Zbirka izraza

hr Prodavaonice   »   uk Магазини

53 [pedeset i tri]

Prodavaonice

Prodavaonice

53 [п’ятдесят три]

53 [pʺyatdesyat try]

Магазини

[Mahazyny]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Tražimo trgovinu sportske opreme. М----ка-мо----рти-ни- -агазин. Ми шукаємо спортивний магазин. М- ш-к-є-о с-о-т-в-и- м-г-з-н- ------------------------------ Ми шукаємо спортивний магазин. 0
M----uka-e-o-----t-vny-̆ m--a--n. My shukayemo sportyvnyy- mahazyn. M- s-u-a-e-o s-o-t-v-y-̆ m-h-z-n- --------------------------------- My shukayemo sportyvnyy̆ mahazyn.
Tražimo mesnicu. М--шука-мо -’я-ний-м-г-з--. Ми шукаємо м’ясний магазин. М- ш-к-є-о м-я-н-й м-г-з-н- --------------------------- Ми шукаємо м’ясний магазин. 0
My -hu-ayem- --yas-y-- m-h-z--. My shukayemo m'yasnyy- mahazyn. M- s-u-a-e-o m-y-s-y-̆ m-h-z-n- ------------------------------- My shukayemo m'yasnyy̆ mahazyn.
Tražimo ljekarnu. М- --каєм- ап-е--. Ми шукаємо аптеку. М- ш-к-є-о а-т-к-. ------------------ Ми шукаємо аптеку. 0
My--h--ay-mo-------. My shukayemo apteku. M- s-u-a-e-o a-t-k-. -------------------- My shukayemo apteku.
Naime, želimo kupiti nogometnu loptu. М- хо-----б-купит- ф-т--л--ий---я-. Ми хотіли б купити футбольний м’яч. М- х-т-л- б к-п-т- ф-т-о-ь-и- м-я-. ----------------------------------- Ми хотіли б купити футбольний м’яч. 0
M- k-oti-y-b ku-yty-fu-bo-ʹ-y-- m--a-h. My khotily b kupyty futbolʹnyy- m'yach. M- k-o-i-y b k-p-t- f-t-o-ʹ-y-̆ m-y-c-. --------------------------------------- My khotily b kupyty futbolʹnyy̆ m'yach.
Naime, želimo kupiti salamu. М--хо--ли б-куп--и-----мі. Ми хотіли б купити салямі. М- х-т-л- б к-п-т- с-л-м-. -------------------------- Ми хотіли б купити салямі. 0
My k-ot-l- - -up-ty -a-y-m-. My khotily b kupyty salyami. M- k-o-i-y b k-p-t- s-l-a-i- ---------------------------- My khotily b kupyty salyami.
Naime, želimo kupiti lijekove. Ми --тіл- - -уп--- лі-и. Ми хотіли б купити ліки. М- х-т-л- б к-п-т- л-к-. ------------------------ Ми хотіли б купити ліки. 0
My ------- b-ku--ty liky. My khotily b kupyty liky. M- k-o-i-y b k-p-t- l-k-. ------------------------- My khotily b kupyty liky.
Tražimo trgovinu sportske opreme da bismo kupili nogometnu loptu. Ми -у---м--спо--ив--й--аг---н,-щ-б-купи-и фу-б-ль-ий---я-. Ми шукаємо спортивний магазин, щоб купити футбольний м’яч. М- ш-к-є-о с-о-т-в-и- м-г-з-н- щ-б к-п-т- ф-т-о-ь-и- м-я-. ---------------------------------------------------------- Ми шукаємо спортивний магазин, щоб купити футбольний м’яч. 0
M--s--k---m--s--r---nyy---ah-zy-,--h--ob k-pyty-fut--lʹnyy̆ m---ch. My shukayemo sportyvnyy- mahazyn, shchob kupyty futbolʹnyy- m'yach. M- s-u-a-e-o s-o-t-v-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- f-t-o-ʹ-y-̆ m-y-c-. ------------------------------------------------------------------- My shukayemo sportyvnyy̆ mahazyn, shchob kupyty futbolʹnyy̆ m'yach.
Tražimo mesnicu da bismo kupili salame. М- -ук---о-м’я--ий-ма---и-, що----пи-и -а-ям-. Ми шукаємо м’ясний магазин, щоб купити салямі. М- ш-к-є-о м-я-н-й м-г-з-н- щ-б к-п-т- с-л-м-. ---------------------------------------------- Ми шукаємо м’ясний магазин, щоб купити салямі. 0
My-sh--a-emo --yasn-y- ma-az----shc-o- -u---y -alya-i. My shukayemo m'yasnyy- mahazyn, shchob kupyty salyami. M- s-u-a-e-o m-y-s-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- s-l-a-i- ------------------------------------------------------ My shukayemo m'yasnyy̆ mahazyn, shchob kupyty salyami.
Tražimo ljekarnu da bismo kupili lijekove. М- -укає-о----ек----о- ку---- л-к-. Ми шукаємо аптеку, щоб купити ліки. М- ш-к-є-о а-т-к-, щ-б к-п-т- л-к-. ----------------------------------- Ми шукаємо аптеку, щоб купити ліки. 0
My---u-ay----a-----,-sh-h----u--------y. My shukayemo apteku, shchob kupyty liky. M- s-u-a-e-o a-t-k-, s-c-o- k-p-t- l-k-. ---------------------------------------- My shukayemo apteku, shchob kupyty liky.
Tražim zlatara. Я --к-- --е-ір-и--м-г-з-н. Я шукаю ювелірний магазин. Я ш-к-ю ю-е-і-н-й м-г-з-н- -------------------------- Я шукаю ювелірний магазин. 0
YA --u-a-u y-v-li-nyy- mah-z--. YA shukayu yuvelirnyy- mahazyn. Y- s-u-a-u y-v-l-r-y-̆ m-h-z-n- ------------------------------- YA shukayu yuvelirnyy̆ mahazyn.
Tražim fotografsku radnju. Я ш-каю ф---магаз--. Я шукаю фотомагазин. Я ш-к-ю ф-т-м-г-з-н- -------------------- Я шукаю фотомагазин. 0
YA-s---a-u fo---ahazy-. YA shukayu fotomahazyn. Y- s-u-a-u f-t-m-h-z-n- ----------------------- YA shukayu fotomahazyn.
Tražim slastičarnu. Я-шук-ю---ндитер--ку. Я шукаю кондитерську. Я ш-к-ю к-н-и-е-с-к-. --------------------- Я шукаю кондитерську. 0
YA-----a-u kondy--rs-k-. YA shukayu kondytersʹku. Y- s-u-a-u k-n-y-e-s-k-. ------------------------ YA shukayu kondytersʹku.
Namjeravam, naime, kupiti prsten. Я--а- н-м-р к-пити -ер--ень. Я маю намір купити перстень. Я м-ю н-м-р к-п-т- п-р-т-н-. ---------------------------- Я маю намір купити перстень. 0
YA-m--u-n-m-r--u-y-y ---st-nʹ. YA mayu namir kupyty perstenʹ. Y- m-y- n-m-r k-p-t- p-r-t-n-. ------------------------------ YA mayu namir kupyty perstenʹ.
Namjeravam, naime, kupiti film. Я--аю-н-мір-купи---плі-к-. Я маю намір купити плівку. Я м-ю н-м-р к-п-т- п-і-к-. -------------------------- Я маю намір купити плівку. 0
YA m----n--ir --p--y -livk-. YA mayu namir kupyty plivku. Y- m-y- n-m-r k-p-t- p-i-k-. ---------------------------- YA mayu namir kupyty plivku.
Namjeravam, naime, kupiti tortu. Я -аю -а------пи---торт. Я маю намір купити торт. Я м-ю н-м-р к-п-т- т-р-. ------------------------ Я маю намір купити торт. 0
Y--may--n---r-ku-yt- --rt. YA mayu namir kupyty tort. Y- m-y- n-m-r k-p-t- t-r-. -------------------------- YA mayu namir kupyty tort.
Tražim zlatara da kupim prsten. Я ---а--ю-ел---и---а--з----що----пи-и--е---ен-. Я шукаю ювелірний магазин, щоб купити перстень. Я ш-к-ю ю-е-і-н-й м-г-з-н- щ-б к-п-т- п-р-т-н-. ----------------------------------------------- Я шукаю ювелірний магазин, щоб купити перстень. 0
Y---h-k-----u-----n-y--ma--zy-,--hc-o--ku--ty-pe---enʹ. YA shukayu yuvelirnyy- mahazyn, shchob kupyty perstenʹ. Y- s-u-a-u y-v-l-r-y-̆ m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- p-r-t-n-. ------------------------------------------------------- YA shukayu yuvelirnyy̆ mahazyn, shchob kupyty perstenʹ.
Tražim fotografsku radnju da kupim film. Я ---аю-фо-о---аз-н, --б-куп-т---лів-у. Я шукаю фотомагазин, щоб купити плівку. Я ш-к-ю ф-т-м-г-з-н- щ-б к-п-т- п-і-к-. --------------------------------------- Я шукаю фотомагазин, щоб купити плівку. 0
YA-s-uka-- fot----az--, sh--o- k-py-y -liv--. YA shukayu fotomahazyn, shchob kupyty plivku. Y- s-u-a-u f-t-m-h-z-n- s-c-o- k-p-t- p-i-k-. --------------------------------------------- YA shukayu fotomahazyn, shchob kupyty plivku.
Tražim slastičarnu da kupim tortu. Я --каю-к-нди---сь-у---о---у--ти -о--. Я шукаю кондитерську, щоб купити торт. Я ш-к-ю к-н-и-е-с-к-, щ-б к-п-т- т-р-. -------------------------------------- Я шукаю кондитерську, щоб купити торт. 0
Y- s-u---- -------r--k-----c-ob --py-y-tort. YA shukayu kondytersʹku, shchob kupyty tort. Y- s-u-a-u k-n-y-e-s-k-, s-c-o- k-p-t- t-r-. -------------------------------------------- YA shukayu kondytersʹku, shchob kupyty tort.

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

Video nije pronađen!

Promjena jezika = promjena osobnosti

Naš jezik pripada nama. On je važan dio naše osobnosti. Mnogi ljudi pak govore više jezika. Znači li to da imamo više ličnosti? Istraživači smatraju: Da! Kod promjene jezika mijenja se i naša osobnost. To znači da se drugačije ponašamo. Do tog zaključka su došli američki znanstvenici. Istraživali su ponašanje dvojezičnih žena. Te žene su odrasle uz engleski i španjolski jezik. Jednako dobro su poznavale oba jezika i obje kulture. Usprkos tomu, njihovo ponašanje je ovisilo o jeziku. Osjećale su se sigurnije kad su govorile na španjolskom. Također su se dobro osjećale ako je i njihova okolina pričala na španjolskom. Kad su počele govoriti na engleskom, njihovo ponašanje se promijenilo. Bile su manje samouvjerene i često nesigurne. Istraživači su primijetili da su se žene tada činile usamljenije. Jezik koji govorimo utječe na naše ponašanje. Istraživači još ne znaju zašto je to tako. Moguće je da se orijentiramo prema kulturološkim normama. Dok govorimo jezik, mislimo na kulturu iz koje on potječe. To se dešava potpuno automatski. Stoga se pokušavamo prilagoditi kulturi. Ponašamo se onako kako je uobičajeno za tu kulturu. U eksperimentalnim ispitivanjima kineski su govornici bili jako suzdržani. Dok su govorili engleski, postali su otvoreniji. Možda mijenjamo svoje ponašanje kako bi se bolje integrirali. Želimo biti poput onih s kojima pričamo...
Dali si znao?
Bjeloruski spada u istočnoslavenske jezike. To je materinski jezik oko osam milijuna ljudi. Oni naravno prije svega žive u Bjelorusiji. I u Poljskoj ima ljudi koji govore bjeloruski. Bjeloruski je u uskom srodstvu s ruskim i ukrajinskim. To znači da su ovi jezici veoma slični. Razvili su se iz zajedničkog staroruskog jezika. Ipak ima nekoliko važnih jezika. Bjeloruski pravopis je na primjer strogo fonetski. To znači da izgovor riječi odlučuje o njihovom načinu pisanja. Ova osobina čini razliku između bjeloruskog i druga dva srodnika. I u bjeloruskom ima riječi koje potječu iz poljskog. U ruskom to nije slučaj. Bjeloruska gramatika je vrlo slična gramatici drugih slavenskih jezika. Tko voli ovu porodicu jezika, treba obvezno dati priliku bjeloruskom!