՞ ch’yes galis I-c-’-՞ c-’-e- g-l-s -------------------- Inch’u՞ ch’yes galis
Я не маю часу. Ե--ժ----ակ--ո--ե-: Ես ժամանակ չունեմ: Ե- ժ-մ-ն-կ չ-ւ-ե-: ------------------ Ես ժամանակ չունեմ: 0
Ye----a-an-- ----nem Yes zhamanak ch’unem Y-s z-a-a-a- c-’-n-m -------------------- Yes zhamanak ch’unem
Я не прийду, тому що я не маю часу. Ես -եմ գ-լի----րովհ-տև ժա-ան----ունեմ: Ես չեմ գալիս, որովհետև ժամանակ չունեմ: Ե- չ-մ գ-լ-ս- ո-ո-հ-տ- ժ-մ-ն-կ չ-ւ-ե-: -------------------------------------- Ես չեմ գալիս, որովհետև ժամանակ չունեմ: 0
Y-s -h’yem---l--,----ov-e-ev-z-a-a----------m Yes ch’yem galis, vorovhetev zhamanak ch’unem Y-s c-’-e- g-l-s- v-r-v-e-e- z-a-a-a- c-’-n-m --------------------------------------------- Yes ch’yem galis, vorovhetev zhamanak ch’unem
Чому ти не залишаєшся? Ին-ո-՞ --ս -նո-մ: Ինչու՞ չես մնում: Ի-չ-ւ- չ-ս մ-ո-մ- ----------------- Ինչու՞ չես մնում: 0
I-c--u---h-y---m--m Inch’u՞ ch’yes mnum I-c-’-՞ c-’-e- m-u- ------------------- Inch’u՞ ch’yes mnum
Я повинен / повинна ще працювати. Ե--պետ- է-------խ----: Ես պետք է դեռ աշխատեմ: Ե- պ-տ- է դ-ռ ա-խ-տ-մ- ---------------------- Ես պետք է դեռ աշխատեմ: 0
Y-------- - ---r --hkh--em Yes petk’ e derr ashkhatem Y-s p-t-’ e d-r- a-h-h-t-m -------------------------- Yes petk’ e derr ashkhatem
Я не залишаюся, тому що я повинен / повинна ще працювати. Ե---ե--մն------րով-ետև -- ---ք է ------խա-ե-: Ես չեմ մնում, որովհետև ես պետք է դեռ աշխատեմ: Ե- չ-մ մ-ո-մ- ո-ո-հ-տ- ե- պ-տ- է դ-ռ ա-խ-տ-մ- --------------------------------------------- Ես չեմ մնում, որովհետև ես պետք է դեռ աշխատեմ: 0
Yes -h-----mnum- ------et-v---s pet-- ---e-r----k-atem Yes ch’yem mnum, vorovhetev yes petk’ e derr ashkhatem Y-s c-’-e- m-u-, v-r-v-e-e- y-s p-t-’ e d-r- a-h-h-t-m ------------------------------------------------------ Yes ch’yem mnum, vorovhetev yes petk’ e derr ashkhatem
Чому ви вже йдете? Ի-չո---եք-ա-դ-ն-գն-ւ-: Ինչու՞ եք արդեն գնում: Ի-չ-ւ- ե- ա-դ-ն գ-ո-մ- ---------------------- Ինչու՞ եք արդեն գնում: 0
I-ch-------- a-d-n g-um Inch’u՞ yek’ arden gnum I-c-’-՞ y-k- a-d-n g-u- ----------------------- Inch’u՞ yek’ arden gnum
Я втомлений / втомлена. Ե- -ոգ-ած-եմ: Ես հոգնած եմ: Ե- հ-գ-ա- ե-: ------------- Ես հոգնած եմ: 0
Yes----n-t--yem Yes hognats yem Y-s h-g-a-s y-m --------------- Yes hognats yem
Я йду, тому що я втомлений / втомлена. Ես --ում------րովհետև հո-----ե-: Ես գնում եմ, որովհետև հոգնած եմ: Ե- գ-ո-մ ե-, ո-ո-հ-տ- հ-գ-ա- ե-: -------------------------------- Ես գնում եմ, որովհետև հոգնած եմ: 0
Y---gn-- -e---vorovhe--v h----t--yem Yes gnum yem, vorovhetev hognats yem Y-s g-u- y-m- v-r-v-e-e- h-g-a-s y-m ------------------------------------ Yes gnum yem, vorovhetev hognats yem
Чому ви вже їдете? Ի-չ--- -- ---ե--գնում: Ինչու՞ եք արդեն գնում: Ի-չ-ւ- ե- ա-դ-ն գ-ո-մ- ---------------------- Ինչու՞ եք արդեն գնում: 0
Inc-’u- ---’ -r-en -num Inch’u՞ yek’ arden gnum I-c-’-՞ y-k- a-d-n g-u- ----------------------- Inch’u՞ yek’ arden gnum
Вже пізно. Ա---- ո---է: Արդեն ուշ է: Ա-դ-ն ո-շ է- ------------ Արդեն ուշ է: 0
Arden --h-e Arden ush e A-d-n u-h e ----------- Arden ush e
Я їду, тому що вже пізно. Ես-գ-ում --, որ--հե-և-----ն---- -: Ես գնում եմ, որովհետև արդեն ուշ է: Ե- գ-ո-մ ե-, ո-ո-հ-տ- ա-դ-ն ո-շ է- ---------------------------------- Ես գնում եմ, որովհետև արդեն ուշ է: 0
Yes -num--e-,-v-r-vh--e-----e---sh-e Yes gnum yem, vorovhetev arden ush e Y-s g-u- y-m- v-r-v-e-e- a-d-n u-h e ------------------------------------ Yes gnum yem, vorovhetev arden ush e

Рідна мова = емоційна, іноземна = раціональна?

Коли ми вивчаємо іноземні мови, ми сприяємо нашому мозку. Через навчання змінюється наше мислення. Ми стаємо більш креативними та гнучкими. Навіть складне мислення дається багатомовним легше. Під час навчання тренується мозок. Чим більше ми вчимося, тим краще він діє. Хто вивчив багато мов, інші речі також вчить швидше. Він може довше сконцентровано осмислювати тему. Тому він швидше вирішує проблеми. Багатомовні люди можуть також краще приймати рішення. Але їх рішення також залежить від мов. Мова, якою ми мислимо, впливає на наші рішення. Психологи під час одного дослідження вивчили багато випробуваних. Всі тест-особи були двомовними. Поряд з рідною мовою, вони говорили ще й іншою мовою. Випробувані повинні були відповісти на одне запитання. У питанні мова йшла про вирішення однієї проблеми. Випробувані повинні були при цьому зробити вибір між двома варіантами. Один варіант був явно більш ризиковий, ніж другий. Тест-особи повинні були відповідати на питання двома мовами. І відповіді змінювалися, коли змінювалася мова! Коли вони говорили своєю рідною мовою, випробувані вибирали ризик. Але іноземною мовою вони робили вибір на користь більш безпечного варіанту. Згідно цього експерименту випробувані повинні були також побитися об заклад. В цьому ділі також виявилася явна відмінність. Коли вони використовували іноземну мову, вони були більш розважливі. Дослідники припускають, що в іноземних мовах ми більш концентровані. Тому рішення ми приймаємо не емоційно, а раціонально…