Dicționar de expresii

ro Adjective 2   »   uk Прикметники 2

79 [şaptezeci şi nouă]

Adjective 2

Adjective 2

79 [сімдесят дев’ять]

79 [simdesyat devʺyatʹ]

Прикметники 2

[Prykmetnyky 2]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
Eu port o rochie albastră. На-м--і си-----аття. На мені синє плаття. Н- м-н- с-н- п-а-т-. -------------------- На мені синє плаття. 0
Na-men--------p---t--. Na meni synye plattya. N- m-n- s-n-e p-a-t-a- ---------------------- Na meni synye plattya.
Eu port o rochie roşie. Н- м--- червоне--л-ття. На мені червоне плаття. Н- м-н- ч-р-о-е п-а-т-. ----------------------- На мені червоне плаття. 0
Na -e-i ------ne---a-t--. Na meni chervone plattya. N- m-n- c-e-v-n- p-a-t-a- ------------------------- Na meni chervone plattya.
Eu port o rochie verde. Н--мен-------е --а-тя. На мені зелене плаття. Н- м-н- з-л-н- п-а-т-. ---------------------- На мені зелене плаття. 0
N-------z-l-----l--ty-. Na meni zelene plattya. N- m-n- z-l-n- p-a-t-a- ----------------------- Na meni zelene plattya.
Cumpăr o poşetă neagră. Я к-пую ч-----су-к-. Я купую чорну сумку. Я к-п-ю ч-р-у с-м-у- -------------------- Я купую чорну сумку. 0
Y- k--u-u---or-u -u--u. YA kupuyu chornu sumku. Y- k-p-y- c-o-n- s-m-u- ----------------------- YA kupuyu chornu sumku.
Cumpăr o poşetă maro. Я к-пу- к-ри-н-ву-----у. Я купую коричневу сумку. Я к-п-ю к-р-ч-е-у с-м-у- ------------------------ Я купую коричневу сумку. 0
YA -up-y- ko-y-h-e-- ----u. YA kupuyu korychnevu sumku. Y- k-p-y- k-r-c-n-v- s-m-u- --------------------------- YA kupuyu korychnevu sumku.
Cumpăr o poşetă albă. Я ----ю -ілу--ум--. Я купую білу сумку. Я к-п-ю б-л- с-м-у- ------------------- Я купую білу сумку. 0
Y---upu-u----u----k-. YA kupuyu bilu sumku. Y- k-p-y- b-l- s-m-u- --------------------- YA kupuyu bilu sumku.
Îmi trebuie o maşină nouă. М----по-р-б-- н-в-й--в-о-о-і--. Мені потрібен новий автомобіль. М-н- п-т-і-е- н-в-й а-т-м-б-л-. ------------------------------- Мені потрібен новий автомобіль. 0
Me---p--r-b-n -o-yy- --t--obi-ʹ. Meni potriben novyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- n-v-y- a-t-m-b-l-. -------------------------------- Meni potriben novyy̆ avtomobilʹ.
Îmi trebuie o maşină rapidă. Мен--по-р-бен ----к------о-об--ь. Мені потрібен швидкий автомобіль. М-н- п-т-і-е- ш-и-к-й а-т-м-б-л-. --------------------------------- Мені потрібен швидкий автомобіль. 0
Me-i-p--ri--n -hv-d-yy- --t-mob-l-. Meni potriben shvydkyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- s-v-d-y-̆ a-t-m-b-l-. ----------------------------------- Meni potriben shvydkyy̆ avtomobilʹ.
Îmi trebuie o maşină confortabilă. Ме-і ---рі--н-зруч-ий-ав--моб-ль. Мені потрібен зручний автомобіль. М-н- п-т-і-е- з-у-н-й а-т-м-б-л-. --------------------------------- Мені потрібен зручний автомобіль. 0
M-ni --tri-en zr--h-yy- -vto---i-ʹ. Meni potriben zruchnyy- avtomobilʹ. M-n- p-t-i-e- z-u-h-y-̆ a-t-m-b-l-. ----------------------------------- Meni potriben zruchnyy̆ avtomobilʹ.
Acolo sus locuieşte o femeie bătrână. Там н----і --ве---ар-----к-. Там нагорі живе стара жінка. Т-м н-г-р- ж-в- с-а-а ж-н-а- ---------------------------- Там нагорі живе стара жінка. 0
Ta----h-ri-z-yve st--a--hin-a. Tam nahori zhyve stara zhinka. T-m n-h-r- z-y-e s-a-a z-i-k-. ------------------------------ Tam nahori zhyve stara zhinka.
Acolo sus locuieşte o femeie grasă. Т-м ---о-- --в- то---а---нка. Там нагорі живе товста жінка. Т-м н-г-р- ж-в- т-в-т- ж-н-а- ----------------------------- Там нагорі живе товста жінка. 0
Tam-n-h--i-zhy-e----s-a zhink-. Tam nahori zhyve tovsta zhinka. T-m n-h-r- z-y-e t-v-t- z-i-k-. ------------------------------- Tam nahori zhyve tovsta zhinka.
Acolo jos locuieşte o femeie curioasă. Там -н--у -ив- д-пит--в- -----. Там внизу живе допитлива жінка. Т-м в-и-у ж-в- д-п-т-и-а ж-н-а- ------------------------------- Там внизу живе допитлива жінка. 0
Ta- v---- zhyve--o-y-l-v------ka. Tam vnyzu zhyve dopytlyva zhinka. T-m v-y-u z-y-e d-p-t-y-a z-i-k-. --------------------------------- Tam vnyzu zhyve dopytlyva zhinka.
Musafirii noştri au fost persoane drăguţe. Наш--г-с-- були-----язн-м-------и. Наші гості були люб’язними людьми. Н-ш- г-с-і б-л- л-б-я-н-м- л-д-м-. ---------------------------------- Наші гості були люб’язними людьми. 0
Na-h--hosti --l--l--b'------y l-u-ʹm-. Nashi hosti buly lyub'yaznymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- l-u-'-a-n-m- l-u-ʹ-y- -------------------------------------- Nashi hosti buly lyub'yaznymy lyudʹmy.
Musafirii noştri au fost persoane politicoase. На-і-г-с-і---л----іч-ивими лю-ьми. Наші гості були ввічливими людьми. Н-ш- г-с-і б-л- в-і-л-в-м- л-д-м-. ---------------------------------- Наші гості були ввічливими людьми. 0
N-s-- hos-- --ly-v------v--- l-u---y. Nashi hosti buly vvichlyvymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- v-i-h-y-y-y l-u-ʹ-y- ------------------------------------- Nashi hosti buly vvichlyvymy lyudʹmy.
Musafirii noştri au fost persoane interesante. Наш---ості -у---цік--и---л-д-м-. Наші гості були цікавими людьми. Н-ш- г-с-і б-л- ц-к-в-м- л-д-м-. -------------------------------- Наші гості були цікавими людьми. 0
N-s-- -o-t- b-l-----ka-ymy --udʹm-. Nashi hosti buly tsikavymy lyudʹmy. N-s-i h-s-i b-l- t-i-a-y-y l-u-ʹ-y- ----------------------------------- Nashi hosti buly tsikavymy lyudʹmy.
Eu am copii cuminţi. Я-ма---или--д-т-й. Я маю милих дітей. Я м-ю м-л-х д-т-й- ------------------ Я маю милих дітей. 0
Y- --y- -ylykh --t--̆. YA mayu mylykh ditey-. Y- m-y- m-l-k- d-t-y-. ---------------------- YA mayu mylykh ditey̆.
Dar vecinii au copii obraznici. А-е су---- м--т--з-х-а-и- ---ей. Але сусіди мають зухвалих дітей. А-е с-с-д- м-ю-ь з-х-а-и- д-т-й- -------------------------------- Але сусіди мають зухвалих дітей. 0
Al----s--y-ma-utʹ-z----aly-h di----. Ale susidy mayutʹ zukhvalykh ditey-. A-e s-s-d- m-y-t- z-k-v-l-k- d-t-y-. ------------------------------------ Ale susidy mayutʹ zukhvalykh ditey̆.
Copiii dumneavoastră sunt cuminţi? Ваші д-т---емн-? Ваші діти чемні? В-ш- д-т- ч-м-і- ---------------- Ваші діти чемні? 0
Va--i-dity c--m--? Vashi dity chemni? V-s-i d-t- c-e-n-? ------------------ Vashi dity chemni?

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

O limbă, numeroase varietăţi

Chiar dacă vorbim doar o limbă, vorbim de fapt mai multe limbi. Deoarece nicio limbă nu este un sistem închis în sine. Fiecare limbă are diferite manifestări. Limba este un sistem viu. Locutorii se adaptează mereu interlocutorilor săi. Aşadar, oamenii dau varietate limbii pe care o vorbesc. Aceste varietăţi se manifestă sub toate formele. Spre exemplu, fiecare limbă are o istorie. Ea se modifică şi va continua să se modifice. Acest lucru poate fi recunoscut în faptul că persoanele în vârsta nu vorbesc ca cele tinere. Există şi multe dialecte diferite în majoritatea limbilor. Dar mulţi vorbitori regionali ştiu să se adapteze mediului. Ei folosesc limbajul standard în anumite situaţii precise. Diferite grupuri sociale au limbi diferite. Limbajul tinerilor sau al vânătorilor sunt exemple în acest sens. Majoritatea oamenilor vorbesc diferit la serviciu decât acasă. Mulţi oameni folosesc un limbaj specializat la serviciu. Diferenţele se observă şi în limbajul oral, dar şi în cel scris. Limba vorbită este de obicei mult mai simplă decât cea scrisă. Această diferenţă poate fi mare. Este cazul în care limba scrisă nu se schimbă pe parcursul timpului. Astfel, locutorii trebuie să inveţe să folosească limba scrisă. Deseori, limbajul femeilor este şi el diferit de cel al bărbaţilor. În societăţile occidentale, această diferenţă nu este prea mare. Dar există ţări în care femeile vorbesc foarte diferit faţă de bărbaţi. În unele culturi, politeţea are propriile sale forme lingvistice. Deci nu este atât de simplu să vorbeşti! Trebuie să fim atenţi la mai multe lucruri în acelaşi timp...