Dicționar de expresii

ro „a avea nevoie – a vrea”   »   uk потребувати – хотіти

69 [şaizeci şi nouă]

„a avea nevoie – a vrea”

„a avea nevoie – a vrea”

69 [шістдесят дев’ять]

69 [shistdesyat devʺyatʹ]

потребувати – хотіти

[potrebuvaty – khotity]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
Am nevoie de un pat. М--- потр-бне-ліж--. Мені потрібне ліжко. М-н- п-т-і-н- л-ж-о- -------------------- Мені потрібне ліжко. 0
Me---p-t---n---izhk-. Meni potribne lizhko. M-n- p-t-i-n- l-z-k-. --------------------- Meni potribne lizhko.
Vreau să dorm. Я--оч--с-а--. Я хочу спати. Я х-ч- с-а-и- ------------- Я хочу спати. 0
YA -h--h- spaty. YA khochu spaty. Y- k-o-h- s-a-y- ---------------- YA khochu spaty.
Aveţi aici un pat? Т---є-ліж-о? Тут є ліжко? Т-т є л-ж-о- ------------ Тут є ліжко? 0
T-t-y--liz--o? Tut ye lizhko? T-t y- l-z-k-? -------------- Tut ye lizhko?
Am nevoie de o lampă. М-н- п------- ---п-. Мені потрібна лампа. М-н- п-т-і-н- л-м-а- -------------------- Мені потрібна лампа. 0
Me-i --tr-bna-lam--. Meni potribna lampa. M-n- p-t-i-n- l-m-a- -------------------- Meni potribna lampa.
Vreau să citesc. Я ---- ---ат-. Я хочу читати. Я х-ч- ч-т-т-. -------------- Я хочу читати. 0
Y---h------hyt---. YA khochu chytaty. Y- k-o-h- c-y-a-y- ------------------ YA khochu chytaty.
Aveţi aici o lampă? Чи є--ут-ла-п-? Чи є тут лампа? Ч- є т-т л-м-а- --------------- Чи є тут лампа? 0
C-y ---t-- l--pa? Chy ye tut lampa? C-y y- t-t l-m-a- ----------------- Chy ye tut lampa?
Am nevoie de un telefon. Мені --тріб-н-тел---н. Мені потрібен телефон. М-н- п-т-і-е- т-л-ф-н- ---------------------- Мені потрібен телефон. 0
Men--pot-ib-- --le--n. Meni potriben telefon. M-n- p-t-i-e- t-l-f-n- ---------------------- Meni potriben telefon.
Vreau să dau un telefon. Я -о-- з-т-лефо------. Я хочу зателефонувати. Я х-ч- з-т-л-ф-н-в-т-. ---------------------- Я хочу зателефонувати. 0
YA-k----- ------fo----t-. YA khochu zatelefonuvaty. Y- k-o-h- z-t-l-f-n-v-t-. ------------------------- YA khochu zatelefonuvaty.
Aveţi aici un telefon? Тут-- т---фон? Тут є телефон? Т-т є т-л-ф-н- -------------- Тут є телефон? 0
T-t-y- --l----? Tut ye telefon? T-t y- t-l-f-n- --------------- Tut ye telefon?
Am nevoie de o cameră foto. М--і -----бн-- ф--оа-арат. Мені потрібний фотоапарат. М-н- п-т-і-н-й ф-т-а-а-а-. -------------------------- Мені потрібний фотоапарат. 0
M-n- potr-b---̆ fotoapa--t. Meni potribnyy- fotoaparat. M-n- p-t-i-n-y- f-t-a-a-a-. --------------------------- Meni potribnyy̆ fotoaparat.
Vreau să fotografiez. Я-------о-о---фу--ти. Я хочу фотографувати. Я х-ч- ф-т-г-а-у-а-и- --------------------- Я хочу фотографувати. 0
YA--h-----fot-h--f-vaty. YA khochu fotohrafuvaty. Y- k-o-h- f-t-h-a-u-a-y- ------------------------ YA khochu fotohrafuvaty.
Aveţi aici o cameră foto? Т---є ф-тоап-ра-? Тут є фотоапарат? Т-т є ф-т-а-а-а-? ----------------- Тут є фотоапарат? 0
T-t y--fo-o-pa-a-? Tut ye fotoaparat? T-t y- f-t-a-a-a-? ------------------ Tut ye fotoaparat?
Am nevoie de un calculator. Ме---по-р-бе- --м-’ют-р. Мені потрібен комп’ютер. М-н- п-т-і-е- к-м-’-т-р- ------------------------ Мені потрібен комп’ютер. 0
Me-i --t-i-en kom--y----. Meni potriben kompʺyuter. M-n- p-t-i-e- k-m-ʺ-u-e-. ------------------------- Meni potriben kompʺyuter.
Vreau să trimit un E-Mail. Я-х--у п-с-ат- п--ідомл-н-- ел-к----н---п-ш---. Я хочу послати повідомлення електронною поштою. Я х-ч- п-с-а-и п-в-д-м-е-н- е-е-т-о-н-ю п-ш-о-. ----------------------------------------------- Я хочу послати повідомлення електронною поштою. 0
YA kh---u po-la-y p-v-----e-n-a-e-------n--u-p-s--oyu. YA khochu poslaty povidomlennya elektronnoyu poshtoyu. Y- k-o-h- p-s-a-y p-v-d-m-e-n-a e-e-t-o-n-y- p-s-t-y-. ------------------------------------------------------ YA khochu poslaty povidomlennya elektronnoyu poshtoyu.
Aveţi aici un calculator? Ч- є--у--ко--’ютер? Чи є тут комп’ютер? Ч- є т-т к-м-’-т-р- ------------------- Чи є тут комп’ютер? 0
Ch- y- tu--k----y-t-r? Chy ye tut kompʺyuter? C-y y- t-t k-m-ʺ-u-e-? ---------------------- Chy ye tut kompʺyuter?
Îmi trebuie un pix. М--- -о-р--на -у-ь-ов--р-ч--. Мені потрібна кулькова ручка. М-н- п-т-і-н- к-л-к-в- р-ч-а- ----------------------------- Мені потрібна кулькова ручка. 0
M----p--ri--- --lʹ---a--uc---. Meni potribna kulʹkova ruchka. M-n- p-t-i-n- k-l-k-v- r-c-k-. ------------------------------ Meni potribna kulʹkova ruchka.
Vreau să scriu ceva. Я хоч--дещ- н---с-т-. Я хочу дещо написати. Я х-ч- д-щ- н-п-с-т-. --------------------- Я хочу дещо написати. 0
YA k--ch- --sh----n-py-a-y. YA khochu deshcho napysaty. Y- k-o-h- d-s-c-o n-p-s-t-. --------------------------- YA khochu deshcho napysaty.
Aveţi aici o foaie de hârtie şi un pix? Т-т-є ар-у---апер--- к---к-ва---ч-а? Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? Т-т є а-к-ш п-п-р- і к-л-к-в- р-ч-а- ------------------------------------ Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? 0
Tut -e----us--pa-eru i -u--k-va-ruchka? Tut ye arkush paperu i kulʹkova ruchka? T-t y- a-k-s- p-p-r- i k-l-k-v- r-c-k-? --------------------------------------- Tut ye arkush paperu i kulʹkova ruchka?

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

Traducerile automate

Când vrem să traducem texte, trebuie să plătim uneori mulţi bani. Interpreţii şi traducătorii profesionişti sunt foarte scumpi. În ciuda acestui lucru, devine tot mai important să înţelegem alte limbi. Informaticienii şi lingviştii-informaticieni vor să rezolve această problemă. Ei lucrează de multă vreme la dezvoltarea instrumentelor de traducere. Între timp, există multe programe de acest gen. Dar traducerile automate sunt de cele mai multe ori de proastă calitate. Dar nu este vina programatorilor. Limbile au construcţii foarte complexe. Pe de altă parte, computerele au la bază principii matematice simple. De aceea nu pot procesa mereu limba în mod corect. Un program de traduceri ar trebui să înveţe o limbă în totalitate. Pentru a face asta, experţii ar trebui sa-l înveţe milioane de cuvinte şi reguli. Practic este imposibil. E mai uşor să socotească. La asta este el bun. Computerul poate calcula frecvenţa anumitor combinaţii. Spre exemplu, el recunoaşte cuvintele care se folosesc împreună. Pentru asta, trebuie să-i dăm texte în limbi diferite. Astfel, el învaţă ce este tipic fiecărei limbi în parte. Această metodă statistică va îmbunătăţi traducerile automate. Oricum, computerele nu pot înlocui omul. Nicio maşină nu poate imita limbajul creierului uman. Traducătorii şi interpreţii mai au încă mult de lucru. În viitor, textele simple vor putea fi traduse de calculator. Dar cântecele, poezia şi literatura au nevoie de un element viu. Ele au viaţă doar prin limbajul uman. Şi este foarte bine aşa...