Розмовник

uk Покупки   »   ru Покупки

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [пятьдесят четыре]

54 [pyatʹdesyat chetyre]

Покупки

[Pokupki]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Я--от-- бы-/-х----а--ы-к-п----п-дарок. Я хотел бы / хотела бы купить подарок. Я х-т-л б- / х-т-л- б- к-п-т- п-д-р-к- -------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы купить подарок. 0
Ya--h--el b--/-kho--l---y -up--ʹ-po-a-ok. Ya khotel by / khotela by kupitʹ podarok. Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- k-p-t- p-d-r-k- ----------------------------------------- Ya khotel by / khotela by kupitʹ podarok.
Але не дуже дорогий. Н- --ч-г--оч--ь-до----го. Но ничего очень дорогого. Н- н-ч-г- о-е-ь д-р-г-г-. ------------------------- Но ничего очень дорогого. 0
N----c--go o-hen--d-rogogo. No nichego ochenʹ dorogogo. N- n-c-e-o o-h-n- d-r-g-g-. --------------------------- No nichego ochenʹ dorogogo.
Можливо сумку? М---т-быть-с--оч-у? Может быть сумочку? М-ж-т б-т- с-м-ч-у- ------------------- Может быть сумочку? 0
Mozh---byt----m-c-k-? Mozhet bytʹ sumochku? M-z-e- b-t- s-m-c-k-? --------------------- Mozhet bytʹ sumochku?
Якого кольору Ви б хотіли? К-----цве---ы -отел--бы? Какой цвет Вы хотели бы? К-к-й ц-е- В- х-т-л- б-? ------------------------ Какой цвет Вы хотели бы? 0
K-k-y t---- Vy kh-t-li b-? Kakoy tsvet Vy khoteli by? K-k-y t-v-t V- k-o-e-i b-? -------------------------- Kakoy tsvet Vy khoteli by?
Чорного, коричневого чи білого? Ч-рн-й,----и-не-ы- ил- -ел--? Чёрный, коричневый или белый? Ч-р-ы-, к-р-ч-е-ы- и-и б-л-й- ----------------------------- Чёрный, коричневый или белый? 0
C-ë-nyy,-kor-chn--y- --- bel--? Chërnyy, korichnevyy ili belyy? C-ë-n-y- k-r-c-n-v-y i-i b-l-y- ------------------------------- Chërnyy, korichnevyy ili belyy?
Велику чи маленьку? Б--ьш-- -ли---лен----? Большую или маленькую? Б-л-ш-ю и-и м-л-н-к-ю- ---------------------- Большую или маленькую? 0
Bolʹsh----ili--a---ʹ-u--? Bolʹshuyu ili malenʹkuyu? B-l-s-u-u i-i m-l-n-k-y-? ------------------------- Bolʹshuyu ili malenʹkuyu?
Чи можу я на цю глянути? Мо--о-по-м-т--ть -т-? Можно посмотреть эту? М-ж-о п-с-о-р-т- э-у- --------------------- Можно посмотреть эту? 0
Mo-hn- posmot--t- -t-? Mozhno posmotretʹ etu? M-z-n- p-s-o-r-t- e-u- ---------------------- Mozhno posmotretʹ etu?
Вона шкіряна? Она---ж---я? Она кожаная? О-а к-ж-н-я- ------------ Она кожаная? 0
O-a-------a--? Ona kozhanaya? O-a k-z-a-a-a- -------------- Ona kozhanaya?
Чи вона зі штучного матеріалу? И-- -на--- и---ст-ены- -а--р-ал--? Или она из искуственых материалов? И-и о-а и- и-к-с-в-н-х м-т-р-а-о-? ---------------------------------- Или она из искуственых материалов? 0
Ili on- -z isk--t----k- --te-ia--v? Ili ona iz iskustvenykh materialov? I-i o-a i- i-k-s-v-n-k- m-t-r-a-o-? ----------------------------------- Ili ona iz iskustvenykh materialov?
Зі шкіри, звичайно. Коне-но к--а-а-. Конечно кожаная. К-н-ч-о к-ж-н-я- ---------------- Конечно кожаная. 0
K--echno-----an-y-. Konechno kozhanaya. K-n-c-n- k-z-a-a-a- ------------------- Konechno kozhanaya.
Це дуже хороша якість. Э-о----б--н--хо-о-ее------т--. Это особенно хорошее качество. Э-о о-о-е-н- х-р-ш-е к-ч-с-в-. ------------------------------ Это особенно хорошее качество. 0
E-- o---e-n- ---r-s--y--k-chest-o. Eto osobenno khorosheye kachestvo. E-o o-o-e-n- k-o-o-h-y- k-c-e-t-o- ---------------------------------- Eto osobenno khorosheye kachestvo.
І сумка дійсно зовсім не дорога. И-с--ка дей-тв--ельн-----н- д-шё-ая. И сумка действительно очень дешёвая. И с-м-а д-й-т-и-е-ь-о о-е-ь д-ш-в-я- ------------------------------------ И сумка действительно очень дешёвая. 0
I-su-k---eys--it----- --hen- des-ë--y-. I sumka deystvitelʹno ochenʹ deshëvaya. I s-m-a d-y-t-i-e-ʹ-o o-h-n- d-s-ë-a-a- --------------------------------------- I sumka deystvitelʹno ochenʹ deshëvaya.
Ця мені подобається. О-а --- н-а-----. Она мне нравится. О-а м-е н-а-и-с-. ----------------- Она мне нравится. 0
O---m----r-vit--a. Ona mne nravitsya. O-a m-e n-a-i-s-a- ------------------ Ona mne nravitsya.
Я цю візьму. Я -ё-возь--. Я её возьму. Я е- в-з-м-. ------------ Я её возьму. 0
Ya y-y- -o--m-. Ya yeyë vozʹmu. Y- y-y- v-z-m-. --------------- Ya yeyë vozʹmu.
Чи можу я цю обміняти? С--гу - её--е--и--у--------е-я--? Смогу я её, если нужно, поменять? С-о-у я е-, е-л- н-ж-о- п-м-н-т-? --------------------------------- Смогу я её, если нужно, поменять? 0
Sm--u--a-ye--,---sl--n-zhn-, --menya--? Smogu ya yeyë, yesli nuzhno, pomenyatʹ? S-o-u y- y-y-, y-s-i n-z-n-, p-m-n-a-ʹ- --------------------------------------- Smogu ya yeyë, yesli nuzhno, pomenyatʹ?
Звичайно. С--о-соб-й --з-ме-т-я. Само собой разумеется. С-м- с-б-й р-з-м-е-с-. ---------------------- Само собой разумеется. 0
S-mo ---oy ra--m------a. Samo soboy razumeyetsya. S-m- s-b-y r-z-m-y-t-y-. ------------------------ Samo soboy razumeyetsya.
Ми запакуємо її як подарунок. Мы уп-к--м е- ка--подарок. Мы упакуем её как подарок. М- у-а-у-м е- к-к п-д-р-к- -------------------------- Мы упакуем её как подарок. 0
M- --ak--e-----ë -ak--od--ok. My upakuyem yeyë kak podarok. M- u-a-u-e- y-y- k-k p-d-r-k- ----------------------------- My upakuyem yeyë kak podarok.
Каса там. Касс----н --м. Касса вон там. К-с-а в-н т-м- -------------- Касса вон там. 0
K--s--vo- tam. Kassa von tam. K-s-a v-n t-m- -------------- Kassa von tam.

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…