Розмовник

uk Числа   »   kk Numbers

7 [сім]

Числа

Числа

7 [жеті]

7 [jeti]

Numbers

[Sandar]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Я рахую: Ме- -а--ймын: М-- с-------- М-н с-н-й-ы-: ------------- Мен санаймын: 0
Men s---ym--: M-- s-------- M-n s-n-y-ı-: ------------- Men sanaymın:
один, два, три Б-р- -кі, -ш Б--- е--- ү- Б-р- е-і- ү- ------------ Бір, екі, үш 0
B-r,-eki, -ş B--- e--- ü- B-r- e-i- ü- ------------ Bir, eki, üş
Я рахую до трьох. М-н -ш----ей-н са----ы-. М-- ү--- д---- с-------- М-н ү-к- д-й-н с-н-й-ы-. ------------------------ Мен үшке дейін санаймын. 0
Me- -----d-y-- sa--ym--. M-- ü--- d---- s-------- M-n ü-k- d-y-n s-n-y-ı-. ------------------------ Men üşke deyin sanaymın.
Я рахую далі: М-н-ә---қа--й с-на-м-н: М-- ә-- қ---- с-------- М-н ә-і қ-р-й с-н-й-ы-: ----------------------- Мен әрі қарай санаймын: 0
Men ä-- qar----a-ay-ın: M-- ä-- q---- s-------- M-n ä-i q-r-y s-n-y-ı-: ----------------------- Men äri qaray sanaymın:
Чотири, п’ять, шість, төр-, бес---л--, т---- б--- а---- т-р-, б-с- а-т-, ---------------- төрт, бес, алты, 0
t-----bes, a---, t---- b--- a---- t-r-, b-s- a-t-, ---------------- tört, bes, altı,
сім, вісім, дев’ять ж--і---егіз- -оғыз ж---- с----- т---- ж-т-, с-г-з- т-ғ-з ------------------ жеті, сегіз, тоғыз 0
j--i----g-z- ----z j---- s----- t---- j-t-, s-g-z- t-ğ-z ------------------ jeti, segiz, toğız
Я рахую. Ме- с-н---ын. М-- с-------- М-н с-н-й-ы-. ------------- Мен санаймын. 0
M-- sa-aym--. M-- s-------- M-n s-n-y-ı-. ------------- Men sanaymın.
Ти рахуєш. Сен-сана----. С-- с-------- С-н с-н-й-ы-. ------------- Сен санайсың. 0
Se- s---ysı-. S-- s-------- S-n s-n-y-ı-. ------------- Sen sanaysıñ.
Він рахує. О--са--йды. О- с------- О- с-н-й-ы- ----------- Ол санайды. 0
O--s-n----. O- s------- O- s-n-y-ı- ----------- Ol sanaydı.
Один. Перший. Б-р.-Б----ш-. Б--- Б------- Б-р- Б-р-н-і- ------------- Бір. Бірінші. 0
B-r.-Bi-inş-. B--- B------- B-r- B-r-n-i- ------------- Bir. Birinşi.
Два. Другий. Ек-- Е-ін-і. Е--- Е------ Е-і- Е-і-ш-. ------------ Екі. Екінші. 0
Ek-- -ki--i. E--- E------ E-i- E-i-ş-. ------------ Eki. Ekinşi.
Три. Третій. Ү-. -ші-ш-. Ү-- Ү------ Ү-. Ү-і-ш-. ----------- Үш. Үшінші. 0
Üş. Üş--şi. Ü-- Ü------ Ü-. Ü-i-ş-. ----------- Üş. Üşinşi.
Чотири. Четвертий. Т--т- -ө-т----. Т---- Т-------- Т-р-. Т-р-і-ш-. --------------- Төрт. Төртінші. 0
T-rt.-Tö----ş-. T---- T-------- T-r-. T-r-i-ş-. --------------- Tört. Törtinşi.
П’ять. П’ятий. Б--. -е-і-ш-. Б--- Б------- Б-с- Б-с-н-і- ------------- Бес. Бесінші. 0
Bes.--e-i---. B--- B------- B-s- B-s-n-i- ------------- Bes. Besinşi.
Шість. Шостий. А-----Ал-ы--ы. А---- А------- А-т-. А-т-н-ы- -------------- Алты. Алтыншы. 0
Altı- -ltı---. A---- A------- A-t-. A-t-n-ı- -------------- Altı. Altınşı.
Сім. Сьомий. Жеті.--ет--ші. Ж---- Ж------- Ж-т-. Ж-т-н-і- -------------- Жеті. Жетінші. 0
J-ti.-J-t-nş-. J---- J------- J-t-. J-t-n-i- -------------- Jeti. Jetinşi.
Вісім. Восьмий. Сегіз.----із-нші. С----- С--------- С-г-з- С-г-з-н-і- ----------------- Сегіз. Сегізінші. 0
S---z- S-g------. S----- S--------- S-g-z- S-g-z-n-i- ----------------- Segiz. Segizinşi.
Дев’ять. Дев’ятий. Т-------оғ----шы. Т----- Т--------- Т-ғ-з- Т-ғ-з-н-ы- ----------------- Тоғыз. Тоғызыншы. 0
T-ğ----T--ı-ın--. T----- T--------- T-ğ-z- T-ğ-z-n-ı- ----------------- Toğız. Toğızınşı.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!