Розмовник

uk Приміське сполучення   »   ko 대중 교통

36 [тридцять шість]

Приміське сполучення

Приміське сполучення

36 [서른여섯]

36 [seoleun-yeoseos]

대중 교통

[daejung gyotong]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська корейська Відтворити більше
Де автобусна зупинка? 버- ---이---예-? 버스 정류장이 어디예요? 버- 정-장- 어-예-? ------------- 버스 정류장이 어디예요? 0
b-ose--je-n--yu-ang-i --di----? beoseu jeonglyujang-i eodiyeyo? b-o-e- j-o-g-y-j-n--- e-d-y-y-? ------------------------------- beoseu jeonglyujang-i eodiyeyo?
Який автобус їздить в центр? 어떤 버스- --로 가요? 어떤 버스가 시내로 가요? 어- 버-가 시-로 가-? -------------- 어떤 버스가 시내로 가요? 0
eo-te-n --o-e--a si-a--o g--o? eotteon beoseuga sinaelo gayo? e-t-e-n b-o-e-g- s-n-e-o g-y-? ------------------------------ eotteon beoseuga sinaelo gayo?
Якою лінією мені їхати? 어- 버-를-타- 해-? 어떤 버스를 타야 해요? 어- 버-를 타- 해-? ------------- 어떤 버스를 타야 해요? 0
eot-eon-beo-e-leul-t-ya hae--? eotteon beoseuleul taya haeyo? e-t-e-n b-o-e-l-u- t-y- h-e-o- ------------------------------ eotteon beoseuleul taya haeyo?
Чи повинен / повинна я пересідати? 갈아타----? 갈아타야 해요? 갈-타- 해-? -------- 갈아타야 해요? 0
ga-----y---a-yo? gal-ataya haeyo? g-l-a-a-a h-e-o- ---------------- gal-ataya haeyo?
Де я повинен / повинна пересісти? 어디서 갈-타야 해-? 어디서 갈아타야 해요? 어-서 갈-타- 해-? ------------ 어디서 갈아타야 해요? 0
e-d---o ga---t--- h-e-o? eodiseo gal-ataya haeyo? e-d-s-o g-l-a-a-a h-e-o- ------------------------ eodiseo gal-ataya haeyo?
Скільки коштує проїзний квиток? 표---이--마-요? 표 한장이 얼마예요? 표 한-이 얼-예-? ----------- 표 한장이 얼마예요? 0
p-o--a--an----e-l----y-? pyo hanjang-i eolmayeyo? p-o h-n-a-g-i e-l-a-e-o- ------------------------ pyo hanjang-i eolmayeyo?
Як багато зупинок до центру? 시내까- 몇--거-이에요? 시내까지 몇 정거장이에요? 시-까- 몇 정-장-에-? -------------- 시내까지 몇 정거장이에요? 0
s-na--ka-i my---- ----g-geoj-----ey-? sinaekkaji myeoch jeong-geojang-ieyo? s-n-e-k-j- m-e-c- j-o-g-g-o-a-g-i-y-? ------------------------------------- sinaekkaji myeoch jeong-geojang-ieyo?
Ви повинні тут вийти. 여-- -리-- --. 여기서 내리셔야 해요. 여-서 내-셔- 해-. ------------ 여기서 내리셔야 해요. 0
y-o-i--o-naeli-y---a----yo. yeogiseo naelisyeoya haeyo. y-o-i-e- n-e-i-y-o-a h-e-o- --------------------------- yeogiseo naelisyeoya haeyo.
Ви повинні вийти ззаду. 뒤- 내-셔---요. 뒤로 내리셔야 해요. 뒤- 내-셔- 해-. ----------- 뒤로 내리셔야 해요. 0
d---o-n-e-is--oya -ae-o. dwilo naelisyeoya haeyo. d-i-o n-e-i-y-o-a h-e-o- ------------------------ dwilo naelisyeoya haeyo.
Наступне метро прибуває через 5 хвилин. 다--기차- 오-- 후- -요. 다음 기차는 오 분 후에 와요. 다- 기-는 오 분 후- 와-. ----------------- 다음 기차는 오 분 후에 와요. 0
d--e-- -ic--n--n - bu- --- wa-o. da-eum gichaneun o bun hue wayo. d---u- g-c-a-e-n o b-n h-e w-y-. -------------------------------- da-eum gichaneun o bun hue wayo.
Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. 다음---- 십-분--- 와-. 다음 전철은 십 분 후에 와요. 다- 전-은 십 분 후- 와-. ----------------- 다음 전철은 십 분 후에 와요. 0
da-e-- --onc---l-eun--ib --n--u- w-yo. da-eum jeoncheol-eun sib bun hue wayo. d---u- j-o-c-e-l-e-n s-b b-n h-e w-y-. -------------------------------------- da-eum jeoncheol-eun sib bun hue wayo.
Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. 다- 버스는--- --후- -요. 다음 버스는 십오 분 후에 와요. 다- 버-는 십- 분 후- 와-. ------------------ 다음 버스는 십오 분 후에 와요. 0
d--e----eos-u---- ----o-------e----o. da-eum beoseuneun sib-o bun hue wayo. d---u- b-o-e-n-u- s-b-o b-n h-e w-y-. ------------------------------------- da-eum beoseuneun sib-o bun hue wayo.
Коли відправляється останнє метро? 마지막 기-가 언-예요? 마지막 기차가 언제예요? 마-막 기-가 언-예-? ------------- 마지막 기차가 언제예요? 0
ma--ma- -----ga-eo--e-ey-? majimag gichaga eonjeyeyo? m-j-m-g g-c-a-a e-n-e-e-o- -------------------------- majimag gichaga eonjeyeyo?
Коли відправляється останній трамвай? 마-막 ----언제-요? 마지막 전철이 언제예요? 마-막 전-이 언-예-? ------------- 마지막 전철이 언제예요? 0
maji-ag---o-c-eol-i-eo-j-y---? majimag jeoncheol-i eonjeyeyo? m-j-m-g j-o-c-e-l-i e-n-e-e-o- ------------------------------ majimag jeoncheol-i eonjeyeyo?
Коли відправляється останній автобус? 마지- -스가 언--요? 마지막 버스가 언제예요? 마-막 버-가 언-예-? ------------- 마지막 버스가 언제예요? 0
maji-----e-se-g--eo----ey-? majimag beoseuga eonjeyeyo? m-j-m-g b-o-e-g- e-n-e-e-o- --------------------------- majimag beoseuga eonjeyeyo?
Маєте квиток на проїзд? 표가 -어-? 표가 있어요? 표- 있-요- ------- 표가 있어요? 0
py-ga-i----o-o? pyoga iss-eoyo? p-o-a i-s-e-y-? --------------- pyoga iss-eoyo?
Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. 표요? – 아--,-없-요. 표요? – 아니요, 없어요. 표-? – 아-요- 없-요- --------------- 표요? – 아니요, 없어요. 0
p----- –-ani-o---o----oyo. pyoyo? – aniyo, eobs-eoyo. p-o-o- – a-i-o- e-b---o-o- -------------------------- pyoyo? – aniyo, eobs-eoyo.
Тоді Ви повинні заплатити штраф. 그- 벌금을-내- -요. 그럼 벌금을 내야 해요. 그- 벌-을 내- 해-. ------------- 그럼 벌금을 내야 해요. 0
g-uleom-be----u---ul----y--hae-o. geuleom beolgeum-eul naeya haeyo. g-u-e-m b-o-g-u---u- n-e-a h-e-o- --------------------------------- geuleom beolgeum-eul naeya haeyo.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Розвиток мови

Чому ми розмовляємо один з одним – ясно. Ми б хотіли обмінюватися і розуміти один одного. Напроти, як саме виникла мова – менш ясно. Щодо цього – існують різні теорії. Але напевне, що мова є дуже давнім феноменом. Передумовами для мовлення були певні тілесні ознаки. Вони були необхідні, щоб ми з їх допомогою могли відтворювати звуки. Вже неандертальці мали здатність застосовувати свій голос. Завдяки цьому вони могли відрізнятися від тварин. Крім того, гучний, впевнений голос був важливий для захисту. З ним могли погрожувати або лякати ворогів. Тоді вже вироблялися інструменти та вживався вогонь. Ці знання слід було якимось чином передавати далі. Мова була також важлива для полювання групами. Зовсім просте порозуміння існувало вже понад 2 мільйони років тому. Першими мовними елементами були знаки та жести. Але люди хотіли також розумітися у темряві. Для цього вони повинні були мати змогу говорити один з одним, не бачачи себе. Тому розвинувся голос, який заміняє знаки. Мова у сьогоднішньому розумінні існує принаймні 50000 років. Коли Homo sapiens покинув Африку, він розповсюдив її по всьому світі. В різних регіонах мови відділилися одна від одної. Це означає, що виникли різні мовні сім’ї. Однак вони склали лише основи мовних систем. Перші мови були набагато простіші, ніж сьогоднішні мови. За допомогою граматики, фонології та семантики вони були розвинені далі. Можна було б сказати, що різні мови є різними рішеннями. Але проблема була завжди та сама: як я показую, що я думаю?