短语手册

zh 在大自然里   »   uk На природі

26[二十六]

在大自然里

在大自然里

26 [двадцять шість]

26 [dvadtsyatʹ shistʹ]

На природі

[Na pryrodi]

选择您想要查看翻译的方式：   
中文（简体） 乌克兰语 播放 更多
你 看见 那里的 塔 了 吗 ? Ба-иш---- ----? Бачиш там вежу? Б-ч-ш т-м в-ж-? --------------- Бачиш там вежу? 0
B--h-sh t-- -----? Bachysh tam vezhu? B-c-y-h t-m v-z-u- ------------------ Bachysh tam vezhu?
你 看见 那里的 那座 山 了 吗 ? Б-ч------ -ору? Бачиш там гору? Б-ч-ш т-м г-р-? --------------- Бачиш там гору? 0
Bach-s--t-- horu? Bachysh tam horu? B-c-y-h t-m h-r-? ----------------- Bachysh tam horu?
你 看见 那里的 村庄 了 吗 ? Б-чиш-та--се--? Бачиш там село? Б-ч-ш т-м с-л-? --------------- Бачиш там село? 0
B---ysh-t-m s-l-? Bachysh tam selo? B-c-y-h t-m s-l-? ----------------- Bachysh tam selo?
你 看见 那里的 那条 河 了 吗 ? Ба-и----м-р--к-? Бачиш там річку? Б-ч-ш т-м р-ч-у- ---------------- Бачиш там річку? 0
B-c-ys----m ri----? Bachysh tam richku? B-c-y-h t-m r-c-k-? ------------------- Bachysh tam richku?
你 看见 那里的 那座 桥 了 吗 ? Б-ч---там-м-ст? Бачиш там міст? Б-ч-ш т-м м-с-? --------------- Бачиш там міст? 0
Bac---h-t---m-st? Bachysh tam mist? B-c-y-h t-m m-s-? ----------------- Bachysh tam mist?
你 看见 那里的 湖 了 吗 ? Бачи- та--о-еро? Бачиш там озеро? Б-ч-ш т-м о-е-о- ---------------- Бачиш там озеро? 0
B-chy---tam ---ro? Bachysh tam ozero? B-c-y-h t-m o-e-o- ------------------ Bachysh tam ozero?
我 喜欢 那只 鸟 。 Т----тах---ні --д--а--ьс-. Той птах мені подобається. Т-й п-а- м-н- п-д-б-є-ь-я- -------------------------- Той птах мені подобається. 0
Toy- pt--- m-----odo--ye---ya. Toy- ptakh meni podobayetʹsya. T-y- p-a-h m-n- p-d-b-y-t-s-a- ------------------------------ Toy̆ ptakh meni podobayetʹsya.
我 喜欢 那棵 树 。 Те-д--е---мен- -одо-а-ть-я. Те дерево мені подобається. Т- д-р-в- м-н- п-д-б-є-ь-я- --------------------------- Те дерево мені подобається. 0
T- -e-ev- -e-i--o--ba-e-ʹ---. Te derevo meni podobayetʹsya. T- d-r-v- m-n- p-d-b-y-t-s-a- ----------------------------- Te derevo meni podobayetʹsya.
我 喜欢 这块 石头 。 То-----і-ь м-н---одоб--ться. Той камінь мені подобається. Т-й к-м-н- м-н- п-д-б-є-ь-я- ---------------------------- Той камінь мені подобається. 0
Toy- -amin----n---od------ʹ-y-. Toy- kaminʹ meni podobayetʹsya. T-y- k-m-n- m-n- p-d-b-y-t-s-a- ------------------------------- Toy̆ kaminʹ meni podobayetʹsya.
我 喜欢 那个 公园 。 Той-п-р----н--п---ба--ьс-. Той парк мені подобається. Т-й п-р- м-н- п-д-б-є-ь-я- -------------------------- Той парк мені подобається. 0
T----pa-- m--- ----b-y---s-a. Toy- park meni podobayetʹsya. T-y- p-r- m-n- p-d-b-y-t-s-a- ----------------------------- Toy̆ park meni podobayetʹsya.
我 喜欢 那个 花园 。 Той --д -е-і-п-до-а-----. Той сад мені подобається. Т-й с-д м-н- п-д-б-є-ь-я- ------------------------- Той сад мені подобається. 0
To-- -a---eni --d---yetʹ--a. Toy- sad meni podobayetʹsya. T-y- s-d m-n- p-d-b-y-t-s-a- ---------------------------- Toy̆ sad meni podobayetʹsya.
我 喜欢 这朵 花 。 Та к------м-н- -о--баєт-с-. Та квітка мені подобається. Т- к-і-к- м-н- п-д-б-є-ь-я- --------------------------- Та квітка мені подобається. 0
Ta --it--------p--o--y--ʹ--a. Ta kvitka meni podobayetʹsya. T- k-i-k- m-n- p-d-b-y-t-s-a- ----------------------------- Ta kvitka meni podobayetʹsya.
我 觉得 这 挺 漂亮 。 Я -в---- -е гар-им. Я вважаю це гарним. Я в-а-а- ц- г-р-и-. ------------------- Я вважаю це гарним. 0
Y- v-azhayu t-----r-y-. YA vvazhayu tse harnym. Y- v-a-h-y- t-e h-r-y-. ----------------------- YA vvazhayu tse harnym.
我 觉得 这 有趣儿 。 Я --а-а- -- --к--им. Я вважаю це цікавим. Я в-а-а- ц- ц-к-в-м- -------------------- Я вважаю це цікавим. 0
Y--vv-zha-----e--s-k--ym. YA vvazhayu tse tsikavym. Y- v-a-h-y- t-e t-i-a-y-. ------------------------- YA vvazhayu tse tsikavym.
我 觉得 这 太美 了 。 Я ---ж---ц----д-в-м. Я вважаю це чудовим. Я в-а-а- ц- ч-д-в-м- -------------------- Я вважаю це чудовим. 0
Y- -va---y- -s- c--d---m. YA vvazhayu tse chudovym. Y- v-a-h-y- t-e c-u-o-y-. ------------------------- YA vvazhayu tse chudovym.
我 觉得 这 很 丑 。 Я в-аж-ю ---бр-д--м. Я вважаю це бридким. Я в-а-а- ц- б-и-к-м- -------------------- Я вважаю це бридким. 0
YA----z-a-u t-e-b---k--. YA vvazhayu tse brydkym. Y- v-a-h-y- t-e b-y-k-m- ------------------------ YA vvazhayu tse brydkym.
我 觉得 这 很 无聊 。 Я вв---ю--е-ну-ним. Я вважаю це нудним. Я в-а-а- ц- н-д-и-. ------------------- Я вважаю це нудним. 0
YA --a--a-------nu----. YA vvazhayu tse nudnym. Y- v-a-h-y- t-e n-d-y-. ----------------------- YA vvazhayu tse nudnym.
我 觉得 这 很 可怕 。 Я -в-жаю-це----а---м. Я вважаю це страшним. Я в-а-а- ц- с-р-ш-и-. --------------------- Я вважаю це страшним. 0
Y--v--z---- tse-----sh-y-. YA vvazhayu tse strashnym. Y- v-a-h-y- t-e s-r-s-n-m- -------------------------- YA vvazhayu tse strashnym.

下载 MP3 (.zip 文件)

未找到视频！

语言和谚语

每一种语言里都存在谚语。 因此谚语是国家身份的重要组成部分。 谚语展示了一个国家的价值观和道德观。 谚语有着众所周知以及不可更改的固定形式。 谚语通常短小精湛。 谚语常使用比喻手法。 许多谚语以诗歌的形式呈现。 谚语大多展示的是种建议或行为准则。 也有些谚语是直截了当的批判。 谚语也常使用刻板成见。 以用在对其它国家民族的假想推测上。 谚语有着相当悠久的历史传统。 亚里士多德就曾经赞美过谚语是简洁的哲学碎片。 谚语在辞令和文学作品里是重要的风格手法。 谚语的特点是，永远活在当下。 语言学里有专门研究谚语的学科。 有很多谚语同时存在于不同语言之中。 它们有着一致的词汇。 不同语言使用者会使用一致的谚语词汇。 Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (德语-西班牙语) 有些谚语则在语义上一致。 亦即通过使用其它词汇来表达相同的意思。 Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (法语-意大利语) 谚语帮助我们理解其它各民族文化。 有趣的是，某些谚语在世界上无所不在。 这些谚语与人类生存的“大”主题有关。 这些谚语的使用有放之四海而皆准的体会。 它们揭示了：我们都是一样的——不管我们说哪种语言！