Ordliste

nn Hjå legen   »   ru У врача

57 [femtisju / sju og femti]

Hjå legen

Hjå legen

57 [пятьдесят семь]

57 [pyatʹdesyat semʹ]

У врача

U vracha

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Russian Spel Meir
Eg har time hjå legen. Я--д- -а----ё--к-вр--у. Я и__ н_ п____ к в_____ Я и-у н- п-и-м к в-а-у- ----------------------- Я иду на приём к врачу. 0
Y--i-u ---pr-yë--k-v-a-hu. Y_ i__ n_ p_____ k v______ Y- i-u n- p-i-ë- k v-a-h-. -------------------------- Ya idu na priyëm k vrachu.
Eg har time klokka ti. У -е-- н---ачен приё- -а --сять ---о-. У м___ н_______ п____ н_ д_____ ч_____ У м-н- н-з-а-е- п-и-м н- д-с-т- ч-с-в- -------------------------------------- У меня назначен приём на десять часов. 0
U-m--ya na--a-hen---i-ëm-na-de-y--ʹ----sov. U m____ n________ p_____ n_ d______ c______ U m-n-a n-z-a-h-n p-i-ë- n- d-s-a-ʹ c-a-o-. ------------------------------------------- U menya naznachen priyëm na desyatʹ chasov.
Kva er namnet ditt? Ка--Ва-а -а-или-? К__ В___ ф_______ К-к В-ш- ф-м-л-я- ----------------- Как Ваша фамилия? 0
Kak-Vasha fa-ili--? K__ V____ f________ K-k V-s-a f-m-l-y-? ------------------- Kak Vasha familiya?
Set deg på venterommet, er du snill. Пожал----а, ---о-дите ---ри---ой. П__________ п________ в п________ П-ж-л-й-т-, п-д-ж-и-е в п-и-м-о-. --------------------------------- Пожалуйста, подождите в приёмной. 0
Po-ha-u--ta---odo-----e ----iy---oy. P___________ p_________ v p_________ P-z-a-u-s-a- p-d-z-d-t- v p-i-ë-n-y- ------------------------------------ Pozhaluysta, podozhdite v priyëmnoy.
Legen kjem snart. Врач---й-а---р-д--. В___ с_____ п______ В-а- с-й-а- п-и-ё-. ------------------- Врач сейчас придёт. 0
Vr--h -eyc--s-prid-t. V____ s______ p______ V-a-h s-y-h-s p-i-ë-. --------------------- Vrach seychas pridët.
Kvar er du forsikra? Г-е -ы--а-тр-хо--н-? Г__ В_ з____________ Г-е В- з-с-р-х-в-н-? -------------------- Где Вы застрахованы? 0
Gd- -y-z-st----ov---? G__ V_ z_____________ G-e V- z-s-r-k-o-a-y- --------------------- Gde Vy zastrakhovany?
Kva kan eg hjelpe deg med? Чем --мог- Ва- п-----? Ч__ я м___ В__ п______ Ч-м я м-г- В-м п-м-ч-? ---------------------- Чем я могу Вам помочь? 0
Ch-m--- mo-u-Vam pom-ch-? C___ y_ m___ V__ p_______ C-e- y- m-g- V-m p-m-c-ʹ- ------------------------- Chem ya mogu Vam pomochʹ?
Har du smerter? У---с--то--иб--ь-бо--т? У В__ ч_________ б_____ У В-с ч-о-н-б-д- б-л-т- ----------------------- У Вас что-нибудь болит? 0
U---- chto---bu-ʹ b-l--? U V__ c__________ b_____ U V-s c-t---i-u-ʹ b-l-t- ------------------------ U Vas chto-nibudʹ bolit?
Kvar gjer det vondt? Г-- - -ас-бо---? Г__ у В__ б_____ Г-е у В-с б-л-т- ---------------- Где у Вас болит? 0
G-e-u --s-bolit? G__ u V__ b_____ G-e u V-s b-l-t- ---------------- Gde u Vas bolit?
Eg har alltid vondt i ryggen. У -ен--пос-оя---е б-л- - с--не. У м___ п_________ б___ в с_____ У м-н- п-с-о-н-ы- б-л- в с-и-е- ------------------------------- У меня постоянные боли в спине. 0
U----ya---s--y-nn--- bo-i---spin-. U m____ p___________ b___ v s_____ U m-n-a p-s-o-a-n-y- b-l- v s-i-e- ---------------------------------- U menya postoyannyye boli v spine.
Eg har ofte vondt i hovudet. У-ме---ч-сты---о----ые ----. У м___ ч_____ г_______ б____ У м-н- ч-с-ы- г-л-в-ы- б-л-. ---------------------------- У меня частые головные боли. 0
U men---chast-y- g-l--n-y--bo-i. U m____ c_______ g________ b____ U m-n-a c-a-t-y- g-l-v-y-e b-l-. -------------------------------- U menya chastyye golovnyye boli.
Eg har av og til vondt i magen. У -еня иног-а-бо----жи---. У м___ и_____ б____ ж_____ У м-н- и-о-д- б-л-т ж-в-т- -------------------------- У меня иногда болит живот. 0
U me-y- -n--d- -o--- -hi-ot. U m____ i_____ b____ z______ U m-n-a i-o-d- b-l-t z-i-o-. ---------------------------- U menya inogda bolit zhivot.
Kan du ta av deg på overkroppen? Ра-д-н-т---, --ж--уйста- д- -----! Р___________ п__________ д_ п_____ Р-з-е-ь-е-ь- п-ж-л-й-т-, д- п-я-а- ---------------------------------- Разденьтесь, пожалуйста, до пояса! 0
Ra-de-ʹ-esʹ- -o--aluy-t---do-p---s-! R___________ p___________ d_ p______ R-z-e-ʹ-e-ʹ- p-z-a-u-s-a- d- p-y-s-! ------------------------------------ Razdenʹtesʹ, pozhaluysta, do poyasa!
Legg deg på benken, er du snill. Прил-г-е,--о--луй------- к-шетку! П________ п__________ н_ к_______ П-и-я-т-, п-ж-л-й-т-, н- к-ш-т-у- --------------------------------- Прилягте, пожалуйста, на кушетку! 0
P--ly-g--,-po-h-l---t-,----kus--tk-! P_________ p___________ n_ k________ P-i-y-g-e- p-z-a-u-s-a- n- k-s-e-k-! ------------------------------------ Prilyagte, pozhaluysta, na kushetku!
Blodtrykket er i orden. Да----ие в -о-я-к-. Д_______ в п_______ Д-в-е-и- в п-р-д-е- ------------------- Давление в порядке. 0
Da----i-- -----y---e. D________ v p________ D-v-e-i-e v p-r-a-k-. --------------------- Davleniye v poryadke.
Eg gjev deg ei sprøyte. Я--ам -д-ла- уко-. Я В__ с_____ у____ Я В-м с-е-а- у-о-. ------------------ Я Вам сделаю укол. 0
Ya --m-s-e--y- u-o-. Y_ V__ s______ u____ Y- V-m s-e-a-u u-o-. -------------------- Ya Vam sdelayu ukol.
Eg gjev deg tablettar. Я---м-да---аб-ет--. Я В__ д__ т________ Я В-м д-м т-б-е-к-. ------------------- Я Вам дам таблетки. 0
Y- V---da--t---etk-. Y_ V__ d__ t________ Y- V-m d-m t-b-e-k-. -------------------- Ya Vam dam tabletki.
Eg gjev deg ein resept til apoteket. Я--а---ып--у-р-цепт--л--ап-ек-. Я В__ в_____ р_____ д__ а______ Я В-м в-п-ш- р-ц-п- д-я а-т-к-. ------------------------------- Я Вам выпишу рецепт для аптеки. 0
Ya --m v-pishu----sept--ly------ki. Y_ V__ v______ r______ d___ a______ Y- V-m v-p-s-u r-t-e-t d-y- a-t-k-. ----------------------------------- Ya Vam vypishu retsept dlya apteki.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

MP3 Nynorsk + Russian (1-100) MP3 Russian (1-100)
Ingen video funne!

Lange ord, korte ord

Kor langt eit ord er, avheng av kor mykje informasjon det inneheld. Det er vist ved ein amerikansk studie. Forskarane undersøkte ord frå ti europeiske språk. Det skjedde med hjelp av ei datamaskin. Datamaskina køyrte eit program som analyserte forskjellige ord. Med ein formel rekna maskina ut informasjonsinnhaldet. Resultata var eintydige. Di kortare eit ord er, di mindre informasjon ber det. Det er interessant at vi brukar korte ord oftare enn lange. Grunnen kan vere effektiviteten til språket. Når vi snakkar, konsentrerer vi oss om det viktigaste. Difor må ord som inneheld lite informasjon, vere korte. Det garanterer at vi ikkje brukar for mykje tid på det uviktige. Samenhengen mellom lengd og innhald har endå ein fordel. Det sikrar at informasjonsinnhaldet er konstant. Det tyder at vi kan seie like mykje på eit visst tidsrom. For eksempel kan vi bruke få lange ord. Eller vi kan bruke mange korte ord. Det spelar inga rolle kva vi vel: Informasjonsinnhaldet er det same. Difor får språket vårt ein regelbunden rytme. Det gjer det lettare for tilhøyrarar å fylgje oss. Viss informasjonsmengda alltid varierte, ville det vere vanskeleg. Tilhøyrarane ville ha vanskar med å tilpasse seg språket vårt. Dermed ville forståinga vorte vanskelegare. Den som vil bli best mogleg forstått, bør velje korte ord. Sidan korte ord blir betre forstått enn lange. Difor gjeld prinsippet ‘keep it short and simple!’ Forkorta: KISS!