Slovníček fráz

sk Práca   »   uk Робота

55 [päťdesiatpäť]

Práca

Práca

55 [п’ятдесят п’ять]

55 [pʺyatdesyat pʺyatʹ]

Робота

[Robota]

Vyberte, ako chcete vidieť preklad:   
slovenčina ukrajinčina Prehrať Viac
Aké máte povolanie? Х-о-Ви--- ----е-іє-? Хто Ви за професією? Х-о В- з- п-о-е-і-ю- -------------------- Хто Ви за професією? 0
K--o V-----p-of-------? Khto Vy za profesiyeyu? K-t- V- z- p-o-e-i-e-u- ----------------------- Khto Vy za profesiyeyu?
Môj muž je povolaním lekár. М-- чоло-ік –--і-а- -а -рофе-і-ю. Мій чоловік – лікар за професією. М-й ч-л-в-к – л-к-р з- п-о-е-і-ю- --------------------------------- Мій чоловік – лікар за професією. 0
Mi-- c--lo--- - l-ka---- p--f-s---y-. Miy- cholovik – likar za profesiyeyu. M-y- c-o-o-i- – l-k-r z- p-o-e-i-e-u- ------------------------------------- Miy̆ cholovik – likar za profesiyeyu.
Pracujem ako zdravotná sestra na polovičný úväzok. Я --ац-ю--ед----рою -- п-в -та-к-. Я працюю медсестрою на пів ставки. Я п-а-ю- м-д-е-т-о- н- п-в с-а-к-. ---------------------------------- Я працюю медсестрою на пів ставки. 0
Y---r-tsyu-u-m-ds-st--yu--a--iv -ta--y. YA pratsyuyu medsestroyu na piv stavky. Y- p-a-s-u-u m-d-e-t-o-u n- p-v s-a-k-. --------------------------------------- YA pratsyuyu medsestroyu na piv stavky.
Čoskoro dostaneme dôchodok. Ск-р- ми-б------от--муват--пен-і-. Скоро ми будемо отримувати пенсію. С-о-о м- б-д-м- о-р-м-в-т- п-н-і-. ---------------------------------- Скоро ми будемо отримувати пенсію. 0
Skoro--y bu-----o---m-vat---ens--u. Skoro my budemo otrymuvaty pensiyu. S-o-o m- b-d-m- o-r-m-v-t- p-n-i-u- ----------------------------------- Skoro my budemo otrymuvaty pensiyu.
Ale dane sú vysoké. А-е-п--а--и ви----. Але податки високі. А-е п-д-т-и в-с-к-. ------------------- Але податки високі. 0
Al- ---atky -ysoki. Ale podatky vysoki. A-e p-d-t-y v-s-k-. ------------------- Ale podatky vysoki.
A zdravotné poistenie je vysoké. І-ме-с-ра--ванн--д-ро--. І медстрахування дороге. І м-д-т-а-у-а-н- д-р-г-. ------------------------ І медстрахування дороге. 0
I-m-d---a--u-a-nya --ro-e. I medstrakhuvannya dorohe. I m-d-t-a-h-v-n-y- d-r-h-. -------------------------- I medstrakhuvannya dorohe.
Čím by si raz chcel byť? Ким--- х--е--к-лис--ста--? Ким ти хочеш колись стати? К-м т- х-ч-ш к-л-с- с-а-и- -------------------------- Ким ти хочеш колись стати? 0
K-m ty ---ch--h-----s--sta--? Kym ty khochesh kolysʹ staty? K-m t- k-o-h-s- k-l-s- s-a-y- ----------------------------- Kym ty khochesh kolysʹ staty?
Chcel by som byť inžinierom. Я-хо--в--- ст-ти ---е--ро-. Я хотів би стати інженером. Я х-т-в б- с-а-и і-ж-н-р-м- --------------------------- Я хотів би стати інженером. 0
YA kho-iv by --a-- -n--e--r--. YA khotiv by staty inzhenerom. Y- k-o-i- b- s-a-y i-z-e-e-o-. ------------------------------ YA khotiv by staty inzhenerom.
Chcem študovať na univerzite. Я---ч- на-ч--ис----універси-е-і. Я хочу навчатися в університеті. Я х-ч- н-в-а-и-я в у-і-е-с-т-т-. -------------------------------- Я хочу навчатися в університеті. 0
YA-k-o--- n-vc-at-sya -----v---yte--. YA khochu navchatysya v universyteti. Y- k-o-h- n-v-h-t-s-a v u-i-e-s-t-t-. ------------------------------------- YA khochu navchatysya v universyteti.
Som praktikant. Я пр-ктик-нт. Я практикант. Я п-а-т-к-н-. ------------- Я практикант. 0
YA-p-a---ka-t. YA praktykant. Y- p-a-t-k-n-. -------------- YA praktykant.
Nezarábam veľa. Я --р-б--------г--о. Я заробляю небагато. Я з-р-б-я- н-б-г-т-. -------------------- Я заробляю небагато. 0
YA-z-r---y----neb-h-t-. YA zaroblyayu nebahato. Y- z-r-b-y-y- n-b-h-t-. ----------------------- YA zaroblyayu nebahato.
Praxujem v zahraničí. Я-пр----ж--пр--т-ку -а--орд-н-м. Я проходжу практику за кордоном. Я п-о-о-ж- п-а-т-к- з- к-р-о-о-. -------------------------------- Я проходжу практику за кордоном. 0
Y- p--k--d-hu-pra-t-k- za-ko-donom. YA prokhodzhu praktyku za kordonom. Y- p-o-h-d-h- p-a-t-k- z- k-r-o-o-. ----------------------------------- YA prokhodzhu praktyku za kordonom.
Toto je môj šéf. Це-мій керівник. Це мій керівник. Ц- м-й к-р-в-и-. ---------------- Це мій керівник. 0
Ts- m--̆--er---y-. Tse miy- kerivnyk. T-e m-y- k-r-v-y-. ------------------ Tse miy̆ kerivnyk.
Mám milých kolegov. Я-ма- л-б-------ко-ег. Я маю люб’язних колег. Я м-ю л-б-я-н-х к-л-г- ---------------------- Я маю люб’язних колег. 0
Y- may- ly-bʺ-a----- ko---. YA mayu lyubʺyaznykh koleh. Y- m-y- l-u-ʺ-a-n-k- k-l-h- --------------------------- YA mayu lyubʺyaznykh koleh.
Napoludnie ideme vždy do jedálne. На-обід-м- з-вж----оди-о ----д-л-ні. На обід ми завжди ходимо до їдальні. Н- о-і- м- з-в-д- х-д-м- д- ї-а-ь-і- ------------------------------------ На обід ми завжди ходимо до їдальні. 0
N--o--d-my -av-hdy k--d--- -o --d-lʹ--. Na obid my zavzhdy khodymo do i-dalʹni. N- o-i- m- z-v-h-y k-o-y-o d- i-d-l-n-. --------------------------------------- Na obid my zavzhdy khodymo do ïdalʹni.
Hľadám prácu. Я шу----роб-ту. Я шукаю роботу. Я ш-к-ю р-б-т-. --------------- Я шукаю роботу. 0
Y--shuk--u ro----. YA shukayu robotu. Y- s-u-a-u r-b-t-. ------------------ YA shukayu robotu.
Už rok som nezamestnaný. Я---е р-к----р-б---ий /-безро-ітн-. Я вже рік безробітний / безробітна. Я в-е р-к б-з-о-і-н-й / б-з-о-і-н-. ----------------------------------- Я вже рік безробітний / безробітна. 0
YA----- -ik b-zrobi-nyy̆----e-r-b---a. YA vzhe rik bezrobitnyy- / bezrobitna. Y- v-h- r-k b-z-o-i-n-y- / b-z-o-i-n-. -------------------------------------- YA vzhe rik bezrobitnyy̆ / bezrobitna.
V tejto krajine je veľmi veľa nezamestnaných. У ц-й ----н----з-баг-то--е-ро--тн-х. У цій країні є забагато безробітних. У ц-й к-а-н- є з-б-г-т- б-з-о-і-н-х- ------------------------------------ У цій країні є забагато безробітних. 0
U t-iy---r-ï---y- za-aha-- -e-rob---y-h. U tsiy- krai-ni ye zabahato bezrobitnykh. U t-i-̆ k-a-̈-i y- z-b-h-t- b-z-o-i-n-k-. ----------------------------------------- U tsiy̆ kraïni ye zabahato bezrobitnykh.

Stiahnuť MP3 (.zipované súbory)

Nenašlo sa žiadne video!

Pamäť potrebuje reč

Väčšina ľudí si pamätá svoj prvý deň v škole. Avšak na deň, ktorý tomu predchádzal, si už nedokážu spomenúť. Z prvých rokov nášho života si nepamätáme takmer nič. Ale prečo tomu tak je? Prečo si nepamätáme, čo sme ako malé deti zažili? Dôvodom je náš vývoj. Reč a pamäť sa vyvíjajú približne v rovnakom čase. K tomu, aby sme si niečo zapamätali, potrebujeme reč. Človek potrebuje mať slová k tomu, čo prežil. Vedci robili s deťmi rôzne testy. Došli pritom k zaujímavému objavu. Akonáhle sa deti naučia hovoriť, zabudnú všetko, čo sa stalo predtým. Počiatok reči je teda zároveň počiatkom pamäti. Deti sa naučia mnohé počas prvých troch rokov života. Každým dňom zažívajú niečo nové. Majú v tomto veku tiež dôležité skúsenosti. Napriek tomu to všetko zmizne. Psychológovia označujú tento fenomén ako detskú amnéziu. Zostanú iba veci, ktoré sú deti schopné pomenovať. Osobné zážitky uchováva autobiografická pamäť. Funguje ako denník. Zaznamenáva sa do nej všetko dôležité v našom živote. Autobiografická pamäť tak tiež formuje našu identitu. Jej vývoj je však závislý na učení rodného jazyka. Svoju pamäť môžeme aktivovať iba pomocou reči. Veci, ktoré sme sa ako deti naučili, nie sú pochopiteľne stratené. Sú uložené niekde v našom mozgu. Už k nim iba nemáme prístup ... - smola, že?