Zbirka izraza

hr Genitiv   »   uk Родовий відмінок

99 [devedeset i devet]

Genitiv

Genitiv

99 [дев’яносто дев’ять]

99 [devʺyanosto devʺyatʹ]

Родовий відмінок

[Rodovyy̆ vidminok]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
mačka moje prijateljice кі-к- мо-ї--о---ги кішка моєї подруги к-ш-а м-є- п-д-у-и ------------------ кішка моєї подруги 0
k----a m-ye---podr-hy kishka moyei- podruhy k-s-k- m-y-i- p-d-u-y --------------------- kishka moyeï podruhy
pas moga prijatelja со-а-а ---о---уга собака мого друга с-б-к- м-г- д-у-а ----------------- собака мого друга 0
s-b--a m--o dru-a sobaka moho druha s-b-k- m-h- d-u-a ----------------- sobaka moho druha
igračke moje djece і-ра-к- --їх ді-ей іграшки моїх дітей і-р-ш-и м-ї- д-т-й ------------------ іграшки моїх дітей 0
ihra-h-y-moï-h -itey̆ ihrashky moi-kh ditey- i-r-s-k- m-i-k- d-t-y- ---------------------- ihrashky moïkh ditey̆
To je mantil mojeg kolege. ц--- па--то--о-о-ко-еги. це – пальто мого колеги. ц- – п-л-т- м-г- к-л-г-. ------------------------ це – пальто мого колеги. 0
ts- - palʹto-moho --lehy. tse – palʹto moho kolehy. t-e – p-l-t- m-h- k-l-h-. ------------------------- tse – palʹto moho kolehy.
To je auto moje kolegice. Ц----ав-о--б--ь--оєї---л-ги. Це – автомобіль моєї колеги. Ц- – а-т-м-б-л- м-є- к-л-г-. ---------------------------- Це – автомобіль моєї колеги. 0
Tse - --tom-bil- mo--ï-k---hy. Tse – avtomobilʹ moyei- kolehy. T-e – a-t-m-b-l- m-y-i- k-l-h-. ------------------------------- Tse – avtomobilʹ moyeï kolehy.
To je posao mojih kolega. Ц--- -о-о-- -оїх --лег. Це – робота моїх колег. Ц- – р-б-т- м-ї- к-л-г- ----------------------- Це – робота моїх колег. 0
T-e – ro---a-moi-kh k--e-. Tse – robota moi-kh koleh. T-e – r-b-t- m-i-k- k-l-h- -------------------------- Tse – robota moïkh koleh.
Dugme od košulje je otpalo. Ґ----к---дл-т---ві- с--о-к-. Ґудзик відлетів від сорочки. Ґ-д-и- в-д-е-і- в-д с-р-ч-и- ---------------------------- Ґудзик відлетів від сорочки. 0
G--zy--vid-e--v-v-d -or-c-ky. Gudzyk vidletiv vid sorochky. G-d-y- v-d-e-i- v-d s-r-c-k-. ----------------------------- Gudzyk vidletiv vid sorochky.
Ključ od garaže je nestao. Н-м-є-ключа -ід-г--ажа. Немає ключа від гаража. Н-м-є к-ю-а в-д г-р-ж-. ----------------------- Немає ключа від гаража. 0
Nem--e k--u-ha vid-har-zh-. Nemaye klyucha vid harazha. N-m-y- k-y-c-a v-d h-r-z-a- --------------------------- Nemaye klyucha vid harazha.
Šefovo računalo je pokvareno. Ко-п-ю-ер--е--вн--а зіп-ова-ий. Комп’ютер керівника зіпсований. К-м-’-т-р к-р-в-и-а з-п-о-а-и-. ------------------------------- Комп’ютер керівника зіпсований. 0
Ko-p'yu-er -eri-ny-- z--so-anyy-. Komp'yuter kerivnyka zipsovanyy-. K-m-'-u-e- k-r-v-y-a z-p-o-a-y-̆- --------------------------------- Komp'yuter kerivnyka zipsovanyy̆.
Tko su djevojčini roditelji? Хт--б--ьк----вчин-и? Хто батьки дівчинки? Х-о б-т-к- д-в-и-к-? -------------------- Хто батьки дівчинки? 0
K-t- --t-k- ---chy--- ? Khto batʹky divchynky ? K-t- b-t-k- d-v-h-n-y ? ----------------------- Khto batʹky divchynky ?
Kako da dođem do kuće njenih roditelja? Як-п-о--- д- --ди-к- ї------кі-? Як пройти до будинку її батьків? Я- п-о-т- д- б-д-н-у ї- б-т-к-в- -------------------------------- Як пройти до будинку її батьків? 0
Y-k-pro-̆-y d----dyn------̈ bat----? Yak proy-ty do budynku i-i- batʹkiv? Y-k p-o-̆-y d- b-d-n-u i-i- b-t-k-v- ------------------------------------ Yak proy̆ty do budynku ïï batʹkiv?
Kuća stoji na kraju ulice. Бу-ин-к - к-н-і -у-иц-. Будинок в кінці вулиці. Б-д-н-к в к-н-і в-л-ц-. ----------------------- Будинок в кінці вулиці. 0
B--yno--- --n--- v----si. Budynok v kintsi vulytsi. B-d-n-k v k-n-s- v-l-t-i- ------------------------- Budynok v kintsi vulytsi.
Kako se zove glavni grad Švicarske? Я- -----аєт--я---олиц- Шве-ц----? Як називається столиця Швейцарії? Я- н-з-в-є-ь-я с-о-и-я Ш-е-ц-р-ї- --------------------------------- Як називається столиця Швейцарії? 0
Ya- na-yv-y-t-sya-stolyts-- Sh---̆ts---i-? Yak nazyvayetʹsya stolytsya Shvey-tsarii-? Y-k n-z-v-y-t-s-a s-o-y-s-a S-v-y-t-a-i-̈- ------------------------------------------ Yak nazyvayetʹsya stolytsya Shvey̆tsariï?
Koji je naslov knjige? Як на-и--є-ь----н-г-? Як називається книга? Я- н-з-в-є-ь-я к-и-а- --------------------- Як називається книга? 0
Y-- n-zy--ye--s--------? Yak nazyvayetʹsya knyha? Y-k n-z-v-y-t-s-a k-y-a- ------------------------ Yak nazyvayetʹsya knyha?
Kako se zovu susjedova djeca? Як-з-а-и--і-ей сус-дів? Як звати дітей сусідів? Я- з-а-и д-т-й с-с-д-в- ----------------------- Як звати дітей сусідів? 0
Ya----a----it-y̆-s--idi-? Yak zvaty ditey- susidiv? Y-k z-a-y d-t-y- s-s-d-v- ------------------------- Yak zvaty ditey̆ susidiv?
Kada su dječji školski praznici? Ко-и у --тей-ка-ік-л-? Коли у дітей канікули? К-л- у д-т-й к-н-к-л-? ---------------------- Коли у дітей канікули? 0
K--- u d-t-y---aniku--? Koly u ditey- kanikuly? K-l- u d-t-y- k-n-k-l-? ----------------------- Koly u ditey̆ kanikuly?
Kada su liječnikovi termini za pacijente? Ко-- -р---ає -іка-? Коли приймає лікар? К-л- п-и-м-є л-к-р- ------------------- Коли приймає лікар? 0
Kol- --y-̆-a-e--i---? Koly pryy-maye likar? K-l- p-y-̆-a-e l-k-r- --------------------- Koly pryy̆maye likar?
Kada je otvoren muzej? К-ли----е- в-д-----ий? Коли музей відчинений? К-л- м-з-й в-д-и-е-и-? ---------------------- Коли музей відчинений? 0
Kol- mu---- vi-c-yne----? Koly muzey- vidchynenyy-? K-l- m-z-y- v-d-h-n-n-y-? ------------------------- Koly muzey̆ vidchynenyy̆?

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

Video nije pronađen!

Bolja koncentracija = bolje učenje

Prilikom učenja se moramo koncentrirati. Naša cjelokupna pažnja se mora usmjeriti na jednu stvar. Sposobnost koncentracije nije urođena. Prvo moramo naučiti koncentrirati se. To se obično događa u vrtiću ili školi. Sa šest godina djeca se mogu koncentrirati oko 15 minuta. Četrnaestogodišnjaci se mogu koncentrirati i raditi duplo više od toga. Koncentracijska faza odraslih traje oko 45 minuta. Nakon nekog vremena koncentracija popušta. Učenici tada gube interes za materiju. Također nije isključeno da se umore ili postanu živčani. Učenje time postaje teže. Memorija ne može toliko učinkovito pohranjivati sadržaj. Međutim, koncentracija se može povećati! Vrlo je važno da se osoba prije učenja dobro naspava. Onaj tko je umoran može se koncentrirati samo na kratko vrijeme. Kad smo umorni naš mozak pravi više grešaka. Naše emocije također utječu na našu koncentraciju. Tko želi učinkovito učiti, trebao bi biti u neutralnom emotivnom stanju. Previše pozitivnih ili negativnih emocija sprječava uspješno učenje. Naravno da se osjećaji ne mogu uvijek kontrolirati. No može ih se pokušati ignorirati tokom učenja. Onaj tko se želi koncentrirati mora biti motiviran. Kod učenja trebamo uvijek pred sobom imati cilj. Samo tada je naš mozak spreman na koncentraciju. Za dobru koncentraciju također je važno mirno okruženje. Također: Pri učenju treba piti puno vode; to vas drži budnima... Tko se pridržava ovih savjeta, sigurno ostaje dugo koncentriran!