Я--от-- бы-/-х----а--ы-к-п----п-дарок.
Я хотел бы / хотела бы купить подарок.
Я х-т-л б- / х-т-л- б- к-п-т- п-д-р-к-
--------------------------------------
Я хотел бы / хотела бы купить подарок. 0 Ya--h--el b--/-kho--l---y -up--ʹ-po-a-ok.Ya khotel by / khotela by kupitʹ podarok.Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- k-p-t- p-d-r-k------------------------------------------Ya khotel by / khotela by kupitʹ podarok.
Н- --ч-г--оч--ь-до----го.
Но ничего очень дорогого.
Н- н-ч-г- о-е-ь д-р-г-г-.
-------------------------
Но ничего очень дорогого. 0 N----c--go o-hen--d-rogogo.No nichego ochenʹ dorogogo.N- n-c-e-o o-h-n- d-r-g-g-.---------------------------No nichego ochenʹ dorogogo.
М---т-быть-с--оч-у?
Может быть сумочку?
М-ж-т б-т- с-м-ч-у-
-------------------
Может быть сумочку? 0 Mozh---byt----m-c-k-?Mozhet bytʹ sumochku?M-z-e- b-t- s-m-c-k-?---------------------Mozhet bytʹ sumochku?
Б--ьш-- -ли---лен----?
Большую или маленькую?
Б-л-ш-ю и-и м-л-н-к-ю-
----------------------
Большую или маленькую? 0 Bolʹsh----ili--a---ʹ-u--?Bolʹshuyu ili malenʹkuyu?B-l-s-u-u i-i m-l-n-k-y-?-------------------------Bolʹshuyu ili malenʹkuyu?
И-- -на--- и---ст-ены- -а--р-ал--?
Или она из искуственых материалов?
И-и о-а и- и-к-с-в-н-х м-т-р-а-о-?
----------------------------------
Или она из искуственых материалов? 0 Ili on- -z isk--t----k- --te-ia--v?Ili ona iz iskustvenykh materialov?I-i o-a i- i-k-s-v-n-k- m-t-r-a-o-?-----------------------------------Ili ona iz iskustvenykh materialov?
И-с--ка дей-тв--ельн-----н- д-шё-ая.
И сумка действительно очень дешёвая.
И с-м-а д-й-т-и-е-ь-о о-е-ь д-ш-в-я-
------------------------------------
И сумка действительно очень дешёвая. 0 I-su-k---eys--it----- --hen- des-ë--y-.I sumka deystvitelʹno ochenʹ deshëvaya.I s-m-a d-y-t-i-e-ʹ-o o-h-n- d-s-ë-a-a----------------------------------------I sumka deystvitelʹno ochenʹ deshëvaya.
С--гу - её--е--и--у--------е-я--?
Смогу я её, если нужно, поменять?
С-о-у я е-, е-л- н-ж-о- п-м-н-т-?
---------------------------------
Смогу я её, если нужно, поменять? 0 Sm--u--a-ye--,---sl--n-zhn-, --menya--?Smogu ya yeyë, yesli nuzhno, pomenyatʹ?S-o-u y- y-y-, y-s-i n-z-n-, p-m-n-a-ʹ----------------------------------------Smogu ya yeyë, yesli nuzhno, pomenyatʹ?
У світі є приблизно 7 мільярдів людей.
Вони всі мають мову.
Нажаль – не завжди одну й ту саму.
Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови.
Часто це дуже тяжко.
Але є мови, які дуже подібні.
Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою.
Цей феномен було названо
mutual intelligibility
– взаємозрозумілість.
При цьому розрізняються два варіанти.
Перший варіант є усна взаємна зрозумілість.
Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою.
Але писемність іншої мови вони не розуміють.
Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти.
Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду.
Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість.
Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі.
Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано.
Причиною цього є сильна відмінність вимови.
Як приклад можна навести німецьку та голландську мови.
Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти.
Це означає, що вони усно та письмово
mutually intelligible
- взаємно зрозумілі.
Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади.
Але існує також асиметрична форма
mutual intelligibility
(взаєморозуміння).
Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного.
Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців.
Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки.
У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект.
Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…