Konverzační příručka

cs Minulý čas 2   »   uk Минулий час 2

82 [osmdesát dva]

Minulý čas 2

Minulý čas 2

82 [вісімдесят два]

82 [visimdesyat dva]

Минулий час 2

[Mynulyy̆ chas 2]

Vyberte, jak chcete překlad zobrazit:   
čeština ukrajinština Poslouchat Více
Musel / musela jsi zavolat sanitku? Т- м---в ---л-кати-маши-------ко- -----ог-? Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? Т- м-с-в в-к-и-а-и м-ш-н- ш-и-к-ї д-п-м-г-? ------------------------------------------- Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? 0
Ty--us-v --kly---y -as--n- s-v-d--i--do----hy? Ty musyv vyklykaty mashynu shvydkoi- dopomohy? T- m-s-v v-k-y-a-y m-s-y-u s-v-d-o-̈ d-p-m-h-? ---------------------------------------------- Ty musyv vyklykaty mashynu shvydkoï dopomohy?
Musel / musela jsi zavolat lékaře? Т---у-ив-в-к--к-ти л-ка--? Ти мусив викликати лікаря? Т- м-с-в в-к-и-а-и л-к-р-? -------------------------- Ти мусив викликати лікаря? 0
T---usyv v---y--t- -i-a-ya? Ty musyv vyklykaty likarya? T- m-s-v v-k-y-a-y l-k-r-a- --------------------------- Ty musyv vyklykaty likarya?
Musel / musela jsi zavolat policii? Ти м--ив-в-к--к-ти-п--іц-ю? Ти мусив викликати поліцію? Т- м-с-в в-к-и-а-и п-л-ц-ю- --------------------------- Ти мусив викликати поліцію? 0
T- m-sy----klyk-t----l--si--? Ty musyv vyklykaty politsiyu? T- m-s-v v-k-y-a-y p-l-t-i-u- ----------------------------- Ty musyv vyklykaty politsiyu?
Máte to telefonní číslo? Teď jsem ho ještě měl. Ч- має-- Ви--ом---т-леф--у- Я---йно--о-о-----/ -ал-. Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. Ч- м-є-е В- н-м-р т-л-ф-н-? Я щ-й-о й-г- м-в / м-л-. ---------------------------------------------------- Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. 0
C-- m---te-Vy --mer -e------? -A s---o-̆no --oho ma--/-m-l-. Chy mayete Vy nomer telefonu? YA shchoy-no y-oho mav / mala. C-y m-y-t- V- n-m-r t-l-f-n-? Y- s-c-o-̆-o y-o-o m-v / m-l-. ------------------------------------------------------------ Chy mayete Vy nomer telefonu? YA shchoy̆no y̆oho mav / mala.
Máte tu adresu? Teď jsem ji ještě měl. Чи м---е ---а---су?---щ-й-о-її -а- - м---. Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. Ч- м-є-е В- а-р-с-? Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ------------------------------------------ Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. 0
Chy m-y----Vy -----u? Y- -h--------ï-- m---- m--a. Chy mayete Vy adresu? YA shchoy-no i-i- mav / mala. C-y m-y-t- V- a-r-s-? Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. --------------------------------------------------- Chy mayete Vy adresu? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
Máte ten plán města? Teď jsem ho ještě měl. Ч--м---- В- мапу-м-с--? ----йно-ї--мав ----ла. Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. Ч- м-є-е В- м-п- м-с-а- Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ---------------------------------------------- Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. 0
Chy--a-e----y -ap- m-st-?-YA-shc-oy-n- ---- --v / ----. Chy mayete Vy mapu mista? YA shchoy-no i-i- mav / mala. C-y m-y-t- V- m-p- m-s-a- Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. ------------------------------------------------------- Chy mayete Vy mapu mista? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
Přišel včas? Nemohl přijít včas. Чи при---в в-н--часно?---- мі--за--им--ис-. Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. Ч- п-и-ш-в в-н в-а-н-? В-н м-г з-т-и-а-и-ь- ------------------------------------------- Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. 0
Chy p--y̆sho- --n -c-a-n-? ----mih---t---a-y--. Chy pryy-shov vin vchasno? Vin mih zatrymatysʹ. C-y p-y-̆-h-v v-n v-h-s-o- V-n m-h z-t-y-a-y-ʹ- ----------------------------------------------- Chy pryy̆shov vin vchasno? Vin mih zatrymatysʹ.
Našel cestu? Nemohl najít cestu. Ч----айшо--ві- -оро--? Він-н- зна-----дорог-. Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. Ч- з-а-ш-в в-н д-р-г-? В-н н- з-а-ш-в д-р-г-. --------------------------------------------- Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. 0
Chy-zna-̆shov v-n do--------n-ne--na-̆s-o- -or-hu. Chy znay-shov vin dorohu? Vin ne znay-shov dorohu. C-y z-a-̆-h-v v-n d-r-h-? V-n n- z-a-̆-h-v d-r-h-. -------------------------------------------------- Chy znay̆shov vin dorohu? Vin ne znay̆shov dorohu.
Rozuměl ti? Nerozuměl mi. Ч- --оз-м-в --- ---е? В-н-не -р--у----ме-е. Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. Ч- з-о-у-і- в-н т-б-? В-н н- з-о-у-і- м-н-. ------------------------------------------- Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. 0
Chy--rozum-v--i- tebe?-Vin ne -roz-m----e--. Chy zrozumiv vin tebe? Vin ne zrozumiv mene. C-y z-o-u-i- v-n t-b-? V-n n- z-o-u-i- m-n-. -------------------------------------------- Chy zrozumiv vin tebe? Vin ne zrozumiv mene.
Proč jsi nemohl přijít včas? Ч--у-т- ------ив--? Чому ти запізнився? Ч-м- т- з-п-з-и-с-? ------------------- Чому ти запізнився? 0
Cho-- ty z-piz-y-sya? Chomu ty zapiznyvsya? C-o-u t- z-p-z-y-s-a- --------------------- Chomu ty zapiznyvsya?
Proč jsi nemohl najít cestu? Чо-у ---не зн---ов-д---г-? Чому ти не знайшов дорогу? Ч-м- т- н- з-а-ш-в д-р-г-? -------------------------- Чому ти не знайшов дорогу? 0
Ch--u-ty ne--n--̆-ho- ----hu? Chomu ty ne znay-shov dorohu? C-o-u t- n- z-a-̆-h-v d-r-h-? ----------------------------- Chomu ty ne znay̆shov dorohu?
Proč jsi mu nerozuměl? Чом---и----з-озу--- -ог-? Чому ти не зрозумів його? Ч-м- т- н- з-о-у-і- й-г-? ------------------------- Чому ти не зрозумів його? 0
C--mu--- n---ro---iv-----o? Chomu ty ne zrozumiv y-oho? C-o-u t- n- z-o-u-i- y-o-o- --------------------------- Chomu ty ne zrozumiv y̆oho?
Nemohl jsem přijít včas, protože nejel žádný autobus. Я ---міг-- м---а прий-и -ч--но,-т--- що-н--ї---- --д--- --т--ус. Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. Я н- м-г / м-г-а п-и-т- в-а-н-, т-м- щ- н- ї-д-в ж-д-и- а-т-б-с- ---------------------------------------------------------------- Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. 0
YA n--m-- / m-h-- ----̆---vc--s-o--t--u ----o n- ï--y---hod--y̆-----b-s. YA ne mih / mohla pryy-ty vchasno, tomu shcho ne i-zdyv zhodnyy- avtobus. Y- n- m-h / m-h-a p-y-̆-y v-h-s-o- t-m- s-c-o n- i-z-y- z-o-n-y- a-t-b-s- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla pryy̆ty vchasno, tomu shcho ne ïzdyv zhodnyy̆ avtobus.
Nemohl jsem najít cestu, protože jsem neměl plán města. Я-не-м-г-----г-- -н-йт- --ро--, т-му щ--- н--ма--/ ма-а ма-и-м----. Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. Я н- м-г / м-г-а з-а-т- д-р-г-, т-м- щ- я н- м-в / м-л- м-п- м-с-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. 0
Y--ne-mi--/-mo----zn-y̆-----r--u, to-u -hc-o -a-n----- --mala ------ista. YA ne mih / mohla znay-ty dorohu, tomu shcho ya ne mav / mala mapy mista. Y- n- m-h / m-h-a z-a-̆-y d-r-h-, t-m- s-c-o y- n- m-v / m-l- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla znay̆ty dorohu, tomu shcho ya ne mav / mala mapy mista.
Nerozuměl jsem mu, protože ta hudba byla moc hlasitá. Я-не--і- / --г-----г- -р-з-м-т--------щ--м-з----бу---за-ад-о--учн-. Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. Я н- м-г / м-г-а й-г- з-о-у-і-и- т-м- щ- м-з-к- б-л- з-н-д-о г-ч-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. 0
Y---- --h-- --hla---o-- z-o-u-i-y, t--u ----- mu--ka -u-- --n-dt-----hna. YA ne mih / mohla y-oho zrozumity, tomu shcho muzyka bula zanadto huchna. Y- n- m-h / m-h-a y-o-o z-o-u-i-y- t-m- s-c-o m-z-k- b-l- z-n-d-o h-c-n-. ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla y̆oho zrozumity, tomu shcho muzyka bula zanadto huchna.
Musel jsem si vzít taxi. Я п--ине- --- /-пов---а ---- --я-и -а---. Я повинен був / повинна була узяти таксі. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- у-я-и т-к-і- ----------------------------------------- Я повинен був / повинна була узяти таксі. 0
YA p-vy-en ----- --v-nna bula--zyat- --ks-. YA povynen buv / povynna bula uzyaty taksi. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- u-y-t- t-k-i- ------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula uzyaty taksi.
Musel jsem si koupit plán města. Я-по---е- -у- /--овинна-б-л- -у-и-- ма-у--і-т-. Я повинен був / повинна була купити мапу міста. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- к-п-т- м-п- м-с-а- ----------------------------------------------- Я повинен був / повинна була купити мапу міста. 0
YA --v--e- -uv - ---yn-a bu----up-t- -a----i--a. YA povynen buv / povynna bula kupyty mapu mista. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- k-p-t- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------ YA povynen buv / povynna bula kupyty mapu mista.
Musel jsem vypnout rádio. Я по--н---був - по-и-на-б--а -имк---и рад--. Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- в-м-н-т- р-д-о- -------------------------------------------- Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. 0
YA po---e- b-- - -o-yn---b--- v-mk-ut--r-d--. YA povynen buv / povynna bula vymknuty radio. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- v-m-n-t- r-d-o- --------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula vymknuty radio.

Stažení MP3 (.zip soubory)

Nebylo nalezeno žádné video!

Cizí jazyk je lepší se učit v cizině!

Dospělí se neučí jazyk tak snadno jako děti. Jejich mozek je už zcela vyvinutý. Nedokáže si už tak snadno vytvořit nové struktury. V dospělosti je ale stále možné se jazyk naučit velmi dobře! K tomu je třeba vycestovat do země, kde se tím jazykem mluví. Cizí jazyk se opravdu dobře naučíte v cizině. To ví každý, kdo si už někdy udělal jazykové prázdniny. Člověk se lépe naučí nový jazyk v jeho přirozeném prostředí. Jedna nová studie nedávno dospěla k zajímavému závěru. Ukazuje, že člověk se nový jazyk v cizině naučí také jinak . Mozek je tam schopen cizí jazyk zpracovávat jako mateřský. Vědci již dlouho věřili, že existují různé učební procesy. Nyní to zjevně prokázal i test. Skupina lidí se při něm měla učit fiktivní jazyky. Část lidí chodila na normální vyučování. Druhá část lidí se učila v simulovaném prostředí ciziny. Tito lidé se museli v cizím prostředí zorientovat. Každý, s kým přišli do styku, mluvil tímto novým jazykem. Lidé z této skupiny tedy nebyli běžní studenti jazyků. Patřili mezi neznámou komunitu „rodilých” mluvčích. Byli tak nuceni si s novým jazykem poradit rychle. Po nějaké době byly obě skupiny prozkoušeny. Obě skupiny projevily stejně dobrou znalost nového jazyka. Jejich mozky však cizí jazyk zpracovávaly odlišně. Ti, co se učili „v cizině”, vykazovali pozoruhodnou mozkovou aktivitu. Jejich mozek zpracovával gramatiku cizího jazyka, jako by to byl jejich vlastní jazyk. Byly to stejné mechanismy jako u rodilých mluvčích. Jazykové prázdniny jsou nejpříjemnějším a nejefektivnějším způsobem učení!