Dicționar de expresii

ro Negaţie 2   »   uk Заперечення 2

65 [şaizeci şi cinci]

Negaţie 2

Negaţie 2

65 [шістдесят п’ять]

65 [shistdesyat pʺyatʹ]

Заперечення 2

[Zaperechennya 2]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
Este scump inelul? П-р---нь--о--г--? Перстень дорогий? П-р-т-н- д-р-г-й- ----------------- Перстень дорогий? 0
P-rs--n- -o-ohyy̆? Perstenʹ dorohyy-? P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Nu, nu costă decât o sută de Euro. Н-, --- --ш-ує-ті--ки -т- євро. Ні, він коштує тільки сто євро. Н-, в-н к-ш-у- т-л-к- с-о є-р-. ------------------------------- Ні, він коштує тільки сто євро. 0
N---v-- k--ht-y- -i--k--st- yev--. Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro. N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Dar eu am numai cincizeci. А-е-я---- т-льки ---т-ес--. Але я маю тільки п’ятдесят. А-е я м-ю т-л-к- п-я-д-с-т- --------------------------- Але я маю тільки п’ятдесят. 0
A---y--ma-u--ilʹ-y--'--t-esyat. Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat. A-e y- m-y- t-l-k- p-y-t-e-y-t- ------------------------------- Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat.
Eşti gata deja? Т- -же-го-ов-й-- г-т---? Ти вже готовий / готова? Т- в-е г-т-в-й / г-т-в-? ------------------------ Ти вже готовий / готова? 0
T--vz-- hot-v-y̆-/---to--? Ty vzhe hotovyy- / hotova? T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Nu, încă nu. Н-- -е н-. Ні, ще ні. Н-, щ- н-. ---------- Ні, ще ні. 0
N-, ---he-n-. Ni, shche ni. N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Dar imediat sunt gata. А-------о--уд- го--вий - -от--а. Але скоро буду готовий / готова. А-е с-о-о б-д- г-т-в-й / г-т-в-. -------------------------------- Але скоро буду готовий / готова. 0
Ale -koro bu-u h-t--y-----hoto-a. Ale skoro budu hotovyy- / hotova. A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.
Mai doreşti supă? Хо----щ------? Хочеш ще супу? Х-ч-ш щ- с-п-? -------------- Хочеш ще супу? 0
K------- shc----u-u? Khochesh shche supu? K-o-h-s- s-c-e s-p-? -------------------- Khochesh shche supu?
Nu, nu mai doresc. Н-, я--і--ше -е --ч-. Ні, я більше не хочу. Н-, я б-л-ш- н- х-ч-. --------------------- Ні, я більше не хочу. 0
Ni,--- bi---h---- -h--h-. Ni, ya bilʹshe ne khochu. N-, y- b-l-s-e n- k-o-h-. ------------------------- Ni, ya bilʹshe ne khochu.
Dar încă o îngheţată. Ал--ще одне -орози-о. Але ще одне морозиво. А-е щ- о-н- м-р-з-в-. --------------------- Але ще одне морозиво. 0
Ale--hche o--e -o---yv-. Ale shche odne morozyvo. A-e s-c-e o-n- m-r-z-v-. ------------------------ Ale shche odne morozyvo.
Locuieşti de mult timp aici? Т- до-г--в-е ту- ---е-? Ти довго вже тут живеш? Т- д-в-о в-е т-т ж-в-ш- ----------------------- Ти довго вже тут живеш? 0
Ty--ov---vzhe-t-- zh-ve--? Ty dovho vzhe tut zhyvesh? T- d-v-o v-h- t-t z-y-e-h- -------------------------- Ty dovho vzhe tut zhyvesh?
Nu, abia de o lună. Н-- т-ль-и-м----ь. Ні, тільки місяць. Н-, т-л-к- м-с-ц-. ------------------ Ні, тільки місяць. 0
N-, tilʹk----sy-t-ʹ. Ni, tilʹky misyatsʹ. N-, t-l-k- m-s-a-s-. -------------------- Ni, tilʹky misyatsʹ.
Dar cunosc deja multe persoane. Ал------а---ж--б--ат- -ю--й. Але я знаю вже багато людей. А-е я з-а- в-е б-г-т- л-д-й- ---------------------------- Але я знаю вже багато людей. 0
Al- -a-z---- v-he ba-at- -y--e--. Ale ya znayu vzhe bahato lyudey-. A-e y- z-a-u v-h- b-h-t- l-u-e-̆- --------------------------------- Ale ya znayu vzhe bahato lyudey̆.
Mergi mâine acasă? Їд-ш-зав-ра -о--му? Їдеш завтра додому? Ї-е- з-в-р- д-д-м-? ------------------- Їдеш завтра додому? 0
I----h za-t-a --d-mu? I-desh zavtra dodomu? I-d-s- z-v-r- d-d-m-? --------------------- Ïdesh zavtra dodomu?
Nu, numai la sfârşit de săptămână. Н-,--і-ь-- у в--ідні. Ні, тільки у вихідні. Н-, т-л-к- у в-х-д-і- --------------------- Ні, тільки у вихідні. 0
Ni--tilʹ-- - ---h---i. Ni, tilʹky u vykhidni. N-, t-l-k- u v-k-i-n-. ---------------------- Ni, tilʹky u vykhidni.
Dar mă întorc deja duminică. Ал- я -о---т-юся-в-е -----і-ю. Але я повертаюся вже у неділю. А-е я п-в-р-а-с- в-е у н-д-л-. ------------------------------ Але я повертаюся вже у неділю. 0
A-- -a----erta--sy------ u ned----. Ale ya povertayusya vzhe u nedilyu. A-e y- p-v-r-a-u-y- v-h- u n-d-l-u- ----------------------------------- Ale ya povertayusya vzhe u nedilyu.
Fiica ta este deja majoră? Тв-- --чка в-е д--ос--? Твоя дочка вже доросла? Т-о- д-ч-а в-е д-р-с-а- ----------------------- Твоя дочка вже доросла? 0
Tvoy--d----- --h- -----la? Tvoya dochka vzhe dorosla? T-o-a d-c-k- v-h- d-r-s-a- -------------------------- Tvoya dochka vzhe dorosla?
Nu, are numai şaptesprezece ani. Ні,--й--іл--и с-мн-дц--ь. Ні, їй тільки сімнадцять. Н-, ї- т-л-к- с-м-а-ц-т-. ------------------------- Ні, їй тільки сімнадцять. 0
Ni- -̈-̆ -i-ʹk- -i-na-t--a--. Ni, i-y- tilʹky simnadtsyatʹ. N-, i-y- t-l-k- s-m-a-t-y-t-. ----------------------------- Ni, ïy̆ tilʹky simnadtsyatʹ.
Dar are deja un prieten. Ал----н- вж- має-х--пця. Але вона вже має хлопця. А-е в-н- в-е м-є х-о-ц-. ------------------------ Але вона вже має хлопця. 0
A----on---zh---ay-----opt-y-. Ale vona vzhe maye khloptsya. A-e v-n- v-h- m-y- k-l-p-s-a- ----------------------------- Ale vona vzhe maye khloptsya.

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

Ce ne spun cuvintele

Există milioane de cărţi în lume. Nu cunoaştem numărul de cărţi scrise până acum. În aceste cărţi este stocată o mare cantitate de informaţii. Dacă le-am putea citi pe toate, am ştii mai multe. Cărţile ne arată cum se schimbă lumea. Fiecare epocă are cărţile sale. Citindu-le, înţelegem ce este important pentru oameni. Din păcate, nimeni nu poate citi toate cărţile. Dar technica modernă ne poate ajuta să le analizăm. Cărţile pot fi stocate cu ajutorul cifrelor. Apoi conţinutul lor poate fi analizat. Astfel, lingviştii pot să-şi dea seama cum evoluează limba. Dar ceea ce este şi mai interesant este să numărăm frecvenţa cuvintelor. Astfel, ne putem da seama de importanţa anumitor lucruri. Oamenii de ştiinţă au studiat 5 milioane de cărţi. Este vorba de cărţi provenite din ultimele cinci secole. În total, au fost analizate 500 miliarde de cuvinte. Frecvenţa cuvintelor ne arată cum oamenii trăiau atunci şi cum trăiesc acum. Ideile si tendinţele se reflectă în limbă. Spre exemplu, cuvântul bărbaţi şi-a pierdut importanţa. E mai puţin folosit azi decât mai demult. În timp ce frecvenţa cuvântului femei a crescut mult. Cu ajutorul cuvintelor, putem să ne dăm seama ce ne place să mâncăm. În anii cincizeci, cuvântul îngheţată era foarte important. Apoi au fost la modă pizza şi pasta. De câţiva ani domină cuvântul sushi . Iată o veste bună pentru iubitorii de limbi. Limba noastră câştigă anual cuvinte noi.