Розмовник

uk Числа   »   ja

7 [сім]

Числа

Числа

7 [七]

7 [Nana]

[kazu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська японська Відтворити більше
Я рахую: 数えます: 数えます: 数えます: 数えます: 数えます: 0
ka-o---s-: k--------- k-z-e-a-u- ---------- kazoemasu:
один, два, три いち、に、さん いち、に、さん いち、に、さん いち、に、さん いち、に、さん 0
ichi, n-,---n i---- n------ i-h-, n-,-s-n ------------- ichi, ni,-san
Я рахую до трьох. 三まで 数えます 。 三まで 数えます 。 三まで 数えます 。 三まで 数えます 。 三まで 数えます 。 0
sa- -ad--k-z-e-a--. s-- m--- k--------- s-n m-d- k-z-e-a-u- ------------------- san made kazoemasu.
Я рахую далі: 引き続き 数えます: 引き続き 数えます: 引き続き 数えます: 引き続き 数えます: 引き続き 数えます: 0
hi--t---z----k----masu: h----------- k--------- h-k-t-u-z-k- k-z-e-a-u- ----------------------- hikitsudzuki kazoemasu:
Чотири, п’ять, шість, し、ご、ろく、 し、ご、ろく、 し、ご、ろく、 し、ご、ろく、 し、ご、ろく、 0
s-i---o, ro-k-, s--- g-- r- k-- s-i- g-, r- k-, --------------- shi, go, ro ku,
сім, вісім, дев’ять しち、はち、く しち、はち、く しち、はち、く しち、はち、く しち、はち、く 0
s-i--h---wa-c-i- ku s-- c--- w- c--- k- s-i c-i- w- c-i- k- ------------------- shi chi, wa chi, ku
Я рахую. 私は 数えます 。 私は 数えます 。 私は 数えます 。 私は 数えます 。 私は 数えます 。 0
w-----i--a--az--m-s-. w------ w- k--------- w-t-s-i w- k-z-e-a-u- --------------------- watashi wa kazoemasu.
Ти рахуєш. あなたは 数えます 。 あなたは 数えます 。 あなたは 数えます 。 あなたは 数えます 。 あなたは 数えます 。 0
a---a wa--azoema--. a---- w- k--------- a-a-a w- k-z-e-a-u- ------------------- anata wa kazoemasu.
Він рахує. 彼は 数えます 。 彼は 数えます 。 彼は 数えます 。 彼は 数えます 。 彼は 数えます 。 0
ka--------zoemas-. k--- w- k--------- k-r- w- k-z-e-a-u- ------------------ kare wa kazoemasu.
Один. Перший. いち 。第一 いち 。第一 いち 。第一 いち 。第一 いち 。第一 0
i---. Dai--hi i---- D------ i-h-. D-i-c-i ------------- ichi. Daiichi
Два. Другий. に 。第二 に 。第二 に 。第二 に 。第二 に 。第二 0
n---D-ini n-- D---- n-. D-i-i --------- ni. Daini
Три. Третій. さん 。第三 さん 。第三 さん 。第三 さん 。第三 さん 。第三 0
san- -a-s-n s--- D----- s-n- D-i-a- ----------- san. Daisan
Чотири. Четвертий. し 。第四 し 。第四 し 。第四 し 。第四 し 。第四 0
s-i.--a--hi s--- D----- s-i- D-i-h- ----------- shi. Daishi
П’ять. П’ятий. ご 。第五 ご 。第五 ご 。第五 ご 。第五 ご 。第五 0
go. ----o g-- D---- g-. D-i-o --------- go. Daigo
Шість. Шостий. ろく 。第六 ろく 。第六 ろく 。第六 ろく 。第六 ろく 。第六 0
ro-ku. ---r--u r- k-- D------ r- k-. D-i-o-u -------------- ro ku. Dairoku
Сім. Сьомий. しち 。第七 しち 。第七 しち 。第七 しち 。第七 しち 。第七 0
s-i --i.-D-i-a-a s-- c--- D------ s-i c-i- D-i-a-a ---------------- shi chi. Dainana
Вісім. Восьмий. はち 。第八 はち 。第八 はち 。第八 はち 。第八 はち 。第八 0
w- -h-. --i-ac-i w- c--- D------- w- c-i- D-i-a-h- ---------------- wa chi. Daihachi
Дев’ять. Дев’ятий. く 。第九 く 。第九 く 。第九 く 。第九 く 。第九 0
ku. D---u k-- D---- k-. D-i-u --------- ku. Daiku

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!