Vestmik

et Sidesõnad 1   »   uk Сполучники 1

94 [üheksakümmend neli]

Sidesõnad 1

Sidesõnad 1

94 [дев’яносто чотири]

94 [devʺyanosto chotyry]

Сполучники 1

[Spoluchnyky 1]

Valige, kuidas soovite tõlget näha:   
eesti ukraina Mängi Rohkem
Oota kuni vihm lõpeb. За-е-ай--ок- пе-ес-ане йти----. Зачекай доки перестане йти дощ. З-ч-к-й д-к- п-р-с-а-е й-и д-щ- ------------------------------- Зачекай доки перестане йти дощ. 0
Zache--y̆-d--y ---est-n--y--- d-s--h. Zachekay- doky perestane y-ty doshch. Z-c-e-a-̆ d-k- p-r-s-a-e y-t- d-s-c-. ------------------------------------- Zachekay̆ doky perestane y̆ty doshch.
Oota kuni ma valmis olen. З-чек-й------- -уду----ов-- ----т-ва. Зачекай доки я буду готовий / готова. З-ч-к-й д-к- я б-д- г-т-в-й / г-т-в-. ------------------------------------- Зачекай доки я буду готовий / готова. 0
Zac-e-ay̆-d-k---a--------tovyy--/---tova. Zachekay- doky ya budu hotovyy- / hotova. Z-c-e-a-̆ d-k- y- b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. ----------------------------------------- Zachekay̆ doky ya budu hotovyy̆ / hotova.
Oota kuni ta tagasi tuleb. За-ек-й-д-ки-в-н пов--н-т-с-. Зачекай доки він повернеться. З-ч-к-й д-к- в-н п-в-р-е-ь-я- ----------------------------- Зачекай доки він повернеться. 0
Z-ch-k----d----v-n----ernet-sy-. Zachekay- doky vin povernetʹsya. Z-c-e-a-̆ d-k- v-n p-v-r-e-ʹ-y-. -------------------------------- Zachekay̆ doky vin povernetʹsya.
Ma ootan kuni mu juuksed on kuivad. Я --к-ю -ок- м-є--олосс- --с-х--. Я чекаю доки моє волосся висохне. Я ч-к-ю д-к- м-є в-л-с-я в-с-х-е- --------------------------------- Я чекаю доки моє волосся висохне. 0
YA -hek-yu -o-y m-y--v-loss-a vysokh-e. YA chekayu doky moye volossya vysokhne. Y- c-e-a-u d-k- m-y- v-l-s-y- v-s-k-n-. --------------------------------------- YA chekayu doky moye volossya vysokhne.
Ma ootan kuni film ära lõpeb. Я ч-ка- до к---- ---ьм-. Я чекаю до кінця фільму. Я ч-к-ю д- к-н-я ф-л-м-. ------------------------ Я чекаю до кінця фільму. 0
YA-ch-ka----- -in---- f-lʹ-u. YA chekayu do kintsya filʹmu. Y- c-e-a-u d- k-n-s-a f-l-m-. ----------------------------- YA chekayu do kintsya filʹmu.
Ma ootan kuni foori tuli roheliseks läheb. Я-че-аю на-з--ене-----л-. Я чекаю на зелене світло. Я ч-к-ю н- з-л-н- с-і-л-. ------------------------- Я чекаю на зелене світло. 0
Y--ch-k-y--n-----ene sv--l-. YA chekayu na zelene svitlo. Y- c-e-a-u n- z-l-n- s-i-l-. ---------------------------- YA chekayu na zelene svitlo.
Millal sa puhkusele sõidad? К-л- -- --е--у-----ус-ку? Коли ти їдеш у відпустку? К-л- т- ї-е- у в-д-у-т-у- ------------------------- Коли ти їдеш у відпустку? 0
Koly -y-i---sh-u---d-us-ku? Koly ty i-desh u vidpustku? K-l- t- i-d-s- u v-d-u-t-u- --------------------------- Koly ty ïdesh u vidpustku?
Veel enne suvevaheaga? Ще --р-д-л-----и--а-ік-л-м-? Ще перед літніми канікулами? Щ- п-р-д л-т-і-и к-н-к-л-м-? ---------------------------- Ще перед літніми канікулами? 0
S-che per-- -it-i-y-kan---la-y? Shche pered litnimy kanikulamy? S-c-e p-r-d l-t-i-y k-n-k-l-m-? ------------------------------- Shche pered litnimy kanikulamy?
Jah, enne suvevaheaja algust. Т--,--------ого---к почн-ться л--н- ----ку--. Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Т-к- щ- д- т-г-, я- п-ч-у-ь-я л-т-і к-н-к-л-. --------------------------------------------- Так, ще до того, як почнуться літні канікули. 0
T--,-shc-e do -o-o,---k --c--ut--ya--i-ni ka---u--. Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly. T-k- s-c-e d- t-h-, y-k p-c-n-t-s-a l-t-i k-n-k-l-. --------------------------------------------------- Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly.
Paranda katus enne, kui talv algab. П----од---ах,----ш -іж -има---чн-ть--. Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. П-л-г-д- д-х- п-р- н-ж з-м- п-ч-е-ь-я- -------------------------------------- Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. 0
Po--hod--dakh--pe--- n-zh---ma p-c-net-s-a. Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya. P-l-h-d- d-k-, p-r-h n-z- z-m- p-c-n-t-s-a- ------------------------------------------- Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya.
Pese oma käed enne, kui lauda istud. П---й -у----пер- --ж ти сідат--еш--- с---. Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. П-м-й р-к-, п-р- н-ж т- с-д-т-м-ш з- с-і-. ------------------------------------------ Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. 0
Po--y--r--y-----s---i-h-ty-s-da-yme-h za -ti-. Pomyy- ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil. P-m-y- r-k-, p-r-h n-z- t- s-d-t-m-s- z- s-i-. ---------------------------------------------- Pomyy̆ ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil.
Sulge aken enne, kui välja lähed. Зак--- в-к--- -ерш ні--п-деш -еть. Закрий вікно, перш ніж підеш геть. З-к-и- в-к-о- п-р- н-ж п-д-ш г-т-. ---------------------------------- Закрий вікно, перш ніж підеш геть. 0
Zak---̆----no, ----- -izh pi-esh --tʹ. Zakryy- vikno, persh nizh pidesh hetʹ. Z-k-y-̆ v-k-o- p-r-h n-z- p-d-s- h-t-. -------------------------------------- Zakryy̆ vikno, persh nizh pidesh hetʹ.
Millal sa koju tuled? Ко-и-т- -рий--ш д-д-му? Коли ти прийдеш додому? К-л- т- п-и-д-ш д-д-м-? ----------------------- Коли ти прийдеш додому? 0
Koly -- p-yy-de-h d--omu? Koly ty pryy-desh dodomu? K-l- t- p-y-̆-e-h d-d-m-? ------------------------- Koly ty pryy̆desh dodomu?
Peale tunde? П-сля---н---я? Після заняття? П-с-я з-н-т-я- -------------- Після заняття? 0
Pi-l-a ---y--tya? Pislya zanyattya? P-s-y- z-n-a-t-a- ----------------- Pislya zanyattya?
Jah, peale tundide lõppu. Так---і-л--заня-т-. Так, після заняття. Т-к- п-с-я з-н-т-я- ------------------- Так, після заняття. 0
T--,-p--l---zan-at-ya. Tak, pislya zanyattya. T-k- p-s-y- z-n-a-t-a- ---------------------- Tak, pislya zanyattya.
Peale seda, kui tal õnnetus oli, ei saanud ta enam töötada. Після---а-ії---- н- -іг -іл--- -рац----и. Після аварії він не міг більше працювати. П-с-я а-а-і- в-н н- м-г б-л-ш- п-а-ю-а-и- ----------------------------------------- Після аварії він не міг більше працювати. 0
Pi-l-a --a---̈------e-mih bilʹs-e pra-s------. Pislya avarii- vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty. P-s-y- a-a-i-̈ v-n n- m-h b-l-s-e p-a-s-u-a-y- ---------------------------------------------- Pislya avariï vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty.
Peale seda, kui ta töö kaotas, läks ta Ameerikasse. П---я ------к-ві--в-р-тив-р-б-ту, --н--о-ха---- -мер-ки. Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. П-с-я т-г- я- в-н в-р-т-в р-б-т-, в-н п-ї-а- д- А-е-и-и- -------------------------------------------------------- Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. 0
Pisly- t-----a----n--t-a-yv-ro--t-,--i----ï-h-- do --e---y. Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poi-khav do Ameryky. P-s-y- t-h- y-k v-n v-r-t-v r-b-t-, v-n p-i-k-a- d- A-e-y-y- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poïkhav do Ameryky.
Peale seda, kui ta Ameerikasse läks, sai ta rikkaks. П---- т-го--к-ві- пе---х-- д- --е--ки- --- с-ав-бага-и-. Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. П-с-я т-г- я- в-н п-р-ї-а- д- А-е-и-и- в-н с-а- б-г-т-м- -------------------------------------------------------- Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. 0
P--ly- ---o y---v-- --rei-k--v d------y--, ----s-av------ym. Pislya toho yak vin perei-khav do Ameryky, vin stav bahatym. P-s-y- t-h- y-k v-n p-r-i-k-a- d- A-e-y-y- v-n s-a- b-h-t-m- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin pereïkhav do Ameryky, vin stav bahatym.

Lae alla MP3 (.zip failid)

Videot ei leitud!

Kuidas õppida kaht keelt korraga?

Tänapäeval on võõrkeeled muutunud aina olulisemaks. Paljud inimesed õpivad võõrkeeli. Kuid maailmas on palju huvitavaid keeli. Seepärast õpivad paljud mitut keelt korraga. Tavaliselt pole probleemi, kui laps kasvab üles kakskeelsena. Nende aju omandab automaatselt mõlemad keeled. Vanemaks saades eristavad nad, mis kuhu keelde kuulub. Kakskeelsed inimesed tunnevad ära, mis on mõlema keele omadused. Täiskasvanutel käib see teistmoodi. Nemad ei suuda nii kergesti kaht keelt üheaegselt õppida. Kaht keelt korraga õppijad peaks järgime paari reeglit. Esiteks on oluline kaht keelt omavahel võrrelda. Ühte keelkonda kuuluvad keeled on tihtipeale väga sarnased. Mistõttu võib neid omavahel sassi ajada. Mõistlik oleks mõlemat keelt põhjalikult analüüsida. Näiteks võib koostada nimekirja. Võib panna kirja keelte sarnasused ja erinevused. Niiviisi on aju sunnitud aju mõlema keelega intensiivselt tööd tegema. Aju suudab paremini meelde jätta, millised on kahe keele erinevused. Mõlemal keelel võiks olla oma värv ja kaust. See aitab keeli üksteisest eristada. Kui inimene õpib erinevaid keeli, tuleks käituda teisiti. Sel juhul pole ohtu, et aetakse segamini kaks väga erinevat keelt. Oht seisneb selles, et hakatakse keeli üksteisega võrdlema! Parem oleks võrrelda ühte keelt oma emakeelega. Aju õpib paremini, kui ta tajub kontrasti. Oluline on ka, et mõlemat keelt õpitakse võrdse intensiivsusega. Teoreetiliselt pole aga aju jaoks oluline, mitut keelt ta õpib...