Розмовник

uk Числа   »   fa ‫اعداد‬

7 [сім]

Числа

Числа

‫7 [هفت]‬

7 [haft]

‫اعداد‬

[a-adâd]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська перська Відтворити більше
Я рахую: ‫---م----ا-م-‬ ‫-- م--------- ‫-ن م-‌-م-ر-:- -------------- ‫من می‌شمارم:‬ 0
m-n --s----ra-: m-- m---------- m-n m-s-o-â-a-: --------------- man mishomâram:
один, два, три ‫یک---و- سه‬ ‫--- د-- س-- ‫-ک- د-، س-‬ ------------ ‫یک، دو، سه‬ 0
y--, d---se y--- d-- s- y-k- d-, s- ----------- yek, do, se
Я рахую до трьох. ‫من تا----م-‌-ما---‬ ‫-- ت- س- م--------- ‫-ن ت- س- م-‌-م-ر-.- -------------------- ‫من تا سه می‌شمارم.‬ 0
ma- t- s---i--o---am. m-- t- s- m---------- m-n t- s- m-s-o-â-a-. --------------------- man tâ se mishomâram.
Я рахую далі: ‫-- ---ت- م-‌-ما-م:‬ ‫-- ب---- م--------- ‫-ن ب-ش-ر م-‌-م-ر-:- -------------------- ‫من بیشتر می‌شمارم:‬ 0
m-n b--s-o--re-h e-â-e m--e----: m-- b- s-------- e---- m-------- m-n b- s-o-â-e-h e-â-e m-d---a-: -------------------------------- man be shomâresh edâme mide-ham:
Чотири, п’ять, шість, ‫--ا-، ---- ش-،‬ ‫----- پ--- ش--- ‫-ه-ر- پ-ج- ش-،- ---------------- ‫چهار، پنج، شش،‬ 0
c-a-hâ----an----hesh c------- p---- s---- c-a-h-r- p-n-, s-e-h -------------------- cha-hâr, panj, shesh
сім, вісім, дев’ять ‫ه--،-هشت،-ن-،‬ ‫---- ه--- ن--- ‫-ف-، ه-ت- ن-،- --------------- ‫هفت، هشت، نه،‬ 0
haf-- h--ht- noh h---- h----- n-- h-f-, h-s-t- n-h ---------------- haft, hasht, noh
Я рахую. ‫-ن--ی-------‬ ‫-- م--------- ‫-ن م-‌-م-ر-.- -------------- ‫من می‌شمارم.‬ 0
m-- --shomâram. m-- m---------- m-n m-s-o-â-a-. --------------- man mishomâram.
Ти рахуєш. ‫-و م--شم-ری-‬ ‫-- م--------- ‫-و م-‌-م-ر-.- -------------- ‫تو می‌شماری.‬ 0
t-----h-m-r-. t- m--------- t- m-s-o-â-i- ------------- to mishomâri.
Він рахує. ‫او-(مر-----‌-ما-د-‬ ‫-- (---- م--------- ‫-و (-ر-) م-‌-م-ر-.- -------------------- ‫او (مرد) می‌شمارد.‬ 0
o- (m---)----ho-âra-. o- (----- m---------- o- (-a-d- m-s-o-â-a-. --------------------- oo (mard) mishomârad.
Один. Перший. ‫ی---او-.‬ ‫--- ا---- ‫-ک- ا-ل-‬ ---------- ‫یک، اول.‬ 0
y--, ----l y--- a---- y-k- a-v-l ---------- yek, avval
Два. Другий. ‫د-- ---.‬ ‫--- د---- ‫-و- د-م-‬ ---------- ‫دو، دوم.‬ 0
d-, do---m d-- d----- d-, d-v-o- ---------- do, dovvom
Три. Третій. ‫س-- س--.‬ ‫--- س---- ‫-ه- س-م-‬ ---------- ‫سه، سوم.‬ 0
se, se-v-m s-- s----- s-, s-v-o- ---------- se, sevvom
Чотири. Четвертий. ‫چها-،-چ-ار-.‬ ‫----- چ------ ‫-ه-ر- چ-ا-م-‬ -------------- ‫چهار، چهارم.‬ 0
ch---â-- --a-hâr-m c------- c-------- c-a-h-r- c-a-h-r-m ------------------ cha-hâr, cha-hârom
П’ять. П’ятий. ‫--ج،---ج--‬ ‫---- پ----- ‫-ن-، پ-ج-.- ------------ ‫پنج، پنجم.‬ 0
p-nj--panj-m p---- p----- p-n-, p-n-o- ------------ panj, panjom
Шість. Шостий. ‫-ش، ش-م-‬ ‫--- ش---- ‫-ش- ش-م-‬ ---------- ‫شش، ششم.‬ 0
s-esh, sh-s--m s----- s------ s-e-h- s-e-h-m -------------- shesh, sheshom
Сім. Сьомий. ‫ه-ت--هف-م-‬ ‫---- ه----- ‫-ف-، ه-ت-.- ------------ ‫هفت، هفتم.‬ 0
h-ft,---ftom h---- h----- h-f-, h-f-o- ------------ haft, haftom
Вісім. Восьмий. ‫-ش-، هش-م-‬ ‫---- ه----- ‫-ش-، ه-ت-.- ------------ ‫هشت، هشتم.‬ 0
ha--t,--a-ht-m h----- h------ h-s-t- h-s-t-m -------------- hasht, hashtom
Дев’ять. Дев’ятий. ‫ن-- نه-.‬ ‫--- ن---- ‫-ه- ن-م-‬ ---------- ‫نه، نهم.‬ 0
no-,-noh-m n--- n---- n-h- n-h-m ---------- noh, nohom

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!