Розмовник

uk Числа   »   ad Пчъагъэхэр (цифрэхэр)

7 [сім]

Числа

Числа

7 [блы]

7 [bly]

Пчъагъэхэр (цифрэхэр)

[Pchagjehjer (cifrjehjer)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Я рахую: Сэ къ-сэл--тэ: С- к---------- С- к-э-э-ъ-т-: -------------- Сэ къэсэлъытэ: 0
Sje---e--e-ytj-: S-- k----------- S-e k-e-j-l-t-e- ---------------- Sje kjesjelytje:
один, два, три з-,---у,--ы з-- т--- щ- з-, т-у- щ- ----------- зы, тIу, щы 0
zy- -I-, shhy z-- t--- s--- z-, t-u- s-h- ------------- zy, tIu, shhy
Я рахую до трьох. С- --------к--сэ---тэ. С- щ-- н-- к---------- С- щ-м н-с к-э-э-ъ-т-. ---------------------- Сэ щым нэс къэсэлъытэ. 0
S---shh-m --es -j--je---j-. S-- s---- n--- k----------- S-e s-h-m n-e- k-e-j-l-t-e- --------------------------- Sje shhym njes kjesjelytje.
Я рахую далі: С--лъы-Iота-ъэу к-э--л-ытэ: С- л----------- к---------- С- л-ы-I-т-г-э- к-э-э-ъ-т-: --------------------------- Сэ лъыкIотагъэу къэсэлъытэ: 0
S-e---k--tag--u-kjes-e-y-j-: S-- l---------- k----------- S-e l-k-o-a-j-u k-e-j-l-t-e- ---------------------------- Sje lykIotagjeu kjesjelytje:
Чотири, п’ять, шість, п--ы, --ы- -ы, п---- т--- х-- п-I-, т-ы- х-, -------------- плIы, тфы, хы, 0
p---, ------y, p---- t--- h-- p-I-, t-y- h-, -------------- plIy, tfy, hy,
сім, вісім, дев’ять блы, и- б-ъу б--- и- б--- б-ы- и- б-ъ- ------------ блы, и, бгъу 0
b-----, --u b--- i- b-- b-y- i- b-u ----------- bly, i, bgu
Я рахую. С--к-эс-лъ---. С- к---------- С- к-э-э-ъ-т-. -------------- Сэ къэсэлъытэ. 0
S-- k-es---y--e. S-- k----------- S-e k-e-j-l-t-e- ---------------- Sje kjesjelytje.
Ти рахуєш. О-к--о-ъыт-. О к--------- О к-э-л-ы-э- ------------ О къэолъытэ. 0
O---eol---e. O k--------- O k-e-l-t-e- ------------ O kjeolytje.
Він рахує. А--(----ъ-ы-ъ--к-е-ъытэ. А- (---------- к-------- А- (-ъ-л-ф-г-) к-е-ъ-т-. ------------------------ Ащ (хъулъфыгъ) къелъытэ. 0
A--- (hu----)---l----. A--- (------- k------- A-h- (-u-f-g- k-l-t-e- ---------------------- Ashh (hulfyg) kelytje.
Один. Перший. З-- --э---. З-- А------ З-. А-э-э-. ----------- Зы. Апэрэр. 0
Z-. A--erjer. Z-- A-------- Z-. A-j-r-e-. ------------- Zy. Apjerjer.
Два. Другий. Т-у. Я-I--э-эр. Т--- Я--------- Т-у- Я-I-н-р-р- --------------- ТIу. ЯтIонэрэр. 0
TIu- J-tI-n-er--r. T--- J------------ T-u- J-t-o-j-r-e-. ------------------ TIu. JatIonjerjer.
Три. Третій. Щы.-Ящ-н-рэ-. Щ-- Я-------- Щ-. Я-э-э-э-. ------------- Щы. Ящэнэрэр. 0
S--y.--a--hje-j-rj-r. S---- J-------------- S-h-. J-s-h-e-j-r-e-. --------------------- Shhy. Jashhjenjerjer.
Чотири. Четвертий. ПлI-- Я--Iэ-эрэр. П---- Я---------- П-I-. Я-л-э-э-э-. ----------------- ПлIы. ЯплIэнэрэр. 0
P---.-JaplI-e---rjer. P---- J-------------- P-I-. J-p-I-e-j-r-e-. --------------------- PlIy. JaplIjenjerjer.
П’ять. П’ятий. Тф-. Я-ф-----р. Т--- Я--------- Т-ы- Я-ф-н-р-р- --------------- Тфы. Ятфэнэрэр. 0
T-y- -a---enjerj--. T--- J------------- T-y- J-t-j-n-e-j-r- ------------------- Tfy. Jatfjenjerjer.
Шість. Шостий. Хы. -хэ---э-. Х-- Я-------- Х-. Я-э-э-э-. ------------- Хы. Яхэнэрэр. 0
H-- J-hj--je-j-r. H-- J------------ H-. J-h-e-j-r-e-. ----------------- Hy. Jahjenjerjer.
Сім. Сьомий. Блы--Ябл-н-рэ-. Б--- Я--------- Б-ы- Я-л-н-р-р- --------------- Блы. Яблэнэрэр. 0
Bly----b--en-----r. B--- J------------- B-y- J-b-j-n-e-j-r- ------------------- Bly. Jabljenjerjer.
Вісім. Восьмий. И- -ен--э-. И- Я------- И- Я-н-р-р- ----------- И. Яенэрэр. 0
I-----nje--er. I- J---------- I- J-e-j-r-e-. -------------- I. Jaenjerjer.
Дев’ять. Дев’ятий. Б-ъу---бг-о-э---. Б---- Я---------- Б-ъ-. Я-г-о-э-э-. ----------------- Бгъу. Ябгъонэрэр. 0
B----Jab---je-j-r. B--- J------------ B-u- J-b-o-j-r-e-. ------------------ Bgu. Jabgonjerjer.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!