Розмовник

uk Сполучники 1   »   kk Conjunctions 1

94 [дев’яносто чотири]

Сполучники 1

Сполучники 1

94 [тоқсан төрт]

94 [toqsan tört]

Conjunctions 1

[Jalğawlıqtar 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Зачекай доки перестане йти дощ. Жа-бы---оқта--н-----үте--ұ-. Жаңбыр тоқтағанша, күте тұр. Ж-ң-ы- т-қ-а-а-ш-, к-т- т-р- ---------------------------- Жаңбыр тоқтағанша, күте тұр. 0
Jañ-ı- -o----a--a,-k--e--ur. Jañbır toqtağanşa, küte tur. J-ñ-ı- t-q-a-a-ş-, k-t- t-r- ---------------------------- Jañbır toqtağanşa, küte tur.
Зачекай доки я буду готовий / готова. М-н-дай-н -ол-а---, ---е тұ-. Мен дайын болғанша, күте тұр. М-н д-й-н б-л-а-ш-, к-т- т-р- ----------------------------- Мен дайын болғанша, күте тұр. 0
Me---ayı--b-lğan--,-küt--tu-. Men dayın bolğanşa, küte tur. M-n d-y-n b-l-a-ş-, k-t- t-r- ----------------------------- Men dayın bolğanşa, küte tur.
Зачекай доки він повернеться. О- орал-анша,-күт- -ұр. Ол оралғанша, күте тұр. О- о-а-ғ-н-а- к-т- т-р- ----------------------- Ол оралғанша, күте тұр. 0
Ol o--l-anş-- -----tu-. Ol oralğanşa, küte tur. O- o-a-ğ-n-a- k-t- t-r- ----------------------- Ol oralğanşa, küte tur.
Я чекаю доки моє волосся висохне. М-н--ш-шым-к-пкен--- -ү-емі-. Мен, шашым кепкенше, күтемін. М-н- ш-ш-м к-п-е-ш-, к-т-м-н- ----------------------------- Мен, шашым кепкенше, күтемін. 0
M-n----------------, k----i-. Men, şaşım kepkenşe, kütemin. M-n- ş-ş-m k-p-e-ş-, k-t-m-n- ----------------------------- Men, şaşım kepkenşe, kütemin.
Я чекаю до кінця фільму. М--, -и-ь- аяқ-----нша---үт-мі-. Мен, фильм аяқталғанша, күтемін. М-н- ф-л-м а-қ-а-ғ-н-а- к-т-м-н- -------------------------------- Мен, фильм аяқталғанша, күтемін. 0
Men,-fïl- a--q-alğa-ş-,---t-m--. Men, fïlm ayaqtalğanşa, kütemin. M-n- f-l- a-a-t-l-a-ş-, k-t-m-n- -------------------------------- Men, fïlm ayaqtalğanşa, kütemin.
Я чекаю на зелене світло. М-н--ж-с-- ж--ға---, күтем-н. Мен, жасыл жанғанша, күтемін. М-н- ж-с-л ж-н-а-ш-, к-т-м-н- ----------------------------- Мен, жасыл жанғанша, күтемін. 0
Me-,-ja-ıl-j-n-a--a--k--e-in. Men, jasıl janğanşa, kütemin. M-n- j-s-l j-n-a-ş-, k-t-m-n- ----------------------------- Men, jasıl janğanşa, kütemin.
Коли ти їдеш у відпустку? С-----м---сқа---шан----а-ың? Сен демалысқа қашан барасың? С-н д-м-л-с-а қ-ш-н б-р-с-ң- ---------------------------- Сен демалысқа қашан барасың? 0
Sen dem---sq------- ---ası-? Sen demalısqa qaşan barasıñ? S-n d-m-l-s-a q-ş-n b-r-s-ñ- ---------------------------- Sen demalısqa qaşan barasıñ?
Ще перед літніми канікулами? Жаз---демал-с-а ----н-б-? Жазғы демалысқа дейін бе? Ж-з-ы д-м-л-с-а д-й-н б-? ------------------------- Жазғы демалысқа дейін бе? 0
Ja-ğı d-mal-sqa---y-- b-? Jazğı demalısqa deyin be? J-z-ı d-m-l-s-a d-y-n b-? ------------------------- Jazğı demalısqa deyin be?
Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Ия---а--- -е-а----б---а--а-ға д-й--. Ия, жазғы демалыс басталғанға дейін. И-, ж-з-ы д-м-л-с б-с-а-ғ-н-а д-й-н- ------------------------------------ Ия, жазғы демалыс басталғанға дейін. 0
Ï-a--jaz----emal-s ba--alğan--------. Ïya, jazğı demalıs bastalğanğa deyin. Ï-a- j-z-ı d-m-l-s b-s-a-ğ-n-a d-y-n- ------------------------------------- Ïya, jazğı demalıs bastalğanğa deyin.
Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. Қ-с--ү--ей-т----, ш-тыр-----н--. Қыс түспей тұрып, шатырды жөнде. Қ-с т-с-е- т-р-п- ш-т-р-ы ж-н-е- -------------------------------- Қыс түспей тұрып, шатырды жөнде. 0
Qı- --spe--t--ı-, --tı-d---önd-. Qıs tüspey turıp, şatırdı jönde. Q-s t-s-e- t-r-p- ş-t-r-ı j-n-e- -------------------------------- Qıs tüspey turıp, şatırdı jönde.
Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. Д-с------ға--т--ар -лды-да, -олы-д--ж-. Дастарханға отырар алдында, қолыңды жу. Д-с-а-х-н-а о-ы-а- а-д-н-а- қ-л-ң-ы ж-. --------------------------------------- Дастарханға отырар алдында, қолыңды жу. 0
D---ar-anğa---ırar-al-ı--a, qolı-d- j-. Dastarxanğa otırar aldında, qolıñdı jw. D-s-a-x-n-a o-ı-a- a-d-n-a- q-l-ñ-ı j-. --------------------------------------- Dastarxanğa otırar aldında, qolıñdı jw.
Закрий вікно, перш ніж підеш геть. Үй--- -ығ-р---ды-да----р-з-н--ж-п. Үйден шығар алдында, терезені жап. Ү-д-н ш-ғ-р а-д-н-а- т-р-з-н- ж-п- ---------------------------------- Үйден шығар алдында, терезені жап. 0
Ü--en---ğ-r--l--n-a, ter-zen- ja-. Üyden şığar aldında, terezeni jap. Ü-d-n ş-ğ-r a-d-n-a- t-r-z-n- j-p- ---------------------------------- Üyden şığar aldında, terezeni jap.
Коли ти прийдеш додому? Сен -----қ--ан к-л--ің? Сен үйге қашан келесің? С-н ү-г- қ-ш-н к-л-с-ң- ----------------------- Сен үйге қашан келесің? 0
S-- üyge---şa- --l----? Sen üyge qaşan kelesiñ? S-n ü-g- q-ş-n k-l-s-ñ- ----------------------- Sen üyge qaşan kelesiñ?
Після заняття? Са-ақт-- -е--н --? Сабақтан кейін бе? С-б-қ-а- к-й-н б-? ------------------ Сабақтан кейін бе? 0
S---q--- --y-n -e? Sabaqtan keyin be? S-b-q-a- k-y-n b-? ------------------ Sabaqtan keyin be?
Так, після заняття. Ия, са-а- --тке- -оң. Ия, сабақ біткен соң. И-, с-б-қ б-т-е- с-ң- --------------------- Ия, сабақ біткен соң. 0
Ï-a, -a-------ken--o-. Ïya, sabaq bitken soñ. Ï-a- s-b-q b-t-e- s-ñ- ---------------------- Ïya, sabaq bitken soñ.
Після аварії він не міг більше працювати. Оқ-- оқиғ- б-л--н--- -----,-о--қ-йт---жұм-с---тей ал-а-ы. Оқыс оқиға болғаннан кейін, ол қайтып жұмыс істей алмады. О-ы- о-и-а б-л-а-н-н к-й-н- о- қ-й-ы- ж-м-с і-т-й а-м-д-. --------------------------------------------------------- Оқыс оқиға болғаннан кейін, ол қайтып жұмыс істей алмады. 0
O-ı- o---- b-lğ---an-ke-in- o---a---p --mıs-istey-a---dı. Oqıs oqïğa bolğannan keyin, ol qaytıp jumıs istey almadı. O-ı- o-ï-a b-l-a-n-n k-y-n- o- q-y-ı- j-m-s i-t-y a-m-d-. --------------------------------------------------------- Oqıs oqïğa bolğannan keyin, ol qaytıp jumıs istey almadı.
Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. Ж--ы-ы-а---й-р-лғ-н-а--кейі-- ол Амер----а -ет-п қ---ы. Жұмысынан айырылғаннан кейін, ол Америкаға кетіп қалды. Ж-м-с-н-н а-ы-ы-ғ-н-а- к-й-н- о- А-е-и-а-а к-т-п қ-л-ы- ------------------------------------------------------- Жұмысынан айырылғаннан кейін, ол Америкаға кетіп қалды. 0
Ju---ı-an ---r-lğa-n-n k------o- Am------a ----p--al-ı. Jumısınan ayırılğannan keyin, ol Amerïkağa ketip qaldı. J-m-s-n-n a-ı-ı-ğ-n-a- k-y-n- o- A-e-ï-a-a k-t-p q-l-ı- ------------------------------------------------------- Jumısınan ayırılğannan keyin, ol Amerïkağa ketip qaldı.
Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. А---ик-ғ---е-к-н--н ----н---л ба--п -----. Америкаға кеткеннен кейін, ол байып кетті. А-е-и-а-а к-т-е-н-н к-й-н- о- б-й-п к-т-і- ------------------------------------------ Америкаға кеткеннен кейін, ол байып кетті. 0
A----kağa-----e--e--k---n- -- b--ıp-ket-i. Amerïkağa ketkennen keyin, ol bayıp ketti. A-e-ï-a-a k-t-e-n-n k-y-n- o- b-y-p k-t-i- ------------------------------------------ Amerïkağa ketkennen keyin, ol bayıp ketti.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як вчать одночасно дві мови

Іноземні мови стають дедалі важливішими. Багато людей вивчають іноземні мови. Але у світі є багато цікавих мов. Тому деякі люди одночасно вчать декілька мов. Коли діти ростуть двомовними, це, зазвичай, не має проблем. Їх мозок вчить обидві мови автоматично. Коли вони підростають, вони знають, що якій мові належить. Двомовні знають типові ознаки обох мов. У дорослих це інакше. Вони не можуть так легко паралельно вчити дві мови. Хто одночасно вчить дві мови, повинен брати до уваги деякі правила. Насамперед важливо порівняти обидві мови між собою. Мови, які належать до однієї мовної сім’ї часто дуже схожі. Це може вести до мішанини. Тому розумно точно аналізувати обидві мови. Можна, наприклад, скласти список. Туди вносять схожість і відмінність. Так мозок повинен займатися інтенсивно з обома мовами. Він краще помічає особливості обох мов. Також можна для кожної мови вибрати власні фарби та папки. Це допомагає чітко відділяти мови одну від одної. Коли вивчають різні мови, це інакше. Для дуже різних мов немає ніякої небезпеки для мішанини. Тут виникає небезпека порівняння мов між собою! Але було б краще порівнювати мови з рідною мовою. Коли мозок розпізнає контраст, він навчається більш ефективно. Також важливо, що обидві мови вивчаються з однаковою інтенсивністю. Але теоретично мозку байдуже, скільки мов він вчить…