Розмовник

uk Покупки   »   sr Куповина

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [педесет и четири]

54 [pedeset i četiri]

Куповина

[Kupovina]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Ј---ел-м-куп-ти -о----. Ја желим купити поклон. Ј- ж-л-м к-п-т- п-к-о-. ----------------------- Ја желим купити поклон. 0
J- -e-im--u---i pok---. Ja želim kupiti poklon. J- ž-l-m k-p-t- p-k-o-. ----------------------- Ja želim kupiti poklon.
Але не дуже дорогий. А-- ---т- п-е---- ----о. Али ништа превише скупо. А-и н-ш-а п-е-и-е с-у-о- ------------------------ Али ништа превише скупо. 0
A-i ništ---r-v--e-skupo. Ali ništa previše skupo. A-i n-š-a p-e-i-e s-u-o- ------------------------ Ali ništa previše skupo.
Можливо сумку? Им-те -- ---да-----у? Имате ли можда ташну? И-а-е л- м-ж-а т-ш-у- --------------------- Имате ли можда ташну? 0
I--t---- --žda taš-u? Imate li možda tašnu? I-a-e l- m-ž-a t-š-u- --------------------- Imate li možda tašnu?
Якого кольору Ви б хотіли? К-ј- --ј-----ите? Коју боју желите? К-ј- б-ј- ж-л-т-? ----------------- Коју боју желите? 0
K-j--b--- -e--te? Koju boju želite? K-j- b-j- ž-l-t-? ----------------- Koju boju želite?
Чорного, коричневого чи білого? Црну,--раон-и-и--е--? Црну, браон или белу? Ц-н-, б-а-н и-и б-л-? --------------------- Црну, браон или белу? 0
Crnu----aon il--belu? Crnu, braon ili belu? C-n-, b-a-n i-i b-l-? --------------------- Crnu, braon ili belu?
Велику чи маленьку? Ве-и-- --и м-лу? Велику или малу? В-л-к- и-и м-л-? ---------------- Велику или малу? 0
V--ik- ili-malu? Veliku ili malu? V-l-k- i-i m-l-? ---------------- Veliku ili malu?
Чи можу я на цю глянути? М--- ---в-д--и-ову? Могу ли видети ову? М-г- л- в-д-т- о-у- ------------------- Могу ли видети ову? 0
M-g--li-vid-t--o-u? Mogu li videti ovu? M-g- l- v-d-t- o-u- ------------------- Mogu li videti ovu?
Вона шкіряна? Ј- ли-од ---е? Је ли од коже? Ј- л- о- к-ж-? -------------- Је ли од коже? 0
J- -i--d k-že? Je li od kože? J- l- o- k-ž-? -------------- Je li od kože?
Чи вона зі штучного матеріалу? Или -е о------ач--г-ма--ри--л-? Или је од вештачког материјала? И-и ј- о- в-ш-а-к-г м-т-р-ј-л-? ------------------------------- Или је од вештачког материјала? 0
Ili--- -- -e---č-------e---a--? Ili je od veštačkog materijala? I-i j- o- v-š-a-k-g m-t-r-j-l-? ------------------------------- Ili je od veštačkog materijala?
Зі шкіри, звичайно. Н--а---,-о-----е. Наравно, од коже. Н-р-в-о- о- к-ж-. ----------------- Наравно, од коже. 0
N-r-v--, o--kože. Naravno, od kože. N-r-v-o- o- k-ž-. ----------------- Naravno, od kože.
Це дуже хороша якість. Т--је --р-чи-о ----р ---ли---. То је нарочито добар квалитет. Т- ј- н-р-ч-т- д-б-р к-а-и-е-. ------------------------------ То је нарочито добар квалитет. 0
T- je na-o-ito-do--r-k--litet. To je naročito dobar kvalitet. T- j- n-r-č-t- d-b-r k-a-i-e-. ------------------------------ To je naročito dobar kvalitet.
І сумка дійсно зовсім не дорога. А ташна ј- з--ст- по-ољ--. А ташна је заиста повољна. А т-ш-а ј- з-и-т- п-в-љ-а- -------------------------- А ташна је заиста повољна. 0
A-t--n- -e--aist--------na. A tašna je zaista povoljna. A t-š-a j- z-i-t- p-v-l-n-. --------------------------- A tašna je zaista povoljna.
Ця мені подобається. Ова-ми-с---о--да. Ова ми се допада. О-а м- с- д-п-д-. ----------------- Ова ми се допада. 0
O-a-mi s- --p---. Ova mi se dopada. O-a m- s- d-p-d-. ----------------- Ova mi se dopada.
Я цю візьму. О-- ---у-ет-. Ову ћу узети. О-у ћ- у-е-и- ------------- Ову ћу узети. 0
O-- -́--u--ti. Ovu c-u uzeti. O-u c-u u-e-i- -------------- Ovu ću uzeti.
Чи можу я цю обміняти? Могу--и је -венту-лно зам---т-? Могу ли је евентуално заменити? М-г- л- ј- е-е-т-а-н- з-м-н-т-? ------------------------------- Могу ли је евентуално заменити? 0
Mogu--i je-e---t-al-o z----i-i? Mogu li je eventualno zameniti? M-g- l- j- e-e-t-a-n- z-m-n-t-? ------------------------------- Mogu li je eventualno zameniti?
Звичайно. П-д-азу-ева се. Подразумева се. П-д-а-у-е-а с-. --------------- Подразумева се. 0
Podr---m-va s-. Podrazumeva se. P-d-a-u-e-a s-. --------------- Podrazumeva se.
Ми запакуємо її як подарунок. З---ков-ће-о је --о --клон. Запаковаћемо је као поклон. З-п-к-в-ћ-м- ј- к-о п-к-о-. --------------------------- Запаковаћемо је као поклон. 0
Za-ak-v-c-em- -e-ka- p--l--. Zapakovac-emo je kao poklon. Z-p-k-v-c-e-o j- k-o p-k-o-. ---------------------------- Zapakovaćemo je kao poklon.
Каса там. Т-м- -------- -лаг-ј-а. Тамо преко је благајна. Т-м- п-е-о ј- б-а-а-н-. ----------------------- Тамо преко је благајна. 0
Tamo preko-je-bla-aj-a. Tamo preko je blagajna. T-m- p-e-o j- b-a-a-n-. ----------------------- Tamo preko je blagajna.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…