Ordliste

nn Past tense 1   »   ru Прошедшая форма 1

81 [åttiein]

Past tense 1

Past tense 1

81 [восемьдесят один]

81 [vosemʹdesyat odin]

Прошедшая форма 1

[Proshedshaya forma 1]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Russian Spel Meir
skrive П---ть П----- П-с-т- ------ Писать 0
Pi-atʹ P----- P-s-t- ------ Pisatʹ
Han skreiv eit brev. Он-писал--и-ь-о. О- п---- п------ О- п-с-л п-с-м-. ---------------- Он писал письмо. 0
On--isa------mo. O- p---- p------ O- p-s-l p-s-m-. ---------------- On pisal pisʹmo.
Og ho skreiv eit kort. А -на-п-са-----кры--у. А о-- п----- о-------- А о-а п-с-л- о-к-ы-к-. ---------------------- А она писала открытку. 0
A---- p--ala otk--tk-. A o-- p----- o-------- A o-a p-s-l- o-k-y-k-. ---------------------- A ona pisala otkrytku.
lese Чи-а-ь Ч----- Ч-т-т- ------ Читать 0
C--ta-ʹ C------ C-i-a-ʹ ------- Chitatʹ
Eg las eit magasin. О- --та- --е-но---у-нал. О- ч---- ц------ ж------ О- ч-т-л ц-е-н-й ж-р-а-. ------------------------ Он читал цветной журнал. 0
On--hi-a--tsvetnoy ---r---. O- c----- t------- z------- O- c-i-a- t-v-t-o- z-u-n-l- --------------------------- On chital tsvetnoy zhurnal.
Og ho las ei bok. А --а -и--ла --и-у. А о-- ч----- к----- А о-а ч-т-л- к-и-у- ------------------- А она читала книгу. 0
A o-a -hit--a-----u. A o-- c------ k----- A o-a c-i-a-a k-i-u- -------------------- A ona chitala knigu.
ta Б--ть Б---- Б-а-ь ----- Брать 0
B-atʹ B---- B-a-ʹ ----- Bratʹ
Han tok ein sigarett. О--вз-л---г--ету. О- в--- с-------- О- в-я- с-г-р-т-. ----------------- Он взял сигарету. 0
O- vz--l --g--e--. O- v---- s-------- O- v-y-l s-g-r-t-. ------------------ On vzyal sigaretu.
Ho tok eit stykke sjokoladekake. О-- в-я----усо- -о---ада. О-- в---- к---- ш-------- О-а в-я-а к-с-к ш-к-л-д-. ------------------------- Она взяла кусок шоколада. 0
On- v-yal---u-o----o-ol-d-. O-- v----- k---- s--------- O-a v-y-l- k-s-k s-o-o-a-a- --------------------------- Ona vzyala kusok shokolada.
Han var utru, men ho var trufast. Он-б-л н---р----а -на --л- -е--а. О- б-- н------- а о-- б--- в----- О- б-л н-в-р-н- а о-а б-л- в-р-а- --------------------------------- Он был неверен, а она была верна. 0
On-byl-ne-e-en, a o-a--y----e--a. O- b-- n------- a o-- b--- v----- O- b-l n-v-r-n- a o-a b-l- v-r-a- --------------------------------- On byl neveren, a ona byla verna.
Han var lat, men ho var flittig. О- ------------ - -на б--- п--ле-но-. О- б-- л------- а о-- б--- п--------- О- б-л л-н-в-м- а о-а б-л- п-и-е-н-й- ------------------------------------- Он был ленивым, а она была прилежной. 0
On by---e--v-m- a--n- ---a -r-lez-noy. O- b-- l------- a o-- b--- p---------- O- b-l l-n-v-m- a o-a b-l- p-i-e-h-o-. -------------------------------------- On byl lenivym, a ona byla prilezhnoy.
Han var fattig, men ho var rik. Он-бы- бе-ны---а о-----л- -огат-й. О- б-- б------ а о-- б--- б------- О- б-л б-д-ы-, а о-а б-л- б-г-т-й- ---------------------------------- Он был бедным, а она была богатой. 0
O- -yl b-dn-m, --o-a-b-------a--y. O- b-- b------ a o-- b--- b------- O- b-l b-d-y-, a o-a b-l- b-g-t-y- ---------------------------------- On byl bednym, a ona byla bogatoy.
Han hadde ingen pengar, berre gjeld. У -е----е б--о-де---,-а--о-----до-г-. У н--- н- б--- д----- а т----- д----- У н-г- н- б-л- д-н-г- а т-л-к- д-л-и- ------------------------------------- У него не было денег, а только долги. 0
U --go ne-b--o-den----a --lʹko dol--. U n--- n- b--- d----- a t----- d----- U n-g- n- b-l- d-n-g- a t-l-k- d-l-i- ------------------------------------- U nego ne bylo deneg, a tolʹko dolgi.
Han hadde ikkje flaks, berre uflaks. Он -е -ыл у-а--и-,-- --л-неу--чл--. О- н- б-- у------- а б-- н--------- О- н- б-л у-а-л-в- а б-л н-у-а-л-в- ----------------------------------- Он не был удачлив, а был неудачлив. 0
O- ne--yl ud-c-l------b-l n-------iv. O- n- b-- u-------- a b-- n---------- O- n- b-l u-a-h-i-, a b-l n-u-a-h-i-. ------------------------------------- On ne byl udachliv, a byl neudachliv.
Han lukkast ikkje, han berre mislukkast. О--н- б-л-у----ен,-а --л -е-спешен. О- н- б-- у------- а б-- н--------- О- н- б-л у-п-ш-н- а б-л н-у-п-ш-н- ----------------------------------- Он не был успешен, а был неуспешен. 0
O- -e --- u--e-he-,-a byl --u-pes-en. O- n- b-- u-------- a b-- n---------- O- n- b-l u-p-s-e-, a b-l n-u-p-s-e-. ------------------------------------- On ne byl uspeshen, a byl neuspeshen.
Han var ikkje fornøgd, men misfornøgd. Он--е бы- дов--е-, а -ы---едово-е-. О- н- б-- д------- а б-- н--------- О- н- б-л д-в-л-н- а б-л н-д-в-л-н- ----------------------------------- Он не был доволен, а был недоволен. 0
On ne---l d-v--e-,-a b-l -edo-ole-. O- n- b-- d------- a b-- n--------- O- n- b-l d-v-l-n- a b-l n-d-v-l-n- ----------------------------------- On ne byl dovolen, a byl nedovolen.
Han var ikkje lukkeleg, men ulukkeleg. О--н- -ыл сч-стл----а-б-л--есч-ст--. О- н- б-- с-------- а б-- н--------- О- н- б-л с-а-т-и-, а б-л н-с-а-т-н- ------------------------------------ Он не был счастлив, а был несчастен. 0
O- -----l -cha-t-i-,---by- n-s-ha---n. O- n- b-- s--------- a b-- n---------- O- n- b-l s-h-s-l-v- a b-l n-s-h-s-e-. -------------------------------------- On ne byl schastliv, a byl neschasten.
Han var ikkje sympatisk, men usympatisk. О- н- б-- си---т-----, - --- -е-и---ти---м. О- н- б-- с----------- а б-- н------------- О- н- б-л с-м-а-и-н-м- а б-л н-с-м-а-и-н-м- ------------------------------------------- Он не был симпатичным, а был несимпатичным. 0
On--e-by- -imp--ic-n-m, --b---n--imp-------m. O- n- b-- s------------ a b-- n-------------- O- n- b-l s-m-a-i-h-y-, a b-l n-s-m-a-i-h-y-. --------------------------------------------- On ne byl simpatichnym, a byl nesimpatichnym.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Korleis born lærer å snakke rett

Så snart eit menneske er fødd, kommuniserer det med andre. Babyar skrik når dei vil noko. Når dei er eit par månader gamle, kan dei allereie seie nokre enkle ord. Når dei er to år gamle, kan dei seie setningar på om lag tre ord. Du kan ikkje påverke når born byrjar å snakke. Men du kan påverke kor godt dei lærer morsmålet sitt! For å få til det, er det nokre ting du må passe på. Det viktigaste er at barnet som skal lære, alltid er motivert. Barnet må forstå at det oppnår noko når det snakkar. For speborn er eit smil ei positiv tilbakemelding. Større born søkjer dialog med omverda si. Dei rettar seg inn mot korleis menneske rundt dei snakkar. Difor er språkkunna til foreldra og andre oppdragarar viktig. Og born må lære at språket er verdifullt! Difor bør dei alltid ha det moro. Høgtlesing viser borna kor spennande språk kan vere. Foreldre bør gjere det så mykje som mogleg med barnet sitt. Når eit barn opplever mykje, vil det snakke om det. Born som veks opp tospråklege, treng faste reglar. Dei må vite kva språk som kan brukast med kven. Slik kan dei lære å skilje mellom språka. Når borna byrjar på skule, endrar språket deira seg. Dei lærer eit nytt omgangsspråk. Då er det viktig at foreldra passar på korleis barnet deira snakkar. Studiar viser at det fyrste språket pregar hjernen for alltid. Det vi lærer som born, er med oss resten av livet. Den som lærer morsmålet sitt godt, har nytte av det seinare. Han lærer nye ting snøggare og betre - ikkje berre framandspråk...