Vestmik

et Kauplused   »   uk Магазини

53 [viiskümmend kolm]

Kauplused

Kauplused

53 [п’ятдесят три]

53 [pʺyatdesyat try]

Магазини

[Mahazyny]

Valige, kuidas soovite tõlget näha:   
eesti ukraina Mängi Rohkem
Me otsime spordipoodi. Ми ш------ -----и-ни- м---з--. Ми шукаємо спортивний магазин. М- ш-к-є-о с-о-т-в-и- м-г-з-н- ------------------------------ Ми шукаємо спортивний магазин. 0
M--s--k-y--- -po-t--ny----ah--yn. My shukayemo sportyvnyy- mahazyn. M- s-u-a-e-o s-o-t-v-y-̆ m-h-z-n- --------------------------------- My shukayemo sportyvnyy̆ mahazyn.
Me otsime lihunikuäri. Ми ----ємо м-я-н-й--агази-. Ми шукаємо м’ясний магазин. М- ш-к-є-о м-я-н-й м-г-з-н- --------------------------- Ми шукаємо м’ясний магазин. 0
M- --------o-m'-asnyy- m-h-z-n. My shukayemo m'yasnyy- mahazyn. M- s-u-a-e-o m-y-s-y-̆ m-h-z-n- ------------------------------- My shukayemo m'yasnyy̆ mahazyn.
Me otsime apteeki. М- ----ємо ---ек-. Ми шукаємо аптеку. М- ш-к-є-о а-т-к-. ------------------ Ми шукаємо аптеку. 0
M--s--kay-m- -pt-ku. My shukayemo apteku. M- s-u-a-e-o a-t-k-. -------------------- My shukayemo apteku.
Me soovime nimelt jalgpalli osta. М---о-іли-- к-пи-- ф-тбо--ни- -’я-. Ми хотіли б купити футбольний м’яч. М- х-т-л- б к-п-т- ф-т-о-ь-и- м-я-. ----------------------------------- Ми хотіли б купити футбольний м’яч. 0
M--k-ot-l--- k--y-y ---bol-n-y̆ m-y---. My khotily b kupyty futbolʹnyy- m'yach. M- k-o-i-y b k-p-t- f-t-o-ʹ-y-̆ m-y-c-. --------------------------------------- My khotily b kupyty futbolʹnyy̆ m'yach.
Me soovime nimelt salaamit osta. Ми -о-іл-----у-ити---ля--. Ми хотіли б купити салямі. М- х-т-л- б к-п-т- с-л-м-. -------------------------- Ми хотіли б купити салямі. 0
M--k-o--l- --ku-yt- ----am-. My khotily b kupyty salyami. M- k-o-i-y b k-p-t- s-l-a-i- ---------------------------- My khotily b kupyty salyami.
Me soovime nimelt ravimeid osta. Ми-х---ли ---у--т--лі-и. Ми хотіли б купити ліки. М- х-т-л- б к-п-т- л-к-. ------------------------ Ми хотіли б купити ліки. 0
M---h-til- - --py----i-y. My khotily b kupyty liky. M- k-o-i-y b k-p-t- l-k-. ------------------------- My khotily b kupyty liky.
Me otsime spordipoodi, et jalgpalli osta. М---ук-ємо-спо-ти--ий маг----, що- -уп-ти--у--о----й м-яч. Ми шукаємо спортивний магазин, щоб купити футбольний м’яч. М- ш-к-є-о с-о-т-в-и- м-г-з-н- щ-б к-п-т- ф-т-о-ь-и- м-я-. ---------------------------------------------------------- Ми шукаємо спортивний магазин, щоб купити футбольний м’яч. 0
My------y--- s-or-----y̆ mah-zyn,--hch-b-k--y-y-f-----ʹn--- m-----. My shukayemo sportyvnyy- mahazyn, shchob kupyty futbolʹnyy- m'yach. M- s-u-a-e-o s-o-t-v-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- f-t-o-ʹ-y-̆ m-y-c-. ------------------------------------------------------------------- My shukayemo sportyvnyy̆ mahazyn, shchob kupyty futbolʹnyy̆ m'yach.
Me otsime lihunikuäri, et salaamit osta. Ми-ш----мо-м’--н-й----а-ин- --б-к--и-и-с---м-. Ми шукаємо м’ясний магазин, щоб купити салямі. М- ш-к-є-о м-я-н-й м-г-з-н- щ-б к-п-т- с-л-м-. ---------------------------------------------- Ми шукаємо м’ясний магазин, щоб купити салямі. 0
My-shukay--o-m--a-n-y̆--a-a-yn--s---ob---p--y s--ya--. My shukayemo m'yasnyy- mahazyn, shchob kupyty salyami. M- s-u-a-e-o m-y-s-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- s-l-a-i- ------------------------------------------------------ My shukayemo m'yasnyy̆ mahazyn, shchob kupyty salyami.
Me otsime apteeki, et ravimeid osta. Ми ---а-м- -пте-у,-що----п-ти-л--и. Ми шукаємо аптеку, щоб купити ліки. М- ш-к-є-о а-т-к-, щ-б к-п-т- л-к-. ----------------------------------- Ми шукаємо аптеку, щоб купити ліки. 0
My---------o --te----shch-b kup-ty l-ky. My shukayemo apteku, shchob kupyty liky. M- s-u-a-e-o a-t-k-, s-c-o- k-p-t- l-k-. ---------------------------------------- My shukayemo apteku, shchob kupyty liky.
Ma otsin juveliiri. Я-ш-к-ю -ве-ірн-- м-г-зин. Я шукаю ювелірний магазин. Я ш-к-ю ю-е-і-н-й м-г-з-н- -------------------------- Я шукаю ювелірний магазин. 0
YA sh--a-- y-ve--r---- ---a-yn. YA shukayu yuvelirnyy- mahazyn. Y- s-u-a-u y-v-l-r-y-̆ m-h-z-n- ------------------------------- YA shukayu yuvelirnyy̆ mahazyn.
Ma otsin fotopoodi. Я-шук---фо--м-газин. Я шукаю фотомагазин. Я ш-к-ю ф-т-м-г-з-н- -------------------- Я шукаю фотомагазин. 0
YA-sh-k-yu f-t-ma-----. YA shukayu fotomahazyn. Y- s-u-a-u f-t-m-h-z-n- ----------------------- YA shukayu fotomahazyn.
Ma otsin kondiitrit. Я -у--- конд-т-р--к-. Я шукаю кондитерську. Я ш-к-ю к-н-и-е-с-к-. --------------------- Я шукаю кондитерську. 0
YA s--k-yu-kon-yt-rs-ku. YA shukayu kondytersʹku. Y- s-u-a-u k-n-y-e-s-k-. ------------------------ YA shukayu kondytersʹku.
Mul on nimelt plaanis sõrmus osta. Я --ю -а-ір --пи-- п--стен-. Я маю намір купити перстень. Я м-ю н-м-р к-п-т- п-р-т-н-. ---------------------------- Я маю намір купити перстень. 0
YA -ay-----ir --py-y-pe-----ʹ. YA mayu namir kupyty perstenʹ. Y- m-y- n-m-r k-p-t- p-r-t-n-. ------------------------------ YA mayu namir kupyty perstenʹ.
Mul on nimelt plaanis film osta. Я --ю---мір-к----и плів--. Я маю намір купити плівку. Я м-ю н-м-р к-п-т- п-і-к-. -------------------------- Я маю намір купити плівку. 0
Y- m--u n---r k----- -li---. YA mayu namir kupyty plivku. Y- m-y- n-m-r k-p-t- p-i-k-. ---------------------------- YA mayu namir kupyty plivku.
Mul on nimelt paanis tort osta. Я м-- -ам-- купи---т-р-. Я маю намір купити торт. Я м-ю н-м-р к-п-т- т-р-. ------------------------ Я маю намір купити торт. 0
Y--m-yu-n-mi- --py-y-t---. YA mayu namir kupyty tort. Y- m-y- n-m-r k-p-t- t-r-. -------------------------- YA mayu namir kupyty tort.
Ma otsin juveliiri, et sõrmust osta. Я--у--ю юв-----ий--аг---н- що--ку-и-и ----т-н-. Я шукаю ювелірний магазин, щоб купити перстень. Я ш-к-ю ю-е-і-н-й м-г-з-н- щ-б к-п-т- п-р-т-н-. ----------------------------------------------- Я шукаю ювелірний магазин, щоб купити перстень. 0
YA shukayu -----irn--- ma--zyn,-sh--o- --py-y per-te-ʹ. YA shukayu yuvelirnyy- mahazyn, shchob kupyty perstenʹ. Y- s-u-a-u y-v-l-r-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- p-r-t-n-. ------------------------------------------------------- YA shukayu yuvelirnyy̆ mahazyn, shchob kupyty perstenʹ.
Ma otsin fotopoodi, et filmi osta. Я -у-аю-фот-м-гази-, -о- к-п-т- п-ів--. Я шукаю фотомагазин, щоб купити плівку. Я ш-к-ю ф-т-м-г-з-н- щ-б к-п-т- п-і-к-. --------------------------------------- Я шукаю фотомагазин, щоб купити плівку. 0
YA--huk--u -o-om-ha-yn- s---o------ty -liv-u. YA shukayu fotomahazyn, shchob kupyty plivku. Y- s-u-a-u f-t-m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- p-i-k-. --------------------------------------------- YA shukayu fotomahazyn, shchob kupyty plivku.
Ma otsin kondiitrit, et torti osta. Я ш-------н--тер--ку, що-----ити----т. Я шукаю кондитерську, щоб купити торт. Я ш-к-ю к-н-и-е-с-к-, щ-б к-п-т- т-р-. -------------------------------------- Я шукаю кондитерську, щоб купити торт. 0
Y--shu--y- -ond-t-r-ʹk-,--h-ho---u-y-y -ort. YA shukayu kondytersʹku, shchob kupyty tort. Y- s-u-a-u k-n-y-e-s-k-, s-c-o- k-p-t- t-r-. -------------------------------------------- YA shukayu kondytersʹku, shchob kupyty tort.

Lae alla MP3 (.zip failid)

Videot ei leitud!

Muutub keel = muutub isiksus

Meie keel kuulub meile. See on oluline osa meie iseloomust. Aga paljud inimesed räägivad mitut keelt. Kas see tähendab, et neil on mitu isiksust? Teadlased usuvad: jah! Kui me muudame keelt, muudame me ka oma iseloomu. See tähendab, et me käitume erinevalt. Sellisele järeldusele on jõudnud Ameerika teadlased. Nad uurisid kakskeelsete naiste käitumist. Need naised kasvasid üles koos inglise ja hispaania keelega. Nad olid võrdselt tuttavad mõlema keele ja kultuuriga. Vaatamata sellele sõltus nende käitumine kasutatavast keelest. Kui nad rääkisid hispaania keelt, olid naised enesekindlamad. Nad tundsid ka end mugavalt, kui neid ümbritsevad inimesed rääkisid hispaania keelt. Kui nad rääkisid inglise keelt, siis nende käitumine muutus. Nad olid vähem enesekindlad ja kahtlesid sageli endas. Teadlased märkasid, et ka naised tundusid olevat rohkem üksildased. Seega mõjutab keel, mida räägime, ka meie käitumist. Teadlased ei tea veel, miks see nii on. Võib-olla juhindume me kultuurinormidest. Kõneldes, mõtleme me ka antud keele kultuurile. See toimub automaatselt. Niisiis, püüame me kohaneda keele kultuuriga. Me käitume viisil, mis on antud kultuurile omane. Hiina keele rääkijad olid katsed väga vaoshoitud. Kui nad rääkisid inglise keelt, muutusid nad avatumaks. Võib-olla muudame me oma käitumist, et paremini sisse sulanduda. Me tahame olla sarnased nendega, kellega me räägime ...
Kas sa teadsid?
Valgevene keel kuulub idaslaavi keelte hulka. See on umbes kaheksa miljoni inimese emakeel. Need inimesed elavad eelkõige muidugi Valgevenes. Aga ka Poolas leidub inimesi, kes valgevene keelt räägivad. Valgevene keel on lähedas suguluses vene ja ukraina keelega. See tähendab, et need kolm keelt on üksteisega väga sarnased. Need arenesid ühisest eelkäijast: vanavene keelest. Sellele vaatamata leidub paar tähtsat erinevust. Valgevene keele õigekiri on näiteks rangelt foneetiline. See tähendab, et sõnade hääldus otsustab nende kirjapildi. See tunnusjoon eristab valgevene keelt tema mõlemast sugulasest. Samuti leidub valgevene keeles palju poola keelest pärinevaid sõnu. Seda vene keeles ei ole. Valgevene grammatika sarnaneb väga teiste slaavi keelte grammatikatele. Kellele see keelte perekond meeldib, peaks valgevene keelele kindlasti võimalus andma!