Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   sr Прошлост модалних глагола 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [осамдесет и осам]

88 [osamdeset i osam]

Прошлост модалних глагола 2

[Prošlo vreme modalnih glagola 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Мо------не--т-д--се---р--- -- -ут---. Мој син не хтеде се играти са лутком. М-ј с-н н- х-е-е с- и-р-т- с- л-т-о-. ------------------------------------- Мој син не хтеде се играти са лутком. 0
Mo- --n-ne ht-de-s- i------sa l----m. Moj sin ne htede se igrati sa lutkom. M-j s-n n- h-e-e s- i-r-t- s- l-t-o-. ------------------------------------- Moj sin ne htede se igrati sa lutkom.
Моя дочка не хотіла грати у футбол. М--- --рка-н--х-е-е-и---т--ф-дба-. Моја ћерка не хтеде играти фудбал. М-ј- ћ-р-а н- х-е-е и-р-т- ф-д-а-. ---------------------------------- Моја ћерка не хтеде играти фудбал. 0
M-j- -́er-a n-----d--i---t- -----l. Moja c-erka ne htede igrati fudbal. M-j- c-e-k- n- h-e-e i-r-t- f-d-a-. ----------------------------------- Moja ćerka ne htede igrati fudbal.
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. Мој- же-- не х-е-е-иг---и-ша- са ----. Моја жена не хтеде играти шах са мном. М-ј- ж-н- н- х-е-е и-р-т- ш-х с- м-о-. -------------------------------------- Моја жена не хтеде играти шах са мном. 0
M-ja -e-a-n- h--de-ig-----š-- s--m-om. Moja žena ne htede igrati šah sa mnom. M-j- ž-n- n- h-e-e i-r-t- š-h s- m-o-. -------------------------------------- Moja žena ne htede igrati šah sa mnom.
Мої діти не хотіли гуляти. Мој- д--- не хт--о-е-и-------тњу. Моја деца не хтедоше ићи у шетњу. М-ј- д-ц- н- х-е-о-е и-и у ш-т-у- --------------------------------- Моја деца не хтедоше ићи у шетњу. 0
Moj- --c--ne-h--d--e-ić- - -e-nju. Moja deca ne htedoše ic-i u šetnju. M-j- d-c- n- h-e-o-e i-́- u š-t-j-. ----------------------------------- Moja deca ne htedoše ići u šetnju.
Вони не хотіли прибрати кімнату. Он- -е -т-до-е---сп---ити--о--. Они не хтедоше поспремити собу. О-и н- х-е-о-е п-с-р-м-т- с-б-. ------------------------------- Они не хтедоше поспремити собу. 0
O-i ne-h-e--še po-p-em--i -o--. Oni ne htedoše pospremiti sobu. O-i n- h-e-o-e p-s-r-m-t- s-b-. ------------------------------- Oni ne htedoše pospremiti sobu.
Вони не хотіли йти спати. О-- -е-х-едо-е -ћи-у-крев-т. Они не хтедоше ићи у кревет. О-и н- х-е-о-е и-и у к-е-е-. ---------------------------- Они не хтедоше ићи у кревет. 0
Oni--- -ted-š---c---u--reve-. Oni ne htedoše ic-i u krevet. O-i n- h-e-o-e i-́- u k-e-e-. ----------------------------- Oni ne htedoše ići u krevet.
Йому не можна було їсти морозива. О- не --е-е ј-с-и-сл-д--е-. Он не смеде јести сладолед. О- н- с-е-е ј-с-и с-а-о-е-. --------------------------- Он не смеде јести сладолед. 0
O- -- -mede--es-i -l------. On ne smede jesti sladoled. O- n- s-e-e j-s-i s-a-o-e-. --------------------------- On ne smede jesti sladoled.
Йому не можна було їсти шоколад. О---е-с-е-е јест- ч--ол-ду. Он не смеде јести чоколаду. О- н- с-е-е ј-с-и ч-к-л-д-. --------------------------- Он не смеде јести чоколаду. 0
On ne-s-e-e----t- č-----d-. On ne smede jesti čokoladu. O- n- s-e-e j-s-i č-k-l-d-. --------------------------- On ne smede jesti čokoladu.
Йому не можна було їсти цукерок. О- -- смед---е-ти--о--о-е. Он не смеде јести бомбоне. О- н- с-е-е ј-с-и б-м-о-е- -------------------------- Он не смеде јести бомбоне. 0
On n------e-j--t- b------. On ne smede jesti bombone. O- n- s-e-e j-s-i b-m-o-e- -------------------------- On ne smede jesti bombone.
Я міг / могла щось забажати. Ј----ед-х-нешт--з-----т-. Ја смедох нешто зажелети. Ј- с-е-о- н-ш-о з-ж-л-т-. ------------------------- Ја смедох нешто зажелети. 0
Ja -m-----neš-o z-ž-le--. Ja smedoh nešto zaželeti. J- s-e-o- n-š-o z-ž-l-t-. ------------------------- Ja smedoh nešto zaželeti.
Я міг / могла купити собі одяг. Ја -м-дох ---и-----б- --љи-у. Ја смедох купити себи хаљину. Ј- с-е-о- к-п-т- с-б- х-љ-н-. ----------------------------- Ја смедох купити себи хаљину. 0
J- sm---h ----ti-se-i h-l-inu. Ja smedoh kupiti sebi haljinu. J- s-e-o- k-p-t- s-b- h-l-i-u- ------------------------------ Ja smedoh kupiti sebi haljinu.
Я міг / могла узяти собі цукерку. Ј--см-до- -------е-и -едн--п-ал-н-. Ја смедох узети себи једну пралину. Ј- с-е-о- у-е-и с-б- ј-д-у п-а-и-у- ----------------------------------- Ја смедох узети себи једну пралину. 0
J----edo- -ze-i---bi--e--u---al-nu. Ja smedoh uzeti sebi jednu pralinu. J- s-e-o- u-e-i s-b- j-d-u p-a-i-u- ----------------------------------- Ja smedoh uzeti sebi jednu pralinu.
Тобі можна було курити в літаку? С-е-е -и-ти--уш-ти-у ав--ну? Смеде ли ти пушити у авиону? С-е-е л- т- п-ш-т- у а-и-н-? ---------------------------- Смеде ли ти пушити у авиону? 0
S--d--li ti--u--ti-u -v----? Smede li ti pušiti u avionu? S-e-e l- t- p-š-t- u a-i-n-? ---------------------------- Smede li ti pušiti u avionu?
Тобі можна було пити в лікарні пиво? С-ед---и ти----- п--- --бол----? Смеде ли ти пити пиво у болници? С-е-е л- т- п-т- п-в- у б-л-и-и- -------------------------------- Смеде ли ти пити пиво у болници? 0
S--d--li ti p--i -----u-----ici? Smede li ti piti pivo u bolnici? S-e-e l- t- p-t- p-v- u b-l-i-i- -------------------------------- Smede li ti piti pivo u bolnici?
Тобі можна було взяти собаку в готель? См--- -и-ти---ве----пса-у--о-е-? Смеде ли ти повести пса у хотел? С-е-е л- т- п-в-с-и п-а у х-т-л- -------------------------------- Смеде ли ти повести пса у хотел? 0
Smede l--ti -o-e--- ----u--o--l? Smede li ti povesti psa u hotel? S-e-e l- t- p-v-s-i p-a u h-t-l- -------------------------------- Smede li ti povesti psa u hotel?
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Н- р---уст----ц---м--о-е -с-а-- --же--ан-. На распусту деца смедоше остати дуже вани. Н- р-с-у-т- д-ц- с-е-о-е о-т-т- д-ж- в-н-. ------------------------------------------ На распусту деца смедоше остати дуже вани. 0
Na-ra-pu-t- d--- ----o-- --t-----uže-vani. Na raspustu deca smedoše ostati duže vani. N- r-s-u-t- d-c- s-e-o-e o-t-t- d-ž- v-n-. ------------------------------------------ Na raspustu deca smedoše ostati duže vani.
Вони могли довго грати у дворі. Он- -м---ш- -у-- -е-и-р-т- у д---и-т-. Они смедоше дуго се играти у дворишту. О-и с-е-о-е д-г- с- и-р-т- у д-о-и-т-. -------------------------------------- Они смедоше дуго се играти у дворишту. 0
On---med-š----g---e ---ati-u ----i-t-. Oni smedoše dugo se igrati u dvorištu. O-i s-e-o-e d-g- s- i-r-t- u d-o-i-t-. -------------------------------------- Oni smedoše dugo se igrati u dvorištu.
Вони могли довго не спати. О-- с-е--ш---уг- --т-т- -----. Они смедоше дуго остати будни. О-и с-е-о-е д-г- о-т-т- б-д-и- ------------------------------ Они смедоше дуго остати будни. 0
Oni--m--o-e-d-go -sta---bu---. Oni smedoše dugo ostati budni. O-i s-e-o-e d-g- o-t-t- b-d-i- ------------------------------ Oni smedoše dugo ostati budni.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…