Knjiga fraza

bs Raditi   »   uk Робота

55 [pedeset i pet]

Raditi

Raditi

55 [п’ятдесят п’ять]

55 [pʺyatdesyat pʺyatʹ]

Робота

[Robota]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
bosanski ukrajinski Igra Više
Šta ste po zanimanju? Х-о Ви з- -ро--сі-ю? Хто Ви за професією? Х-о В- з- п-о-е-і-ю- -------------------- Хто Ви за професією? 0
K----Vy-za p-o--si-eyu? Khto Vy za profesiyeyu? K-t- V- z- p-o-e-i-e-u- ----------------------- Khto Vy za profesiyeyu?
Moj muž je po zanimanju doktor. Мій--о------–-л-ка--за--р-ф--і-ю. Мій чоловік – лікар за професією. М-й ч-л-в-к – л-к-р з- п-о-е-і-ю- --------------------------------- Мій чоловік – лікар за професією. 0
M-y--chol-vi- ---ik-r--a --o-esiy-yu. Miy- cholovik – likar za profesiyeyu. M-y- c-o-o-i- – l-k-r z- p-o-e-i-e-u- ------------------------------------- Miy̆ cholovik – likar za profesiyeyu.
Ja radim pola radnog vremena kao medicinska sestra. Я-прац-ю -едс---ро-----п-- -т----. Я працюю медсестрою на пів ставки. Я п-а-ю- м-д-е-т-о- н- п-в с-а-к-. ---------------------------------- Я працюю медсестрою на пів ставки. 0
Y- p----yu-- m-d-e-t-o-u--a --v----v-y. YA pratsyuyu medsestroyu na piv stavky. Y- p-a-s-u-u m-d-e-t-o-u n- p-v s-a-k-. --------------------------------------- YA pratsyuyu medsestroyu na piv stavky.
Uskoro ćemo dobiti penziju. Ск-ро ми бу-е----т---у-ати пен--ю. Скоро ми будемо отримувати пенсію. С-о-о м- б-д-м- о-р-м-в-т- п-н-і-. ---------------------------------- Скоро ми будемо отримувати пенсію. 0
Sko-- m- bude-- -tr-muv-ty p-ns-yu. Skoro my budemo otrymuvaty pensiyu. S-o-o m- b-d-m- o-r-m-v-t- p-n-i-u- ----------------------------------- Skoro my budemo otrymuvaty pensiyu.
Ali su porezi visoki. Але под---- ---о--. Але податки високі. А-е п-д-т-и в-с-к-. ------------------- Але податки високі. 0
A-- -oda--y vyso-i. Ale podatky vysoki. A-e p-d-t-y v-s-k-. ------------------- Ale podatky vysoki.
I zdravstveno osiguranje je visoko. І-м-д-т---ув-ння до---е. І медстрахування дороге. І м-д-т-а-у-а-н- д-р-г-. ------------------------ І медстрахування дороге. 0
I----st-a-h---n-y---oroh-. I medstrakhuvannya dorohe. I m-d-t-a-h-v-n-y- d-r-h-. -------------------------- I medstrakhuvannya dorohe.
Šta želiš jednom postati? Ким-т- х-чеш ---ис- стати? Ким ти хочеш колись стати? К-м т- х-ч-ш к-л-с- с-а-и- -------------------------- Ким ти хочеш колись стати? 0
Kym-----hoc--s- -olys- -----? Kym ty khochesh kolysʹ staty? K-m t- k-o-h-s- k-l-s- s-a-y- ----------------------------- Kym ty khochesh kolysʹ staty?
Ja želim postati inženjer. Я -о----б- -т-т---нжен-ром. Я хотів би стати інженером. Я х-т-в б- с-а-и і-ж-н-р-м- --------------------------- Я хотів би стати інженером. 0
YA------v b-----ty-inz--ner-m. YA khotiv by staty inzhenerom. Y- k-o-i- b- s-a-y i-z-e-e-o-. ------------------------------ YA khotiv by staty inzhenerom.
Želim studirati na univerzitetu. Я-хочу --в----------ні-ер--тет-. Я хочу навчатися в університеті. Я х-ч- н-в-а-и-я в у-і-е-с-т-т-. -------------------------------- Я хочу навчатися в університеті. 0
YA --oc-u-navc-a---ya ---n-v--syt--i. YA khochu navchatysya v universyteti. Y- k-o-h- n-v-h-t-s-a v u-i-e-s-t-t-. ------------------------------------- YA khochu navchatysya v universyteti.
Ja sam pripravnik. Я ---кт-к-нт. Я практикант. Я п-а-т-к-н-. ------------- Я практикант. 0
YA-p--k-yk-nt. YA praktykant. Y- p-a-t-k-n-. -------------- YA praktykant.
Ja ne zarađujem mnogo. Я-з-р---яю---б----о. Я заробляю небагато. Я з-р-б-я- н-б-г-т-. -------------------- Я заробляю небагато. 0
Y---aro--yay---e-a---o. YA zaroblyayu nebahato. Y- z-r-b-y-y- n-b-h-t-. ----------------------- YA zaroblyayu nebahato.
Odrađujem pripravnički staž u inostranstvu. Я-п---одж- --а----у--- -ор-оно-. Я проходжу практику за кордоном. Я п-о-о-ж- п-а-т-к- з- к-р-о-о-. -------------------------------- Я проходжу практику за кордоном. 0
Y- pr-----zhu pr-----u-za-----on-m. YA prokhodzhu praktyku za kordonom. Y- p-o-h-d-h- p-a-t-k- z- k-r-o-o-. ----------------------------------- YA prokhodzhu praktyku za kordonom.
Ovo je moj šef. Ц- -і--кер-вни-. Це мій керівник. Ц- м-й к-р-в-и-. ---------------- Це мій керівник. 0
Tse miy̆-------y-. Tse miy- kerivnyk. T-e m-y- k-r-v-y-. ------------------ Tse miy̆ kerivnyk.
Imam drage kolege. Я маю л--’я--их -олег. Я маю люб’язних колег. Я м-ю л-б-я-н-х к-л-г- ---------------------- Я маю люб’язних колег. 0
Y- ma-u l---ʺ--zny-- -o--h. YA mayu lyubʺyaznykh koleh. Y- m-y- l-u-ʺ-a-n-k- k-l-h- --------------------------- YA mayu lyubʺyaznykh koleh.
U podne idemo uvijek u kantinu. На-об-- ми за-жди-хо-им--д--їдал--і. На обід ми завжди ходимо до їдальні. Н- о-і- м- з-в-д- х-д-м- д- ї-а-ь-і- ------------------------------------ На обід ми завжди ходимо до їдальні. 0
Na ---d m--z-vz-dy -h---m- -- --da-ʹni. Na obid my zavzhdy khodymo do i-dalʹni. N- o-i- m- z-v-h-y k-o-y-o d- i-d-l-n-. --------------------------------------- Na obid my zavzhdy khodymo do ïdalʹni.
Ja tražim radno mjesto. Я -у----р-бо-у. Я шукаю роботу. Я ш-к-ю р-б-т-. --------------- Я шукаю роботу. 0
Y--sh-kayu ro-ot-. YA shukayu robotu. Y- s-u-a-u r-b-t-. ------------------ YA shukayu robotu.
Ja sam već godinu dana nezaposlen / -a. Я---- рік--езр-бітни--/ -----б-тна. Я вже рік безробітний / безробітна. Я в-е р-к б-з-о-і-н-й / б-з-о-і-н-. ----------------------------------- Я вже рік безробітний / безробітна. 0
YA --he-ri- be--o-it--y--/-be---b--n-. YA vzhe rik bezrobitnyy- / bezrobitna. Y- v-h- r-k b-z-o-i-n-y- / b-z-o-i-n-. -------------------------------------- YA vzhe rik bezrobitnyy̆ / bezrobitna.
U ovoj zemlji ima puno nezaposlenih. У ------------ з-ба--то безробі-ни-. У цій країні є забагато безробітних. У ц-й к-а-н- є з-б-г-т- б-з-о-і-н-х- ------------------------------------ У цій країні є забагато безробітних. 0
U----y--k-a---i--e z-baha-o---zr-bi-n---. U tsiy- krai-ni ye zabahato bezrobitnykh. U t-i-̆ k-a-̈-i y- z-b-h-t- b-z-o-i-n-k-. ----------------------------------------- U tsiy̆ kraïni ye zabahato bezrobitnykh.

Skinuti MP3 (.zip datoteke)

Nije pronađen nijedan video!

Pamćenju je potreban jezik

Većina ljudi se sjeća svog prvog dana u školi. Međutim, ne sjećaju se više onog što se desilo prije. Svoje prve godine života se gotovo uopće ne sjećamo. Zašto je to tako? Zašto se ne možemo sjetiti onog što smo proživjeli kao bebe? Razlog za to leži u našem razvoju. Jezik i pamćenje razvijaju se otprilike u isto vrijeme. Kako bismo se nečega mogli sjetiti potreban nam je jezik. Odnosno, potrebne su nam riječi za ono što smo proživjeli. Naučnici su proveli različita ispitivanja s djecom. Pritom su došli do zanimljivog otkrića. Čim djeca nauče govoriti, zaborave sve što se desilo prije toga. Početak jezika je ujedno i početak pamćenja. Djeca nauče jako puno u svoje prve tri godine. Svakoga dana doživljavaju nove stvari. U tim godinama dolaze također do mnogo važnih otkrića. Pa ipak sve to nestane. Psiholozi taj fenomen nazivaju infantilnom amnezijom. Ostaju samo one stvari za koje djeca imaju naziv. Autobiografsko pamćenje pohranjuje lična iskustva. Ono funkcionira kao dnevnik. U njemu se sprema sve što je važno za naš život. Na taj način autobiografsko pamćenje oblikuje naš identitet. No njegov razvitak zavisio od usvajanja maternjeg jezika. Svoje pamćenje možemo jedino aktivirati svojim jezikom. Naravno da stvari koje smo doživjeli kao dijete nikad potpuno ne nestanu. One su pohranjene negdje u našem mozgu. Samo ih se više ne možemo sjetiti... - Zaista šteta, zar ne?