短语手册

zh 在城里   »   uk У місті

25[二十五]

在城里

在城里

25 [двадцять п’ять]

25 [dvadtsyatʹ pʺyatʹ]

У місті

[U misti]

选择您想要查看翻译的方式：   
中文（简体） 乌克兰语 播放 更多
我 要 到 火车站 去 。 Я---т-в------хот--а б--а в---ал. Я хотів би / хотіла б на вокзал. Я х-т-в б- / х-т-л- б н- в-к-а-. -------------------------------- Я хотів би / хотіла б на вокзал. 0
Y- kh-tiv by-/ -h---la b n- vok-al. YA khotiv by / khotila b na vokzal. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n- v-k-a-. ----------------------------------- YA khotiv by / khotila b na vokzal.
我 要 到 飞机场 去 。 Я -о-ів-б- - -о--л--б -о а-ропо-т-. Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Я х-т-в б- / х-т-л- б д- а-р-п-р-у- ----------------------------------- Я хотів би / хотіла б до аеропорту. 0
YA----t----y-/ --oti---b d- -erop---u. YA khotiv by / khotila b do aeroportu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b d- a-r-p-r-u- -------------------------------------- YA khotiv by / khotila b do aeroportu.
我 要 到 市中心 去 。 Я хот-- би-/-х-тіл--б --ц-нтр -іс--. Я хотів би / хотіла б в центр міста. Я х-т-в б- / х-т-л- б в ц-н-р м-с-а- ------------------------------------ Я хотів би / хотіла б в центр міста. 0
YA-kh-t---by-----o-----b-- t---tr -i-ta. YA khotiv by / khotila b v tsentr mista. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v t-e-t- m-s-a- ---------------------------------------- YA khotiv by / khotila b v tsentr mista.
到 火车站 怎么 走 ? Я--діст-ти----а вок--л? Як дістатися на вокзал? Я- д-с-а-и-я н- в-к-а-? ----------------------- Як дістатися на вокзал? 0
Ya- d--tat--ya -a-------? Yak distatysya na vokzal? Y-k d-s-a-y-y- n- v-k-a-? ------------------------- Yak distatysya na vokzal?
到 飞机场 怎么 走 ? Я--д-с-а-и-я-д- --р-п--ту? Як дістатися до аеропорту? Я- д-с-а-и-я д- а-р-п-р-у- -------------------------- Як дістатися до аеропорту? 0
Ya----s-a---y- d---er---r-u? Yak distatysya do aeroportu? Y-k d-s-a-y-y- d- a-r-p-r-u- ---------------------------- Yak distatysya do aeroportu?
到 市中心 怎么 走 ? Як діс--т-с- -о ц-н-ру -і-та? Як дістатися до центру міста? Я- д-с-а-и-я д- ц-н-р- м-с-а- ----------------------------- Як дістатися до центру міста? 0
Y-- --st--y--- do-tse-tr- -i-t-? Yak distatysya do tsentru mista? Y-k d-s-a-y-y- d- t-e-t-u m-s-a- -------------------------------- Yak distatysya do tsentru mista?
我 需要 一辆 出租车 。 М-ні -о---бне так-і. Мені потрібне таксі. М-н- п-т-і-н- т-к-і- -------------------- Мені потрібне таксі. 0
Me-i --tri-n----ks-. Meni potribne taksi. M-n- p-t-i-n- t-k-i- -------------------- Meni potribne taksi.
我 需要 一张 城市 地图 。 М--і-пот-ібн- ма-а-мі-та. Мені потрібна мапа міста. М-н- п-т-і-н- м-п- м-с-а- ------------------------- Мені потрібна мапа міста. 0
Men--potr-bna-m-p- m-s--. Meni potribna mapa mista. M-n- p-t-i-n- m-p- m-s-a- ------------------------- Meni potribna mapa mista.
我 要 住 宾馆 。 Ме-- по-рі-е- г-те-ь. Мені потрібен готель. М-н- п-т-і-е- г-т-л-. --------------------- Мені потрібен готель. 0
M-ni-p---i--- h-telʹ. Meni potriben hotelʹ. M-n- p-t-i-e- h-t-l-. --------------------- Meni potriben hotelʹ.
我 要 租 一辆 车 。 Я х--і- б- - -от--а б --й-ят- -вт-м-б--ь. Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я х-т-в б- / х-т-л- б н-й-я-и а-т-м-б-л-. ----------------------------------------- Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. 0
Y--k-o-iv-b--/---ot--a-- -ay̆--at---v--mo----. YA khotiv by / khotila b nay-nyaty avtomobilʹ. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n-y-n-a-y a-t-m-b-l-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b nay̆nyaty avtomobilʹ.
这是 我的 信用卡 。 О-- -о---редитна к-рт-а. Ось моя кредитна картка. О-ь м-я к-е-и-н- к-р-к-. ------------------------ Ось моя кредитна картка. 0
Os- mo-- --ed--na-k-r---. Osʹ moya kredytna kartka. O-ʹ m-y- k-e-y-n- k-r-k-. ------------------------- Osʹ moya kredytna kartka.
这是 我的 驾驶证/驾照 。 Ось-м-ї-п-ав-. Ось мої права. О-ь м-ї п-а-а- -------------- Ось мої права. 0
Osʹ-mo---p---a. Osʹ moi- prava. O-ʹ m-i- p-a-a- --------------- Osʹ moï prava.
这 城市里 有 什么 景点儿 可以 参观 ？ Щ------а --л--у-и - --с-і? Що можна оглянути в місті? Щ- м-ж-а о-л-н-т- в м-с-і- -------------------------- Що можна оглянути в місті? 0
S-c---mozhn---h------- ---is-i? Shcho mozhna ohlyanuty v misti? S-c-o m-z-n- o-l-a-u-y v m-s-i- ------------------------------- Shcho mozhna ohlyanuty v misti?
您 去 古城 吧 。 Ідіть ----аре -і---. Ідіть в старе місто. І-і-ь в с-а-е м-с-о- -------------------- Ідіть в старе місто. 0
I-i-ʹ-v -ta-e misto. Iditʹ v stare misto. I-i-ʹ v s-a-e m-s-o- -------------------- Iditʹ v stare misto.
您 可以 乘车 环城 一游 。 Віз----- --асть в--к-ку-сі---- --ста. Візьміть участь в екскурсії до міста. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- м-с-а- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до міста. 0
Vi-ʹ-i-ʹ u-hast- v-e-s--r-i-̈ -o -----. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do mista. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- m-s-a- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do mista.
您 去 港口 吧 。 Іді-ь-д- пор-у. Ідіть до порту. І-і-ь д- п-р-у- --------------- Ідіть до порту. 0
I--t- -o-p--tu. Iditʹ do portu. I-i-ʹ d- p-r-u- --------------- Iditʹ do portu.
您 沿着 港口 走一走 。 В-з---т--уч-с---в-----у--ії-до-по-ту. Візьміть участь в екскурсії до порту. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- п-р-у- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до порту. 0
V--ʹ--t- -c----- - ----ur-i---do --rt-. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do portu. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- p-r-u- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do portu.
除此之外 还有 什么 名胜古迹 ？ Як- є -- --зн-ч-і---сц-? Які є ще визначні місця? Я-і є щ- в-з-а-н- м-с-я- ------------------------ Які є ще визначні місця? 0
Ya---ye-sh--e-v--n---ni-m-s-sy-? Yaki ye shche vyznachni mistsya? Y-k- y- s-c-e v-z-a-h-i m-s-s-a- -------------------------------- Yaki ye shche vyznachni mistsya?

下载 MP3 (.zip 文件)

未找到视频！

斯拉夫语

全世界有3亿人的母语是斯拉夫语。 斯拉夫语属于印欧语系。 目前约有20种斯拉夫语言。 其中最重要的斯拉夫语是俄语。 全世界有超过1.5亿人以俄语作为母语。 其次是波兰语和乌克兰语，各有5千万人次。 语言学将斯拉夫语分为三大语支。 分别是西斯拉夫语支，东斯拉夫语支和南斯拉夫语支。 西斯拉夫语支包括波兰语，捷克语和斯洛伐克语。 俄语，乌克兰语和白俄罗斯语属于东斯拉夫语支。 南斯拉夫语支包括塞尔维亚语，克罗地亚语和保加利亚语。 此外还有许多其它斯拉夫语存在。 但它们只有少数使用者。 斯拉夫语起源于一个共同的原始语言。 在相对晚期，各独立语言才从原始语言中发展起来。 它们比日耳曼语言和罗曼语言都要年轻。 斯拉夫语里的大部分词汇都很相似。 这是因为它们很晚才脱离原始语言的缘故。 以科学家的观点来看，斯拉夫语是保守的语言。 也就是说，斯拉夫语里仍保留许多老式结构。 而其它印欧语言早就已经把这些老式结构摒弃了。 但也正因如此，斯拉夫语成为很有趣的研究对象。 通过研究它们可以得知人类早期语言的状况。 科学家们希望以此来追溯印欧系语言。 斯拉夫语的特点是元音很少。 除此之外，它有许多在其它语言里没有的读音。 因此西欧人尤其对斯拉夫语存在发音困难。 但是别担心——一切都会好的！波兰语就是： Wszystko będzie dobrze!