Ordliste

nn Vacation activities   »   ru В отпуске

48 [førtiåtte]

Vacation activities

Vacation activities

48 [сорок восемь]

48 [sorok vosemʹ]

В отпуске

[V otpuske]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Russian Spel Meir
Er stranda rein? П----чисты-? Пляж чистый? П-я- ч-с-ы-? ------------ Пляж чистый? 0
Pl-azh ch-styy? Plyazh chistyy? P-y-z- c-i-t-y- --------------- Plyazh chistyy?
Går det an å bade der? Т-м--ожн- -у---ь-я? Там можно купаться? Т-м м-ж-о к-п-т-с-? ------------------- Там можно купаться? 0
T-m mozhno--u----s-a? Tam mozhno kupatʹsya? T-m m-z-n- k-p-t-s-a- --------------------- Tam mozhno kupatʹsya?
Er det ikkje farleg å bade der? Т-- -- о----о-куп-----? Там не опасно купаться? Т-м н- о-а-н- к-п-т-с-? ----------------------- Там не опасно купаться? 0
Ta--n----asno -u----s-a? Tam ne opasno kupatʹsya? T-m n- o-a-n- k-p-t-s-a- ------------------------ Tam ne opasno kupatʹsya?
Går det an å leige ein parasoll der? М--но --е-ь----ть на пр-кат-зо-- -т-со--ц-? Можно здесь взять на прокат зонт от солнца? М-ж-о з-е-ь в-я-ь н- п-о-а- з-н- о- с-л-ц-? ------------------------------------------- Можно здесь взять на прокат зонт от солнца? 0
M-z--- -desʹ vz---- -a--r---t--o----t ---n-s-? Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat zont ot solntsa? M-z-n- z-e-ʹ v-y-t- n- p-o-a- z-n- o- s-l-t-a- ---------------------------------------------- Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat zont ot solntsa?
Går det an å leige ein liggjestol her? Мо--------ь взя-- -а---о--т шез--н-? Можно здесь взять на прокат шезлонг? М-ж-о з-е-ь в-я-ь н- п-о-а- ш-з-о-г- ------------------------------------ Можно здесь взять на прокат шезлонг? 0
M-zhno zde-ʹ---y-tʹ n- --ok-t --e-l-ng? Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat shezlong? M-z-n- z-e-ʹ v-y-t- n- p-o-a- s-e-l-n-? --------------------------------------- Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat shezlong?
Går det an å leige ein båt her? М-ж-о--д--- --ять-н- п-о-а---од--? Можно здесь взять на прокат лодку? М-ж-о з-е-ь в-я-ь н- п-о-а- л-д-у- ---------------------------------- Можно здесь взять на прокат лодку? 0
Mo--no--d--- --ya-ʹ--a pro--t l-d-u? Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat lodku? M-z-n- z-e-ʹ v-y-t- n- p-o-a- l-d-u- ------------------------------------ Mozhno zdesʹ vzyatʹ na prokat lodku?
Eg vil gjerne surfe. Я-хо-е--б--/-хот-л---ы-занятьс- -ёр----ом. Я хотел бы / хотела бы заняться сёрфингом. Я х-т-л б- / х-т-л- б- з-н-т-с- с-р-и-г-м- ------------------------------------------ Я хотел бы / хотела бы заняться сёрфингом. 0
Y------el--y - --o---- b--z--y-t---a -ër---go-. Ya khotel by / khotela by zanyatʹsya sërfingom. Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- z-n-a-ʹ-y- s-r-i-g-m- ----------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by zanyatʹsya sërfingom.
Eg vil gjerne dykke. Я хо--л--------т-л- бы -о--р-т-. Я хотел бы / хотела бы понырять. Я х-т-л б- / х-т-л- б- п-н-р-т-. -------------------------------- Я хотел бы / хотела бы понырять. 0
Y- khot-l--y / khote-a--y p-nyr-a-ʹ. Ya khotel by / khotela by ponyryatʹ. Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- p-n-r-a-ʹ- ------------------------------------ Ya khotel by / khotela by ponyryatʹ.
Eg vil gjerne stå på vasski. Я -отел--ы-/ хо-е-а--ы по--т-ться -а водн-х---ж-х. Я хотел бы / хотела бы покататься на водных лыжах. Я х-т-л б- / х-т-л- б- п-к-т-т-с- н- в-д-ы- л-ж-х- -------------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы покататься на водных лыжах. 0
Ya -h--e- ---/ k-o---a-b----k-tatʹ-y--n--v-dny-h ly----h. Ya khotel by / khotela by pokatatʹsya na vodnykh lyzhakh. Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- p-k-t-t-s-a n- v-d-y-h l-z-a-h- --------------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by pokatatʹsya na vodnykh lyzhakh.
Går det an å leige surfebrett her? М-----в---ь н- -рокат-доску-д-я--ё---нг-? Можно взять на прокат доску для сёрфинга? М-ж-о в-я-ь н- п-о-а- д-с-у д-я с-р-и-г-? ----------------------------------------- Можно взять на прокат доску для сёрфинга? 0
Mo---- vzya-ʹ n- p-ok---do--u -l----ërf---a? Mozhno vzyatʹ na prokat dosku dlya sërfinga? M-z-n- v-y-t- n- p-o-a- d-s-u d-y- s-r-i-g-? -------------------------------------------- Mozhno vzyatʹ na prokat dosku dlya sërfinga?
Går det an å leige dykkarutstyr her? М-жно---ят- на-п--кат -на-я-ен-е-для -а---н--? Можно взять на прокат снаряжение для дайвинга? М-ж-о в-я-ь н- п-о-а- с-а-я-е-и- д-я д-й-и-г-? ---------------------------------------------- Можно взять на прокат снаряжение для дайвинга? 0
Mozhn--v-y-tʹ na ----at-snary-z--n-y--d----d--v---a? Mozhno vzyatʹ na prokat snaryazheniye dlya dayvinga? M-z-n- v-y-t- n- p-o-a- s-a-y-z-e-i-e d-y- d-y-i-g-? ---------------------------------------------------- Mozhno vzyatʹ na prokat snaryazheniye dlya dayvinga?
Går det an å leige vasski her? Можн--в--ть--- п----т--од-ые л-жи? Можно взять на прокат водные лыжи? М-ж-о в-я-ь н- п-о-а- в-д-ы- л-ж-? ---------------------------------- Можно взять на прокат водные лыжи? 0
M-z-n- v-yat---a-p---a--vo--y---l----? Mozhno vzyatʹ na prokat vodnyye lyzhi? M-z-n- v-y-t- n- p-o-a- v-d-y-e l-z-i- -------------------------------------- Mozhno vzyatʹ na prokat vodnyye lyzhi?
Eg er nybegynnar. Я----ько--а-и-а---й / н-ч--а-щ-я. Я только начинающий / начинающая. Я т-л-к- н-ч-н-ю-и- / н-ч-н-ю-а-. --------------------------------- Я только начинающий / начинающая. 0
Y----lʹ-o-nach---yu--ch---/--a----a-ush-hay-. Ya tolʹko nachinayushchiy / nachinayushchaya. Y- t-l-k- n-c-i-a-u-h-h-y / n-c-i-a-u-h-h-y-. --------------------------------------------- Ya tolʹko nachinayushchiy / nachinayushchaya.
Eg er middels flink. Я-н- совс-м---в-ч-к. Я не совсем новичок. Я н- с-в-е- н-в-ч-к- -------------------- Я не совсем новичок. 0
Y- n---o-s-m-n--ichok. Ya ne sovsem novichok. Y- n- s-v-e- n-v-c-o-. ---------------------- Ya ne sovsem novichok.
Eg kan dette ganske bra. Я---э-им----о---з--к-- /-з-ак-м-. Я с этим хорошо знаком / знакома. Я с э-и- х-р-ш- з-а-о- / з-а-о-а- --------------------------------- Я с этим хорошо знаком / знакома. 0
Ya-s-et---kho------zn-ko- - --a-o-a. Ya s etim khorosho znakom / znakoma. Y- s e-i- k-o-o-h- z-a-o- / z-a-o-a- ------------------------------------ Ya s etim khorosho znakom / znakoma.
Kvar er skiheisen? Г-- ---н-й п-д-ём--к? Где лыжный подъёмник? Г-е л-ж-ы- п-д-ё-н-к- --------------------- Где лыжный подъёмник? 0
Gd----z-------dʺyëmn-k? Gde lyzhnyy podʺyëmnik? G-e l-z-n-y p-d-y-m-i-? ----------------------- Gde lyzhnyy podʺyëmnik?
Har du med deg ski? А-лы-и-т- ---е-- с--об-й-ест-? А лыжи-то у тебя с собой есть? А л-ж---о у т-б- с с-б-й е-т-? ------------------------------ А лыжи-то у тебя с собой есть? 0
A --z-i--o u-t---- s--o--- ye-tʹ? A lyzhi-to u tebya s soboy yestʹ? A l-z-i-t- u t-b-a s s-b-y y-s-ʹ- --------------------------------- A lyzhi-to u tebya s soboy yestʹ?
Har du med deg skistøvlar? А-лыж--е-б-т-н---т- у ---я с с-б----ст-? А лыжные ботинки-то у тебя с собой есть? А л-ж-ы- б-т-н-и-т- у т-б- с с-б-й е-т-? ---------------------------------------- А лыжные ботинки-то у тебя с собой есть? 0
A---z-nyye-b--i-k---- --te-y--- so-o----stʹ? A lyzhnyye botinki-to u tebya s soboy yestʹ? A l-z-n-y- b-t-n-i-t- u t-b-a s s-b-y y-s-ʹ- -------------------------------------------- A lyzhnyye botinki-to u tebya s soboy yestʹ?

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Språket i bilete

Eit tysk ordspråk seier: Eit bilete seier meir enn tusen ord. Det tyder at bilete ofte blir forstått fortare enn språk. Bilete kan òg vise kjensler betre. Difor blir det brukt mange bilete i reklamen. Bilete fungerer annleis enn språk. Dei viser oss mange ting på likt, og verkar som heilskap. Det tyder at heile biletet til saman har ein bestemt effekt. Med språk treng du mange fleire ord. Men bilete og språk høyrer saman. Vi treng språk for å skildre eit bilete. På same måten blir mange tekstar fyrst forståelege gjennom bilete. Lingvistar forskar på forholdet mellom bilete og språk. Det er òg eit spørsmål om bilete er eit språk i seg sjølv. Viss noko berre blir filma, kan vi sjå på bileta. Men bodskapen i filmen er ikkje konkret. Viss eit bilete skal fungere som språk, må det vere konkret. Di mindre det viser, di klårare er bodskapen. Piktogram er eit godt døme på det. Piktogram er enkle og eintydige biletteikn. Dei erstattar verbalspråk, og er ei form for visuell kommunikasjon. Alle kjenner piktogrammet for ‘røyking forbode’. Det viser ein sigarett med ei linje over. Gjennom globaliseringa blir bileta viktigare. Men du må lære språket deira. Det er ikkje forståeleg over heile verda, sjølv om mange trur det. Det er ford kulturen vår påverkar korleis vi forstår bilete. Det vi ser, kjem an på fleire faktorar. Så nokre menneske ser ikkje sigarettar, berre svarte linjer.
Visste du?
Tyrkisk er et av de nesten 40 Turk språkene. Det er mest knyttet til det aserbajdsjanske språket. Det er morsmål eller andrespråk for mer enn 80 millioner mennesker. Disse lever hovedsakelig i Tyrkia eller på Balkan. Emigranter tok også Tyrkisk til Europa, Amerika og Australia. Det Tyrkiske har også blitt påvirket av andre språk. Ordlisten inneholder ord fra Arabisk og Fransk. Et kjennemerke ved det Tyrkiske språket er de mange forskjellige dialektene. Dialekten som brukes i Istanbul regnes som dagens standard språk. Grammatikken er delt opp i seks delinger. Den agglutinerende språk strukturen er også karakteristisk for Tyrkisk. Dette betyr at grammatiske former bli uttrykt av endelser. Det er en fast rekkefølge av disse, men det kan være veldig mange av dem. Dette prinsippet forskjelligjør Tyrkisk fra andre Indoeuropeiske språk.