Վ--ն-ա--ր-է-ա--տ-ղ-լող-լ-:
Վտանգավոր է այնտեղ լողալը:
Վ-ա-գ-վ-ր է ա-ն-ե- լ-ղ-լ-:
--------------------------
Վտանգավոր է այնտեղ լողալը: 0 Vt---av-- --aynt-g- l-gh--yVtangavor e ayntegh loghalyV-a-g-v-r e a-n-e-h l-g-a-y---------------------------Vtangavor e ayntegh loghaly
Կա-ելի- -------ղ ------ց -ար-ե-:
Կարելի՞ է այստեղ հովանոց վարձել:
Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- հ-վ-ն-ց վ-ր-ե-:
--------------------------------
Կարելի՞ է այստեղ հովանոց վարձել: 0 Ka--li------s--gh-h-va-o-s’ --rdzelKareli՞ e aystegh hovanots’ vardzelK-r-l-՞ e a-s-e-h h-v-n-t-’ v-r-z-l-----------------------------------Kareli՞ e aystegh hovanots’ vardzel
Կարելի- է ---տ-- --ռկելաթ----արձ-լ:
Կարելի՞ է այստեղ պառկելաթոռ վարձել:
Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- պ-ռ-ե-ա-ո- վ-ր-ե-:
-----------------------------------
Կարելի՞ է այստեղ պառկելաթոռ վարձել: 0 Kar--i- - ---t-g- p-r-k----’v-rr--ard--lKareli՞ e aystegh parrkelat’vorr vardzelK-r-l-՞ e a-s-e-h p-r-k-l-t-v-r- v-r-z-l----------------------------------------Kareli՞ e aystegh parrkelat’vorr vardzel
Հ----վ--ր----յ-----ն-վակ---ր-ել:
Հնարավո՞ր է այստեղ նավակ վարձել:
Հ-ա-ա-ո-ր է ա-ս-ե- ն-վ-կ վ-ր-ե-:
--------------------------------
Հնարավո՞ր է այստեղ նավակ վարձել: 0 H-a-a-o-----a-s-e-h na--- v----elHnaravo՞r e aystegh navak vardzelH-a-a-o-r e a-s-e-h n-v-k v-r-z-l---------------------------------Hnaravo՞r e aystegh navak vardzel
Կար-լի՞-է---ա--հ--- ----ել:
Կարելի՞ է ջրադահուկ վարձել:
Կ-ր-լ-՞ է ջ-ա-ա-ո-կ վ-ր-ե-:
---------------------------
Կարելի՞ է ջրադահուկ վարձել: 0 K--eli--e---a---u--vard-elKareli՞ e jradahuk vardzelK-r-l-՞ e j-a-a-u- v-r-z-l--------------------------Kareli՞ e jradahuk vardzel
Ես ----ավ գ---մ:
Ես դա լավ գիտեմ:
Ե- դ- լ-վ գ-տ-մ-
----------------
Ես դա լավ գիտեմ: 0 Y-s-d- -a- gi-emYes da lav gitemY-s d- l-v g-t-m----------------Yes da lav gitem
Որտ-՞- է դա-ու-ա--ն -ոպ-նո--ին:
Որտե՞ղ է դահուկային ճոպանուղին:
Ո-տ-՞- է դ-հ-ւ-ա-ի- ճ-պ-ն-ւ-ի-:
-------------------------------
Որտե՞ղ է դահուկային ճոպանուղին: 0 V--te-gh-e-d-----y-n-cho---ugh-nVorte՞gh e dahukayin chopanughinV-r-e-g- e d-h-k-y-n c-o-a-u-h-n--------------------------------Vorte՞gh e dahukayin chopanughin
Դահ---ներ----՞տ- են:
Դահուկները մո՞տդ են:
Դ-հ-ւ-ն-ր- մ-՞-դ ե-:
--------------------
Դահուկները մո՞տդ են: 0 Da-uknery-mo-td-yenDahuknery mo՞td yenD-h-k-e-y m-՞-d y-n-------------------Dahuknery mo՞td yen
Німецьке прислів’я стверджує: один малюнок говорить більше, ніж тисячаслів.
Це означає, що зображення часто можна швидше зрозуміти, ніж мову.
Також малюнки можуть краще передавати почуття.
Тому в рекламі подається багато малюнків.
Зображення діють інакше, ніж мова.
Вони показують нам паралельно більше речей і діють у своїй сукупності.
Це означає, що цілком усе зображення має певний ефект.
У мові, як правило, використовується явно більше слів.
Але зображення і мова мають спільне.
Щоб описати зображення, нам потрібна мова.
І навпаки: багато текстів стають добре зрозумілими лише за допомогою малюнків.
Співвідношення зображення та мови вивчається лінгвістами.
Але питання ставиться, чи є зображення також окремою мовою.
Якщо дещо лише знято на плівку, ми можемо розглядати зображення.
Але висловлювання фільму не конкретні.
Якщо зображення повинно діяти як мова, воно повинно бути конкретним.
Чим менше воно показує, тим зрозумілішим стає його посилання.
Хорошим прикладом цього є піктограми.
Піктограми – це прості та однозначні графічні позначки.
Вони заміняють вербальну мову, тобто є візуальною комунікацією.
Піктограма для заборони паління відома всім.
Вона показує перекреслену цигарку.
Через глобалізацію малюнки стають дедалі важливішими.
Але мову зображень також слід вчити.
Вона зрозуміла не в усьому світі, навіть якщо багато думати.
Адже наша культура впливає на наше розуміння малюнка.
Що ми бачимо – залежить від багатьох різних факторів.
Так, деякі люди не бачать цигарки, а лише темні лінії.