Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   ad Хъущт (фитын)

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [тIокIищрэ пшIыкIущырэ]

73 [tIokIishhrje pshIykIushhyrje]

Хъущт (фитын)

[Hushht (fityn)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? О м--и-э --пфэн фит ухъу--а? О машинэ зепфэн фит ухъугъа? О м-ш-н- з-п-э- ф-т у-ъ-г-а- ---------------------------- О машинэ зепфэн фит ухъугъа? 0
O---s-i-je--epf--n---- -h--a? O mashinje zepfjen fit uhuga? O m-s-i-j- z-p-j-n f-t u-u-a- ----------------------------- O mashinje zepfjen fit uhuga?
Тобі можна вже пити алкоголь? О---он -I-ачIэ-у----нэ- ф---у-ъ-гъа? О шъон кIуачIэ уешъонэу фит ухъугъа? О ш-о- к-у-ч-э у-ш-о-э- ф-т у-ъ-г-а- ------------------------------------ О шъон кIуачIэ уешъонэу фит ухъугъа? 0
O sh-----uac---e---s--nj------ -h--a? O shon kIuachIje ueshonjeu fit uhuga? O s-o- k-u-c-I-e u-s-o-j-u f-t u-u-a- ------------------------------------- O shon kIuachIje ueshonjeu fit uhuga?
Тобі можна вже їздити самому за кордон? О-уиза--оу-х-г---ум-уи-Iы-эу фит --ъ--ъа? О уизакъоу хэгъэгум уикIынэу фит ухъугъа? О у-з-к-о- х-г-э-у- у-к-ы-э- ф-т у-ъ-г-а- ----------------------------------------- О уизакъоу хэгъэгум уикIынэу фит ухъугъа? 0
O---za-ou h---je----ui-----eu -i--u-u-a? O uizakou hjegjegum uikIynjeu fit uhuga? O u-z-k-u h-e-j-g-m u-k-y-j-u f-t u-u-a- ---------------------------------------- O uizakou hjegjegum uikIynjeu fit uhuga?
Могти фит-/-хъ--т фит / хъущт ф-т / х-у-т ----------- фит / хъущт 0
fi--/ h-sh-t fit / hushht f-t / h-s-h- ------------ fit / hushht
Ми можемо тут курити? Мыщ-тут-- т---ш-о--ъущ--? Мыщ тутын тыщешъо хъущта? М-щ т-т-н т-щ-ш-о х-у-т-? ------------------------- Мыщ тутын тыщешъо хъущта? 0
M--hh---t-- t---hes-o--us--t-? Myshh tutyn tyshhesho hushhta? M-s-h t-t-n t-s-h-s-o h-s-h-a- ------------------------------ Myshh tutyn tyshhesho hushhta?
Можна тут курити? Мы- -ут-н ---шъ- ---щта? Мыщ тутын ущешъо хъущта? М-щ т-т-н у-е-ъ- х-у-т-? ------------------------ Мыщ тутын ущешъо хъущта? 0
Myshh tutyn us-h-sh---ushhta? Myshh tutyn ushhesho hushhta? M-s-h t-t-n u-h-e-h- h-s-h-a- ----------------------------- Myshh tutyn ushhesho hushhta?
Можна розрахуватися кредитною карткою? Кр-дит --ртк-э-ы--Iэ-п---х-у--а? Кредит карткIэ ыпкIэ пты хъущта? К-е-и- к-р-к-э ы-к-э п-ы х-у-т-? -------------------------------- Кредит карткIэ ыпкIэ пты хъущта? 0
Kr-dit -artk--e -pk-j- p-y--us----? Kredit kartkIje ypkIje pty hushhta? K-e-i- k-r-k-j- y-k-j- p-y h-s-h-a- ----------------------------------- Kredit kartkIje ypkIje pty hushhta?
Можна розрахуватися чеком? Ч----э ----э-пты х-ущт-? ЧеккIэ ыпкIэ пты хъущта? Ч-к-I- ы-к-э п-ы х-у-т-? ------------------------ ЧеккIэ ыпкIэ пты хъущта? 0
C-ek-I-e --kI-e pty h------? ChekkIje ypkIje pty hushhta? C-e-k-j- y-k-j- p-y h-s-h-a- ---------------------------- ChekkIje ypkIje pty hushhta?
Можна заплатити готівкою? Ах-щэ-----л-х-- к-о-ый-а---ыпкIэ пты--у -эрэ-ыт--? Ахъщэ Iэрылъхьэ къодый ара ыпкIэ птынэу зэрэщытыр? А-ъ-э I-р-л-х-э к-о-ы- а-а ы-к-э п-ы-э- з-р-щ-т-р- -------------------------------------------------- Ахъщэ Iэрылъхьэ къодый ара ыпкIэ птынэу зэрэщытыр? 0
Ah----e-I--ryl--j---o-yj ar- yp---- --ynj-u -je-j-sh-----? Ahshhje Ijerylh'je kodyj ara ypkIje ptynjeu zjerjeshhytyr? A-s-h-e I-e-y-h-j- k-d-j a-a y-k-j- p-y-j-u z-e-j-s-h-t-r- ---------------------------------------------------------- Ahshhje Ijerylh'je kodyj ara ypkIje ptynjeu zjerjeshhytyr?
Можу я зателефонувати? Те-е-онк----ы-ео -ъодые-- ---щт-? ТелефонкIэ сытео къодыемэ хъущта? Т-л-ф-н-I- с-т-о к-о-ы-м- х-у-т-? --------------------------------- ТелефонкIэ сытео къодыемэ хъущта? 0
Te-ef---Ij- sy-e---o--em-e h-shht-? TelefonkIje syteo kodyemje hushhta? T-l-f-n-I-e s-t-o k-d-e-j- h-s-h-a- ----------------------------------- TelefonkIje syteo kodyemje hushhta?
Можу я запитати? Зыго----с--ъ---эу--Iэ к--дыемэ -л--к-ы--а? Зыгорэм сыкъыкIэупчIэ къодыемэ слъэкIыщта? З-г-р-м с-к-ы-I-у-ч-э к-о-ы-м- с-ъ-к-ы-т-? ------------------------------------------ Зыгорэм сыкъыкIэупчIэ къодыемэ слъэкIыщта? 0
Zygo-j-m -y----jeup-h--e-kody-m-e --jekI--h-ta? Zygorjem sykykIjeupchIje kodyemje sljekIyshhta? Z-g-r-e- s-k-k-j-u-c-I-e k-d-e-j- s-j-k-y-h-t-? ----------------------------------------------- Zygorjem sykykIjeupchIje kodyemje sljekIyshhta?
Можу я щось сказати? Зыгорэ къ--Iо-къ--ые-- -ъ-щт-? Зыгорэ къасIо къодыемэ хъущта? З-г-р- к-а-I- к-о-ы-м- х-у-т-? ------------------------------ Зыгорэ къасIо къодыемэ хъущта? 0
Z--or-- ka-Io-------je -ush---? Zygorje kasIo kodyemje hushhta? Z-g-r-e k-s-o k-d-e-j- h-s-h-a- ------------------------------- Zygorje kasIo kodyemje hushhta?
Йому не можна спати в парку. Ар (-ъул--ы--) -а---м щ-чъ-ен ф---п. Ар (хъулъфыгъ) паркым щычъыен фитэп. А- (-ъ-л-ф-г-) п-р-ы- щ-ч-ы-н ф-т-п- ------------------------------------ Ар (хъулъфыгъ) паркым щычъыен фитэп. 0
A--(h---y-- -a-ky- s---c--en fi-j--. Ar (hulfyg) parkym shhychyen fitjep. A- (-u-f-g- p-r-y- s-h-c-y-n f-t-e-. ------------------------------------ Ar (hulfyg) parkym shhychyen fitjep.
Йому не можна спати в автомобілі. Ар-(-ъ---фыгъ- м-ши-эм ---ы-хь----и-э-. Ар (хъулъфыгъ) машинэм ичъыихьан фитэп. А- (-ъ-л-ф-г-) м-ш-н-м и-ъ-и-ь-н ф-т-п- --------------------------------------- Ар (хъулъфыгъ) машинэм ичъыихьан фитэп. 0
Ar (-u--y-- mas-i-je- ichyi--an fi-je-. Ar (hulfyg) mashinjem ichyih'an fitjep. A- (-u-f-g- m-s-i-j-m i-h-i-'-n f-t-e-. --------------------------------------- Ar (hulfyg) mashinjem ichyih'an fitjep.
Йому не можна спати на вокзалі. Ар-----л-фы-ъ) вок-ал-- --чъые--фи---. Ар (хъулъфыгъ) вокзалым щычъыен фитэп. А- (-ъ-л-ф-г-) в-к-а-ы- щ-ч-ы-н ф-т-п- -------------------------------------- Ар (хъулъфыгъ) вокзалым щычъыен фитэп. 0
A- (-ul-yg------al-- --h-----n-fi-jep. Ar (hulfyg) vokzalym shhychyen fitjep. A- (-u-f-g- v-k-a-y- s-h-c-y-n f-t-e-. -------------------------------------- Ar (hulfyg) vokzalym shhychyen fitjep.
Можна нам присісти? Т---ысмэ -ъущ--? ТытIысмэ хъущта? Т-т-ы-м- х-у-т-? ---------------- ТытIысмэ хъущта? 0
Ty---s-je ---h--a? TytIysmje hushhta? T-t-y-m-e h-s-h-a- ------------------ TytIysmje hushhta?
Можна нам меню? Ме-ю- ты-ап--э --у-т-? Менюм тыхаплъэ хъущта? М-н-м т-х-п-ъ- х-у-т-? ---------------------- Менюм тыхаплъэ хъущта? 0
M-n----t------e-hus----? Menjum tyhaplje hushhta? M-n-u- t-h-p-j- h-s-h-a- ------------------------ Menjum tyhaplje hushhta?
Чи можемо ми заплатити окремо? Шъ--аф---хь-фэу ---I----э--ы-хъ--та? Шъхьаф-шъхьафэу ыпкIэ къэтты хъущта? Ш-х-а---ъ-ь-ф-у ы-к-э к-э-т- х-у-т-? ------------------------------------ Шъхьаф-шъхьафэу ыпкIэ къэтты хъущта? 0
Shh'-f-sh----j-- -pk-je---ett- -u--hta? Shh'af-shh'afjeu ypkIje kjetty hushhta? S-h-a---h-'-f-e- y-k-j- k-e-t- h-s-h-a- --------------------------------------- Shh'af-shh'afjeu ypkIje kjetty hushhta?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!