Dicționar de expresii

ro Genitiv   »   uk Родовий відмінок

99 [nouăzeci şi nouă]

Genitiv

Genitiv

99 [дев’яносто дев’ять]

99 [devʺyanosto devʺyatʹ]

Родовий відмінок

[Rodovyy̆ vidminok]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
pisica prietenei mele к-шка-м----п-----и кішка моєї подруги к-ш-а м-є- п-д-у-и ------------------ кішка моєї подруги 0
ki---a-m-ye---p----hy kishka moyei- podruhy k-s-k- m-y-i- p-d-u-y --------------------- kishka moyeï podruhy
câinele prietenului meu со--ка -ого--ру-а собака мого друга с-б-к- м-г- д-у-а ----------------- собака мого друга 0
s-b--a mo-o -ruha sobaka moho druha s-b-k- m-h- d-u-a ----------------- sobaka moho druha
jucăriile copiilor mei і-рашк- -о-х-ді-ей іграшки моїх дітей і-р-ш-и м-ї- д-т-й ------------------ іграшки моїх дітей 0
ih-a-hky---i-kh-d--ey̆ ihrashky moi-kh ditey- i-r-s-k- m-i-k- d-t-y- ---------------------- ihrashky moïkh ditey̆
Acesta este paltonul colegului meu. ц--–-п-л----мог--к-леги. це – пальто мого колеги. ц- – п-л-т- м-г- к-л-г-. ------------------------ це – пальто мого колеги. 0
t-e-– p-l-t--m--- k-l--y. tse – palʹto moho kolehy. t-e – p-l-t- m-h- k-l-h-. ------------------------- tse – palʹto moho kolehy.
Aceasta este maşina colegei mele. Ц- - ---омо-і-ь --єї-к-л-г-. Це – автомобіль моєї колеги. Ц- – а-т-м-б-л- м-є- к-л-г-. ---------------------------- Це – автомобіль моєї колеги. 0
Ts- - avtom---l- m------k-lehy. Tse – avtomobilʹ moyei- kolehy. T-e – a-t-m-b-l- m-y-i- k-l-h-. ------------------------------- Tse – avtomobilʹ moyeï kolehy.
Asta este munca colegilor mei. Ц- ---о--та -о------е-. Це – робота моїх колег. Ц- – р-б-т- м-ї- к-л-г- ----------------------- Це – робота моїх колег. 0
T-- - --bo-a---ïkh---le-. Tse – robota moi-kh koleh. T-e – r-b-t- m-i-k- k-l-h- -------------------------- Tse – robota moïkh koleh.
Nasturele de la cămaşă s-a descusut. Ґ-д--к в--л-тів-в-д-сор-ч--. Ґудзик відлетів від сорочки. Ґ-д-и- в-д-е-і- в-д с-р-ч-и- ---------------------------- Ґудзик відлетів від сорочки. 0
Gudz---v-d-e--v v-d -o-oc-k-. Gudzyk vidletiv vid sorochky. G-d-y- v-d-e-i- v-d s-r-c-k-. ----------------------------- Gudzyk vidletiv vid sorochky.
Cheia de la garaj a dispărut. Н-ма- к-юч--від-г-р--а. Немає ключа від гаража. Н-м-є к-ю-а в-д г-р-ж-. ----------------------- Немає ключа від гаража. 0
Ne--y--kl-u--- -i---a-azha. Nemaye klyucha vid harazha. N-m-y- k-y-c-a v-d h-r-z-a- --------------------------- Nemaye klyucha vid harazha.
Calculatorul şefului este stricat. Ком--ю--р -ер--н-к---іпс-в-н-й. Комп’ютер керівника зіпсований. К-м-’-т-р к-р-в-и-а з-п-о-а-и-. ------------------------------- Комп’ютер керівника зіпсований. 0
Komp-yu--- --ri-nyka z--so--ny-̆. Komp'yuter kerivnyka zipsovanyy-. K-m-'-u-e- k-r-v-y-a z-p-o-a-y-̆- --------------------------------- Komp'yuter kerivnyka zipsovanyy̆.
Cine sunt părinţii fetei? Хт---а--ки д-вчин-и? Хто батьки дівчинки? Х-о б-т-к- д-в-и-к-? -------------------- Хто батьки дівчинки? 0
K-t---a--k------h-n-- ? Khto batʹky divchynky ? K-t- b-t-k- d-v-h-n-y ? ----------------------- Khto batʹky divchynky ?
Cum ajung la casa părinţilor ei? Я- -р-йти д- б--и-ку -- -а-ькі-? Як пройти до будинку її батьків? Я- п-о-т- д- б-д-н-у ї- б-т-к-в- -------------------------------- Як пройти до будинку її батьків? 0
Ya- p----t---- bu--nk- i-ï -a--kiv? Yak proy-ty do budynku i-i- batʹkiv? Y-k p-o-̆-y d- b-d-n-u i-i- b-t-k-v- ------------------------------------ Yak proy̆ty do budynku ïï batʹkiv?
Casa este amplasată la capătul străzii. Б--и--к-в -і--- --ли-і. Будинок в кінці вулиці. Б-д-н-к в к-н-і в-л-ц-. ----------------------- Будинок в кінці вулиці. 0
Bu--n---- -i--si--u---s-. Budynok v kintsi vulytsi. B-d-n-k v k-n-s- v-l-t-i- ------------------------- Budynok v kintsi vulytsi.
Cum se numeşte capitala Elveţiei? Я- ----в-єтьс--ст--иця Ш--йца---? Як називається столиця Швейцарії? Я- н-з-в-є-ь-я с-о-и-я Ш-е-ц-р-ї- --------------------------------- Як називається столиця Швейцарії? 0
Y-k-----va-etʹsya ----y-sya S-v-y̆t---i-̈? Yak nazyvayetʹsya stolytsya Shvey-tsarii-? Y-k n-z-v-y-t-s-a s-o-y-s-a S-v-y-t-a-i-̈- ------------------------------------------ Yak nazyvayetʹsya stolytsya Shvey̆tsariï?
Care este titlul cărţii? Як наз-ваєт----кн---? Як називається книга? Я- н-з-в-є-ь-я к-и-а- --------------------- Як називається книга? 0
Ya--n-z--a--t---a----h-? Yak nazyvayetʹsya knyha? Y-k n-z-v-y-t-s-a k-y-a- ------------------------ Yak nazyvayetʹsya knyha?
Cum se numesc copiii vecinilor? Як -в--и д---- с-сід--? Як звати дітей сусідів? Я- з-а-и д-т-й с-с-д-в- ----------------------- Як звати дітей сусідів? 0
Y-k-z--t- d---y- s-s-d--? Yak zvaty ditey- susidiv? Y-k z-a-y d-t-y- s-s-d-v- ------------------------- Yak zvaty ditey̆ susidiv?
Când sunt vacanţele şcolare ale copiilor? К-л--у-д---й к--і----? Коли у дітей канікули? К-л- у д-т-й к-н-к-л-? ---------------------- Коли у дітей канікули? 0
Ko-y ---i-ey- ka--k---? Koly u ditey- kanikuly? K-l- u d-t-y- k-n-k-l-? ----------------------- Koly u ditey̆ kanikuly?
Când sunt orele de vizită ale doctorului? Кол--пр--має--іка-? Коли приймає лікар? К-л- п-и-м-є л-к-р- ------------------- Коли приймає лікар? 0
K----p-y---ay- ---ar? Koly pryy-maye likar? K-l- p-y-̆-a-e l-k-r- --------------------- Koly pryy̆maye likar?
Care sunt orele de deschidere ale muzeului? Ко-и -уз-й-ві--и--н--? Коли музей відчинений? К-л- м-з-й в-д-и-е-и-? ---------------------- Коли музей відчинений? 0
Koly mu-ey̆ vi--hy-en-y̆? Koly muzey- vidchynenyy-? K-l- m-z-y- v-d-h-n-n-y-? ------------------------- Koly muzey̆ vidchynenyy̆?

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

O mai bună concentrare = O mai bună învăţare

Când învăţăm, trebuie să ne concentrăm. Toată atenţia noastră trebuie să se îndrepte asupra unui lucru. Capacitatea de concentrare nu este înnăscută. Mai întâi, trebuie să învăţăm să ne concentrăm. În general, acest lucru îl învăţăm la grădiniţă sau în clasele primare. La 6 ani, copiii se pot concentra 15 minute. Tinerii de 14 ani se pot concentra şi pot lucra de două ori mai mult. Faza de concentrare a adulţilor este de aproximativ 45 de minute. După o anumită perioadă, puterea de concentrare scade. Elevii îşi pierd interesul asupra conţinutului. E posibil ca ei să fie obosiţi sau stresaţi. Asta face procesul de învăţare mult mai dificil. Memoria nu poate reţine corect conţinutul. Dar ne putem creşte capacitatea de concentrare. E important să fii odihnit suficient înainte de a studia. O persoană obosită nu se poate concentra decât pentru o perioadă scurtă de timp. Creierul face greşeli pentru că este obosit. Emoţiile ne influenţează capacitatea de concentrare. Pentru a învăţa eficient, trebuie să fim într-o stare emoţională neutră. Prea multe emoţii pozitive sau negative pot îngreuna succesul învăţării. Bineînţeles că nu ne putem mereu controla emoţiile. Dar putem încerca să le ignorăm în timpul învăţării. Pentru a fi concentrat, trebuie să fii motivat. Când învăţăm, trebuie mereu să avem un scop în minte. Doar atunci creierul nostru e pregătit să se concentreze. Un mediu calm este şi el important pentru a creşte capacitatea de concentrare. Şi trebuie mereu să bem multă apă în timp ce studiem pentru că ne ţine treji. Cel care ţine cont de toate astea sigur se va putea concentra mai mult timp.