Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ad Зыгорэ пшIоигъон

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [тIокIищрэ пшIырэ]

70 [tIokIishhrje pshIyrje]

Зыгорэ пшIоигъон

[Zygorje pshIoigon]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Хочете курити? Т-ты- -е-ъ----I---ъуа? Тутын уешъо пшIоигъуа? Т-т-н у-ш-о п-I-и-ъ-а- ---------------------- Тутын уешъо пшIоигъуа? 0
T-ty--uesh-----Io----? Tutyn uesho pshIoigua? T-t-n u-s-o p-h-o-g-a- ---------------------- Tutyn uesho pshIoigua?
Хочете танцювати? У--ашъ- ---оиг-у-? Укъашъо пшIоигъуа? У-ъ-ш-о п-I-и-ъ-а- ------------------ Укъашъо пшIоигъуа? 0
Uka--o-p-hIo----? Ukasho pshIoigua? U-a-h- p-h-o-g-a- ----------------- Ukasho pshIoigua?
Хочете йти гуляти? У--з-----ь-н-у----о--ъ-а? УтезекIухьанэу пшIоигъуа? У-е-е-I-х-а-э- п-I-и-ъ-а- ------------------------- УтезекIухьанэу пшIоигъуа? 0
Ut-zekIu-'-nje- -shIo-g-a? UtezekIuh'anjeu pshIoigua? U-e-e-I-h-a-j-u p-h-o-g-a- -------------------------- UtezekIuh'anjeu pshIoigua?
Я хочу курити. С- ту--н--е--- сшIо-гъ---ъ. Сэ тутын сешъо сшIоигъуагъ. С- т-т-н с-ш-о с-I-и-ъ-а-ъ- --------------------------- Сэ тутын сешъо сшIоигъуагъ. 0
S-- t--y--s--ho ssh-------. Sje tutyn sesho sshIoiguag. S-e t-t-n s-s-o s-h-o-g-a-. --------------------------- Sje tutyn sesho sshIoiguag.
Ти хотів би цигарку? Си-ар-т -фа-? Сигарет уфая? С-г-р-т у-а-? ------------- Сигарет уфая? 0
S-ga-----f-j-? Sigaret ufaja? S-g-r-t u-a-a- -------------- Sigaret ufaja?
Він хотів би вогню. Ар --ъ-лъ--г---с----ч фа-. Ар (хъулъфыгъ) сырныч фай. А- (-ъ-л-ф-г-) с-р-ы- ф-й- -------------------------- Ар (хъулъфыгъ) сырныч фай. 0
A--(h--fyg--s-r-ych -a-. Ar (hulfyg) syrnych faj. A- (-u-f-g- s-r-y-h f-j- ------------------------ Ar (hulfyg) syrnych faj.
Я хочу пити. З---рэм--ешъо----с--а-. Зыгорэм сешъонэу сыфай. З-г-р-м с-ш-о-э- с-ф-й- ----------------------- Зыгорэм сешъонэу сыфай. 0
Zygor-em-s-shonje--s----. Zygorjem seshonjeu syfaj. Z-g-r-e- s-s-o-j-u s-f-j- ------------------------- Zygorjem seshonjeu syfaj.
Я хочу їсти. З-го-- сшх---ш-оигъу. Зыгорэ сшхы сшIоигъу. З-г-р- с-х- с-I-и-ъ-. --------------------- Зыгорэ сшхы сшIоигъу. 0
Z-g-----sshh--s-----gu. Zygorje sshhy sshIoigu. Z-g-r-e s-h-y s-h-o-g-. ----------------------- Zygorje sshhy sshIoigu.
Я хочу відпочити. Т--к---зы---эпс--ы-сшIои--у. ТIэкIу зызгъэпсэфы сшIоигъу. Т-э-I- з-з-ъ-п-э-ы с-I-и-ъ-. ---------------------------- ТIэкIу зызгъэпсэфы сшIоигъу. 0
T-je-Iu z-zgj-ps-ef---shIoig-. TIjekIu zyzgjepsjefy sshIoigu. T-j-k-u z-z-j-p-j-f- s-h-o-g-. ------------------------------ TIjekIu zyzgjepsjefy sshIoigu.
Я хочу Вас дещо запитати. С- зы-ор---сыкъ-кI-у-чI--с-I--г--. Сэ зыгорэм сыкъыкIэупчIэ сшIоигъу. С- з-г-р-м с-к-ы-I-у-ч-э с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэм сыкъыкIэупчIэ сшIоигъу. 0
Sje-zyg----- -yky--je-pchIje---h-o-gu. Sje zygorjem sykykIjeupchIje sshIoigu. S-e z-g-r-e- s-k-k-j-u-c-I-e s-h-o-g-. -------------------------------------- Sje zygorjem sykykIjeupchIje sshIoigu.
Я хочу Вас дещо попросити. С- зы-о--к---с--ъыо-ъ--- с-Iоиг--. Сэ зыгорэкIэ сыкъыолъэIу сшIоигъу. С- з-г-р-к-э с-к-ы-л-э-у с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэкIэ сыкъыолъэIу сшIоигъу. 0
S----y--r--k-j--s----lj--- --h-oig-. Sje zygorjekIje sykyoljeIu sshIoigu. S-e z-g-r-e-I-e s-k-o-j-I- s-h-o-g-. ------------------------------------ Sje zygorjekIje sykyoljeIu sshIoigu.
Я хочу Вас кудись запросити. С---ыго--м--е------а-ъэ-сш-о---у. Сэ зыгорэм уезгъэблагъэ сшIоигъу. С- з-г-р-м у-з-ъ-б-а-ъ- с-I-и-ъ-. --------------------------------- Сэ зыгорэм уезгъэблагъэ сшIоигъу. 0
S---z--o-je- u-zgj-b---j- --h-o-g-. Sje zygorjem uezgjeblagje sshIoigu. S-e z-g-r-e- u-z-j-b-a-j- s-h-o-g-. ----------------------------------- Sje zygorjem uezgjeblagje sshIoigu.
Що Ви хочете випити? С-- о п-Iои--уагъ? Сыд о пшIоигъуагъ? С-д о п-I-и-ъ-а-ъ- ------------------ Сыд о пшIоигъуагъ? 0
Syd-o --h---guag? Syd o pshIoiguag? S-d o p-h-o-g-a-? ----------------- Syd o pshIoiguag?
Чи хотіли б Ви кави? К-ф--у-эя-ъа? Кофе уфэягъа? К-ф- у-э-г-а- ------------- Кофе уфэягъа? 0
Kofe ------g-? Kofe ufjejaga? K-f- u-j-j-g-? -------------- Kofe ufjejaga?
Чи хотіли б Ви краще чаю? Х--уми --ймэ на-ьышI--? Хьауми щаймэ нахьышIуа? Х-а-м- щ-й-э н-х-ы-I-а- ----------------------- Хьауми щаймэ нахьышIуа? 0
H'---i shh---j----h'ysh-u-? H'aumi shhajmje nah'yshIua? H-a-m- s-h-j-j- n-h-y-h-u-? --------------------------- H'aumi shhajmje nah'yshIua?
Ми хотіли б поїхати додому. Тэ---эм----Iо-ь--тш--иг-уаг-. Тэ унэм тыкIожьы тшIоигъуагъ. Т- у-э- т-к-о-ь- т-I-и-ъ-а-ъ- ----------------------------- Тэ унэм тыкIожьы тшIоигъуагъ. 0
T-e ---em-tyk----'- -sh-oi-u-g. Tje unjem tykIozh'y tshIoiguag. T-e u-j-m t-k-o-h-y t-h-o-g-a-. ------------------------------- Tje unjem tykIozh'y tshIoiguag.
Чи хотіли б ви таксі? Та-с- ш-уфая? Такси шъуфая? Т-к-и ш-у-а-? ------------- Такси шъуфая? 0
T-ks- -h-f---? Taksi shufaja? T-k-i s-u-a-a- -------------- Taksi shufaja?
Вони хочуть зателефонувати. Ах-- ---еф--к-- --ох--а-Iои-ъ-аг-. Ахэр телефонкIэ теохэ ашIоигъуагъ. А-э- т-л-ф-н-I- т-о-э а-I-и-ъ-а-ъ- ---------------------------------- Ахэр телефонкIэ теохэ ашIоигъуагъ. 0
Ah--r-te-----k-j- te--j- ashI-igu-g. Ahjer telefonkIje teohje ashIoiguag. A-j-r t-l-f-n-I-e t-o-j- a-h-o-g-a-. ------------------------------------ Ahjer telefonkIje teohje ashIoiguag.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…