Slovníček fráz

sk Domáce upratovanie   »   uk Прибирання в домі

18 [osemnásť]

Domáce upratovanie

Domáce upratovanie

18 [вісімнадцять]

18 [visimnadtsyatʹ]

Прибирання в домі

[Prybyrannya v domi]

Vyberte, ako chcete vidieť preklad:   
slovenčina ukrajinčina Prehrať Viac
Dnes je sobota. Сь-г-д-і -уб---. Сьогодні субота. С-о-о-н- с-б-т-. ---------------- Сьогодні субота. 0
S--h-dn- -u--ta. Sʹohodni subota. S-o-o-n- s-b-t-. ---------------- Sʹohodni subota.
Dnes máme čas. С-огод-і ---має---ча-. Сьогодні ми маємо час. С-о-о-н- м- м-є-о ч-с- ---------------------- Сьогодні ми маємо час. 0
S--ho--- my-m-y--o-----. Sʹohodni my mayemo chas. S-o-o-n- m- m-y-m- c-a-. ------------------------ Sʹohodni my mayemo chas.
Dnes upratujeme byt. Сь--одн--м--при---------вар-и--. Сьогодні ми прибираємо квартиру. С-о-о-н- м- п-и-и-а-м- к-а-т-р-. -------------------------------- Сьогодні ми прибираємо квартиру. 0
S-oho-n- m- pry-yray-m- kvartyru. Sʹohodni my prybyrayemo kvartyru. S-o-o-n- m- p-y-y-a-e-o k-a-t-r-. --------------------------------- Sʹohodni my prybyrayemo kvartyru.
Čistím kúpeľňu. Я ---бира- ва-ну --м-ат-. Я прибираю ванну кімнату. Я п-и-и-а- в-н-у к-м-а-у- ------------------------- Я прибираю ванну кімнату. 0
YA -r---r-yu--an-- k-m---u. YA prybyrayu vannu kimnatu. Y- p-y-y-a-u v-n-u k-m-a-u- --------------------------- YA prybyrayu vannu kimnatu.
Môj muž umýva auto. М-й чол---к-ми- авто-о----. Мій чоловік миє автомобіль. М-й ч-л-в-к м-є а-т-м-б-л-. --------------------------- Мій чоловік миє автомобіль. 0
M-y--c-olo--k-m--e a-to-ob--ʹ. Miy- cholovik myye avtomobilʹ. M-y- c-o-o-i- m-y- a-t-m-b-l-. ------------------------------ Miy̆ cholovik myye avtomobilʹ.
Deti čistia bicykle. Ді-- --ст-ть -ел---п---. Діти чистять велосипеди. Д-т- ч-с-я-ь в-л-с-п-д-. ------------------------ Діти чистять велосипеди. 0
D------y--ya-- ---os---dy. Dity chystyatʹ velosypedy. D-t- c-y-t-a-ʹ v-l-s-p-d-. -------------------------- Dity chystyatʹ velosypedy.
Stará mama polieva kvety. Б-б-с- ----в-є к--ти. Бабуся поливає квіти. Б-б-с- п-л-в-є к-і-и- --------------------- Бабуся поливає квіти. 0
Babusy--p--y-a-e-kvi--. Babusya polyvaye kvity. B-b-s-a p-l-v-y- k-i-y- ----------------------- Babusya polyvaye kvity.
Deti upratujú detskú izbu. Д-т---р-------ь дит-ч--кі---т-. Діти прибирають дитячу кімнату. Д-т- п-и-и-а-т- д-т-ч- к-м-а-у- ------------------------------- Діти прибирають дитячу кімнату. 0
Dit--p----ray-t- ------h- kim--tu. Dity prybyrayutʹ dytyachu kimnatu. D-t- p-y-y-a-u-ʹ d-t-a-h- k-m-a-u- ---------------------------------- Dity prybyrayutʹ dytyachu kimnatu.
Môj muž si upratuje svoj písací stôl. М-й --лов----ри--ра--с-і--пис---в---стіл. Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. М-й ч-л-в-к п-и-и-а- с-і- п-с-м-в-й с-і-. ----------------------------------------- Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. 0
Mi-- -ho-ovi----y-y---e s--y̆ -----ov--̆ st--. Miy- cholovik prybyraye sviy- pysʹmovyy- stil. M-y- c-o-o-i- p-y-y-a-e s-i-̆ p-s-m-v-y- s-i-. ---------------------------------------------- Miy̆ cholovik prybyraye sviy̆ pysʹmovyy̆ stil.
Dávam prádlo do práčky. Я -ла-у ---и-ну-- ------у-м---н-. Я кладу білизну в пральну машину. Я к-а-у б-л-з-у в п-а-ь-у м-ш-н-. --------------------------------- Я кладу білизну в пральну машину. 0
Y- ---du-bi-y--u-v pr--ʹnu--as----. YA kladu bilyznu v pralʹnu mashynu. Y- k-a-u b-l-z-u v p-a-ʹ-u m-s-y-u- ----------------------------------- YA kladu bilyznu v pralʹnu mashynu.
Vešiam prádlo. Я-в-шаю б-л-зн-. Я вішаю білизну. Я в-ш-ю б-л-з-у- ---------------- Я вішаю білизну. 0
Y- --sh-yu-bil--n-. YA vishayu bilyznu. Y- v-s-a-u b-l-z-u- ------------------- YA vishayu bilyznu.
Žehlím prádlo. Я-прасу--бі-изн-. Я прасую білизну. Я п-а-у- б-л-з-у- ----------------- Я прасую білизну. 0
YA--ra-uyu-bil--n-. YA prasuyu bilyznu. Y- p-a-u-u b-l-z-u- ------------------- YA prasuyu bilyznu.
Okná sú špinavé. В---а бруд-і. Вікна брудні. В-к-а б-у-н-. ------------- Вікна брудні. 0
V-kn----ud--. Vikna brudni. V-k-a b-u-n-. ------------- Vikna brudni.
Dlážka je špinavá. П--л-га-бр----. Підлога брудна. П-д-о-а б-у-н-. --------------- Підлога брудна. 0
P-dloh- ---dn-. Pidloha brudna. P-d-o-a b-u-n-. --------------- Pidloha brudna.
Riad je špinavý. По----б------. Посуд брудний. П-с-д б-у-н-й- -------------- Посуд брудний. 0
Po--- ---dn--̆. Posud brudnyy-. P-s-d b-u-n-y-. --------------- Posud brudnyy̆.
Kto umýva okná? Х-- миє-в---а? Хто миє вікна? Х-о м-є в-к-а- -------------- Хто миє вікна? 0
Kht- my---v---a? Khto myye vikna? K-t- m-y- v-k-a- ---------------- Khto myye vikna?
Kto vysáva? Хт- пил-----т-? Хто пилoсосить? Х-о п-л-с-с-т-? --------------- Хто пилoсосить? 0
K----pyl--o--tʹ? Khto pylososytʹ? K-t- p-l-s-s-t-? ---------------- Khto pylososytʹ?
Kto umýva riad? Хто-ми- --с-д? Хто миє посуд? Х-о м-є п-с-д- -------------- Хто миє посуд? 0
K-t--m--- p---d? Khto myye posud? K-t- m-y- p-s-d- ---------------- Khto myye posud?

Stiahnuť MP3 (.zipované súbory)

Nenašlo sa žiadne video!

Učenie v rannom veku

Cudzie jazyky sú čoraz dôležitejšie. Platí to aj v profesionálnom živote. Počet ľudí, ktorí sa učia cudzie jazyky, sa preto zvyšuje. Aj mnoho rodičov si želá, aby sa ich deti učili jazyky. Najlepšie už v mladosti. Na celom svete existuje preto mnoho medzinárodných základných škôl. Aj materské škôlky s viacjazyčnou výučbou sú čoraz obľúbenejšie. Začať s učením v útlom veku má svoje výhody. A to vďaka vývoju nášho mozgu. Až do 4 rokov veku sa v mozgu tvoria štruktúry pre jazyky. Neurónové siete nám pomáhajú pri učení. Neskôr sa nové štruktúry vytvárajú ťažšie. Staršie deti a dospelí sa učia cudzie jazyky oveľa horšie. Preto by sme mali skorý vývoj nášho mozgu aktívne podporovať. Stručne povedané: čím skôr, tým lepšie. Sú však aj ľudia, ktorí skoré učenie kritizujú. Majú strach, že viacjazyčnosť malé deti preťažuje. Navyše existuje nebezpečenstvo, že sa žiadny jazyk nenaučia poriadne. Z vedeckého hľadiska sú však tieto obavy neopodstatnené. Väčšina lingvistov a neuropsychológov sú v tomto smere optimisti. Vo svojich štúdiách na túto tému došli k pozitívnym výsledkom. Deti sa zväčša cudzie jazyky učia rady. A: keď sa deti učia jazyk, v danom jazyku aj myslia. Prostredníctvom cudzích jazykov tak spoznávajú aj svoj materinský jazyk. Zo znalosti jazykov potom profitujú celý život. Dokonca je lepšie, ak začnú ťažkými jazykmi. Mozog detí sa učí rýchlo a intuitívne. Je im jedno, či si pamätajú hello, ciao alebo néih hou !