Розмовник

uk Читати і писати   »   ad Еджэн ыкIи тхэн

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

6 [хы]

6 [hy]

Еджэн ыкIи тхэн

[Edzhjen ykIi thjen]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Я читаю. С- ---жэ. Сэ седжэ. С- с-д-э- --------- Сэ седжэ. 0
S-- s---hj-. Sje sedzhje. S-e s-d-h-e- ------------ Sje sedzhje.
Я читаю літеру. С--б--вэ--(---рыфы-- -ык-----. Сэ буквэм (хьарыфым) сыкъеджэ. С- б-к-э- (-ь-р-ф-м- с-к-е-ж-. ------------------------------ Сэ буквэм (хьарыфым) сыкъеджэ. 0
S-e --k-j-- (----y-y-----------e. Sje bukvjem (h'aryfym) sykedzhje. S-e b-k-j-m (-'-r-f-m- s-k-d-h-e- --------------------------------- Sje bukvjem (h'aryfym) sykedzhje.
Я читаю слово. Сэ ---ыIэм с--ъедж-. Сэ гущыIэм сыкъеджэ. С- г-щ-I-м с-к-е-ж-. -------------------- Сэ гущыIэм сыкъеджэ. 0
Sj- gushhyIj-- -yked--j-. Sje gushhyIjem sykedzhje. S-e g-s-h-I-e- s-k-d-h-e- ------------------------- Sje gushhyIjem sykedzhje.
Я читаю речення. С--гущыI-ух---э--сык--дж-. Сэ гущыIэухыгъэм сыкъеджэ. С- г-щ-I-у-ы-ъ-м с-к-е-ж-. -------------------------- Сэ гущыIэухыгъэм сыкъеджэ. 0
Sj- --s-h---e-hyg--- -y--d----. Sje gushhyIjeuhygjem sykedzhje. S-e g-s-h-I-e-h-g-e- s-k-d-h-e- ------------------------------- Sje gushhyIjeuhygjem sykedzhje.
Я читаю лист. С--письмэм-с----. Сэ письмэм седжэ. С- п-с-м-м с-д-э- ----------------- Сэ письмэм седжэ. 0
S-e----'mj----edz---. Sje pis'mjem sedzhje. S-e p-s-m-e- s-d-h-e- --------------------- Sje pis'mjem sedzhje.
Я читаю книгу. Сэ--х-лъ----е-ж-. Сэ тхылъым седжэ. С- т-ы-ъ-м с-д-э- ----------------- Сэ тхылъым седжэ. 0
Sje-t------s---hj-. Sje thylym sedzhje. S-e t-y-y- s-d-h-e- ------------------- Sje thylym sedzhje.
Я читаю. Сэ--ед-э. Сэ седжэ. С- с-д-э- --------- Сэ седжэ. 0
Sj--s----j-. Sje sedzhje. S-e s-d-h-e- ------------ Sje sedzhje.
Ти читаєш. О-у-д--. О уеджэ. О у-д-э- -------- О уеджэ. 0
O u-d-h--. O uedzhje. O u-d-h-e- ---------- O uedzhje.
Він читає. Ар-(х-у--ф-гъ) ---э. Ар (хъулъфыгъ) еджэ. А- (-ъ-л-ф-г-) е-ж-. -------------------- Ар (хъулъфыгъ) еджэ. 0
Ar (-ulfy-) -d-hj-. Ar (hulfyg) edzhje. A- (-u-f-g- e-z-j-. ------------------- Ar (hulfyg) edzhje.
Я пишу. С----тх-. Сэ сэтхэ. С- с-т-э- --------- Сэ сэтхэ. 0
S-e -j-t---. Sje sjethje. S-e s-e-h-e- ------------ Sje sjethje.
Я пишу літеру. Сэ бу----с----. Сэ буквэ сэтхы. С- б-к-э с-т-ы- --------------- Сэ буквэ сэтхы. 0
Sje bukv-e-sj--hy. Sje bukvje sjethy. S-e b-k-j- s-e-h-. ------------------ Sje bukvje sjethy.
Я пишу слово. Сэ --щыIэ--э---. Сэ гущыIэ сэтхы. С- г-щ-I- с-т-ы- ---------------- Сэ гущыIэ сэтхы. 0
Sje g-s-hy-j- sje--y. Sje gushhyIje sjethy. S-e g-s-h-I-e s-e-h-. --------------------- Sje gushhyIje sjethy.
Я пишу речення. С- г-щыIэу---ъ--сэ---. Сэ гущыIэухыгъэ сэтхы. С- г-щ-I-у-ы-ъ- с-т-ы- ---------------------- Сэ гущыIэухыгъэ сэтхы. 0
Sj----sh-y-j-uh-gj--s---h-. Sje gushhyIjeuhygje sjethy. S-e g-s-h-I-e-h-g-e s-e-h-. --------------------------- Sje gushhyIjeuhygje sjethy.
Я пишу лист. Сэ-пис-м- -этх-. Сэ письмэ сэтхы. С- п-с-м- с-т-ы- ---------------- Сэ письмэ сэтхы. 0
Sj--pi---j- ---thy. Sje pis'mje sjethy. S-e p-s-m-e s-e-h-. ------------------- Sje pis'mje sjethy.
Я пишу книгу. Сэ -хы---сэтхы. Сэ тхылъ сэтхы. С- т-ы-ъ с-т-ы- --------------- Сэ тхылъ сэтхы. 0
S---t-yl -j----. Sje thyl sjethy. S-e t-y- s-e-h-. ---------------- Sje thyl sjethy.
Я пишу. Сэ ---х-. Сэ сэтхэ. С- с-т-э- --------- Сэ сэтхэ. 0
S-e--j-th-e. Sje sjethje. S-e s-e-h-e- ------------ Sje sjethje.
Ти пишеш. О-от--. О отхэ. О о-х-. ------- О отхэ. 0
O -thje. O othje. O o-h-e- -------- O othje.
Він пише. Ар ----л-ф-г-- --тх-. Ар (хъулъфыгъ) матхэ. А- (-ъ-л-ф-г-) м-т-э- --------------------- Ар (хъулъфыгъ) матхэ. 0
A- (hu--yg) --thj-. Ar (hulfyg) mathje. A- (-u-f-g- m-t-j-. ------------------- Ar (hulfyg) mathje.

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…