Dicționar de expresii

ro Trecut 2   »   uk Минулий час 2

82 [optzeci şi doi]

Trecut 2

Trecut 2

82 [вісімдесят два]

82 [visimdesyat dva]

Минулий час 2

[Mynulyy̆ chas 2]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
A trebuit să chemi o salvare? Ти ---ив--и----ат- м-шин----идк-ї----ом-ги? Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? Т- м-с-в в-к-и-а-и м-ш-н- ш-и-к-ї д-п-м-г-? ------------------------------------------- Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? 0
T---u-yv--y---katy-mas--n---hv---oi- do--m---? Ty musyv vyklykaty mashynu shvydkoi- dopomohy? T- m-s-v v-k-y-a-y m-s-y-u s-v-d-o-̈ d-p-m-h-? ---------------------------------------------- Ty musyv vyklykaty mashynu shvydkoï dopomohy?
A trebuit să chemi doctorul? Т- ---ив ви-лик--- ----р-? Ти мусив викликати лікаря? Т- м-с-в в-к-и-а-и л-к-р-? -------------------------- Ти мусив викликати лікаря? 0
Ty-musy- v-k-yk----l--a-ya? Ty musyv vyklykaty likarya? T- m-s-v v-k-y-a-y l-k-r-a- --------------------------- Ty musyv vyklykaty likarya?
A trebuit să chemi poliţia? Т------в в-клик-ти-по-і---? Ти мусив викликати поліцію? Т- м-с-в в-к-и-а-и п-л-ц-ю- --------------------------- Ти мусив викликати поліцію? 0
T- m-sy- -------t--p---ts---? Ty musyv vyklykaty politsiyu? T- m-s-v v-k-y-a-y p-l-t-i-u- ----------------------------- Ty musyv vyklykaty politsiyu?
Aveţi numărul de telefon? Mai înainte îl aveam încă. Ч--маєте--и ----- -е-ефон-?-- ---но--о-о-мав --м--а. Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. Ч- м-є-е В- н-м-р т-л-ф-н-? Я щ-й-о й-г- м-в / м-л-. ---------------------------------------------------- Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. 0
C-y--ay--e-V--nome- t-lef-n-?--- s-c-oy-no--̆oh- m-- / m--a. Chy mayete Vy nomer telefonu? YA shchoy-no y-oho mav / mala. C-y m-y-t- V- n-m-r t-l-f-n-? Y- s-c-o-̆-o y-o-o m-v / m-l-. ------------------------------------------------------------ Chy mayete Vy nomer telefonu? YA shchoy̆no y̆oho mav / mala.
Aveţi adresa? Mai înainte o aveam încă. Ч- -аєт- Ви ад---у? Я-щ-й-о -- -ав-- --л-. Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. Ч- м-є-е В- а-р-с-? Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ------------------------------------------ Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. 0
C-y ma------y ad-e--- -A-sh-ho-̆-o-i-ï --v - mal-. Chy mayete Vy adresu? YA shchoy-no i-i- mav / mala. C-y m-y-t- V- a-r-s-? Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. --------------------------------------------------- Chy mayete Vy adresu? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
Aveţi harta oraşului? Mai înainte o aveam încă. Ч----є-е Ви м-пу м--та- --що--о--- -ав-/ м-л-. Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. Ч- м-є-е В- м-п- м-с-а- Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ---------------------------------------------- Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. 0
C-y----et--V---apu--ist-- Y------o-̆---ïï -------ala. Chy mayete Vy mapu mista? YA shchoy-no i-i- mav / mala. C-y m-y-t- V- m-p- m-s-a- Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. ------------------------------------------------------- Chy mayete Vy mapu mista? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
A veni la timp? El nu a putut veni la timp. Чи прий-о- --- -ча-н-- В-н-м---з-т--мат--ь. Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. Ч- п-и-ш-в в-н в-а-н-? В-н м-г з-т-и-а-и-ь- ------------------------------------------- Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. 0
Ch--pr-y̆s-o- --- ---as-o?-Vi- mih----ry-at---. Chy pryy-shov vin vchasno? Vin mih zatrymatysʹ. C-y p-y-̆-h-v v-n v-h-s-o- V-n m-h z-t-y-a-y-ʹ- ----------------------------------------------- Chy pryy̆shov vin vchasno? Vin mih zatrymatysʹ.
A găsit drumul? El nu a putut găsi drumul. Ч- з-а--о---------ог----------------в --р--у. Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. Ч- з-а-ш-в в-н д-р-г-? В-н н- з-а-ш-в д-р-г-. --------------------------------------------- Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. 0
C-- --a-̆s-o--vin -oroh-- --- ----na--s--v -o-o-u. Chy znay-shov vin dorohu? Vin ne znay-shov dorohu. C-y z-a-̆-h-v v-n d-r-h-? V-n n- z-a-̆-h-v d-r-h-. -------------------------------------------------- Chy znay̆shov vin dorohu? Vin ne znay̆shov dorohu.
Te-a înţeles? El nu m-a putut înţelege. Ч--зро------в-н -ебе? -і- -е-з---у--в-м---. Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. Ч- з-о-у-і- в-н т-б-? В-н н- з-о-у-і- м-н-. ------------------------------------------- Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. 0
Chy--roz-m-----n --be?------e -ro--m-------. Chy zrozumiv vin tebe? Vin ne zrozumiv mene. C-y z-o-u-i- v-n t-b-? V-n n- z-o-u-i- m-n-. -------------------------------------------- Chy zrozumiv vin tebe? Vin ne zrozumiv mene.
De ce nu ai putut veni la timp? Чо---ти з---з-и---? Чому ти запізнився? Ч-м- т- з-п-з-и-с-? ------------------- Чому ти запізнився? 0
Chomu-ty-za-i--y-s-a? Chomu ty zapiznyvsya? C-o-u t- z-p-z-y-s-a- --------------------- Chomu ty zapiznyvsya?
De ce nu ai putut găsi drumul? Чом- -и ---зна---в д-ро-у? Чому ти не знайшов дорогу? Ч-м- т- н- з-а-ш-в д-р-г-? -------------------------- Чому ти не знайшов дорогу? 0
Chomu -y--e-znay-s-ov d-r-hu? Chomu ty ne znay-shov dorohu? C-o-u t- n- z-a-̆-h-v d-r-h-? ----------------------------- Chomu ty ne znay̆shov dorohu?
De ce nu l-ai putut înţelege? Ч-----и--- з--з--ів -ого? Чому ти не зрозумів його? Ч-м- т- н- з-о-у-і- й-г-? ------------------------- Чому ти не зрозумів його? 0
Chomu-t- ne z--zum--------? Chomu ty ne zrozumiv y-oho? C-o-u t- n- z-o-u-i- y-o-o- --------------------------- Chomu ty ne zrozumiv y̆oho?
Nu am putut veni la timp deoarece nu a circulat nici un autobuz. Я -е мі--/---гла ----т---часн-, то----о не -з--в ---ний -в-об--. Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. Я н- м-г / м-г-а п-и-т- в-а-н-, т-м- щ- н- ї-д-в ж-д-и- а-т-б-с- ---------------------------------------------------------------- Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. 0
YA -e--i--/---hla p-yy-ty-----s-----o----h--o-----̈------ho-nyy- av---us. YA ne mih / mohla pryy-ty vchasno, tomu shcho ne i-zdyv zhodnyy- avtobus. Y- n- m-h / m-h-a p-y-̆-y v-h-s-o- t-m- s-c-o n- i-z-y- z-o-n-y- a-t-b-s- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla pryy̆ty vchasno, tomu shcho ne ïzdyv zhodnyy̆ avtobus.
Nu am putut găsi drumul deoarece nu am avut o hartă a oraşului. Я -е міг /-мо-л- з-а--- -оро-----ому що-я не-м-----м--а --пи-міс--. Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. Я н- м-г / м-г-а з-а-т- д-р-г-, т-м- щ- я н- м-в / м-л- м-п- м-с-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. 0
Y---e---h-/-m---a-z--y̆---d-ro-u, --m--sh-----a-n--mav-- --l- --p- -i--a. YA ne mih / mohla znay-ty dorohu, tomu shcho ya ne mav / mala mapy mista. Y- n- m-h / m-h-a z-a-̆-y d-r-h-, t-m- s-c-o y- n- m-v / m-l- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla znay̆ty dorohu, tomu shcho ya ne mav / mala mapy mista.
Nu l-am putut înţelege deoarece muzica era aşa de tare. Я -е м-г-/ мо-л--його-зрозуміти----му -о-м--ик--була-за-адт- гуч-а. Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. Я н- м-г / м-г-а й-г- з-о-у-і-и- т-м- щ- м-з-к- б-л- з-н-д-о г-ч-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. 0
YA -e--ih-/--o-la y̆-ho z-oz---t----o-u-shch- m-z--a--u-- z-nad-o hu-h--. YA ne mih / mohla y-oho zrozumity, tomu shcho muzyka bula zanadto huchna. Y- n- m-h / m-h-a y-o-o z-o-u-i-y- t-m- s-c-o m-z-k- b-l- z-n-d-o h-c-n-. ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla y̆oho zrozumity, tomu shcho muzyka bula zanadto huchna.
A trebuit să iau un taxi. Я-по------бу--- п-в-нн- -----у---и т--сі. Я повинен був / повинна була узяти таксі. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- у-я-и т-к-і- ----------------------------------------- Я повинен був / повинна була узяти таксі. 0
Y--p-vyn-n b-- /-po-y-n- ---a -z-a-- --ksi. YA povynen buv / povynna bula uzyaty taksi. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- u-y-t- t-k-i- ------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula uzyaty taksi.
A trebuit să cumpăr o hartă a oraşului. Я -о----- --в /--ов-нн----ла -у-и-- -апу--і-та. Я повинен був / повинна була купити мапу міста. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- к-п-т- м-п- м-с-а- ----------------------------------------------- Я повинен був / повинна була купити мапу міста. 0
YA-po----n --- - p-vy--a-bula-ku---- map--mista. YA povynen buv / povynna bula kupyty mapu mista. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- k-p-t- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------ YA povynen buv / povynna bula kupyty mapu mista.
A trebuit să opresc radioul. Я -ов---- --в----ови--- бу-а --м-ну-и р---о. Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- в-м-н-т- р-д-о- -------------------------------------------- Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. 0
YA--ovyne- --v----ovy--a--ula -ymk--t--radio. YA povynen buv / povynna bula vymknuty radio. Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- v-m-n-t- r-d-o- --------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula vymknuty radio.

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

Învăţăm limbile străine mai bine în străinătate!

Adulţii nu învaţă limbile străine atât de uşor ca şi copiii. Dezvoltarea creierului lor este completă. De aceea este mai greu să facă noi conexiuni. Dar totuşi, mai putem învăţa limbi străine şi ca adulţi! Pentru asta, trebuie să călătorim în ţara unde aceea limbă este vorbită. O limbă străină se învaţă mai bine în străinătate. Cei care şi-au făcut vacanţele în străinătate ştiu asta. Învăţăm o nouă limbă mult mai repede în mediul ei natural. Un nou studiu a ajuns la un rezultat interesant. Acesta arată că putem învăţa diferit o limbă în strainătate. Creierul poate procesa limba străină ca şi cum ar fi limba maternă. Cercetătorii au crezut mult timp că există mai multe procese diferite de învăţare. Un experiment dovedeşte acest lucru. Un grup de subiecţi trebuia să înveţe o limbă inventată. O parte din subiecţi au mers regulat la cursuri. Cealaltă parte, a învăţat într-un mediu-simulat străin. Aceşti subiecţi trebuiau să se orienteze în acest mediu străin. Toţi oamenii cu care intrau în contact vorbeau noua limbă. Subiecţii erau elevi atipici. Ei aparţineau unei comuniţăţi de vorbitori. Astfel, ei erau obligaţi să se descurce rapid în noua limbă. Apoi, elevii au fost testaţi. Cele două grupuri au obţinut cunoştinţe asemănătoare în ceea ce priveşte noua limbă. Dar creierul procesa diferit limba străină. Activitatea corticală era mai vizibilă pentru cei care au învăţat ‘în străinătate’. Creierul lor trata gramatica limbii străine ca şi gramatica limbii materne. Au fost identificate aceleaşi mecanisme ca cele ale vorbitorilor nativi. O vacanţă lingvistică este cea mai frumoasă şi eficientă formă de a învăţa.