Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   sr Ћаскање 3

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

22 [двадесет и два]

22 [dvadeset i dva]

Ћаскање 3

[Ćaskanje 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Ви палите? П--ит- -и? Пушите ли? П-ш-т- л-? ---------- Пушите ли? 0
Pušit- li? Pušite li? P-š-t- l-? ---------- Pušite li?
Раніше так. Пр- д-. Пре да. П-е д-. ------- Пре да. 0
P-----. Pre da. P-e d-. ------- Pre da.
Але тепер я більше не палю. А-и--а-а--ише--е п---м. Али сада више не пушим. А-и с-д- в-ш- н- п-ш-м- ----------------------- Али сада више не пушим. 0
A-i-s--a----e-n- p-š--. Ali sada više ne pušim. A-i s-d- v-š- n- p-š-m- ----------------------- Ali sada više ne pušim.
Чи заважає Вам, коли я палю? С-ета-ли-В---ак---а --шим? Смета ли Вам ако ја пушим? С-е-а л- В-м а-о ј- п-ш-м- -------------------------- Смета ли Вам ако ја пушим? 0
S-e-a -- -am --- ---puš-m? Smeta li Vam ako ja pušim? S-e-a l- V-m a-o j- p-š-m- -------------------------- Smeta li Vam ako ja pušim?
Ні, зовсім ні. Не, -п------о н-. Не, апсолутно не. Н-, а-с-л-т-о н-. ----------------- Не, апсолутно не. 0
Ne,-a--o-ut-o-ne. Ne, apsolutno ne. N-, a-s-l-t-o n-. ----------------- Ne, apsolutno ne.
Це мені не заважає. Н---ме-- --. Не смета ми. Н- с-е-а м-. ------------ Не смета ми. 0
Ne sm-ta --. Ne smeta mi. N- s-e-a m-. ------------ Ne smeta mi.
Ви щось п’єте? Хо-ете ли по--т- н--т-? Хоћете ли попити нешто? Х-ћ-т- л- п-п-т- н-ш-о- ----------------------- Хоћете ли попити нешто? 0
H--́--e-l- p--i-i --š--? Hoc-ete li popiti nešto? H-c-e-e l- p-p-t- n-š-o- ------------------------ Hoćete li popiti nešto?
Коньяк? Је-а---оњ-к? Један коњак? Ј-д-н к-њ-к- ------------ Један коњак? 0
J-dan --njak? Jedan konjak? J-d-n k-n-a-? ------------- Jedan konjak?
Ні, краще пиво. Н-- -а-иј---ив-. Не, радије пиво. Н-, р-д-ј- п-в-. ---------------- Не, радије пиво. 0
Ne------je -i-o. Ne, radije pivo. N-, r-d-j- p-v-. ---------------- Ne, radije pivo.
Ви багато подорожуєте? Пу-ује-е ли ---го? Путујете ли много? П-т-ј-т- л- м-о-о- ------------------ Путујете ли много? 0
P--uje---l- mnogo? Putujete li mnogo? P-t-j-t- l- m-o-o- ------------------ Putujete li mnogo?
Так, переважно це ділові поїздки. Да---е-и-о--су-то по--ов-а -у-----а. Да, већином су то пословна путовања. Д-, в-ћ-н-м с- т- п-с-о-н- п-т-в-њ-. ------------------------------------ Да, већином су то пословна путовања. 0
Da- -e-́-n---s--to po-lovna ---ovanj-. Da, vec-inom su to poslovna putovanja. D-, v-c-i-o- s- t- p-s-o-n- p-t-v-n-a- -------------------------------------- Da, većinom su to poslovna putovanja.
Але тепер ми тут у відпустці А-и с--- --- о--е -- -од------од-ор-. Али сада смо овде на годишњем одмору. А-и с-д- с-о о-д- н- г-д-ш-е- о-м-р-. ------------------------------------- Али сада смо овде на годишњем одмору. 0
Ali-sa-a sm- -v---na--odi---em -d-o-u. Ali sada smo ovde na godišnjem odmoru. A-i s-d- s-o o-d- n- g-d-š-j-m o-m-r-. -------------------------------------- Ali sada smo ovde na godišnjem odmoru.
Яка спека! К-кв- вру---а! Каква врућина! К-к-а в-у-и-а- -------------- Каква врућина! 0
K--v---ru---na! Kakva vruc-ina! K-k-a v-u-́-n-! --------------- Kakva vrućina!
Так, сьогодні дійсно спекотно. Д---д---- -- ---ар------ће. Да, данас је стварно вруће. Д-, д-н-с ј- с-в-р-о в-у-е- --------------------------- Да, данас је стварно вруће. 0
Da,----a--j- stvarno -ruće. Da, danas je stvarno vruc-e. D-, d-n-s j- s-v-r-o v-u-́-. ---------------------------- Da, danas je stvarno vruće.
Ходімо на балкон. Х-јд-мо-н--б---он. Хајдемо на балкон. Х-ј-е-о н- б-л-о-. ------------------ Хајдемо на балкон. 0
Hajde-- n---al--n. Hajdemo na balkon. H-j-e-o n- b-l-o-. ------------------ Hajdemo na balkon.
Завтра тут буде вечірка. С---- ------е-б--и-----в-. Сутра ће овде бити забава. С-т-а ћ- о-д- б-т- з-б-в-. -------------------------- Сутра ће овде бити забава. 0
Sutra c-e -v---bi---zaba--. Sutra c-e ovde biti zabava. S-t-a c-e o-d- b-t- z-b-v-. --------------------------- Sutra će ovde biti zabava.
Ви також прийдете? Хо-е-е-л--и--- -о---? Хоћете ли и Ви доћи?? Х-ћ-т- л- и В- д-ћ-?- --------------------- Хоћете ли и Ви доћи?? 0
Hoc-ete li---V- -oc-i?? Hoc-ete li i Vi doc-i?? H-c-e-e l- i V- d-c-i-? ----------------------- Hoćete li i Vi doći??
Так, ми також запрошені. Д-- м- --о-та--ђ- -о---н-. Да, ми смо такође позвани. Д-, м- с-о т-к-ђ- п-з-а-и- -------------------------- Да, ми смо такође позвани. 0
Da---i -m- ---o-- -ozva-i. Da, mi smo takođe pozvani. D-, m- s-o t-k-đ- p-z-a-i- -------------------------- Da, mi smo takođe pozvani.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!