Dicționar de expresii

ro Conjuncţii 1   »   uk Сполучники 1

94 [nouăzeci şi patru]

Conjuncţii 1

Conjuncţii 1

94 [дев’яносто чотири]

94 [devʺyanosto chotyry]

Сполучники 1

[Spoluchnyky 1]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
Aşteaptă până se opreşte ploaia. З-че----д-к--п-----ане -т---ощ. Зачекай доки перестане йти дощ. З-ч-к-й д-к- п-р-с-а-е й-и д-щ- ------------------------------- Зачекай доки перестане йти дощ. 0
Z-che-ay- do-y--er--tane--̆-- ---h-h. Zachekay- doky perestane y-ty doshch. Z-c-e-a-̆ d-k- p-r-s-a-e y-t- d-s-c-. ------------------------------------- Zachekay̆ doky perestane y̆ty doshch.
Aşteaptă până e gata. За--к-й --ки-- буду-го-о--- / --т--а. Зачекай доки я буду готовий / готова. З-ч-к-й д-к- я б-д- г-т-в-й / г-т-в-. ------------------------------------- Зачекай доки я буду готовий / готова. 0
Z-c--k----d--y--a bu-u h-t----- - -o---a. Zachekay- doky ya budu hotovyy- / hotova. Z-c-e-a-̆ d-k- y- b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. ----------------------------------------- Zachekay̆ doky ya budu hotovyy̆ / hotova.
Aşteaptă până se întoarce. За-е--й-д-к- --н-п--ерн--ь--. Зачекай доки він повернеться. З-ч-к-й д-к- в-н п-в-р-е-ь-я- ----------------------------- Зачекай доки він повернеться. 0
Z--heka-̆--o-y-v-----v---etʹsy-. Zachekay- doky vin povernetʹsya. Z-c-e-a-̆ d-k- v-n p-v-r-e-ʹ-y-. -------------------------------- Zachekay̆ doky vin povernetʹsya.
Aştept până mi s-a uscat părul. Я -ек-ю -о-- --є-в---сся-в-со--е. Я чекаю доки моє волосся висохне. Я ч-к-ю д-к- м-є в-л-с-я в-с-х-е- --------------------------------- Я чекаю доки моє волосся висохне. 0
Y- ----ay--do-y ---e v--o---- ---o---e. YA chekayu doky moye volossya vysokhne. Y- c-e-a-u d-k- m-y- v-l-s-y- v-s-k-n-. --------------------------------------- YA chekayu doky moye volossya vysokhne.
Aştept până se termină filmul. Я чек----------я ф-льму. Я чекаю до кінця фільму. Я ч-к-ю д- к-н-я ф-л-м-. ------------------------ Я чекаю до кінця фільму. 0
Y- ---ka-u-do--in-sya f-lʹ--. YA chekayu do kintsya filʹmu. Y- c-e-a-u d- k-n-s-a f-l-m-. ----------------------------- YA chekayu do kintsya filʹmu.
Aştept până se face verde la semafor. Я ---аю ---зеле-е -ві--о. Я чекаю на зелене світло. Я ч-к-ю н- з-л-н- с-і-л-. ------------------------- Я чекаю на зелене світло. 0
Y----ekayu--- z-l--e--vi---. YA chekayu na zelene svitlo. Y- c-e-a-u n- z-l-n- s-i-l-. ---------------------------- YA chekayu na zelene svitlo.
Când mergi în concediu? К-л- -и-ї-еш-у-відпус-ку? Коли ти їдеш у відпустку? К-л- т- ї-е- у в-д-у-т-у- ------------------------- Коли ти їдеш у відпустку? 0
Kol- t---̈d-sh u-v---us--u? Koly ty i-desh u vidpustku? K-l- t- i-d-s- u v-d-u-t-u- --------------------------- Koly ty ïdesh u vidpustku?
Încă înainte de vacanţa de vară? Щ- п---д-л-т---и--а--к-лами? Ще перед літніми канікулами? Щ- п-р-д л-т-і-и к-н-к-л-м-? ---------------------------- Ще перед літніми канікулами? 0
S-----p---d-l-t-i----a---ul---? Shche pered litnimy kanikulamy? S-c-e p-r-d l-t-i-y k-n-k-l-m-? ------------------------------- Shche pered litnimy kanikulamy?
Da, încă înainte să înceapă vacanţa de vară. Т-к,--- -о--ог---як -о--ут--я -і-н-----і-ул-. Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Т-к- щ- д- т-г-, я- п-ч-у-ь-я л-т-і к-н-к-л-. --------------------------------------------- Так, ще до того, як почнуться літні канікули. 0
T--- shch--do-t-h-- ------c--utʹ--- lit-i-kan-kuly. Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly. T-k- s-c-e d- t-h-, y-k p-c-n-t-s-a l-t-i k-n-k-l-. --------------------------------------------------- Tak, shche do toho, yak pochnutʹsya litni kanikuly.
Repară acoperişul înainte să vină iarna. П-лаго-и -ах---е--------и-----ч-е---я. Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. П-л-г-д- д-х- п-р- н-ж з-м- п-ч-е-ь-я- -------------------------------------- Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. 0
Po--hod- ---h--p---h -izh-zy-----c---tʹsy-. Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya. P-l-h-d- d-k-, p-r-h n-z- z-m- p-c-n-t-s-a- ------------------------------------------- Polahody dakh, persh nizh zyma pochnetʹsya.
Spală-te pe mâini înainte să te aşezi la masă. Пом-й----и- --рш---- ти---д---ме- -а-----. Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. П-м-й р-к-, п-р- н-ж т- с-д-т-м-ш з- с-і-. ------------------------------------------ Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. 0
P-my---ru--- p-r----izh-t--s-d---m-sh za -t--. Pomyy- ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil. P-m-y- r-k-, p-r-h n-z- t- s-d-t-m-s- z- s-i-. ---------------------------------------------- Pomyy̆ ruky, persh nizh ty sidatymesh za stil.
Închide geamul înainte să ieşi. З---и--в---о- -ерш ніж-пі-еш--е-ь. Закрий вікно, перш ніж підеш геть. З-к-и- в-к-о- п-р- н-ж п-д-ш г-т-. ---------------------------------- Закрий вікно, перш ніж підеш геть. 0
Z--ry-- v-kn---p-rs-----h ----sh -etʹ. Zakryy- vikno, persh nizh pidesh hetʹ. Z-k-y-̆ v-k-o- p-r-h n-z- p-d-s- h-t-. -------------------------------------- Zakryy̆ vikno, persh nizh pidesh hetʹ.
Când vii acasă? Ко-и-ти-п-и-д-- до----? Коли ти прийдеш додому? К-л- т- п-и-д-ш д-д-м-? ----------------------- Коли ти прийдеш додому? 0
Koly t--p--y̆d-s----domu? Koly ty pryy-desh dodomu? K-l- t- p-y-̆-e-h d-d-m-? ------------------------- Koly ty pryy̆desh dodomu?
După curs? П---я---ня-тя? Після заняття? П-с-я з-н-т-я- -------------- Після заняття? 0
Pisl-- --nyat-y-? Pislya zanyattya? P-s-y- z-n-a-t-a- ----------------- Pislya zanyattya?
Da, după ce se termină cursul. Т-к- п-сл----н--т-. Так, після заняття. Т-к- п-с-я з-н-т-я- ------------------- Так, після заняття. 0
T-------l-a z-n---t--. Tak, pislya zanyattya. T-k- p-s-y- z-n-a-t-a- ---------------------- Tak, pislya zanyattya.
După ce a avut un accident nu a mai putut lucra. Пі-ля --арі- --н--е м-г ---ьше ----ю--ти. Після аварії він не міг більше працювати. П-с-я а-а-і- в-н н- м-г б-л-ш- п-а-ю-а-и- ----------------------------------------- Після аварії він не міг більше працювати. 0
P-------va--i- -i--ne mi- -il-s-- -ratsyuv-t-. Pislya avarii- vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty. P-s-y- a-a-i-̈ v-n n- m-h b-l-s-e p-a-s-u-a-y- ---------------------------------------------- Pislya avariï vin ne mih bilʹshe pratsyuvaty.
După ce şi-a pierdut slujba a plecat în America. П-с-- того як-в-н --р-т-в -о---у,-в---по--ав д---м--и-и. Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. П-с-я т-г- я- в-н в-р-т-в р-б-т-, в-н п-ї-а- д- А-е-и-и- -------------------------------------------------------- Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. 0
Pisly--to-- y-k vi--vtra-y- ro----,-vin-poi-kh-- -o ----yk-. Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poi-khav do Ameryky. P-s-y- t-h- y-k v-n v-r-t-v r-b-t-, v-n p-i-k-a- d- A-e-y-y- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin vtratyv robotu, vin poïkhav do Ameryky.
După ce a plecat în America s-a îmbogăţit. Пі-----о-о як--ін п-р--х-в -----ер--и----н ст-в-бага-и-. Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. П-с-я т-г- я- в-н п-р-ї-а- д- А-е-и-и- в-н с-а- б-г-т-м- -------------------------------------------------------- Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. 0
P----- toho -ak-vi- -e-----ha- -- -m-ryk-,-vin st-v ba--tym. Pislya toho yak vin perei-khav do Ameryky, vin stav bahatym. P-s-y- t-h- y-k v-n p-r-i-k-a- d- A-e-y-y- v-n s-a- b-h-t-m- ------------------------------------------------------------ Pislya toho yak vin pereïkhav do Ameryky, vin stav bahatym.

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

Cum să învățăm două limbi străine simultan

Limbile străine devin tot mai importante în prezent. Mulți oameni învață o limbă străină. Există, totuși, multe limbi interesante în lume. Prin urmare, mulți oameni învață mai multe limbi în același timp. Nu este de obicei o problemă în cazul în care copiii cresc bilingv. Creierul lor învață în mod automat ambele limbi. Când sunt mai în vârstă știu să facă diferenţa între ele. Persoanele bilingve recunosc caracteristicile ambelor limbi. La adulţi, este diferit. Ei nu pot învăța la fel de ușor două limbi simultan. Cei care învaţă două limbi străine deodată, trebuie să respecte unele reguli. În primul rând, este important de a compara cele două limbi. Limbile care fac parte din aceeași familie sunt adesea foarte asemănătoare. Acest lucru poate genera confuzii. Prin urmare, este logic să se analizeze cu atenție ambele limbi. De exemplu, puteți face o listă. Aici puteți înregistra asemănările și deosebirile. În acest fel creierul este forțat să lucreze cu ambele limbi intens. Astfel, se pot memora mai uşor particularitățile existente între cele două limbi. Se pot alege, de asemenea, culori și dosare separate pentru fiecare limbă. Aceasta face clară distincţia dintre cele două limbi. Este diferit atunci atunci când o persoană învață limbi neasemănătoare. Nu există pericolul confuziilor, în cazul a două limbi foarte diferite. În acest caz, există pericolul comparării limbilor! Dar este mai bine să comparăm limbile cu limba maternă. Atunci când creierul recunoaște contrastul, va învăţa mai eficient. De asemenea, este important ca ambele limbi să fie învățate cu aceeaşi intensitate. Teoretic, nu contează pentru creier câte limbi învaţă...