Zbirka izraza

hr Veznici 1   »   uk Сполучники 1

94 [devedeset i četiri]

Veznici 1

Veznici 1

94 [дев’яносто чотири]

94 [devʺyanosto chotyry]

Сполучники 1

[Spoluchnyky 1]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Čekaj dok kiša ne prestane. З--ек----о------еста-- --и-д-щ. Зачекай доки перестане йти дощ. З-ч-к-й д-к- п-р-с-а-е й-и д-щ- ------------------------------- Зачекай доки перестане йти дощ. 0
Z---e-ay̆ --ky---res-an--y--- ---hch. Zachekay- doky perestane y-ty doshch. Z-c-e-a-̆ d-k- p-r-s-a-e y-t- d-s-c-. ------------------------------------- Zachekay̆ doky perestane y̆ty doshch.
Čekaj dok ne budem gotov. За-е--й--о-и - -у-----товий ---от--а. Зачекай доки я буду готовий / готова. З-ч-к-й д-к- я б-д- г-т-в-й / г-т-в-. ------------------------------------- Зачекай доки я буду готовий / готова. 0
Z----ka-̆---ky ya---du-h-----y̆ /-h-----. Zachekay- doky ya budu hotovyy- / hotova. Z-c-e-a-̆ d-k- y- b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. ----------------------------------------- Zachekay̆ doky ya budu hotovyy̆ / hotova.
Čekaj dok se on ne vrati. За-е--й д-ки --- -----н--ься. Зачекай доки він повернеться. З-ч-к-й д-к- в-н п-в-р-е-ь-я- ----------------------------- Зачекай доки він повернеться. 0
Zach----̆----y--i- p--ernetʹ-y-. Zachekay- doky vin povernetʹsya. Z-c-e-a-̆ d-k- v-n p-v-r-e-ʹ-y-. -------------------------------- Zachekay̆ doky vin povernetʹsya.
Čekam dok mi se kosa ne osuši. Я--е--- доки -оє-в--о-ся-в-с---е. Я чекаю доки моє волосся висохне. Я ч-к-ю д-к- м-є в-л-с-я в-с-х-е- --------------------------------- Я чекаю доки моє волосся висохне. 0
YA--hekay--do-y -o--------sya----o----. YA chekayu doky moye volossya vysokhne. Y- c-e-a-u d-k- m-y- v-l-s-y- v-s-k-n-. --------------------------------------- YA chekayu doky moye volossya vysokhne.
Čekam dok film ne završi. Я---к---до --н-- --л---. Я чекаю до кінця фільму. Я ч-к-ю д- к-н-я ф-л-м-. ------------------------ Я чекаю до кінця фільму. 0
Y- che-a----- -in-s-a-fi--mu. YA chekayu do kintsya filʹmu. Y- c-e-a-u d- k-n-s-a f-l-m-. ----------------------------- YA chekayu do kintsya filʹmu.
Čekam dok ne bude zeleno svjetlo na semaforu. Я -екаю-на -ел-не-світл-. Я чекаю на зелене світло. Я ч-к-ю н- з-л-н- с-і-л-. ------------------------- Я чекаю на зелене світло. 0
Y---h---yu na -e--n- sv-tl-. YA chekayu na zelene svitlo. Y- c-e-a-u n- z-l-n- s-i-l-. ---------------------------- YA chekayu na zelene svitlo.
Kada putuješ na godišnji odmor? К--- -и їд---у в-дпус-к-? Коли ти їдеш у відпустку? К-л- т- ї-е- у в-д-у-т-у- ------------------------- Коли ти їдеш у відпустку? 0
K-l- t- -̈de-h u-vi-p-s---? Koly ty i-desh u vidpustku? K-l- t- i-d-s- u v-d-u-t-u- --------------------------- Koly ty ïdesh u vidpustku?
Još prije ljetnih praznika? Щ--п---д л-т-ім--канікула-и? Ще перед літніми канікулами? Щ- п-р-д л-т-і-и к-н-к-л-м-? ---------------------------- Ще перед літніми канікулами? 0
Sh-he--e-e- ---ni-y k-nik-lamy? Shche pered litnimy kanikulamy? S-c-e p-r-d l-t-i-y k-n-k-l-m-? ------------------------------- Shche pered litnimy kanikulamy?
Da, još prije nego što počnu ljetni praznici. Т--- -е--о-то-о- я--------ься -і-ні--а--кул-. Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Т-к- щ- д- т-г-, я- п-ч-у-ь-я л-т-і к-н-к-л-. --------------------------------------------- Так, ще до того, як почнуться літні канікули. 0
Ta----hc-e -- to-o,-----po--n--ʹ-y- lit-i k-ni---y. Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly. T-k- s-c-e d- t-h-, y-k p-c-n-t-s-a l-t-i k-n-k-l-. --------------------------------------------------- Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly.
Popravi krov prije nego što dođe zima. П-ла-о-и--ах,-перш н-ж з--а ------ь--. Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. П-л-г-д- д-х- п-р- н-ж з-м- п-ч-е-ь-я- -------------------------------------- Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. 0
P--a-o-y-d--h,-------nizh--ym- po--n-t---a. Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya. P-l-h-d- d-k-, p-r-h n-z- z-m- p-c-n-t-s-a- ------------------------------------------- Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya.
Operi ruke prije nego što sjedneš za stol. По-и- --ки,------ніж--и -ідат-меш -а-ст-л. Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. П-м-й р-к-, п-р- н-ж т- с-д-т-м-ш з- с-і-. ------------------------------------------ Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. 0
Pomyy- ruky, persh -iz- ----i---y-e----a--t-l. Pomyy- ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil. P-m-y- r-k-, p-r-h n-z- t- s-d-t-m-s- z- s-i-. ---------------------------------------------- Pomyy̆ ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil.
Zatvori prozor prije nego što izađeš. Закр-- в-к----п--ш н-------ш г-т-. Закрий вікно, перш ніж підеш геть. З-к-и- в-к-о- п-р- н-ж п-д-ш г-т-. ---------------------------------- Закрий вікно, перш ніж підеш геть. 0
Zakr-y- v--n-, p-r-h---z- pi--s---e-ʹ. Zakryy- vikno, persh nizh pidesh hetʹ. Z-k-y-̆ v-k-o- p-r-h n-z- p-d-s- h-t-. -------------------------------------- Zakryy̆ vikno, persh nizh pidesh hetʹ.
Kada ćeš doći kući? Ко-и------ий-----одому? Коли ти прийдеш додому? К-л- т- п-и-д-ш д-д-м-? ----------------------- Коли ти прийдеш додому? 0
K-l--ty-pr----e-- -o-om-? Koly ty pryy-desh dodomu? K-l- t- p-y-̆-e-h d-d-m-? ------------------------- Koly ty pryy̆desh dodomu?
Poslije nastave? Пі-ля---ня-тя? Після заняття? П-с-я з-н-т-я- -------------- Після заняття? 0
Pisly--z-n----y-? Pislya zanyattya? P-s-y- z-n-a-t-a- ----------------- Pislya zanyattya?
Da, nakon što nastava završi. Т--- п--ля зан-ття. Так, після заняття. Т-к- п-с-я з-н-т-я- ------------------- Так, після заняття. 0
Tak- --s--a -an---tya. Tak, pislya zanyattya. T-k- p-s-y- z-n-a-t-a- ---------------------- Tak, pislya zanyattya.
Nakon što je imao nesreću, nije više mogao raditi. Пі-ля--ва-і--в-- не-м-г б--ь-- п-ацюв-ти. Після аварії він не міг більше працювати. П-с-я а-а-і- в-н н- м-г б-л-ш- п-а-ю-а-и- ----------------------------------------- Після аварії він не міг більше працювати. 0
P--l-a -va-i-- --- n- -ih bi--s-e pra-sy--a--. Pislya avarii- vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty. P-s-y- a-a-i-̈ v-n n- m-h b-l-s-e p-a-s-u-a-y- ---------------------------------------------- Pislya avariï vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty.
Nakon što je izgubio posao, otišao je u Ameriku. Пі--я -ог- як він-втр------об-т-- в-- -оїха- д- А--ри-и. Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. П-с-я т-г- я- в-н в-р-т-в р-б-т-, в-н п-ї-а- д- А-е-и-и- -------------------------------------------------------- Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. 0
Pisly--t--- -ak -----t---y- ---otu,------o-̈--av -o Ame-y--. Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poi-khav do Ameryky. P-s-y- t-h- y-k v-n v-r-t-v r-b-t-, v-n p-i-k-a- d- A-e-y-y- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poïkhav do Ameryky.
Nakon što je otišao u Ameriku, postao je bogat. П---я --го----в-------ї--в-д- -м--и-и,--і- с--в -аг-т--. Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. П-с-я т-г- я- в-н п-р-ї-а- д- А-е-и-и- в-н с-а- б-г-т-м- -------------------------------------------------------- Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. 0
P-sly- -o-- ya- v-----re-̈---v-do-A-er--y- vi- s-a--b-hat--. Pislya toho yak vin perei-khav do Ameryky, vin stav bahatym. P-s-y- t-h- y-k v-n p-r-i-k-a- d- A-e-y-y- v-n s-a- b-h-t-m- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin pereïkhav do Ameryky, vin stav bahatym.

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

Video nije pronađen!

Kako učiti dva jezika istovremeno

Strani jezici su u današnje vrijeme sve važniji. Mnogi ljudi uče strani jezik. Na svijetu postoji puno zanimljivih jezika. Stoga mnogi ljudi uče više jezika istovremeno. Za djecu koja odrastaju u dvojezičnom okruženju to ne predstavlja nikakav problem. Njihov mozak uči oba jezika automatski. Kad porastu, znaju što pripada kojem jeziku. Dvojezičari poznaju karakteristična obilježja oba jezika. Kod odraslih je to drugačije. Oni ne mogu tako lako naučiti dva jezika paralelno. Tko uči dva jezika istodobno, mora na umu imati određena pravila. Prvo, bitno je oba jezika međusobno usporediti. Jezici koji spadaju u istu porodicu su često vrlo slični. To može dovesti do brkanja. Stoga je bitno oba jezika pomno analizirati. Možete, primjerice, napraviti listu. Tamo možete zabilježiti sličnosti i razlike. Na taj je način mozak prisiljen intenzivno se pozabaviti s oba jezika. Mozak će zapamtiti posebnosti dvaju jezika. Učenik bi za svaki jezik trebao odabrati posebnu boju i direktorij. Na taj se način jezici jasno mogu odvojiti jedan od drugog. Situacija je drugačija kad se uče jezici koji nisu slični. Kod jako različitih jezika ne postoji opasnost od brkanja. No postoji opasnost od uspoređivanja jezika. Bilo bi bolje da se jezici uspoređuju s materinjim jezikom. Kad mozak uoči kontrast uči učinkovitije. Također je važno da se oba jezika uče jednakim intezitetom. Mozgu je teoretski svejedno koliko jezika uči...