Knjiga fraza

bs Veznici 1   »   uk Сполучники 1

94 [devedeset i četiri]

Veznici 1

Veznici 1

94 [дев’яносто чотири]

94 [devʺyanosto chotyry]

Сполучники 1

[Spoluchnyky 1]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
bosanski ukrajinski Igra Više
Čekaj dok kiša ne prestane. За-ек-й -о---пе-е-т--- й----ощ. Зачекай доки перестане йти дощ. З-ч-к-й д-к- п-р-с-а-е й-и д-щ- ------------------------------- Зачекай доки перестане йти дощ. 0
Z---e---̆--o---pe-es-an- y--- --s-ch. Zachekay- doky perestane y-ty doshch. Z-c-e-a-̆ d-k- p-r-s-a-e y-t- d-s-c-. ------------------------------------- Zachekay̆ doky perestane y̆ty doshch.
Čekaj dok završim. Зачекай -о---я-б--у---то-и--- гот---. Зачекай доки я буду готовий / готова. З-ч-к-й д-к- я б-д- г-т-в-й / г-т-в-. ------------------------------------- Зачекай доки я буду готовий / готова. 0
Z-ch-kay--do-y -a--ud--h-tovyy- / --tov-. Zachekay- doky ya budu hotovyy- / hotova. Z-c-e-a-̆ d-k- y- b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. ----------------------------------------- Zachekay̆ doky ya budu hotovyy̆ / hotova.
Čekaj dok se on ne vrati. З-чека---оки-ві----в----т-с-. Зачекай доки він повернеться. З-ч-к-й д-к- в-н п-в-р-е-ь-я- ----------------------------- Зачекай доки він повернеться. 0
Z---e--y- --ky --n p---rne-----. Zachekay- doky vin povernetʹsya. Z-c-e-a-̆ d-k- v-n p-v-r-e-ʹ-y-. -------------------------------- Zachekay̆ doky vin povernetʹsya.
Ja čekam dok mi se kosa ne osuši. Я ч---- -ок---оє-в-л--с- --с-х-е. Я чекаю доки моє волосся висохне. Я ч-к-ю д-к- м-є в-л-с-я в-с-х-е- --------------------------------- Я чекаю доки моє волосся висохне. 0
Y----e-----doky-m--e-vo--s--a----o----. YA chekayu doky moye volossya vysokhne. Y- c-e-a-u d-k- m-y- v-l-s-y- v-s-k-n-. --------------------------------------- YA chekayu doky moye volossya vysokhne.
Ja čekam dok se film ne završi. Я--е--ю-до--інц---і---у. Я чекаю до кінця фільму. Я ч-к-ю д- к-н-я ф-л-м-. ------------------------ Я чекаю до кінця фільму. 0
Y- --ek-y- do k-----a fil---. YA chekayu do kintsya filʹmu. Y- c-e-a-u d- k-n-s-a f-l-m-. ----------------------------- YA chekayu do kintsya filʹmu.
Ja čekam dok na semaforu ne bude zeleno. Я-че-----а -е---- --ітл-. Я чекаю на зелене світло. Я ч-к-ю н- з-л-н- с-і-л-. ------------------------- Я чекаю на зелене світло. 0
YA-c-e---u-n- -e---- -v-tl-. YA chekayu na zelene svitlo. Y- c-e-a-u n- z-l-n- s-i-l-. ---------------------------- YA chekayu na zelene svitlo.
Kada putuješ na godišnji odmor? Коли-ти-їд-ш-----д-у---у? Коли ти їдеш у відпустку? К-л- т- ї-е- у в-д-у-т-у- ------------------------- Коли ти їдеш у відпустку? 0
K--y t--i--esh u ---p--t-u? Koly ty i-desh u vidpustku? K-l- t- i-d-s- u v-d-u-t-u- --------------------------- Koly ty ïdesh u vidpustku?
Još prije ljetnog raspusta? Щ- -ер-- л-т--м- ---ікул-ми? Ще перед літніми канікулами? Щ- п-р-д л-т-і-и к-н-к-л-м-? ---------------------------- Ще перед літніми канікулами? 0
Sh--- ----d--i-n-m- -a---u----? Shche pered litnimy kanikulamy? S-c-e p-r-d l-t-i-y k-n-k-l-m-? ------------------------------- Shche pered litnimy kanikulamy?
Da, još prije nego počne ljetni raspust. Т-к,-ще -о----о,--к--оч--т--я-літні -ан--у-и. Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Т-к- щ- д- т-г-, я- п-ч-у-ь-я л-т-і к-н-к-л-. --------------------------------------------- Так, ще до того, як почнуться літні канікули. 0
T-k, ---h-----t---,-ya--p-c------y- l-t---k-n---ly. Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly. T-k- s-c-e d- t-h-, y-k p-c-n-t-s-a l-t-i k-n-k-l-. --------------------------------------------------- Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly.
Popravi krov, prije nego što počne zima. П--аг-д- -ах,-пе-ш-н-- -и-- п-чн----я. Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. П-л-г-д- д-х- п-р- н-ж з-м- п-ч-е-ь-я- -------------------------------------- Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. 0
Pol-hod- da-h- p-rsh -i-h--ym- -o--n-tʹs--. Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya. P-l-h-d- d-k-, p-r-h n-z- z-m- p-c-n-t-s-a- ------------------------------------------- Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya.
Operi ruke, prije nego što sjedneš za sto. П-мий-р--и--перш -і--ти -ідат-меш--а----л. Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. П-м-й р-к-, п-р- н-ж т- с-д-т-м-ш з- с-і-. ------------------------------------------ Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. 0
Pomyy---uky,-per-- n----ty sidat-m-sh za--til. Pomyy- ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil. P-m-y- r-k-, p-r-h n-z- t- s-d-t-m-s- z- s-i-. ---------------------------------------------- Pomyy̆ ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil.
Zatvori prozor, prije nego što izađeš. Закрий -і--о,--ер- ніж п-де- --ть. Закрий вікно, перш ніж підеш геть. З-к-и- в-к-о- п-р- н-ж п-д-ш г-т-. ---------------------------------- Закрий вікно, перш ніж підеш геть. 0
Zak-yy̆ vi-n-- -e-sh--iz---ide-h -e--. Zakryy- vikno, persh nizh pidesh hetʹ. Z-k-y-̆ v-k-o- p-r-h n-z- p-d-s- h-t-. -------------------------------------- Zakryy̆ vikno, persh nizh pidesh hetʹ.
Kada ćeš doći kući? Ко-и -- п-и-де- до----? Коли ти прийдеш додому? К-л- т- п-и-д-ш д-д-м-? ----------------------- Коли ти прийдеш додому? 0
Kol--ty ---y-des---o-omu? Koly ty pryy-desh dodomu? K-l- t- p-y-̆-e-h d-d-m-? ------------------------- Koly ty pryy̆desh dodomu?
Nakon nastave? Пі-ля --н--т-? Після заняття? П-с-я з-н-т-я- -------------- Після заняття? 0
Pi-l-- zan--t---? Pislya zanyattya? P-s-y- z-n-a-t-a- ----------------- Pislya zanyattya?
Da, nakon što se nastava završi. Т-к, -і-----а---тя. Так, після заняття. Т-к- п-с-я з-н-т-я- ------------------- Так, після заняття. 0
T-k, -i--y- z----tt--. Tak, pislya zanyattya. T-k- p-s-y- z-n-a-t-a- ---------------------- Tak, pislya zanyattya.
Nakon što je imao nezgodu, on više nije mogao raditi. П-с---ава-ії-ві---е---г-б--ь-е п--ц-----. Після аварії він не міг більше працювати. П-с-я а-а-і- в-н н- м-г б-л-ш- п-а-ю-а-и- ----------------------------------------- Після аварії він не міг більше працювати. 0
Pi---a a-ariï v-- n--m-- bi-ʹsh--p-a-s--v---. Pislya avarii- vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty. P-s-y- a-a-i-̈ v-n n- m-h b-l-s-e p-a-s-u-a-y- ---------------------------------------------- Pislya avariï vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty.
Nakon što je izgubio posao, on je otišao u Ameriku. Після--о----к ----в--ат-----б--у,---- п----в -- А----ки. Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. П-с-я т-г- я- в-н в-р-т-в р-б-т-, в-н п-ї-а- д- А-е-и-и- -------------------------------------------------------- Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. 0
Pis----t-h- y-k -i- -tra-yv -ob-t-, vin -oi-k-a- ---Am-r---. Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poi-khav do Ameryky. P-s-y- t-h- y-k v-n v-r-t-v r-b-t-, v-n p-i-k-a- d- A-e-y-y- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poïkhav do Ameryky.
Nakon što je otišao u Ameriku, on se obogatio. П--ля т-го як в-н -ер---ав д--А-ер-к-, ві---та---а-а-и-. Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. П-с-я т-г- я- в-н п-р-ї-а- д- А-е-и-и- в-н с-а- б-г-т-м- -------------------------------------------------------- Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. 0
P--lya t-h- ya---in -er-ïkh-v--o---e--ky, vi---t-v -a--t-m. Pislya toho yak vin perei-khav do Ameryky, vin stav bahatym. P-s-y- t-h- y-k v-n p-r-i-k-a- d- A-e-y-y- v-n s-a- b-h-t-m- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin pereïkhav do Ameryky, vin stav bahatym.

Skinuti MP3 (.zip datoteke)

Nije pronađen nijedan video!

Kako učiti dva jezika istovremeno

Strani jezici su u današnje vrijeme sve važniji. Mnogi ljudi uče strani jezik. Na svijetu postoji puno zanimljivih jezika. Stoga mnogi ljudi uče više jezika istovremeno. Za djecu koja odrastaju u dvojezičnom okruženju to ne predstavlja nikakav problem. Njihov mozak uči oba jezika automatski. Kad porastu, znaju šta pripada kojem jeziku. Dvojezičari poznaju karakteristična obilježja oba jezika. Kod odraslih je to drugačije. Oni ne mogu tako lako naučiti dva jezika paralelno. Ko uči dva jezika istovremeno, mora na umu imati određena pravila. Prvo, važno je da se oba jezika međusobno uporede. Jezici koji spadaju u istu porodicu su često vrlo slični. To može dovesti do brkanja. Stoga je bitno oba jezika pažljivo analizirati. Možete, na primjer, napraviti listu. Tamo možete zabilježiti sličnosti i razlike. Na taj je način mozak prisiljen da se intenzivno pozabavi s oba jezika. Mozak će zapamtiti posebnosti dvaju jezika. Učenik bi za svaki jezik trebao odabrati posebnu boju i direktorij. Na taj se način jezici jasno mogu odvojiti jedan od drugog. Situacija je drugačija kad se uče jezici koji nisu slični. Kod jezika koji se dosta razlikuju ne postoji opasnost od brkanja. No postoji opasnost od upoređivanja jezika. Bilo bi bolje da se jezici upoređuju s maternjim jezikom. Kad mozak uoči kontrast uči učinkovitije. Takođe je važno da se oba jezika uče jednakim intezitetom. Mozgu je teoretski svejedno koliko jezika uči...