Phrasebook

en Ordinal numbers   »   uk Порядкові числа

61 [sixty-one]

Ordinal numbers

Ordinal numbers

61 [шістдесят один]

61 [shistdesyat odyn]

Порядкові числа

[Poryadkovi chysla]

Choose how you want to see the translation:   
English (UK) Ukrainian Play More
The first month is January. Пе-ш-й м-ся-- –-------. Перший місяць – січень. П-р-и- м-с-ц- – с-ч-н-. ----------------------- Перший місяць – січень. 0
Per-hy---m---a-s--–--i--e--. Pershyy- misyatsʹ – sichenʹ. P-r-h-y- m-s-a-s- – s-c-e-ʹ- ---------------------------- Pershyy̆ misyatsʹ – sichenʹ.
The second month is February. Др-ги- -іс--- – л----. Другий місяць – лютий. Д-у-и- м-с-ц- – л-т-й- ---------------------- Другий місяць – лютий. 0
D-uhy-̆ -i--a-sʹ-- --u--y-. Druhyy- misyatsʹ – lyutyy-. D-u-y-̆ m-s-a-s- – l-u-y-̆- --------------------------- Druhyy̆ misyatsʹ – lyutyy̆.
The third month is March. Т-ет-й-м---ць - -ер-----. Третій місяць – березень. Т-е-і- м-с-ц- – б-р-з-н-. ------------------------- Третій місяць – березень. 0
Tr-t--̆ ------s- –-bere--nʹ. Tretiy- misyatsʹ – berezenʹ. T-e-i-̆ m-s-a-s- – b-r-z-n-. ---------------------------- Tretiy̆ misyatsʹ – berezenʹ.
The fourth month is April. Че-в-р-и- -іся-ь - -----н-. Четвертий місяць – квітень. Ч-т-е-т-й м-с-ц- – к-і-е-ь- --------------------------- Четвертий місяць – квітень. 0
Chetvert-y̆ mis-a----–----tenʹ. Chetvertyy- misyatsʹ – kvitenʹ. C-e-v-r-y-̆ m-s-a-s- – k-i-e-ʹ- ------------------------------- Chetvertyy̆ misyatsʹ – kvitenʹ.
The fifth month is May. П-я--- -і-я-- – тр-вень. П’ятий місяць – травень. П-я-и- м-с-ц- – т-а-е-ь- ------------------------ П’ятий місяць – травень. 0
Pʺya---- misyat-ʹ --tr--en-. Pʺyatyy- misyatsʹ – travenʹ. P-y-t-y- m-s-a-s- – t-a-e-ʹ- ---------------------------- Pʺyatyy̆ misyatsʹ – travenʹ.
The sixth month is June. Шо--и- мі-я-- - че-в-н-. Шостий місяць – червень. Ш-с-и- м-с-ц- – ч-р-е-ь- ------------------------ Шостий місяць – червень. 0
Sh-s-yy̆---sy-ts- –-ch--v-nʹ. Shostyy- misyatsʹ – chervenʹ. S-o-t-y- m-s-a-s- – c-e-v-n-. ----------------------------- Shostyy̆ misyatsʹ – chervenʹ.
Six months make half a year. Ш--ть м-ся--в---це-п-врок-. Шість місяців – це півроку. Ш-с-ь м-с-ц-в – ц- п-в-о-у- --------------------------- Шість місяців – це півроку. 0
Shi--- misya-s---–-----piv-o-u. Shistʹ misyatsiv – tse pivroku. S-i-t- m-s-a-s-v – t-e p-v-o-u- ------------------------------- Shistʹ misyatsiv – tse pivroku.
January, February, March, Січе-----ют-----е-ез-нь, Січень, лютий, березень, С-ч-н-, л-т-й- б-р-з-н-, ------------------------ Січень, лютий, березень, 0
S-che--- ---t------er-z-nʹ, Sichenʹ, lyutyy-, berezenʹ, S-c-e-ʹ- l-u-y-̆- b-r-z-n-, --------------------------- Sichenʹ, lyutyy̆, berezenʹ,
April, May and June. к-і--нь----а-е-ь-- черв--ь. квітень, травень і червень. к-і-е-ь- т-а-е-ь і ч-р-е-ь- --------------------------- квітень, травень і червень. 0
kviten----rav--- i che--e--. kvitenʹ, travenʹ i chervenʹ. k-i-e-ʹ- t-a-e-ʹ i c-e-v-n-. ---------------------------- kvitenʹ, travenʹ i chervenʹ.
The seventh month is July. С-о-ий--і-яць-– ---ен-. Сьомий місяць – липень. С-о-и- м-с-ц- – л-п-н-. ----------------------- Сьомий місяць – липень. 0
Sʹ--yy̆ --sy--sʹ -----e-ʹ. Sʹomyy- misyatsʹ – lypenʹ. S-o-y-̆ m-s-a-s- – l-p-n-. -------------------------- Sʹomyy̆ misyatsʹ – lypenʹ.
The eighth month is August. В--ьм-й----я-ь - ---п-нь. Восьмий місяць – серпень. В-с-м-й м-с-ц- – с-р-е-ь- ------------------------- Восьмий місяць – серпень. 0
Vo--m-y̆--is--t-ʹ---s--pe-ʹ. Vosʹmyy- misyatsʹ – serpenʹ. V-s-m-y- m-s-a-s- – s-r-e-ʹ- ---------------------------- Vosʹmyy̆ misyatsʹ – serpenʹ.
The ninth month is September. Дев-ят-й -і--ць --вер---н-. Дев’ятий місяць – вересень. Д-в-я-и- м-с-ц- – в-р-с-н-. --------------------------- Дев’ятий місяць – вересень. 0
D-v--at-y̆ -isy-tsʹ - -e-ese-ʹ. Dev'yatyy- misyatsʹ – veresenʹ. D-v-y-t-y- m-s-a-s- – v-r-s-n-. ------------------------------- Dev'yatyy̆ misyatsʹ – veresenʹ.
The tenth month is October. Д-сят-- -іс-ць --ж-втен-. Десятий місяць – жовтень. Д-с-т-й м-с-ц- – ж-в-е-ь- ------------------------- Десятий місяць – жовтень. 0
Desyat-y̆ --sy--s- - zhov--nʹ. Desyatyy- misyatsʹ – zhovtenʹ. D-s-a-y-̆ m-s-a-s- – z-o-t-n-. ------------------------------ Desyatyy̆ misyatsʹ – zhovtenʹ.
The eleventh month is November. Одинад--ти--мі-яц- – ли-то-ад. Одинадцятий місяць – листопад. О-и-а-ц-т-й м-с-ц- – л-с-о-а-. ------------------------------ Одинадцятий місяць – листопад. 0
O-y-ad-s-a-yy̆ -is---s--– l-st--a-. Odynadtsyatyy- misyatsʹ – lystopad. O-y-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – l-s-o-a-. ----------------------------------- Odynadtsyatyy̆ misyatsʹ – lystopad.
The twelfth month is December. Д-----ц-ти- -іс--- – ---д-н-. Дванадцятий місяць – грудень. Д-а-а-ц-т-й м-с-ц- – г-у-е-ь- ----------------------------- Дванадцятий місяць – грудень. 0
D-a-ad-s----y----sy--sʹ --h-udenʹ. Dvanadtsyatyy- misyatsʹ – hrudenʹ. D-a-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – h-u-e-ʹ- ---------------------------------- Dvanadtsyatyy̆ misyatsʹ – hrudenʹ.
Twelve months make a year. Дв--а--ять--іся--в-–-це--і-. Дванадцять місяців – це рік. Д-а-а-ц-т- м-с-ц-в – ц- р-к- ---------------------------- Дванадцять місяців – це рік. 0
D-an---sya-- -isy----- ---s--r-k. Dvanadtsyatʹ misyatsiv – tse rik. D-a-a-t-y-t- m-s-a-s-v – t-e r-k- --------------------------------- Dvanadtsyatʹ misyatsiv – tse rik.
July, August, September, Липен-, -е--е--,-ве-есень, Липень, серпень, вересень, Л-п-н-, с-р-е-ь- в-р-с-н-, -------------------------- Липень, серпень, вересень, 0
L-p--ʹ, -er--nʹ, v--e---ʹ, Lypenʹ, serpenʹ, veresenʹ, L-p-n-, s-r-e-ʹ- v-r-s-n-, -------------------------- Lypenʹ, serpenʹ, veresenʹ,
October, November and December. ж-в-е--, ли--о-ад - --у-ень. жовтень, листопад і грудень. ж-в-е-ь- л-с-о-а- і г-у-е-ь- ---------------------------- жовтень, листопад і грудень. 0
z--v-enʹ,-l-s-o--d---hr-d-n-. zhovtenʹ, lystopad i hrudenʹ. z-o-t-n-, l-s-o-a- i h-u-e-ʹ- ----------------------------- zhovtenʹ, lystopad i hrudenʹ.

Download MP3 (.zip files)

The native language is always the most important language

Our native language is the first language we learn. This happens automatically, so we don't notice it. Most people only have one native language. All other languages are studied as foreign languages. Of course there are also people who grow up with multiple languages. However, they typically speak these languages with differing levels of fluency. Often, the languages are also used differently. One language is used at work, for example. The other is used at home. How well we speak a language is dependent on multiple factors. When we learn it as small children, we typically learn it very well. Our speech center works most effectively in these years of life. How often we speak a language is also important. The more often we use it, the better we speak it. But researchers believe a person can never speak two languages equally well. One language is always the more important language. Experiments seem to confirm this hypothesis. Various people were tested in one study. Half of the test subjects spoke two languages fluently. Chinese was the native language and English the second. The other half of the subjects only spoke English as their native language. The test subjects had to solve simple tasks in English. While doing so, the activity of their brains was measured. And differences appeared in the brains of the test subjects! In the multilingual individuals, one region of the brain was especially active. The monolingual individuals, on the other hand, showed no activity in this region. Both groups solved the tasks equally fast and well. Despite this, the Chinese still translated everything into their native language…