Knjiga fraza

bs Učiti strane jezike   »   uk Вивчення іноземних мов

23 [dvadeset i tri]

Učiti strane jezike

Učiti strane jezike

23 [двадцять три]

23 [dvadtsyatʹ try]

Вивчення іноземних мов

[Vyvchennya inozemnykh mov]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
bosanski ukrajinski Igra Više
Gdje ste naučili španski? Д- -- в-и-и-іспа-сь-у? Де Ви вчили іспанську? Д- В- в-и-и і-п-н-ь-у- ---------------------- Де Ви вчили іспанську? 0
De--- -c-y-y-is-ans--u? De Vy vchyly ispansʹku? D- V- v-h-l- i-p-n-ʹ-u- ----------------------- De Vy vchyly ispansʹku?
Znate li i portugalski? В--зн-єте--ако- -орту-ал-с-ку? Ви знаєте також португальську? В- з-а-т- т-к-ж п-р-у-а-ь-ь-у- ------------------------------ Ви знаєте також португальську? 0
V- ---yete-ta------o--uh-lʹ-ʹ-u? Vy znayete takozh portuhalʹsʹku? V- z-a-e-e t-k-z- p-r-u-a-ʹ-ʹ-u- -------------------------------- Vy znayete takozh portuhalʹsʹku?
Da, a također znam i nešto italijanski. Т--- я -н-ю--а-ож -ро-к- --а-ійсь-у. Так, я знаю також трошки італійську. Т-к- я з-а- т-к-ж т-о-к- і-а-і-с-к-. ------------------------------------ Так, я знаю також трошки італійську. 0
Tak--ya z-a-u--a-ozh--r------it---y--ʹk-. Tak, ya znayu takozh troshky italiy-sʹku. T-k- y- z-a-u t-k-z- t-o-h-y i-a-i-̆-ʹ-u- ----------------------------------------- Tak, ya znayu takozh troshky italiy̆sʹku.
Mislim da govorite vrlo dobro. Я--в---ю-----Ви-гов------д-ж----б-е. Я вважаю, що Ви говорите дуже добре. Я в-а-а-, щ- В- г-в-р-т- д-ж- д-б-е- ------------------------------------ Я вважаю, що Ви говорите дуже добре. 0
YA -v--ha-u- s---o--- ho-o--te-d-z-e----re. YA vvazhayu, shcho Vy hovoryte duzhe dobre. Y- v-a-h-y-, s-c-o V- h-v-r-t- d-z-e d-b-e- ------------------------------------------- YA vvazhayu, shcho Vy hovoryte duzhe dobre.
Ti jezici su prilično slični. Мо---д-си-ь-п--і--і. Мови досить подібні. М-в- д-с-т- п-д-б-і- -------------------- Мови досить подібні. 0
M--- do-y-- pod-bni. Movy dosytʹ podibni. M-v- d-s-t- p-d-b-i- -------------------- Movy dosytʹ podibni.
Mogu ih dobro razumjeti. Я-їх--о-у-і--добре. Я їх розумію добре. Я ї- р-з-м-ю д-б-е- ------------------- Я їх розумію добре. 0
Y--i-kh-r--u--y--dob--. YA i-kh rozumiyu dobre. Y- i-k- r-z-m-y- d-b-e- ----------------------- YA ïkh rozumiyu dobre.
Ali govoriti i pisati je teško. Ал--г-вор----і--и-а-- важко. Але говорити і писати важко. А-е г-в-р-т- і п-с-т- в-ж-о- ---------------------------- Але говорити і писати важко. 0
A-e------yty---py-at---az---. Ale hovoryty i pysaty vazhko. A-e h-v-r-t- i p-s-t- v-z-k-. ----------------------------- Ale hovoryty i pysaty vazhko.
Još pravim mnogo grešaka. Я--о-лю -е-баг-то п-----к. Я роблю ще багато помилок. Я р-б-ю щ- б-г-т- п-м-л-к- -------------------------- Я роблю ще багато помилок. 0
Y- r--lyu-----e -ah-t- p-my--k. YA roblyu shche bahato pomylok. Y- r-b-y- s-c-e b-h-t- p-m-l-k- ------------------------------- YA roblyu shche bahato pomylok.
Ispravite me molim uvijek. Вип-авл--те-мене з-вжди, -уд--ла---. Виправляйте мене завжди, будь-ласка. В-п-а-л-й-е м-н- з-в-д-, б-д---а-к-. ------------------------------------ Виправляйте мене завжди, будь-ласка. 0
Vy--a-lyay-----e-e-za--h-----u--------. Vypravlyay-te mene zavzhdy, budʹ-laska. V-p-a-l-a-̆-e m-n- z-v-h-y- b-d---a-k-. --------------------------------------- Vypravlyay̆te mene zavzhdy, budʹ-laska.
Vaš izgovor je sasvim dobar. В--а-в-мо----іл--------а. Ваша вимова цілком добра. В-ш- в-м-в- ц-л-о- д-б-а- ------------------------- Ваша вимова цілком добра. 0
Va-ha vymova ts-lkom do-ra. Vasha vymova tsilkom dobra. V-s-a v-m-v- t-i-k-m d-b-a- --------------------------- Vasha vymova tsilkom dobra.
Imate mali akcenat. В- -аєт--ма-еньки- а---нт. Ви маєте маленький акцент. В- м-є-е м-л-н-к-й а-ц-н-. -------------------------- Ви маєте маленький акцент. 0
Vy --y-t- --l--ʹ--y̆ ak-s-n-. Vy mayete malenʹkyy- aktsent. V- m-y-t- m-l-n-k-y- a-t-e-t- ----------------------------- Vy mayete malenʹkyy̆ aktsent.
Prepoznaje se odakle dolazite. Мож---д--н-т--я,-зві-к- Ви -од--. Можна дізнатися, звідки Ви родом. М-ж-а д-з-а-и-я- з-і-к- В- р-д-м- --------------------------------- Можна дізнатися, звідки Ви родом. 0
Mozh-a---z--t--y- - -vi----V- ro-om. Mozhna diznatysya , zvidky Vy rodom. M-z-n- d-z-a-y-y- , z-i-k- V- r-d-m- ------------------------------------ Mozhna diznatysya , zvidky Vy rodom.
Koji je Vaš maternji jezik? Я-а--ов--- для---с-р-----? Яка мова є для вас рідною? Я-а м-в- є д-я в-с р-д-о-? -------------------------- Яка мова є для вас рідною? 0
Y----m-v---e---ya -a--ri-----? Yaka mova ye dlya vas ridnoyu? Y-k- m-v- y- d-y- v-s r-d-o-u- ------------------------------ Yaka mova ye dlya vas ridnoyu?
Idete li na kurs jezika? В--ві-від-єте -о-ни--кур-? Ви відвідуєте мовний курс? В- в-д-і-у-т- м-в-и- к-р-? -------------------------- Ви відвідуєте мовний курс? 0
Vy --dvid---t----vn--- -u-s? Vy vidviduyete movnyy- kurs? V- v-d-i-u-e-e m-v-y-̆ k-r-? ---------------------------- Vy vidviduyete movnyy̆ kurs?
Koji udžbenik koristite? Я-і---в-а---і мат-р--л--ви в--орис-овуєт-? Які навчальні матеріали ви використовуєте? Я-і н-в-а-ь-і м-т-р-а-и в- в-к-р-с-о-у-т-? ------------------------------------------ Які навчальні матеріали ви використовуєте? 0
Ya-i nav-----n--ma---i-ly v- -y-or---o-u----? Yaki navchalʹni materialy vy vykorystovuyete? Y-k- n-v-h-l-n- m-t-r-a-y v- v-k-r-s-o-u-e-e- --------------------------------------------- Yaki navchalʹni materialy vy vykorystovuyete?
U ovom momentu ne znam kako se zove. Я -ара- н- -на-- як----н--и-ається. Я зараз не знаю, як це називається. Я з-р-з н- з-а-, я- ц- н-з-в-є-ь-я- ----------------------------------- Я зараз не знаю, як це називається. 0
YA----az----zn-y-,-ya--t---n-z-v--etʹs--. YA zaraz ne znayu, yak tse nazyvayetʹsya. Y- z-r-z n- z-a-u- y-k t-e n-z-v-y-t-s-a- ----------------------------------------- YA zaraz ne znayu, yak tse nazyvayetʹsya.
Ne mogu se sjetiti naslova. Я-н- мо-у-п-иг------наз-и. Я не можу пригадати назви. Я н- м-ж- п-и-а-а-и н-з-и- -------------------------- Я не можу пригадати назви. 0
YA ne-mozhu pryhad--y---zvy. YA ne mozhu pryhadaty nazvy. Y- n- m-z-u p-y-a-a-y n-z-y- ---------------------------- YA ne mozhu pryhadaty nazvy.
Zaboravio / Zaboravila sam to. Я-це забув - за-ула. Я це забув / забула. Я ц- з-б-в / з-б-л-. -------------------- Я це забув / забула. 0
Y--ts- --bu--/-zab-la. YA tse zabuv / zabula. Y- t-e z-b-v / z-b-l-. ---------------------- YA tse zabuv / zabula.

Skinuti MP3 (.zip datoteke)

Nije pronađen nijedan video!

Germanski jezici

Germanski jezici spadaju u indoevropsku grupu jezika. Ovu jezičku grupu karakteriziraju fonološka obilježja. Razlike u glasovnom sistemu ih čine drukčijim od drugih jezika. Postoji oko 15 germanskih jezika. Oni su maternji jezici 500 miliona ljudi na svijetu. Teško je odrediti tačan broj pojedinih jezika. Često je nejasno da li se radi o jezicima ili o dijalektima. Engleski je najznačajniji germanski jezik. U svijetu postoji gotovo 350 miliona izvornih govornika engleskog jezika. Nakon toga dolaze njemački i holandski. Germanski jezici su podijeljeni u različite grupe. Postoje sjevernogermanski, zapadnogermanski i istočnogermanski jezici. Sjevernogermanski jezici su skandinavski jezici. Engleski, njemački i holandski su zapadnogermanski jezici. Istočnogermanski jezici su svi izumrli. Tu je, na primjer, spadao gotski jezik. Germanski jezici su se svijetom proširili kolonizacijom. Tako se holandski razumije i na Karibima i Južnoj Africi. Svi germanski jezici baziraju se na zajedničkom korijenu. Nije sigurno da li je postojao jedinstveni protojezik. Osim toga, postoji jako malo starih germanskih spisa. Za razliku od romanskih jezika, postoji jako malo izvora. Stoga je istraživanje germanskih jezika teže. I o kulturi Germana se zna relativno malo. Germanski narodi nisu bili ujedinjeni. Stoga nije postojao zajednički identitet. Pa nauka mora pribjeći stranim izvorima. Bez Grka i Rimljana znali bismo malo o Germanima!
Da li ste to znali?
Katalonski spada u porodicu romanskih jezika. U bliskom je srodstvu sa španskim, francuskim i italijanskim. Govori se u Andori, u španskoj regiji Kataloniji i na Balearskim ostrvima. Katalonski se govori i u dijelovima Aragona i Valencije. Ukupno oko 12 miliona ljudi govori ili razumije katalonski. Jezik je nastao između 8. i 10. vijeka u području Pirineja. Teritorijalnim osvajanjima se zatim proširio na jug i istok. Važno je znati da katalonski nije dijalekt španskog. Razvio se iz vulgarnog latinskog i važi za poseban jezik. Španci ili Latinoamerikanci ga znači ne razumiju automatski. Mnoge strukture katalonskog su slične onima u drugim romanskim jezicima. Međutim, ima i nekoliko posebnosti koje se na pojavljuju u drugim jezicima. Govornici katalonskog su veoma ponosni na svoj jezik. I politika se već nekoliko desetljeća aktivno zauzima za katalonski. Učite katalonski, ovaj jezik ima budućnost!