Розмовник

uk Числа   »   sl Števila

7 [сім]

Числа

Числа

7 [sedem]

Števila

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Я рахую: Š-ej--: Š------ Š-e-e-: ------- Štejem: 0
один, два, три e----dva--t-i e--- d--- t-- e-a- d-a- t-i ------------- ena, dva, tri 0
Я рахую до трьох. Š-e-e---o tr-. Š----- d- t--- Š-e-e- d- t-i- -------------- Štejem do tri. 0
Я рахую далі: Š--j-- -a---j: Š----- n------ Š-e-e- n-p-e-: -------------- Štejem naprej: 0
Чотири, п’ять, шість, š--ri--p-t--š--t, š----- p--- š---- š-i-i- p-t- š-s-, ----------------- štiri, pet, šest, 0
сім, вісім, дев’ять sede-,-ose-,-de-et s----- o---- d---- s-d-m- o-e-, d-v-t ------------------ sedem, osem, devet 0
Я рахую. Š--je-- (Ja--š--j--.) Š------ (--- š------- Š-e-e-. (-a- š-e-e-.- --------------------- Štejem. (Jaz štejem.) 0
Ти рахуєш. Št-j-š- -Ti šte---.) Š------ (-- š------- Š-e-e-. (-i š-e-e-.- -------------------- Šteješ. (Ti šteješ.) 0
Він рахує. Štej-- (-n š-----) Š----- (-- š------ Š-e-e- (-n š-e-e-) ------------------ Šteje. (On šteje.) 0
Один. Перший. E-a.----i. E--- P---- E-a- P-v-. ---------- Ena. Prvi. 0
Два. Другий. D--- Dr--i. D--- D----- D-a- D-u-i- ----------- Dva. Drugi. 0
Три. Третій. T--.--ret--. T--- T------ T-i- T-e-j-. ------------ Tri. Tretji. 0
Чотири. Четвертий. Štiri- -et-t-. Š----- Č------ Š-i-i- Č-t-t-. -------------- Štiri. Četrti. 0
П’ять. П’ятий. Pe---P--i. P--- P---- P-t- P-t-. ---------- Pet. Peti. 0
Шість. Шостий. Šes-- -----. Š---- Š----- Š-s-. Š-s-i- ------------ Šest. Šesti. 0
Сім. Сьомий. S---m---edmi. S----- S----- S-d-m- S-d-i- ------------- Sedem. Sedmi. 0
Вісім. Восьмий. O--m- -smi. O---- O---- O-e-. O-m-. ----------- Osem. Osmi. 0
Дев’ять. Дев’ятий. Dev---------i. D----- D------ D-v-t- D-v-t-. -------------- Devet. Deveti. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!