Vestmik

et Minevik 3   »   uk Минулий час 3

83 [kaheksakümmend kolm]

Minevik 3

Minevik 3

83 [вісімдесят три]

83 [visimdesyat try]

Минулий час 3

[Mynulyy̆ chas 3]

Valige, kuidas soovite tõlget näha:   
eesti ukraina Mängi Rohkem
helistama Т-лефон-в--и Телефонувати Т-л-ф-н-в-т- ------------ Телефонувати 0
Telefon--a-y Telefonuvaty T-l-f-n-v-t- ------------ Telefonuvaty
Ma helistasin. Я -е--фонув-в / т-л----у-ала. Я телефонував / телефонувала. Я т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. ----------------------------- Я телефонував / телефонувала. 0
YA te-e---u--v --t-lef---v--a. YA telefonuvav / telefonuvala. Y- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ------------------------------ YA telefonuvav / telefonuvala.
Ma olin terve selle aja telefonil. Я в--ь-ч-с -----онува--- тел-ф-н-ва-а. Я весь час телефонував / телефонувала. Я в-с- ч-с т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. -------------------------------------- Я весь час телефонував / телефонувала. 0
Y- ve----ha- --l--o--v-- ---elefo-uv-la. YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala. Y- v-s- c-a- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ---------------------------------------- YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala.
küsima З-п-ту-а-и Запитувати З-п-т-в-т- ---------- Запитувати 0
Z-p--uva-y Zapytuvaty Z-p-t-v-t- ---------- Zapytuvaty
Ma küsisin. Я---пит---/--ап--а-а. Я запитав / запитала. Я з-п-т-в / з-п-т-л-. --------------------- Я запитав / запитала. 0
YA z-pytav /-za-----a. YA zapytav / zapytala. Y- z-p-t-v / z-p-t-l-. ---------------------- YA zapytav / zapytala.
Ma olen alati küsinud. Я--а-и-у--в / --п-ту--л- -а-жд-. Я запитував / запитувала завжди. Я з-п-т-в-в / з-п-т-в-л- з-в-д-. -------------------------------- Я запитував / запитувала завжди. 0
YA zapytuvav-- zapyt-vala zav-hd-. YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy. Y- z-p-t-v-v / z-p-t-v-l- z-v-h-y- ---------------------------------- YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy.
jutustama Р-з-овід-ти Розповідати Р-з-о-і-а-и ----------- Розповідати 0
R---o-idaty Rozpovidaty R-z-o-i-a-y ----------- Rozpovidaty
Ma jutustasin. Я -оз--ві--/---з-овіл-. Я розповів / розповіла. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а- ----------------------- Я розповів / розповіла. 0
Y---o----iv-- ------ila. YA rozpoviv / rozpovila. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a- ------------------------ YA rozpoviv / rozpovila.
Ma jutustasin terve loo ära. Я --зпові----розпо--ла--іл- і-т-р--. Я розповів / розповіла цілу історію. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а ц-л- і-т-р-ю- ------------------------------------ Я розповів / розповіла цілу історію. 0
Y--r-zp---v----o---vila-tsi-u --tor-yu. YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a t-i-u i-t-r-y-. --------------------------------------- YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu.
õppima В---и-я Вчитися В-и-и-я ------- Вчитися 0
Vc-yty-ya Vchytysya V-h-t-s-a --------- Vchytysya
Ma õppisin. Я в----я-/ ---л--я. Я вчився / вчилася. Я в-и-с- / в-и-а-я- ------------------- Я вчився / вчилася. 0
Y- ----vs-----v--yla-y-. YA vchyvsya / vchylasya. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a- ------------------------ YA vchyvsya / vchylasya.
Ma õppisin terve õhtu. Я--ч---- / в-----я-ц-ли----ч-р. Я вчився / вчилася цілий вечір. Я в-и-с- / в-и-а-я ц-л-й в-ч-р- ------------------------------- Я вчився / вчилася цілий вечір. 0
YA -c-y-sya - -c-yl--ya-t----y--v-chi-. YA vchyvsya / vchylasya tsilyy- vechir. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a t-i-y-̆ v-c-i-. --------------------------------------- YA vchyvsya / vchylasya tsilyy̆ vechir.
töötama Прац-ва-и Працювати П-а-ю-а-и --------- Працювати 0
P----y-va-y Pratsyuvaty P-a-s-u-a-y ----------- Pratsyuvaty
Ma töötasin. Я-пр---в-в / -ра--в---. Я працював / працювала. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а- ----------------------- Я працював / працювала. 0
Y- pr----u-------rats-u----. YA pratsyuvav / pratsyuvala. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a- ---------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala.
Ma töötasin terve päeva. Я --а-ю-ав---пр--ю-ала---с----н-. Я працював / працювала весь день. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а в-с- д-н-. --------------------------------- Я працював / працювала весь день. 0
YA ------u--- /---------a-a -e-ʹ--e--. YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a v-s- d-n-. -------------------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ.
sööma Їсти Їсти Ї-т- ---- Їсти 0
Ïsty I-sty I-s-y ----- Ïsty
Ma sõin. Я-з’ї- /----ла. Я з’їв / з’їла. Я з-ї- / з-ї-а- --------------- Я з’їв / з’їла. 0
YA-z-i-v-/--ʺ----. YA zʺi-v / zʺi-la. Y- z-i-v / z-i-l-. ------------------ YA zʺïv / zʺïla.
Ma sõin kogu toidu ära. Я--’-- /---ї-- усю----. Я з’їв / з’їла усю їжу. Я з-ї- / з-ї-а у-ю ї-у- ----------------------- Я з’їв / з’їла усю їжу. 0
Y- ---̈v - --ïl--usyu i----. YA zʺi-v / zʺi-la usyu i-zhu. Y- z-i-v / z-i-l- u-y- i-z-u- ----------------------------- YA zʺïv / zʺïla usyu ïzhu.

Lae alla MP3 (.zip failid)

Videot ei leitud!

Keeleteaduse ajalugu

Inimkonda on keeled alati huvitanud. Tänu sellele on keeleteaduse haru väga pika ajalooga. Keeleteadus tegeleeb süsteemselt keele uurimisega. Inimene vaatles keelt juba tuhandeid aastaid tagasi. Niisiis arenesid erinevatel kultuuridel erinevad süsteemid. Selle tulemusena tekkisid erinevad keelekirjeldused. Tänapäeva keeleteauds põhineb kõige rohkem antiikaja teooriatel. Mitmed traditsioonid pärinevad eelkõige Kreekast. Kõige vanem keelt analüüsiv teos pärineb aga hoopis Indiast. See kirjutati 3000 aastat tagasi ning autoriks oli grammatik Sakatayana. Antiikajal tegelesid keeltega filosoofid nagu Platon. Hilisemal ajal arendasid neid teooriaid edasi Rooma autorid. Araablastel tekkis oma traditsioon 8. sajandil. Nende tekstid sisaldavad väga täpseid araabia keele kirjeldusi. Kaasajal on eriliselt suur huvi olnud selle vastu, kust keel pärineb. Õpetlased tundsid aga huvi keele ajaloo vastu. 18. sajandil hakati keeli omavahel võrdlema. Inimene tahtis teada, kuidas keel areneb. Hiljem keskenduti keelele kui süsteemile. Keskseks küsimuseks oli, kuidas keel toimib. Tänapäeval on olemas palju erinevaid lingivistikaalaseid koolkondi. 50ndatest alates on arenenud välja palju uusi uurimissuundi. Suuresti on need mõjutatud teistest teadusharudest. Näiteks võib tuua psühholingvistikat ja rahvusvahelist kommunikatsiooni. Uuemad koolkonnad on väga spetsiifilised. Üks neist on näiteks feminismi lingvistika. Seega keeleteaduse ajalugu jätkub... Nii kaua, kui on keeli, on inimesel mida uurida!