Frasario

it Passato 3   »   uk Минулий час 3

83 [ottantatré]

Passato 3

Passato 3

83 [вісімдесят три]

83 [visimdesyat try]

Минулий час 3

[Mynulyy̆ chas 3]

Scegli come vuoi vedere la traduzione:   
Italiano Ucraino Suono di più
telefonare Т-лефо---ати Телефонувати Т-л-ф-н-в-т- ------------ Телефонувати 0
Te--fonu-aty Telefonuvaty T-l-f-n-v-t- ------------ Telefonuvaty
Ho telefonato. Я-т-л--о--в-в /-те-е--н-ва--. Я телефонував / телефонувала. Я т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. ----------------------------- Я телефонував / телефонувала. 0
YA-t---f-n-v-v /--e-efonuv---. YA telefonuvav / telefonuvala. Y- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ------------------------------ YA telefonuvav / telefonuvala.
Ho telefonato per tutto il tempo. Я-в--ь --с -е-ефо-у--в-- те-еф--у----. Я весь час телефонував / телефонувала. Я в-с- ч-с т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. -------------------------------------- Я весь час телефонував / телефонувала. 0
Y- ---- -h-s t--e-o---av / t--efo--v-l-. YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala. Y- v-s- c-a- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ---------------------------------------- YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala.
chiedere За-и-ув-ти Запитувати З-п-т-в-т- ---------- Запитувати 0
Za-y-uvaty Zapytuvaty Z-p-t-v-t- ---------- Zapytuvaty
Ho chiesto. Я-зап-т-----запи--ла. Я запитав / запитала. Я з-п-т-в / з-п-т-л-. --------------------- Я запитав / запитала. 0
Y--z-----v----a--tal-. YA zapytav / zapytala. Y- z-p-t-v / z-p-t-l-. ---------------------- YA zapytav / zapytala.
Ho sempre chiesto. Я----и----- / запи--в--а--авж--. Я запитував / запитувала завжди. Я з-п-т-в-в / з-п-т-в-л- з-в-д-. -------------------------------- Я запитував / запитувала завжди. 0
Y- --p-tu--- - -a---uva-a-z---h--. YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy. Y- z-p-t-v-v / z-p-t-v-l- z-v-h-y- ---------------------------------- YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy.
raccontare Роз---ід--и Розповідати Р-з-о-і-а-и ----------- Розповідати 0
Roz-o--daty Rozpovidaty R-z-o-i-a-y ----------- Rozpovidaty
Ho raccontato. Я-р--пові--/ --зп---л-. Я розповів / розповіла. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а- ----------------------- Я розповів / розповіла. 0
Y--r----vi- / ---p--ila. YA rozpoviv / rozpovila. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a- ------------------------ YA rozpoviv / rozpovila.
Ho raccontato tutta la storia. Я---з----в - --зп---л- ц--- іс-о-і-. Я розповів / розповіла цілу історію. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а ц-л- і-т-р-ю- ------------------------------------ Я розповів / розповіла цілу історію. 0
Y--r---o-iv - -o---vi----s--- -st-r---. YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a t-i-u i-t-r-y-. --------------------------------------- YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu.
studiare В--тися Вчитися В-и-и-я ------- Вчитися 0
Vch-t--ya Vchytysya V-h-t-s-a --------- Vchytysya
Ho studiato. Я----в-я --в-ил-ся. Я вчився / вчилася. Я в-и-с- / в-и-а-я- ------------------- Я вчився / вчилася. 0
Y---chyv----/-vch-l-sya. YA vchyvsya / vchylasya. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a- ------------------------ YA vchyvsya / vchylasya.
Ho studiato tutta la sera. Я вч--с--/---и-ас--ц-ли- в-чі-. Я вчився / вчилася цілий вечір. Я в-и-с- / в-и-а-я ц-л-й в-ч-р- ------------------------------- Я вчився / вчилася цілий вечір. 0
YA-vc---s-a /---hyl--y----il--̆-----ir. YA vchyvsya / vchylasya tsilyy- vechir. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a t-i-y-̆ v-c-i-. --------------------------------------- YA vchyvsya / vchylasya tsilyy̆ vechir.
lavorare П----ва-и Працювати П-а-ю-а-и --------- Працювати 0
Pr--sy---ty Pratsyuvaty P-a-s-u-a-y ----------- Pratsyuvaty
Ho lavorato. Я-прац-в-- /-пр-------. Я працював / працювала. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а- ----------------------- Я працював / працювала. 0
Y- prat-yuva- - p--ts--va--. YA pratsyuvav / pratsyuvala. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a- ---------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala.
Ho lavorato tutto il giorno. Я---а--в-в---п--цюв--а----- день. Я працював / працювала весь день. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а в-с- д-н-. --------------------------------- Я працював / працювала весь день. 0
YA -r----uva--- p-ats---a----e-ʹ d-n-. YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a v-s- d-n-. -------------------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ.
mangiare Ї--и Їсти Ї-т- ---- Їсти 0
I-s-y I-sty I-s-y ----- Ïsty
Ho mangiato. Я -’---- з-їла. Я з’їв / з’їла. Я з-ї- / з-ї-а- --------------- Я з’їв / з’їла. 0
YA-z-ï- ---ʺ-̈l-. YA zʺi-v / zʺi-la. Y- z-i-v / z-i-l-. ------------------ YA zʺïv / zʺïla.
Ho mangiato tutto. Я--’-в / -’--а у-ю їжу. Я з’їв / з’їла усю їжу. Я з-ї- / з-ї-а у-ю ї-у- ----------------------- Я з’їв / з’їла усю їжу. 0
YA z-ïv - --i--a-u-------hu. YA zʺi-v / zʺi-la usyu i-zhu. Y- z-i-v / z-i-l- u-y- i-z-u- ----------------------------- YA zʺïv / zʺïla usyu ïzhu.

Scarica MP3 (.zip File)

La storia della linguistica

Le lingue hanno sempre affascinato gli uomini. Infatti, la storia della linguistica – disciplina che affronta lo studio sistematico del linguaggio umano - è antichissima. Da millenni l’uomo riflette su questo fenomeno straordinario. Ogni cultura sviluppa le sue teorie e fornisce la propria descrizione della lingua. La linguistica attuale si basa per lo più su antiche teorie. Molte tradizioni affondano le proprie radici soprattutto in Grecia. L’opera più antica che si conosca con riferimento alle lingue proviene dall’India e fu scritta circa 3000 anni fa dal grammatico Sakatayana. Nell’antichità, molti filosofi si occuparono delle lingue. Platone fu uno di essi. Più tardi, anche autori dell’antica Roma svilupparono delle teorie, mentre risalgono all’ottavo secolo gli studi linguistici arabi. In essi è contenuta una descrizione assai precisa della lingua araba. Nell’età moderna, l’interesse era rivolto soprattutto alla ricerca sull’origine delle lingue. L’oggetto degli studi era la storia degli idiomi. Nel diciottesimo secolo cominciarono gli studi comparativi delle lingue, che indagavano sulla loro evoluzione. In epoca più tarda, cambiò la descrizione della lingua, che divenne un sistema. La questione del funzionamento degli idiomi rimane sempre di altissimo interesse. Oggigiorno, la linguistica è caratterizzata da diverse correnti di pensiero. Nuove discipline si sono sviluppate a partire dagli anni ’50 e sono state notevolmente influenzate dalle altre scienze. Un esempio è la psicolinguistica oppure la comunicazione interculturale. La linguistica si orienta verso branche di studio assai specialistiche. Si pensi alla linguistica femminista! Insomma, la storia della linguistica va avanti e si evolve … Finché ci saranno le lingue, l’uomo nutrirà sempre un certo interesse nei loro confronti.